хочу сюди!
 

Марина

45 років, діва, познайомиться з хлопцем у віці 37-49 років

Замітки з міткою «розкопки»

Велетні...




Дивну знахідку зробили археологи на берегах Амазонки в Еквадорі і Перу. Дослідники виявили останки неймовірно високих людей, чий зріст становив 213-243 сантиметри. Як заявив керівник групи вчених Рассел Дементьєв, в даний час вивченням скелетів займаються фахівці в Німеччині. Чи можна на підставі знайдених останків вважати, що колись в давнину ліси Амазонки заселяла раса гігантів? Як вважають експерти, загадкові останки можна датувати серединою 1 400 1500 і років. Зріст найвищої з велетнів становить 243 сантиметри. За словами Дементія, зараз вони ще знаходяться на самому початку досліджень, тому мають тільки загальні уявлення про знахідки. Учений заявив, що поки рано робити передчасні висновки, тому що дослідження ще не закінчені. Цілком можливо, що існують антропологічні або медичні пояснення незвичайним розмірам скелетів.

Розкопки у Любомльському районі

У Любомльському районі на Волині на місці колишнього монастиря археологи знайшли багато залізних кованих цвяхів, фрагментів черепиці, чотири свинцеві шрапнелі, ґудзик від білизни військової форми ХІХ століття, монети.

[ Читать дальше ]
http://www.volynnews.com/news/interesting/na_volyni_rozkopaly_poselennya_ikh-khiii_stolit_foto/

Археологічні дослідження на березі озера світязь

Нещодавно Шацька експедиція ДП "
Волинські старожитності" закінчила дослідження в селі Світязь на
території одноіменної турбази Шацького лісництва. Остання знаходиться
на місці, де раніше існувало поселення ІХ ст. - ХV ст. а також садиба
ХІХ ст, фундаменти якої виявлені і дослідженні під час будівництва
нового котеджу.  В розкопі площею 83 кв. м. було відкрито 10 об'єктів
різних часів. Серед них яма і заглиблені
господарські споруди ІХ ст., заглиблена споруда ХV ст.,  поховання
корови ХV ст.; яма ХХ
ст. і  фундаментна цегляна кладка ХХ ст.,  і дві споруди невстановленого
часу.
В об'єктах та культурному шарі
виявлено значну кількість керамічного посуду, вироби з кістки і рогу, в тому числі глиця для плетіння сітки, свинцеві
грузила до сітки, залізні ножі, залізний наконечник остроги, фрагмент бронзовоблешні,
свинцевий хрестик. 
Численні знахідки
рибальських снастей свідчать  про значну роль рибільства серед заннять
населення, яке жило в середньовіччі на березі оз. Світязь. Це також
підтверджується виявленням великої кількісті риб'ячої луски в споруді 
ХV
ст. Для встановлення того, яких видів риби були серед трофеїв рибалок
того часу, луску було передано на дослідження експертам іхтіологам
Шацького національного парку.
Дане
поселення є першою дослідженою археологічною памяткою на березі оз.
Світязь. Відкрите воно було науковим працівником ДП "Волинські
старожитності"  Демедюком Сергієм 
у 2009 р.



Вигляд розкопу під час зачистки об'єктів



Дослідження об'єктів

Загальний план розкопу



Знахідки з об'єктів



Знахідки з культурного шару

http://vf-ndc-oasu.ucoz.ru/news/arkheologichni_doslidzhennja_na_berezi_ozera_svitjaz/2011-06-07-152




Миколаївська експедиція

На славній Миколаївській землі вже понад сорока років діє Миколаївська археологічна експедиція. Зрозуміло, що межі дії експедиції територіально змінювались, але залишалися в межах Миколаївської області. Змінювались і історичні епохи, які розкопувались археологами (від пелеоліту до середньовіччя і у зворотньому порядку). Та що там - за такий термін часу багато чого змінилось і в самій країні. Наприклад, змінилась країна - Радянський Союз розпався і повстала молода незалежна Україна. А Миколаївська експедиція продовжувала діяти.

