Музыка - А.Журбин, слова  - В.Акченов, П.Синявский В фильме исполняет Кристина Орбакайте

«Рыжий оглянулся и сказал таинственно:Меня прислали, чтобы вас сегодня вечером пригласить в гости.«(с) Булгаков

Мені пощастило прийняти участь в організації Балу Кохання і Містики. Це велика вдача, тому що інакше я б міг ніколи не дізнатись, що таке бал!

Ідея народилась у творчої групи молодіжної організації К12 ще до Нового Року, коли постало питання, як відсвяткувати свою першу річницю. Тоді було багато пропозицій, але найцікавішою обрали - бал за мотивами "Майстра та Маргарити" (Булгакова). Такого ще ніде ніколи не було, і наш задум мав стати новаторським. Ми навіть перевірили в інтернеті, щоб впевнитись, що ніхто до нас не використовував цю ідею (-:

Щоправда, було багато суперечок через те, що у творі велика роль віддається силам зла, порушуються певні моралі та етикету. Ми цього не могли допустити, тому після ряду скасувань та компромісів у сценарії прийшли до концепції "Кохання та Містики", в якій вже не коїться зла та руйнувань: з роману було взяте все те, що надихає атмосферою таємничої інтригуючої події...

Відразу кажу, що моя роль в організації була зовсім невеличкою - я лише займався пошуками живої музики та приймав участь в обговореннях, намагаючись конструктивно запропонувати, як можна було б покращити програму балу.

Найбільша заслуга у створенні балу - моїх друзів Головацького Сергія і Шелковського Андрія. Вони зробили найбільший внесок у концепцію, знайшли приміщення (кафе "ProJazz"), домовились з акторами зі студії "ОБРАЗ", а також із танцювальним колективом "La Vie".Далі вже справа техніки - щодня по декілька годин проводились майстер-класи, навчання, репетиції, зібрання та обговорення. 

Хтось приймав активну участь, а хтось відвідував по можливості - час від часу. Я не ходив на постановочні репетиції, не торкався гри акторів, з музикантами теж спілкувався тільки до рівня - "якщо згодні, ось вам телефон людини, яка пояснить, що, де і коли робити, і де потім отримати гроші".

Більш за все мені запам'ятались навчальні заняття по танцям. Їх я відвідав аж 6(!) перед балом. На перше прийшов, щоб впевнитись, що нічого не вмію, але замість цього відчув, що якщо постаратись, то можна чомусь і навчитись (-: На другому вже більш впевнено повторював рухи, відпрацьовував їх з партнерками, на третьому рухи виходили майже самі собою, мені лишалось просто вчитись відчувати музику, розуміти характер партнерок і намагатись сумістити все в єдиний гарний танець... не можу сказати, що це дуже складно, але саме цей процес можна вдосконалювати до нескінченності, здобуваючи все більшу і більшу майстерність, і все краще насолоджуючись світом танців і ритмічних рухів!

Бал розпочався 12 березня 2011 року о 18 годині і продовжувався до ... доки всі не розішлись.. Особисто я поїхав додому тільки о півночі, а багато хто залишився там і далі.В розважальній програмі було багато виступів митців акторської гри, співаків, поетів, музикантів, і звісно - ТАНЦІ, ТАНЦІ, ТАНЦІ на будь-який лад, від спокійного розміреного вальсу до пристрасного танго і просто дикої імпровізації!!!

Згідно строгого дрес-коду, всі хлопці були у костюмах або фраках, а дівчата - у вечірніх сукнях і з масками. Також, кожен з присутніх мав особливий аксесуар, який підкреслював його особистість і визначав його роль на балу. Було враження, наче ми справді занурились в минулі часи, і на деякий час перетворились на Леді і Джентельменів.

Весь вечір спалахували фотоапарати, репортери брали інтерв'ю у гостей, камери знімали без перестану, бо кожна мить балу - то був шедевр, якого ще не бачили!...

Все це задоволення коштувало лише 80 гривень (в ціну входили додаткові безкоштовні 3 майстер-класи по бальним танцям і фуршетний стіл).. На мою думку, це не те, що дешево, а просто задарма. І, напевно, мою думку розділили ще більше 1000 людей, які дізнались про бал. Потрапити туди, на жаль, змогли лише 200! (-:

Наступного разу шукатимемо зал, який вмістить більшу кількість гостей, щоб здивувати їх ще чимось неймовірним, яскравим - щоб відклалось у пам'яті на все життя!

Просто класний день...

Отримав телефон практично на шару (правда без акумулятора та картки пам'яті, але навіть якщо купувати нові - все одно дешево виходить) - SciPhone на 2 сім-картки

Сьогодні ювілей моєї мами.. Їй сповнилося рівно 50 років 

Сьогодні - мій перший в житті Бал, мої перші вальси і танго... Ех, як чудово, що ми взялись за організацію цього заходу!!! Стільки позитивних емоцій!!!

А ще сьогодні просто сонячно, тепло і дуже радісно на душі!

ЧУДОВИЙ ДЕНЬ!!! ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ! 

 

Бокал вина тебе я предложил... И розу ... подарил ... на счастье. Быть может... я тогда хотел сложить... Две наши жизни... Но как часто... Бывает... две судьбы в одну... Свести не удалось. И  лодка  наша Была разбита ... о  рифы быта, И препоны... Пошла ко дну. Законам всем, казалось, вопреки. На дно... той, прошлой... жизненной реки. Сейчас совсем... другие реки. Да и законы стали... Боги! Вы ослепли?! Ведь сколько лодок..."тонет" ежедневно... И рушат судьбы... Одолели беды! Отправить бы все эти беды ... в бездну!   Бокал вина тебе я предложил... И розу ... подарил ... на счастье. Вино... в запыленной бутылке... - старожил. И роза - чёрная! Ты встретишь их не часто. Играла музыка...  "Весенний вальс!" Звучали там забытые слова: "Ты и я - нас разделить нельзя! Без тебя нет для меня ни дня. Пусть любовь далека и близка как весна..." И от слов тех... кружилась моя голова! И мы с тобою ... снова ближе стали. Музыки той волшебство нас... спаяло. И теперь, когда слышу я звуки рояля... Снова на вальс ... я тебя приглашаю.

Фильм «Большой вальс» зрители увидели в 1938 году, 70 лет назад. Французский режиссер Жюльен Дювивье, который принял предложение Луиса Майера снять фильм в Голливуде, выбрал сценарий о жизни композитора Иоганна Штрауса (младшего). Через год фильм получил премию «Оскар» за лучшую операторскую работу, лучший монтаж и лучшую актрису второго плана (Милица Корьюс). Придуманная история о любви двух героев фильма актрисы Карлы Доннер (Милица Корьюс) и композитора Иоганна Штрауса (Фернан Граве) покорила зрителей. Поистине главным героем фильма был не Штраус, а его произведения… Просторы Венского леса, в пролетке едут двое влюбленных – Карла и Штраус. Издалека раздается звук деревенского рожка. Штраус медленно напевает мелодию. И скоро его вальс «Сказки Венского леса» станет звучать в Европе и в Америке. Это Чикаго, Осло, Париж, Берлин, Москва… Милица Корьюс была приглашена на роль Карлы Доннер без проб. Телеграмма из Голливуда удивила ее: «Вы необходимы всего для одного фильма. Да или нет?» В те дни Милица пела в Берлине, недолго раздумывая, она дала краткий ответ: «Да». Голос Милицы незабываем. Он редкий по красоте -коларатурное меццо сопрано. Послушайте-))