хочу сюда!
 

Тетяна

46 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 40-53 лет

Заметки с меткой «експедиція»

Експедицію у дельті Дунаю успішно завершено


З 6 по 8 листопада 2018 року тривала спільна річкова науково-дослідна експедиція «Дунай –2018», яка завершила цикл досліджень морського і річкового середовища, запланованих у поточному році. Під час експедиції державна установа «Держгідрографія» разом з державною установою «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» вивчали акваторії гирла Бистре, Очаківського гирла і Соломонова рукава дельти Дунаю.

Учасники експедиції провели комплексні гідрографічні, гідроакустичні, гідрологічні та міжнародно-правові дослідження у рамках науково-дослідних робіт, що внесені до відповідних планів на 2018 рік вказаних державних установ.

Заплановані експедиційні дослідження на окремих ділянках акваторії р. Дунай зумовлені необхідністю отримання нових детальних гідроакустичних та геоморфологічних даних про рельєф дна, виявлення навігаційних небезпек, а також затонулих об’єктів, в тому числі замулених та малорозмірних.

Серед основних завдань вказаних гідроакустичних досліджень важливе місце займав аналіз характеру та динаміки основних факторів седиментації дистанційними методами. Актуальність дослідження цих процесів визначається недостатньою вивченістю особливостей літологічних типів донних осадів та факторів закономірності їх розповсюдження, що має вплив на характеристики змін рельєфу дна.

Отримані гідроакустичні дані та побудовані відповідні геоморфологічні інформаційні моделі дна з урахуванням їх структурних і літологічних характеристик доповнять інформаційну базу банка океанографічних даних.

Проведення гідрографічних досліджень дозволило уточнити та підтвердити сучасний стан окремих діляноксуднового ходу р. Дунай, виявити загальний рельєф дна річкового русла, установити характер і розташування навігаційних небезпек.

Спільні комплексні гідрографічні та гідроакустичні дослідження виконувались в дельті Дунаю з метою:

- створення безпечних умов судноплавства на внутрішніх водних шляхах України загальноєвропейського значення;

- отримання сучасних гідрографічних даних з внесенням їх до спільного банку океанографічних даних Мінінфраструктури та НАН України;

- вивчення та моніторингу навігаційного стану зазначених акваторій р. Дунай;

- побудови відповідних геоморфологічних інформаційних моделей для різних ділянок дна з урахуванням їх структурних і літологічних характеристик. 

Матеріали експедиційних досліджень, після подальших теоретичних узагальнень, будуть використані в процесі коректури річкових карт, посібників для плавання тощо.

Під час експедиції також було продовжено процес удосконалення методології та організації проведення спільних річкових (морських) досліджень з використанням спеціалізованих суден державної установи «Держгідрографія» Мінінфраструктури України, зокрема: малого гідрографічного судна «Шляховик» та малого гідрографічного катера «Гідрограф-3», з використанням технічних засобів дослідження морського середовища вказаної установи (зокрема, багатопроменевий ехолот) і державної установи «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» (мобільний гідроакустичний комплекс).

У ході виконання науково-технічних завдань експедиції «Дунай – 2018» також виконувалось калібрування використовуваних вимірювальних приладів, а саме мобільного гідроакустичного комплексу (в складі якого: гідролокатори бокового огляду ГБО-50 та ГБО-100МП) та багатопроменевого ехолоту Sea Bat 7101.

Частина спільних експедиційних досліджень проводилася на суміжних із Дунайським біосферним заповідником ділянках за погодженням із науковим керівництвом згаданого заповідника.

«Ми виконали третю в 2018 році спільну науково-дослідну експедицію, яка вивчала акваторії гирла Бистре, Очаківського гирла і Соломонова рукава дельти р. Дунай. Наша головна практична мета – це безпека судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, яка в тому числі забезпечується сучасними даними для формування гідрографічного фрагмента банку океанографічних даних Мінінфраструктури та НАН України.

Враховуючи підсумки засідання Робочої групи з технічних питань Дунайської комісії, що відбулося у жовтні ц.р., де, зокрема, розглядалося питання адаптації Основних положень плавання по Дунаю, додатково до виконання запланованих наукових експедиційних досліджень керівництвом державної установи «Держгідрографія» був здійснений контроль за технічним станом берегових і плавучих засобів навігаційного обладнання на українській дільниці річки Дунай відповідно до рекомендацій зазначеної Комісії.

При підготовці до проведення спільних експедиційних досліджень був виконаний міжнародно-правовий аналіз особливостей навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства на прикордонних дільницях річки Дунай та досліджено правовий режим судноплавства в дельті Дунаю, що належить до внутрішніх водних шляхів загальноєвропейського значення» – коментує в.о. начальника ДУ «Держгідрографія», кандидат юридичних наук Олександр Щипцов.

Нагадаємо, що впродовж 2018 року представники державних установ «Держгідрографія» та «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України» провели дві спільні комплексні науково-дослідні експедиції: «Дніпро – 2018» та «Чорне море – 2018».

