хочу сюди!
 

Марина

36 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-45 років

Замітки з міткою «sna»

Рада Старійшин міста Василькова схвалила діяльність Організації

http://sna.in.ua/?p=3545 28 травня Рада Старійшин міста Василькова у ході свого засідання схвалила діяльність Організації “Патріот України” у своєму місті. В засіданні Ради Старійшин взяли участь її постійні члени, а це почесні громадяни Василькова, ветерани Другої світової війни, вчителі, лікарі, лідери громадських організацій, а також запрошені гості отець Ростислав (УПЦ), отець Роман (УГКЦ), отець Ігор (УПЦ-КП), протестанти, представники Організації “Патріот України” та інші.

Після тривалого і конструктивного обговорення Рада Старійшин ухвалила рішення вцілому схвалити діяльність Організації “Патріот України”.Текст рішення подається нижче без змін у відповідності із оригіналом:

Рішення Ради Старійшин стосовно діяльності ВГО «Патріот України»

Останнім часом у Васильківських засобах масової інформації з’явилася серія статей, переважно критичного характеру, стосовно діяльності від недавнього на території м. Василькова та Васильківського району Всеукраїнської громадської організації «Патріот України». Нестандартність мислення та дій молодих юнаків, які протягом короткого часу зуміли проявити себе рядом дієвих акцій в м. Василькові та районі по наведенні елементарного порядку, породили в одних страх та намагання перешкодити їхній діяльності, оскільки в ідеї соціал-націоналізму, яку сповідують ці молоді люди та монографічному символі організації Ідея Nації, вони насамперед побачили ознаки відродження фашизму. В інших їхня діяльність викликала настороженість. Але в більшості тих, хто з ними спілкувався, а це переважно прості мешканці м. Василькова – пенсіонери, робітники, домогосподарки, їхня діяльність викликала розуміння та підтримку. Саме те, що громадкість м. Василькова не залишилась байдужою до факту виникнення ВГО «Патріот України», побудила Раду Старійшин м. Василькова, обговорити на своєму черговому засіданні, залучивши до участі в ньому священників Української Православної церкви, Української Православної церкви Українського Патріархату, Української Греко-Католицької церкви, керівників ряду євангелічних церков м. Василькова, представників ВГО «Патріот України», та працівника Васильківського міського відділу освіти, можливості пошуку шляхів співпраці духовенства, представників старшого покоління та активної частини молоді в питаннях виховання молодого покоління на засадах патріотизму та відродження духовно-моральних цінностей. Обговоривши сучасний стан виховання молоді в місті Василькові, Рада Старійшин м. Василькова вважає: 24.08. 2010р. виповнюється дев’ятнадцять років існування незалежної Української держави, яка за цей час, так і не зуміла створити хоча б якусь певну систему виховання молоді. В результаті виросло покоління молодих людей, вихованих на дешевих російсько-американських серіалах, де проповідувалось та оспівувалось лише зло: насильство, беззаконня, хамство, проституція. Тай позбавлене будь-яких виховних і моральних принципів українське суспільство, де панує культ грошей, насильства, підступництва, беззаконня, корумпованості та хабарництва, не служило також взірцем з якого б мало брати приклад молоде покоління. А як наслідок всього цього, ми бачимо деградацію українського суспільства та його фізичне вимирання. Необхідність радикальність змін в житті суспільства, усвідомлюють всі. Усвідомлюють… Та не мають єдиного бачення, цих змін, їх водночас і бояться. А тому і не дивно, що коли в м. Василькові організувалася група молодих людей, які чітко заявили, що так далі жити не можна, що вони прагнуть змінити життя суспільства і насамперед показують приклад з себе, то саме ті, хто за фахом покликані турбуватися про відродження духовно-моральних цінностей у молодого покоління, шукати виходи з тієї духовної криза, в якій воно перебуває, почали шукати в їхніх дітях не те нове, позитивне, яке необхідно було б підтримати, а саме ті ознаки радикалізму, які притаманні молоді взагалі, тобто всім молодим людям. Молодь завжди прагнула радикально змінити цей світ, оскільки вірила і вірить, що світ має стати кращим і що саме їм вдається змінити його. Але ж голосуючи 1 грудня 1991 року за незалежність України, ми з Вами, являючись на той час ще достатньо молодими людьми, також хотіли саме цього. Свастика, є одним з найдревніших символів на землі і в якості національних символів в різних видах, вона вживала практично усіма європейськими народами. Користувалися нею, хоч і не в значній мірі, в більш давні часи й українці. Свастика і до цього часу є одним з державних символів таких демократичних країн, як Фінляндія та Латвія. Але фашизм, це насамперед не свастика, а ідеологія, яка виправдовує насильство, агресію, упокорення та знищення інших народів в ім’я панування одного народу над іншим. І саме цим він ненависний людям. Як могли впевнитися мешканці міста Василькова, що дивляться телеканал «Рубікон» на якому проводилася теледитскусія з представниками ВГО «Патріот України», таку ідеологію ця організація не сповідує і таких цілей перед собою не ставить. Тому, Рада Старійшин м. Василькова вважає, що не монографічний знак ВГО «Патріот України» Ідея Nації має стати предметом дискусії, а її справи, адже в Євангелії сказано: «… по ділах їхніх пізнаєте їх» і саме справи, а не слова мають стати мірилом визначення правдивості намірів кожного з нас. Лише справи, а не слова можуть принести нашому суспільству ті зміни, яких вона так потребує. І лише конкретні справи кожного з нас скеровані в ім’я з Любові до Бога, до себе та до ближнього свого, а не словоблуддя, якими благими намірами воно б не прикривалося, зможуть об’єднати наше суспільство та вказати йому шляхи подальшого його розвитку.

