Блукав собі їжачок, Між дерев та кущів в садочку, А з гори на голки хробачок, Впав із яблуком на листочку. - Що ж це коїться в решті решт?! Закричав їжачок встаючи, - Добре, що без кісток! А то б в щент… Чулось радісне із-за спини. Їжачок обернувся, щоб глянути, Що за кара на нього зійшла, Хробачок же всміхнувся, не знаючи, Від чого очі блищать в їжачка. - Я живий, можеш не перейматись, І будиночок не постраждав… Та, що це я? Нумо знайомитись! Хробачок, а ти? - Він чекав… -...

Читати далі...

Сумом оповилася земляВід реалій нашого буття,І застиг у сутінках журбиСенс життя.

Девчонка лет пяти В песочнице игралась. Домой пора идти И все ушли - Она осталась. Не потому, что не послушна Не потому, что нету дома для неё. Так просто было нужно И не важно вокруг было всё. Она сидела и старалась Всей своей маленькой душой Песочная крепость её возвышалась. Довольна была девчонка и ей и собой. Осторожно и тщательно, как могла Работала ручонками своими Укрепляла крепость свою она И стала крепость её гордыней. И вот довольна завершением Лишь полностью закончив ...

Читати далі...

З тобою в небо не літаю... І не пірнаю у глибини... Не піднімаюся високо, та і не падаю униз. Не знайду привід бити посуд… І не нервую ні хвилини.. Нема причини дати ляпас. І очі висохли без сліз… З тобою вчуся просто жити. І не вигадувать проблеми. Для щастя руки простягати. Приймати все, що просто є. У серце, хвореє від болю, твоє кохання йде по венам. Твоє кохання проростає у серце змучене моє. З тобою вмію вже радіти простим, наївним, щирим речам. З ...

Читати далі...

Була мрія -Лише марево.Було щастя -Лише марево.Було кохання -Лише марево.Чи живемо?Чи маримо?

Співав він так, що я відчула Оту мелодію любові, Оту надію майбуття, Що невимовна в жоднім слові.. Ще заспівай мені, молю, Назви іще своєй принцесой, Богинею, красою чарівною, лататтям ніжним, весною.. Ця пісня радісна така Все про солодкі мої губи, Про руки, сповнені тепла, Що так тобі, жаданий, любі… Про свою вдачу запальну, Та про нестримане бажання, Про мою душу чарівну, Та про непрошене кохання.. Співай, ласкавий мій, співай, Я знову...

Читати далі...

Немає кращого, ніж пам'ять сколихнути, торкнутся забутого давно і, навіть, не згадати, пом'янути, всех тих, с ким було стрітитись дано. Идут роки, минають дні, неначе, дивлюсь у вікна потяга вночі,іскриться думка, мабуть, щось та значить, майнула мимо, знов усе мовчить. Я опаную и думки и пам'ять,а може, навіть, знову до пера, а поки що, згадаю тих, що з нами і те, що забувати не пора.

З Днем Вчителя! [Приєднана картинка] З Днем Вчителя Я Вас вітаю. Бажаю щастя І добра. І хай цвіте завжди, Не в’яне, До школи Стежка золота. Колись ходив До тої школи. Дорослим завжди Буть хотів. Тепер пригадую Ті роки. І всіх своїх Учителів. Нелегка працяІ турботи. Лягли на плечіЇм усім. Щодня уроки, Все уроки. Й до ночі Купа зошитів. Щиро вдячний За науку! За все, що У житті досяг...

Читати далі...

Я народилася сумною, мабуть,-Тепер вже не згадаю...Та смуток щиро поважаю,Його вважаю своїм другом.

Ну, що? Ти переконався? Ліс не тільки, щоб в ньому губитись, Стій! Куди ти зібрався? Нам потрібен вогонь, щоб зігрітись. Не треба, я хочу до дому, Дарма, що у темряві, хоч би й один, Якось дійду, і не згадуй про втому, Це ж не сорок, у шахті, робочих годин. Ну, звісно, ти витривалий, Дай волю – планету усю обійдеш, А вогонь…лише жарт невдалий, Ти ж сам наче піч – всім тепло віддаєш. Все, переконав, я лишаюсь, Тобто, дрова десь, шукати піду, Буває…і я помиляюсь...

Читати далі...