В останні роки діяльність Миколаївської експедиції під керівництвом співробітника відділу енеоліту-доби бронзи Інституту археології Національної академії наук України Віктора Миколайовича Фоменка, який, власне, і постав як дослідник-археолог саме в цій експедиції, почавши, насправді, як експедиційний художник, зосереджена на охоронних розкопках в Доманівському районі Миколаївської області.

Охоронні розкопки - розкопки перед забудовою, затопленням, меліорацією земель тощо. Тобто охоронні розкопки закликані врятувати археологічний матеріал від руйнації.

В Доманівському районі Миколаївської області загрозу археологічним пам'яткам становить Южноукраїнська ГАЕС, яку почали будувати ще в 70-х р.р. ХХ ст., потім будівництво зупинилось на довгі роки, однак, 2005 р. знов розпочалось.

Археологічним пам'яткам на березі Південного Бугу - Бузькому Гарду, поселенням Виноградний Сад і Лідина Балка загрожує затоплення в результаті підняття води в Ташлицькому і Олександрівському водосховищах. Та що там - загрожує, частково острів Бузький Гард і поселення Виноградний Сад вже є затопленими. Я, як лаборант першої катеорії Миколаївської експедиції, в цьому році сама спостерігала за підняттям рівня води в Ташлицькому водосховищі. Частково наш розкоп на поселенні Лідина Балка був затоплений після початку і, звичайно, до завершення роботи.

Бузький Гард - центр казацької Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького. Знаходиться на острові посередині Південного Бугу. Археологами під керівництвом співробітника Інституту археології Національної академії наук України Миколи Тихоновича Товкайла розкопані залишки будівель і козацька церква Покрови Богородиці. Таку унікальну пам'ятку слід музеєфікувати і використовувати для відродження козацьких традицій, розвивати на основі унікальної історичної пам'ятки і не менш унікальної природи Південного Бугу успішний туристичний бізнес. Однак острів вже наполовину затоплений, як частково затопленими є і Бузькі пороги в його районі. Пороги на Південному Бузі залишилися набагато вище за течією у Вінницькій області, а також в Миколаївській області під Первомайськом. Тепер байдарочники і інші любителі водного спорту їздять туди.

Навпроти острову Бузький Гард у балці знаходиться неолітична стоянка, яка зараз розкопується під керівництвом М.Т. Товкайла.

Поселення сабатинівської культури доби пізньої бронзи (XIV-XI ст. до н.е.) Виноградний Сад, назване за назвою найближчого села, також є частково розкопаним і частково затопленим.

Поселення Лідина Балка, назване за назвою балки, в якій знаходиться, являє собою багатошарове поселення. Тут по черзі жили представники трипільської і нижньомихайлівської культур доби енеоліту (IV  тис. до н.е.), ямної культури доби ранньої бронзи (ХХХІІІ/ХХХ-XXVII ст. до н.е.), катакомбної культури доби середньої бронзи (XXVI-XVIII ст. до н.е.) і сабатинівської культури. Вінчає все це хутір XVIII-XIX ст. Матеріали поселення цілком дозволяють музеєфікувати пам'ятку, однак, через перспективу затоплення цього зробити не вдасться.

За радянським планом будівництва, підняти рівень води планувалось на 150 м., що знищить острів Бузький Гард, поселення Лідина Балка і Виноградний Сад. Зараз атомщики обіцяють археологам підняти воду на 20,7 м. через три роки. Та, якщо гроші на це в них з'являться раніше, то вони зроблять це раніше. Причому, зі всього видно, що без попередження. Адже цього року незаплановано для археологів, але ж - заплановано для енергетиків, воду підняли приблизно на 3 м., чого цілком вистачило, щоб частина незафіксованих на кресленнях квадратів розкопу на Лідиній Балці перетворились на басейн.

Що саме цікаве, прокуратура області, за позовом екологів, визнала, що землі під затоплення були вилучені з Регіонального лагдшафтного парку Бузький Гард (зараз - Національний природний парк Гранітно-степове Побужжя) незаконно, тому і затоплення є незаконною дією, але робити щось далі в цьому напрямку прокуратура не збирається.

А що ж робити археологам? Вести розкопки восени і взимку і надалі, щоб встигнути врятувати бодай щось.