Вільний переклад вірша Леоніда Киселева, київського поета (1946-1968)

У сенсі днів доходив суті,

і  раптом крізь печальну путь

на милій і напівзабутій,

на рідній мові оживуть

пісні. Здолають перепони -

чужі обличчя без кінця,

зірвуться чорні враз  бутони -

німі і кам’яні  серця.

І, дивлячись безодні в очі,

сказав собі, що всенький світ –

лиш українська пісня, хлопче,

бандури голос і трембіт.

Звук – це те, що відкриває мені сутність навколишнього світу…

Голос – це те, що прагне висловити мої почуття...

І коли почуття переповнюють – з’являється музика…(ILLARIA)

ILLARIA – це дівчина з надзвичайним голосом та унікальною виконавською манерою. Її ім’я з грецької мови перекладається як "Та, що несе світло", її життєве кредо – "Бути Вільною - означає бути собою!".

ILLARIA сама пише музику і тексти пісень, сама їх виконує. Через пісню дівчина намагається виразити свою душу і передати часточку натхненного піднесення слухачам. «Коли душу видно — це музика, коли не видно — це комерція», — вважає артистка. «Музика — як птах, за нею не встигаєш», — говорить ІLLARIA. Тож потрібно поспішати, щоб встигнути реалізувати задумане, головне — іти за покликом душі!

Сольний альбом ILLARIA "Вільна" по праву зайняв гідне місце в сучасній українській музичній культурі. Композиції з цієї платівки створюють особливу атмосферу польоту, що захоплює душу, дивує розум і зворушує серце. Ця музика вільна від будь-яких умовностей чи стереотипів, вона дарує відчуття свободи і щастя.

Соломія Крушельницька про українську пісню :  «Вона мені як  храм.

Я чую в ній органи»

                 Портрет Соломії Крушельницької (1872-1952)                                      Художник Володимир Слєпченко

«Найпрекрасніша  і найчарівніша Баттерфляй» ( .Джакомо Пуччіні  )

«У широкому світі, де вона тріумфально виступала на  кращих оперних сценах, її називали «незабутньою Аїдою», «єдиною в світі  Джокондою», «найчарівнішою Чіо-Чіо-сан», «неповторною Галькою», «ідеальною  Брунгільдою», «неперевершеною Саломеєю», «вражаючою Валькірією», «винятковою  Лорелеєю»  ( Михайло Головащенко )

 «Ці давні спогади, що я проніс крізь роки,  завжди зберігаючи в душі, сягають початку нашого століття, коли я вперше почув  її голос і побачив її на сцені римського театру «Констанці» в незрівнянному  образі Аїди. Вона уявлялася мені царицею Нефертіті, найяснішою дружиною Рамзеса  II, або однією з жіночих фігур, що зійшли з древнього барельєфу після  трьохтисячорічного кам’яного сну, щоб продовжити життя серед людей, вражаючи їх  мелодійністю звуків, вогнистими рухами крутих плечей і гнучкого стану,  стилізованими й ефектними жестами рук».( музикознавець Гвідо Маротті )

"Вона справді ідеальна, ця шляхетна і чарівна синьойорина з тендітною і стрункою постаттю... Співає ніжно, мелодійно, захоплююче, а її чистий і дзвінкий  голос широкого діапазону відмінно інтонований. "«Gazzetta di Parma». Італія 1897

 Вівці мої, вівці

Українська народна пісня   Вівці мої, вівці, Вівці та й барани, Хто ж вас буде пасти, Як мене не стане? Воли мої, воли, Воли та й корови, Хто ж вас буде гнати На зелене поле? Гори мої, гори, Гори гороваті, Хто ж вам на трембіті Буде вигравати?