Клуб «Манчестер Юнайтед», главным тренером которого Алекс Фергюсон работал два десятка сезонов, завоевал множество международных наград, отмечает обозреватель Дэн Петерсон. Сэр Алекс посвящён в рыцари королевой Елизаветой II и включён в Зал славы английского футбола.
Интервью у знаменитого тренера во время его последнего футбольного сезона 2012-2013 сделала профессор делового администрирования Гарвардской школы бизнеса Анита Эльберс (оно опубликовано в Harvard Business Review).
Итак, Алекс Фергюсон назвал несколько ключевых моментов его коуч-философии:
Эти ключевые, а также другие принципы управления, которые каждый лидер ежедневно открывает для себя сам, сложно реализовать без двусторонней обратной связи с командой, без правильно организованных рабочих процессов и взаимоотношений с клиентами и т.д. Благо, сегодня предлагаются готовые решения для управления бизнесом, например, облачный сервис «Простой бизнес», позволяющие экономить время на решении множества организационных вопросов и сосредотачиваться на взаимоотношениях с командой, на самой сути проектов и эффективной работе.
-- Олено, навiть не знаємо, з чим спершу вiтати: з ювiлеєм чи з "народженням" книги...
-- Дякую, обидвi подiї багато важать для мене. Рада, що книга вийшла майже у мiй день народження. Ювiлей -- це слово звучить дуже гучно. А я люблю скромно реагувати на подiї. I ось уродини також вiдзначила скромно. Я не запросила жодного гостя. Ми з чоловiком пiшли в ресторан, повечеряли, i на цьому святкування закiнчилося. А вдома троє моїх дiтей влаштували менi справжнє свято. Вони надарували багато листiвок, аплiкацiй. Усi креативнi речi виготовили самi. Процесом керував найстарший син, якому вже дев'ять рокiв.-- Ви вже давно полишили Україну. Чи не забувають про вас нашi гiмнастки?
-- Нi-нi. Я приятелюю з багатьма дiвчатами. I не лише з України, але й з iнших країн. Приємно, що вони мене не забули привiтати з уродинами. Я отримала теплi слова вiд 250 людей! Привiтала мене й Iрина Дерюгiна, нинiшнiй наставник збiрної України з художньої гiмнастики. Наталя Годунко також нагадала про себе. А от росiйська гiмнастка Яна Батиршина прислала менi до Iспанiї величезний букет квiтiв.-- Ви завжди мали багато шанувальникiв, якi вас пiдтримували у скрутнi моменти. Особливо, коли суддi несправедливо оцiнювали вашi виступи...
-- Це правда. Основна моя винагорода -- це аплодисменти публiки та пiдтримка шанувальникiв. Приємно, що вони i досi мене не забули. Цьогорiч я органiзувала турнiр пам'ятi своєї матерi. I сама вийшла на показовий виступ. Приїхало чимало глядачiв, щоби побачити знову мене на килимi. Мабуть, цей був мiй останнiй показовий виступ. Бiльше не повернуся на килим.
-- Чому? Ви втратили навички?-- Нi, навпаки, за мiсяць тренувань вiдновила все, що втратила за сiм рокiв. Я не бачу сенсу продовжувати тренування. Моя мiсiя -- виховати трьох дiтей та опiкуватися гiмнастичним клубом, який я вiдкрила в Iспанiї.
-- Чи багато дiтей тренуються у вашiй школi?-- Близько 40. Не лише iспанцi, але й українцi, росiяни, нiмцi.
-- Як ви розподiляєте час мiж роботою та вихованням дiтей?
-- Дiти -- це мiй основний життєвий прiорiтет. Я нi на хвильку не задумувалася над тим, щоби пожертвувати вихованням дiтей заради кар'єри. От i свiй спортивний клуб вiдвiдую лише тодi, коли дiти у школi. Менi часто закидають, чому така гiмнастка не працює тренером. А я не хочу! Можливо, пiду на тренерську ниву пiсля того, як Давид, Цезар та Аврора пiдростуть.-- Але ж ваша мама свого часу встигала i вас виховувати, i тренером працювати...
-- Мама поєднувала приємне з корисним: вона мене виховувала у спортивному залi. Я стала гiмнасткою лише тому, що мама працювала тренером. Єдиною можливiстю бути разом залишалися тренування. Пам'ятаю, як я ревнувала маму до iнших дiвчат. Коли ми були в лiтнiх таборах, то зачиняла дверi на ключ, щоби мама не йшла їх розчiсувати.-- Може, вам також варто пiти у тренери, щоб донька стала такою успiшною гiмнасткою, як ви?
-- Щоб досягнути таких успiхiв, таланту i працi замало. Повинно збiгтися чимало обставин. До речi, зi своєю донькою я працюю у залi щосуботи. Їй три роки. Аврора займається не лише художньою гiмнастикою, але й тенiсом та гольфом. Побачимо, що донька вибере.-- Ваша сiм'я спортивна?
-- Так, чоловiк має багато спiльного з футболом, а сини займаються тенiсом, гольфом, плаванням та дзюдо.-- А про що ваша книга?
-- У нiй є розповiдi не лише про мою кар'єру, але й тренерськi поради вiд моєї матерi. Можна сказати, що її писали два автори: Олена та Нiна Вiтриченко. На одну й ту ж ситуацiю є погляд тренера та спортсмена. Таких книг у свiтi ще не було. Ми з мамою вклали душу у цей шедевр. Спершу надиктовували на аудiокасети матерiал, вiдтак аналiзували його i вибирали найцiннiше.-- Чому ви видали її лише iспанською мовою?
-- Ми видали книгу виключно власними коштами. Зараз планую розпродати весь тираж i за заробленi кошти видати її українською та росiйською мовами. Щоби вiдразу видати рiдною мовою, треба було витратити додатково п'ять тисяч доларiв.-- Олено, не можу не спитати, що думаєте про розвиток вiтчизняної художньої гiмнастки...
-- Нещодавно я побувала на чемпiонатi свiту у Францiї. Менi дуже сподобалися виступи українських дiвчат. Вони можуть конкурувати з росiянками та бiлорусками. Iнша рiч, що Росiя недооцiнює Україну, заявляючи, що ми на нижчому рiвнi. Я з цим не погоджуюся. Олег Зубарук