Прийнято на розширеному засіданні Ради Старійшин 28.05.2010р.

Коліївщина – 2010

УКРАЇНЦЮ!

Приходь 14 квітня, в середу, на марш присвячений початку Коліївщини!

В цьому році виповнюється 242 роки з дня великого національного повстання проти польського та єврейського гніту в Правобережній Україні 1768 року. Коліївщина стала найвищим етапом гайдамацького руху. Його результатом стало повне очищення Центральної України від інородців та зрадників.

Сьогоднішня Україна та стан українців дуже подібні до того, що робилось в Україні у XVIII столітті. Українці знову не є господарями на власній землі, нами знову правлять інородці, нас знову знищують фізично і духовно.

Ми маємо нагадати нинішній владі, олігархам та іншим запроданцям, хто справжній господар в Україні!

Ми маємо нагадати, що трапляється з тими, хто намагається знищувати українців!

Приходь в середу, 14 квітня, до парку Шевченка! Приєднайся до смолоскипної ходи на честь 242-ї річниці початку Коліївщини! Збір о 19-00.

Телефон для довідок: 063-764-98-03

http://sna.in.ua/?p=2032

Марш проти іммігрантської злочинності у Харкові

За останні декілька років Харків
перетворився на столицю мігрантів та мігрантської злочинності. Нахабні
чужинці створюють етнічні банди та окуповують цілі райони міста і
наводячи в них свої порядки. Кавказці, в’єтнамці, араби, нігерійці
вважають себе господарями нашого міста. Праві сили Харкова тривалий час
ведуть боротьбу з непроханими гостями, незважаючи на кришу яку мають
чужинці в обличчі місцевої влади та силових структур. 

19 грудня був намічений марш який повинен був об’єднати правий Харків в
боротьбі проти мігрантської злочинності. Організатором акції був
“Патріот України” та наші побратими з “Сопротивление” і правих
фанатських об’єднань: “United-Kharkiv”, La Guardia та ін.

З самого початку марш викликав спротив зі сторони місцевої влади та
“силовиків”, але ані спроби міськради заборонити акцію, ані залякування
“сбушниками” правої молоді не зупинили націоналістів. 19 числа
здавалося що навіть погода проти нас. Штормове попередження у Харкові,
сильний вітер, мороз та заметіль додали акції нордичного настрою. До
останньої хвилини кожен сумнівався в масштабності маршу, але біля 17.00
на ст. метро “Ботанічний сад” зібралося близько 600 чоловік. Початковою
точкою маршу це місце було обрано невипадково, адже ця станція метро
знаходиться поряд з місцями скупчення нелегалів. Звідти націоналісти
рушили центральними вулицями міста вигукуючи антимігрантські гасла .
Потужні голоси сотень бійців розрізали в цей вечір холодну темряву
вечірнього міста, а зустрічні люди немов зачаровано дивились на них.
Злякані мігранти намагались триматись подалі від колони, і відразу
ховались при її наближенні. 