Миколаївська експедиція

На славній Миколаївській землі вже понад сорока років діє Миколаївська археологічна експедиція. Зрозуміло, що межі дії експедиції територіально змінювались, але залишалися в межах Миколаївської області. Змінювались і історичні епохи, які розкопувались археологами (від пелеоліту до середньовіччя і у зворотньому порядку). Та що там - за такий термін часу багато чого змінилось і в самій країні. Наприклад, змінилась країна - Радянський Союз розпався і повстала молода незалежна Україна. А Миколаївська експедиція продовжувала діяти.

В останні роки діяльність Миколаївської експедиції під керівництвом співробітника відділу енеоліту-доби бронзи Інституту археології Національної академії наук України Віктора Миколайовича Фоменка, який, власне, і постав як дослідник-археолог саме в цій експедиції, почавши, насправді, як експедиційний художник, зосереджена на охоронних розкопках в Доманівському районі Миколаївської області.

Охоронні розкопки - розкопки перед забудовою, затопленням, меліорацією земель тощо. Тобто охоронні розкопки закликані врятувати археологічний матеріал від руйнації.

В Доманівському районі Миколаївської області загрозу археологічним пам'яткам становить Южноукраїнська ГАЕС, яку почали будувати ще в 70-х р.р. ХХ ст., потім будівництво зупинилось на довгі роки, однак, 2005 р. знов розпочалось.

Археологічним пам'яткам на березі Південного Бугу - Бузькому Гарду, поселенням Виноградний Сад і Лідина Балка загрожує затоплення в результаті підняття води в Ташлицькому і Олександрівському водосховищах. Та що там - загрожує, частково острів Бузький Гард і поселення Виноградний Сад вже є затопленими. Я, як лаборант першої катеорії Миколаївської експедиції, в цьому році сама спостерігала за підняттям рівня води в Ташлицькому водосховищі. Частково наш розкоп на поселенні Лідина Балка був затоплений після початку і, звичайно, до завершення роботи.

Бузький Гард - центр казацької Буго-Гардівської паланки Війська Запорізького. Знаходиться на острові посередині Південного Бугу. Археологами під керівництвом співробітника Інституту археології Національної академії наук України Миколи Тихоновича Товкайла розкопані залишки будівель і козацька церква Покрови Богородиці. Таку унікальну пам'ятку слід музеєфікувати і використовувати для відродження козацьких традицій, розвивати на основі унікальної історичної пам'ятки і не менш унікальної природи Південного Бугу успішний туристичний бізнес. Однак острів вже наполовину затоплений, як частково затопленими є і Бузькі пороги в його районі. Пороги на Південному Бузі залишилися набагато вище за течією у Вінницькій області, а також в Миколаївській області під Первомайськом. Тепер байдарочники і інші любителі водного спорту їздять туди.

Навпроти острову Бузький Гард у балці знаходиться неолітична стоянка, яка зараз розкопується під керівництвом М.Т. Товкайла.

Поселення сабатинівської культури доби пізньої бронзи (XIV-XI ст. до н.е.) Виноградний Сад, назване за назвою найближчого села, також є частково розкопаним і частково затопленим.

Поселення Лідина Балка, назване за назвою балки, в якій знаходиться, являє собою багатошарове поселення. Тут по черзі жили представники трипільської і нижньомихайлівської культур доби енеоліту (IV  тис. до н.е.), ямної культури доби ранньої бронзи (ХХХІІІ/ХХХ-XXVII ст. до н.е.), катакомбної культури доби середньої бронзи (XXVI-XVIII ст. до н.е.) і сабатинівської культури. Вінчає все це хутір XVIII-XIX ст. Матеріали поселення цілком дозволяють музеєфікувати пам'ятку, однак, через перспективу затоплення цього зробити не вдасться.

За радянським планом будівництва, підняти рівень води планувалось на 150 м., що знищить острів Бузький Гард, поселення Лідина Балка і Виноградний Сад. Зараз атомщики обіцяють археологам підняти воду на 20,7 м. через три роки. Та, якщо гроші на це в них з'являться раніше, то вони зроблять це раніше. Причому, зі всього видно, що без попередження. Адже цього року незаплановано для археологів, але ж - заплановано для енергетиків, воду підняли приблизно на 3 м., чого цілком вистачило, щоб частина незафіксованих на кресленнях квадратів розкопу на Лідиній Балці перетворились на басейн.

Що саме цікаве, прокуратура області, за позовом екологів, визнала, що землі під затоплення були вилучені з Регіонального лагдшафтного парку Бузький Гард (зараз - Національний природний парк Гранітно-степове Побужжя) незаконно, тому і затоплення є незаконною дією, але робити щось далі в цьому напрямку прокуратура не збирається.

А що ж робити археологам? Вести розкопки восени і взимку і надалі, щоб встигнути врятувати бодай щось.