хочу сюди!
 

Анастасия

41 рік, риби, познайомиться з хлопцем у віці 42-48 років

Замітки з міткою «сміх»

Футбол дивитесь?

#МатьМоя
Звоне...
- Футбол дивитесь?
- Ще ні. А шо там?
- Та шо... кац... и протів людей грають. Оце включили гімн свій, так я по совєцькій привичці, встала... й вийшла.
- Тіки я тебе прошу, давай шоб після цього футбола я не шукала тобі срочно врача і ліки від давлєнія.
- Ой та яке там давлєніє. То ж кац...и.

Мать моя - видатний експерт з футбольної дійсності. Колись вона мені такого лєща впєчатала, шо аж у вухах зацвірінькало, тільки того шо я случайно перепутала і чуть-чуть приорнула за гол вкатаний у ворота Дінамо.

lol lol lol

Дуже просто...

Краще закінчення робочого тижня це мяч,скакалка і зауваження тренера: "Дівки не сміємось,дихаєм".... а ще потім хороший сон....Правда! найкраще лікарство од усіх проблем-сміх і хороший сон.

Треба сміятися )))



Що б там не сталося - треба сміятися. Не склалися стосунки, мабуть так треба було- будуть кращі і міцніші стосунки.
До того ж сміх
викликає розширення внутрішньої оболонки кровоносних судин, а це сприяє поліпшенню руху по них крові.
Сміх підвищуе самий паршивий настій, просто посміхнись і все зміниться...lol  podmig

кіт

Кіт




А  кіт  все  
ходить
по  ланцюгу  
життя


Наліво    йде -
" лапшу"  навіша",
Праворуч  йде -
" Правду"  говорить





віршування в окупації

2. веремія.

занурив перо у чорнило
й старанно шкрябаю букви.
згідно правилам каліграфії
виводжу в життя по білому в рисках паперу,
уперше в своєму житті
пишу слово чорнилом (шість років тоді було)...
а що ж то за слово перше?..
не вгадаєш нізащо -
бо не "матуся", ні, а - "рама".
лише зараз,
на схилі років збагнув
сакраментальність першого слова, одягнутого у чорнила:
рама - простір мого існування,
доля моя,
мій хомут, якого люблю
...бо мушу.
а ще я люблю тумани,
вечірню зорю і розсвіти -
особливо влітку,
коли трави і квіти косами
вплітаються в раму мого буття,
коли тополя, верба і калина
ведуть суперечки із світом,
а річка
тоненькою синьою стрічкою
окреслює коло арени цирка -
там малесенькі люди
стріляють водою з пістолів,
з піскОвих гармат і танків
випулюють різнорозмірні й різнофігурні
кольорові льодяники і драже,
розсипаючи цукор у полі бою,
гатять
карамельковими ракетами,
а іграшково кріхітні винтокрили
і пластмасові літачки
кидАють зверху кульки,
що лопаються і спадають
золотою щедрою зливою...
і люди! - співають весело
і йдуть у атаку у танці (наче в балеті!),
обіймаються
і фантани пускають з очей... -
я розсміявся!
від сміху впав аж у крісло.
нюхаю нашатир,
щоб не з"їхати з глузду
і не втратити дійсність, реалність під старість...
- ох! розсмішили ж мене війною!..до сліз -
хапаюсь за кулькову ручку
і на папері виводжу каряво - РАМА -
...аби не забути дитинство...

Цитата

Вона любила Нью-Йорк, ментолові сигарети і ванільну каву, але швейний технікум вибив з неї цю дурь.

Найкращий спорткомплекс у світі.


Спокійної і результативної нічки — спортсмени!

Чудеса,та й годі!

Всесвітній хаос – це нескінченна кількість порядків.

 

      А ми з вами потім дивуємся –
   ну чому скаче напруга в мережі?

    Видно опори не заземлили,
  от вони й наелектризовалися.

Опять о глупом и смешном :)

— Сивка-бурка, вещий каурка! Стань передо мной, как лист перед травой!
— Иван, я просто лошадь, и ваши инсинуации с пространственно-временным
континуумом вызывают у меня чувство глубочайшего когнитивного
диссонанса.
— Чё?
— Ну вот примерно это я и пытался до вас донести.
_______________________________________________________________________________

Проснулась совесть...эгоизм в панике!!!!
______________________________________

— Можно с Вами познакомиться?
— Со мной не надо знакомиться.
— Может, всё-таки?
— Не нужно.
— Почему?
— Мне с Вами будет скучно, а Вам со мной - непонятно.
— Почему?!
— Потому что мне уже скучно, а Вам уже непонятно.
________________________________________________________________________________

Страшнее фотографии в паспорте бывает только ее ксерокопия.

«Папа, я беременна!» — «Радость-то какая, Зиночка! Дочка заговорила!».

«Мне кажется, я гей!» — «Не переживай об этом, — ты же девушка!» — «Охренеть, я еще и девушка».

АнеКДотиК

По зообазару йде мужик і тягне на ланцюзі ведмедя (ведмідь ричить,
упирається …). Другою рукою тягне за вухо сина (син репетує від болю,
вухо червоне …). А мужик раз у раз повертаючись до сина буркоче:
– Ходімо-ходімо, покажеш зараз, хто тобі тут торік хом’ячка продав.