По ходу маршу симпатичні дівчати роздавали газети та листівки що знайомили перехожих із загрозою міграції. 

Кінцевою точкою нашого маршу була площа Конституції. Погода не сприяла
проведенню довгих мітингів. Провідник коротко описав ситуацію з
мігрантами і зазначив що єдиним шляхом до перемоги є об’єднання всіх
правих сил у боротьбі з окупацією. Після цього марш завершився збором
коштів на допомогу ув’язненим побратимам. Акція всім запам’яталась
загальним бойовим і побратимським духом. Закінчилась акція виконанням
гімну України.

Ми впевнені що цей марш об’єднав всіх харківських правих в боротьбі за нашу країну і наше місто.

Україна уклала великий контракт на постачання зброї до Іраку

Україна уклала перший із серії масштабних контрактів на постачання озброєнь до
Іраку обсягом понад $ 550 млн., заявив перший заступник секретаря Ради
національної безпеки і оборони Степан Гавриш.

За словами Гавриша, з української сторони контракт укладено дочірнім
підприємством держкомпанії Укрспецекспорт - держпідприємством
Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма Прогрес. 


Контрaкт передбачає постачання протягом 3-3,5 років понад 400 одиниць
бронетехніки, зокрема БТР-4, близько 10 літаків Ан-32, а також
проведення послуг з ремонту авіаційної техніки. 

Гавриш заявив, що в реалізації контракту візьме участь понад 80 українських
підприємств, у числі основних виконавців контракту виступить Харківське
конструкторське бюро з машинобудування ім. Морозова і держпідприємство
Завод імені Малишева. 

За даними Гавриша, робота над укладенням угоди почалася близько трьох
років тому і стала "логічним продовженням" участі України в миротворчій
місії в Іраку. Він також зазначив, що в числі потенційних
постачальників озброєння іракській стороні розглядалися, зокрема, Росія
і Польща. 

Гавриш також висловив жаль стосовно позиції Кабінету міністрів, через яку, за
його словами, у певний момент переговори з іракською стороною були
припинені і заблоковане підписання гарантійного листа уряду під
контракт. 

Як повідомив заступник генерального директора держкомпанії з експорту та
імпорту продукції і послуг військового та подвійного призначення
Укрспецекспорт Олександр Коваленко, підписаний контракт - перший із
серії угод, що готуються з іракською стороною. "Є проект, над яким ми
працюємо, який буде мати своє продовження", - сказав він. 

Він
висловив надію, що підписання таких контрактів цієї серії можна
очікувати вже до кінця року. Коваленко також визнав некоректним на
даному етапі уточнювати загальний обсяг операції, що готується, проте
не став спростовувати озвучену ЗМІ суму в $ 2,4 млрд. 

Він особливо наголосив, що укладання контракту на постачання нової
продукції українських виробників забезпечить розширення присутності та
зміцнення позиції України в регіоні. Він уточнив, що в рамках
контрактів, які готуються, передбачено поставку, в тому числі, нового
українського танка Оплот. 

Згідно з орієнтовними оцінками держкомпанії, прогнозне зростання експорту
озброєнь і послуг військового та спеціального призначення України в
2009 році оцінюється в більш ніж 10%. 

Раніше Дело з посиланням на думку експертів повідомило, що у виборі Іраком
української військової техніки не останню роль відіграла позиція США.
Постачання українських танків і літаків буде фінансуватися за рахунок
коштів, виділених Вашингтоном у рамках переозброєння армії Іраку.
Усього США виділили на цю програму $ 3 млрд., з них $ 2,48 млрд.
дістанеться Україні.

На захисті інтересів українців Васильківщини

8 квітня силами Київського та Васильківського осередків ВГО “Патріот України” була проведена акція на захист соціальних інтересів мешканців Васильківського району Київської області. Депутати Васильківської районної ради, які планували передати в оренду приватному підприємцю лікарню в селі Лосятин Васильківського району, були шоковані, коли до залу, де проходила сесія райради, зайшло близько двадцяти соціал-націоналістів. Депутати райради, більшість яких є представниками Блоку Юлії Тимошенко, відразу почали почувати себе некомфортно, хвилюватися, нервувати. Натомість, присутні на сесії мешканці Васильківського району радо вітали активістів ВГО “Патріот України”.

