Предначертания
- 16.12.14, 22:06
Монтень. Опыты. Глава 32. О том, что судить о божественных предначертаниях следует с величайшей осмотрительностью.
... "СПРАВЕДЛИВЕЕ ВСЕГО В ПРИРОДЕ РАСПРЕДЕЛЕН УМ - НИКТО НЕ ЖАЛУЕТСЯ НА ЕГО НЕДОСТАТОК!"
(Мишель Монтень)

СПРАВЕДЛИВЕЕ ВСЕГО В ПРИРОДЕ РАСПРЕДЕЛЕН УМ - НИКТО НЕ ЖАЛУЕТСЯ НА ЕГО НЕДОСТАТОК! (М.Монтень)
Мы хвалим коня за силу и резвость, а не за збрую; борзую за быстроту бега, а не за ошейник; ловчую птицу за крылья, а не за цепочки и бубенчики. Почему бы таким же образом не судить нам и о человеке?.. (Мишель Монтень, "Опыты")
Люди ничему не верят так твердо, как тому, о чем они меньше всего знают.
(Мишель Монтень)
Щойно ми пізнаємо щось і дістаємо його у власність, ми відчуваємо, що воно нас не вдовольняє, і жадібно рвемося до прийдешнього, до незвіданого, бо теперішнє не може нас наситити; не тим, що в ньому немає нічого, здатного нас наситити, а тим, що сам спосіб насититися у нас нездоровий і легковажний.
Смаки змінюються так нагло і швидко, що найумілішим кравцям годі угнатися за ними і вигадати стільки новинок. От і виходить, що зацурані форми часто знову з'являються в обігу, аби незабаром знову зазнати цілковитого зацурання.
Найвдячніншим полем і предметом дурисвітства є незнані для нас речі. ... З цієї причини, зазначає Платон, куди легше переконувати, говорячи про природу богів, ніж про природу людей; невігластво слухаючих відкриває якнайширший простір і запевняє необмежену свободу для трактування таємничих матерій.
Ось чому ні в що люди не вірять так непохитно, як у те, про що знають найменше, і ніхто не просторікує так самовпевнено, як вигадники баєчок — скажімо, алхеміки, планетники, звіздарі, хіроманти, лікарі, словом, вуличний люд галасливий.