Соціал-Націоналістам навіть своєю присутністю вдалося запобігти продажу-дерибану близько 30 гектарів земель сільськогосподарського призначення, а також повністю зняти з розгляду сесії питання передачі в оренду Лисятинської лікарні.

До слова слід зазначити, що це була перша спроба передати в оренду, а фактично продати, враховуючи термін оренди в 49 років, саме лікарні. Тим паче, що ця лікарня відома унікальними технологіями лікування і на оздоровлення туди їздять зі всіх куточків України.

Організація “Патріот України” і надалі стоятиме на захисті інтересів українців на Васильковщині зокрема, і в Україні загалом. Земля – скарб Нації! Слава Україні!

http://sna.in.ua/?p=1937

Мігрантів викинули з васильківського ринку

http://sna.in.ua/?p=4482

24 липня 2010 р. у Василькові відбувся рейд бійців «Патріота України» та підприємців міста.

В результаті рейду було зачинено декілька в’єтнамських контейнерів разом із крамом чужинців та прибрано ятки узбеків та циган. Більшість українців, що перебували в цей час на ринку, схвально оцінили дії соціал-націоналістів.

У свою чергу під час стихійного мітингу, який виник біля ринку, представники СNА запевнили підприємців та споживачів, що завжди стоятимуть на захисті соціальних та національних інтересів українців і не дозволять чужинцям відбирати робочі місця в українців та продавати товар низької якості.

Як вже повідомлялось раніше, українські підприємці, що торгують на цьому ринку, виступили категорично проти, того, щоб на ньому продавали свій товар чужинці, а саме в’єтнамці, цигани, узбеки тощо. Українських підприємців підтримали Соціал-Nаціональна Асамблея та Організація «Патріот України».

Гуртом патріоти та підприємці протягом останніх 2 тижнів з васильківського ринку витіснили більшість чужинців. Деяким представникам в’єтнамської діаспори довелось силою вказувати на їхнє місце, декого з них госпіталізувала швидка.

В ході сьогоднішнього рейду бійці Організації «Патріот України» не зустріли жодного співробітника МВС, що може свідчити лише про зміну пріоритетів міліціонерів, які протягом останніх двох тижнів захищали чужинців.

 

 

Україна потрапила до десятки світових експортерів зброї

Об’єм експорту основних видів зброї України у 2008 році склав $233 млн., про це вказують дані Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру.

Водночас, за даними інституту, за підсумками 2004-2008 років Україна вийшла на 9-е місце - $2,083 млрд., 1-е місце у США - $34,901млрд, 2-е у РФ - $28,563млрд, 3-тє у Німеччини - $11,450 млрд., 4-е у Франції - $9,607 млрд.

Варто зазначити, що з таким показником Україна посіла 14-е місце у світовому рейтингу експортерів зброї, тоді як у 2007 році, згідно з уточненими даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру, вона була на 7-мому місці з об’ємом $774 млн.

Трійку лідерів світового рейтингу у 2008 році очолили США з експортом $6,159 млрд, 2-е місце у РФ - $5,953 млрд., 3-тє у Німеччини - $2,837 млрд., 4-те у Франції - $1,585 млрд.

Крім того, згідно з уточненими даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження миру, в 2007 році лідером рейтингу стали США зі $7,454 млрд., другою РФ - з $4,588 млрд., третьою Німеччина - $3,995млрд, четвертою Франція - з $2,69млрд.

За Український футбол

http://sna.in.ua/?p=4960

Ця стаття писалася не для футбольних фанатів і членів Організації, а призначена для людей далеких від навколофутбольної теми, щоб пояснити їм ставлення Українського Соціал-Nаціоналізму до правого фанатського руху.

7 вересня 2010 року представники СНА, <<Патріот України>>, <United  Kharkiv> та цілого ряду українських націоналістичних організацій підтримали українських футбольних вболівальників в акції “За український футбол!”. Акція пройшла за підтримки ВО <<Свобода>>. У кількатисячному марші столичними вулицями (від стадіону “Динамо” імені Валерія Лобановського до приміщення Федерації футболу України) соціал-націоналісти маршували у одній колоні з представниками фанатських контор з усієї країни, що з’їхалися до Києва в цей день. З одного тільки Харкова на марш приїхало майже дві сотні вболівальників.

Організований соціал-націоналістичний рух підтримав акцію з двох причин. Першою причиною є те, що вболівальники є чи не єдиним поза СN рухом, який відкрито виступає проти існуючої системи і плекає у своїх лавах націоналістичні та патріотичні настрої. Крім того, вболівальники – це та достатньо чисельна частина Української нації, що гуртує молодих, активних, готових до рішучих дій українців, що у вирі неминучої майбутньої Соціал-Nаціоналістичної революції неодмінно стануть поряд соціал-націоналістів у боротьбі за справедливий соціальний і національний лад. Другою причиною підтримки маршу є те, що його зміст – це вимога припинити утиски Українських національних інтересів. Адже марш спричинили антинаціональні тенденції, які сьогодні загрожують відібрати у мільйонів українців їх улюблений УКРАЇНСЬКИЙ футбол. Адже цей вид спорту в сьогоднішній Україні перетворився на домашню забавку купки антинаціональних олігархів, які намагаються остаточно приватизувати цю, вже національну, гру, а опір українців – втопити у хвилі міліцейських репресій. Так, у власників найбільших футбольних клубів країни -олігархів-неукраїнців Ахмєтова і Суркіса, з’явилася ідея об’єднання чемпіонатів та кубків України та Росії, що повинно було принести їм нові прибутки як у матеріальному вимірі (чергові мільйони валютних одиниць до власних кишень), так і у вимірі моральному (черговий ляпас по честі ненависних для них українців). Гасла маршу також стосувалися і давно наболілих проблем українського футболу, які загрожують стерти з цього виду спорту все патріотичне забарвлення, перетворивши його на власний бізнес асоціальної олігархічної купки. Всі вболівальники України одноголосно вимагали максимально обмежити кількість легіонерів в українських клубах всіх ліг та заборонити натуралізацію іноземних гравців (які вже успішно освоїли цей спосіб легалізації мігрантів). Крім того, національна вболівальницька спільнота відкрито вимагає від державних можновладців припинення репресій українського футболу кийками міліцейського апарату насильства. Українські вболівальники вимагають максимального скорочення кількості міліції на стадіонах і впровадження стюартів за європейським зразком. Це дасть змогу не тільки уникнути конфліктів, які нерідко провокують самі міліціянти, але й зняти ще цілий ряд проблем футбольних вболівальників (як-то використання патріотичної символіки, яку так полюбляють забороняти наші антинаціональні лівоохоронці). Марш <<За Український футбол>> показав асоціальним олігархам, що Українські вболівальники – це чисельна і свідома своїх можливостей сила, готова боротися за свої права і здобувати їх.

Український соціал-націоналіст як на марші, так і в подальшій боротьбі готовий іти плече-в-плече з українським вболівальником. А разом ми непереможні. МАЙБУТНЄ НАЛЕЖИТЬ НАМ!

Суспільство вовків проти суспільства свиней

Сучасні антифашистські режими виховують відповідні суспільства як передумову своєї  безпеки. Щоб забезпечити існування  матеріалістичного режиму потрібно виховувати матеріалістів. Більшість  сучасних людей хочуть прожити так щоб у кінці життя можна було згадувати не те як служили Вищому, а те скільки смачного вони з’їли, цікавого побачили і побільше «промутілісь». Ви помітили, що скорочується населення, зникають (у тому числі стратегічні) заводи, розвалюється ВПК, підноситься алкоголізм і наркоманія, а із всього лише збільшується кількість різноманітних кіосків та магазинів? Реклама стає все яскравіша і заманююча: купуй, вживай, вигравай, споживай. Це суспільство споживачів.

Суспільство споживачів – це суспільство свиней. Свиням потрібно те ж, що і суспільству  споживачів. Питання щастя у суспільстві свиней стоїть у тимчасових тілесних задоволеннях. Свиням не потрібна армія, бо у них є володарі, що їх кормлять. Свиням не потрібна держава, а колгоспи СССР, ЄС. Свиням не потрібна розвинена наука, так як щоб вигадувати нові смаки для напоїв, збільшувати розміри гамбургерів та придумувати дешеві презервативи, сильна наука не потрібна.

Суспільство  свиней має хазяїв. Як вирощують свиней для їжі – так і суспільство  свиней вирощують для вигоди. Суспільство  свиней саме тому не варте поваги, що їжу поважати є абсурдним. Свині не повстають проти хазяїв – суспільство свиней не повстає проти окупантів. Із їхнього боку можливе лише обережне рохкання. Кухонна революція – це коли «всіх би розстріляв», «навів порядок», «показав як треба». Внаслідок кухонної революції споживачі приходять завжди до одного висновку «ми б зробили, але ж все продано». Такими словами свідомо чи не свідомо і приписується смертний вирок нащадкам і взагалі всім майбутнім поколінням. То чому звинувачувати лише окупаційний комуноліберальний режим, якщо бездіяльністю їх і підтримуєш? Це запитання слід задавати кожному українцеві. Дія доводить антисистемність, бездіяльність – лояльність до антиукраїнської системи. І це не залежить від поглядів. «При потребі загину за Батьківщину», «як треба візьму у руки зброю». Треба не потім, треба зараз. Перед тим як загинути в ім’я Батьківщини потрібно хоча б прожити заради неї. Це набагато важче.

Свиням не обов’язково робити райські умови. Потрібно щоб вони думали, що живуть у раю. Коли свиня їсть помиї і барахтається у бруді, то чи вона уявляє, що може бути щось краще? Загалом свині все рівно що їсти і із ким спарюватись. 20 років тому суспільство свиней вважало, що ковбаса за 2.20 – це рай. Один рік тому суспільство свиней вважало, що плазмовий телевізор під безвідсотковий кредит – це ще більший рай. Постає питання чи в майбутньому свині будуть і надалі задовольнятися помиями і не мати нічого святого чи зрозуміють, а можливо просто відчують, що насправді вони вовки, котрі чомусь живуть по хлівах і поводяться відповідно. Але щоб це сталося потрібно зрозуміти, що проблема не лише у господарях свиней, а і у самих свинях. Точніше у вовках. А ще точніше у тих і у тих. Хто вовк – той вже із нами. Хто відчує себе вовком – стане поруч із нами. Кому подобається бути свинею – нею і залишиться. Якщо Шевченко ділив українців на козаків і свинопасів, Донцов - на лицарів і гречкосіїв, то для теперішніх умов сучасніше поділити на вовків і свиней. Українці у минулому створювали мілітарні держави, Імперії та вели першокласні партизанські війни. Ті наші держави, що будувались усупереч цьому вкрай швидко зникали. Хто не помирав у боротьбі проти окупантів – згодом помирали із голоду. Зараз хто не помер від голоду – помирає від переїдання.

Для сучасного  режиму ми – екстремісти та радикали, терористи та ксенофоби, загалом зайві особи у споживацькому суспільстві. ЗАЙВІ ЛЮДИ. Революціонерів будуть садити, вбивати, виганяти, забороняти, осміювати у ЗМІ і підкупляти. Підкупляти матеріальним достатком та псевдодуховним (загальнолюдські цінності, космополітизм, інтернаціоналізм, антифашизм). Слуги зла не із рогами і ратицями. Більшість з них зараз в охайних костюмчиках та з посвідченнями чиновників різних рівнів, які регулярно намагаються посадити добрих людей, що бажають побудови нового суспільства, у СІЗО.

За совка будувалось соціалістичне суспільство свиней, де кожен виховувався у «дусі робітничого класу», тобто щоб кожен працював на хазяїв у колгоспі. Сучасне ліберальне суспільство свиней має хлів, котрий відрізняється лиш тим, що свині можуть вільно по ньому ходити (не виходячи за його рамки) і змушені самі шукати собі на прожиття.

Ми –  Нація хижаків. Наше суспільство – це аристократичне суспільство вовків. Homo homini lupus est (людина людині вовк) - казали давні римляни. Українець українцеві брат - кажемо ми. Навіть найменша вовча зграя завжди сильніша за повний хлів товстих та незграбних свиней, навіть, якщо половина цих свиней із резиновою дубінкою і у лівоохороній формі.

 

Сергій  Лис

http://www.sna.in.ua/sia/4-socio/497-vovky-proty-svynej.html

Про етнічну мафію, нарешті, заговорили вголос

«Доки грім не вдарить, мужик не перехреститься», - кажуть у народі.
Правильно кажуть. У нього, мужика (якщо він, звісно, «мужик» у тому
сенсі, що простий трудяга), за роботою, домашніми та іншими клопотами
вгору ніколи глянути, а тут ще й осоружна т. зв. «криза» до печінки
дістала.

Куди йому – мужикові - аналізувати ситуацію, робити
прогнози на завтра і т. ін. Вдарить «грім», тоді тільки й подумає.
А от коли не «мужик», а «пан» (у нашому випадку - міністр) починає
тягнутися п’ятірнею до лоба лише тоді, коли грім вдарить, це погано.
Для всього погано – для країни, простого люду, їх спокою і безпеки.

У
нашому випадку лише після того, як у столиці від бандитських куль,
випущених громадянами сусідніх держав, полягли двоє українських
міліціонерів, і міністр внутрішніх справ, і його підлеглі «зачухалися»,
заговорили про те, про що «пересічні» давно на базарах балакали.

Луценко вимагає міграційної служби

Але
про все, як кажуть, по порядку. На офіційному сайті чернігівської
обласної міліції 9 жовтня з’явився матеріал «Протидія етнічній
злочинності - питання актуальне». Цитуємо:

«Після недавніх подій
у Києві, коли серед білого дня двоє кілерів, як пізніше з'ясувалося -
вихідці з кавказького регіону, розстріляли з вогнепальної зброї
власника меблевого салону та вбили двох його охоронців - співробітників
спецпідрозділу «Титан», на черговій прес-конференції міністр внутрішніх
справ Юрій Луценко сказав, що відсутність «міграційної служби» не
сприяє роботі міліції. Створення такої служби могло б допомагати
міліції відслідковувати «небажаних гостей» на території України та
попереджати багато злочинів ще в стадії їх підготовки».

І за що ми їх не любимо?

Радіймо! «Дійшло», нарешті. «Дійшло» те, про що давно говорять прості громадяни. Тільки й того, що іншими словами.

І
говорять приблизно так: «Задовбали вже ці зайди – базари «тримають»,
притони, наркотиками торгують, дівчат продають за кордон та й тут нашим
жінкам проходу не дають. У Криму цього року українській жінці без
супроводу чоловіка не можна було не те що відпочити, а просто пройти по
вулиці чи пляжу - лізуть «з пропозиціями», пачки грошей показують…»

Тут
я умисне не пишу про епітети, якими нагороджують українці гостей із
зарубіжжя (не дуже далекого, зазвичай). Здебільшого, ті епітети
стосуються кольору певних частин тіла чужинців (ви самі, шановний
читачу, розумієте, про що я). Зрозуміло, писати таке справді
непристойно - це раз.

А спробуй напиши, то тут в одну мить як
набіжать, як налетять, як наскочать представники різноманітних
«правозахисних» організацій (ті, що на закордонних ґрантах, переважно,
від’їдаються, і почнуть чи то у «ксенофобії» тебе звинувачувати, чи
судами газеті погрожувати, чи ще якимось місцем…

Разом нас багато!

А
ми – не ксенофоби. Ми – українці. Ми – це і я, автор цього матеріалу, і
десятки знайомих мені людей, і мільйони незнайомих, які думають так
само. Думають про те, що давно було пора взяти «під ковпак» усіх цих
«гостей» із-за кордону. І не лише взяти, а притиснути так, щоб писнути
не могли, не те що закони країни порушувати.

А міністр заговорив лише після «грому». Пострілів...

От
тільки не подумайте, шановні земляки, що цей мій матеріал – політичне
замовлення, «наїзд» на відомого політика напередодні виборчої кампанії,
в якій він – не як посадовець, а як політик – має певну і, до речі,
відому українському загалу позицію.

Боронь Боже! Юрій
Віталійович мені куди симпатичніший, аніж, наприклад, його попередники
і наступники – як-то покійник Кравченко чи «підпільник» Цушко. І що
корупціонерів-хабарників – хай не самих «жирних», але все ж таки почали
останнім часом «за жабри» брати – це я бачу.

А що суди їх
виправдовують, зазвичай, то тут вже вина не міліції, а, певне, тих, хто
ініціював так звану «недоторканність суддів».

Скільки їх – відомо

Я
говорю про конкретне – про те, що міліцейські керівники сором’язливо
(переконаний, боячись «наїздів» згаданих «правозахисників») замовчували
те, що в Україні і її регіонах пустила коріння т.зв. «етнічна мафія»,
що боротися з нею важко, але треба.

А тепер… І міністр Луценко
правильно сказав, що потрібна «міграційна служба», що триматиме під
контролем кожного, хто перетнув кордон України, і на сайті
міліцейському теж усе правильно. Але тільки тепер…

Далі на сайті
розповідається про прес-конференцію, що 9 жовтня було проведено у
прес-центрі відділу зв'язків з громадськістю УМВС України в
Чернігівській області. На зустріч з журналістами прийшли керівники
відділу громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС
України в Чернігівській області Іван Ведмідь (начальник) та Віталій
Магдич (заступник).

Розпочав прес-конференцію Іван Ведмідь з
довідки про кількість іноземних громадян, які проживають на
сьогоднішній день на території області та кількість і види
правопорушень, скоєних ними. Так, за вказаною інформацією, на
Чернігівщині зараз проживає близько 4 тисяч іноземних громадян.

2807
із них проживають тут постійно, решта - перебувають тимчасово. Лише
цього року зареєстровано 1,5 тисячі приїжджих, яких поставили на облік.
Разом з цим, протягом дев'яти місяців 2009 року виявлено та
задокументовано понад дев'ять сотень порушень законодавства про
правовий статус іноземців.

Скільки накоїли на Чернігівщині – теж

Окрім
правопорушень, упродовж 2009 року правоохоронцями області
розслідувалось і 36 кримінальних злочинів, скоєних іноземними
громадянами.

Найбільше з них - 17 - майнові злочини, далі в порядку спадання:

  * 9 - ДТП (4 з яких зі смертельними наслідками).
  * 3 – злочини, пов'язані з незаконним обігом наркотиків.
  * 2 - тяжкі тілесні ушкодження.

По
одному - тілесні ушкодження середньої тяжкості, вилучення патронів,
зберігання наркотиків, притоноутримання та незаконне позбавлення волі
або викрадення людини.

Етнічна приналежність злочинців виглядає так:

  * громадяни Грузії - 16,
  * Росії - 8,
  * Білорусі - 6,
  * Азербайджану – 3,
  * по одному - громадяни Казахстану, Молдови і Польщі.

Дружба дружбою, а порядок давай!

І
тут-таки, на сайті, сором’язлива примітка: «Крім злочинів, скоєних
іноземцями, 16 громадян інших держав на Чернігівщині також стали
жертвами злочину. Але доречно відмітити, що злочинів на етнічному
ґрунті або ксенофобських настроїв у нашій області не зафіксовано».

Отакої!
Не лише вони, а й проти них – «гостей», бачте, скоюються злочини на
Чернігівщині. «Кістку» «ґрантоїдам-правозахисникам» кинули…

Дає
сайт і загальноукраїнську статистику, вкладаючи її в уста самого
очільника МВС: «За словами міністра Юрія Луценка: « ...з початку цього
року іноземцями в Україні скоєно майже дві тисячі злочинів, у тому
числі 45 умисних вбивств, 70 розбійних нападів, 133 грабежі, 588
крадіжок, 181 шахрайство. Із загальної кількості злочинів - понад
п'ятсот, тобто четверта частина, скоєно вихідцями із кавказького
регіону».

Отакі справи, шановні земляки. Дружба дружбою, як кажуть, а порядок наводити треба.

І
це необхідно робити, не боячись ні правди, ні звинувачень у т.зв.
«ксенофобії», ні того, що і Грузія, і Білорусь є дружніми Україні
країнами, а Росія нею стане, здається, одразу після того, як новий
Президент присягу прийме. Так, схоже, «лягає карта». Але це вже тема
для іншого матеріалу.


http://sna.in.ua/news/1-ua/494-etnichnamafia.html