Наверное, это не странно, когда Азаров говорит одно, а Госстат - другое. В принципе, Николай Янович - это та личность, которую я стараюсь отследить наиболее полно. С одной стороны и должность у него не маленькая, с другой - почти в каждом своем выступлении он что-то да выдаст.

В этот же раз ситуация еще смешнее: ведь врет или статистика НБУ или один из руководителей Нацбанка, который по своему уровню может и говорить-то от имени своего ведомства.

Так что по-честному надо было бы написать НБУ vs. НБУ.

Позиция №1  Первый заместитель главы НБУ Юрий Колобов 9 октября выступал по 5 каналу.

По поводу второй волны кризиса он уверенно сказал: "Отголоски мировых кризисных явлений так или иначе доходят до Украины, но есть то, что вселяет оптимизм - это экспортная отрасль, такая как
металл... Второе - это рекордный урожай... Поэтому в ближайшее время мы
видим приток очень больших объемов валюты"
По мнению Колобова, кризис 2008 года и нынешний кризис имеют разную природу и именно поэтому цены на металл и зерно не упадут.
Он заявил: "Если внимательно посмотреть на статистику, то наша страна стоит
особняком, и более того, в более выгодных и комфортных условиях
отношения государственного долга к ВВП. Мы гораздо более защищенные, чем
более развитые страны, там Япония, Италия, Англия, Франция. Поэтому
здесь мы чувствуем себя более комфортно."

Позиция №2   Сегодня НБУ сообщило такую информацию: за 9 месяцев с начала года отрицательное сальдо
текущего счета платежного баланса составило 5,5 млрд долларов (за первые три квартала прошлого года - 506 млн долларов).
Это объясняется, согласно сообщению, уменьшением экспорта, при чем в большей степени по черным металлам.
Такой дефицит был профинансирован за счет золотовалютных резервов,
которые по этой причине, а также из-за колебаний курсов валют в сентябре
уменьшились на 3,256 млрд долларов до 34,950 млрд долларов.

Кто же из них врет? Гений нетрадиционной экономики, который считает, что в кризис цены на сырье растут или мелкие чиновники НБУ, составляющие отчеты путем классических расчетов?

По мнению Азарова, прав, естественно, Колобов. Это косвенно подтвердил он сегодня на церемонии вручения наград за успехи в сфере науки и техники, заявив: "Чрезвычайно важен поиск нетрадиционных и новых направлений в науке,
тех, где мы действительно можем выйти на самые передовые рубежи"

А вы как думаете? Можем ли мы действительно выйти на передовые рубежи только в неких нетрадиционных науках? Экономической херомантии, к примеру?

П.С. Но что они будут делать, если Рада примет во втором чтении и в целом законопроект №8371, которым запрещается реклама, распространение информации и трансляция услуг экстрасенсов, гадалок и астрологов? Видимо, Януковичу придется наложить вето, спасая украинскую науку!

                                                     Кто врет?

                           



© Mike911

Во всяком случае, так утверждает НБУ. Очердная разводка лохов, которых готовят к очередному кидку.

Учора на фасаді адмінбудинку регіонального управління Національного Банку України з'явився прапор неіснуючої держави.

Поруч з ним майорить Державний прапор України.

Від полтавців, які проходили поруч, можна було почути фрази: "Робити їм нічого", "Краще б економікою займалися", "Бабушка, а что ето за флаг такой?".

Щойно надійшла інформація, що на ряді будинків Державний прапор України повісили "догори ногами". Але про це у наступному матеріалі.

Вчера (29.10.2008) в Голосе Украины опубликован отчет НБУ по состоянию на 01.10.2008. Анализ показывает следующее:

Среди позиций АКТИВЫ НБУ к ЗВР можно отнести следующие позиции:

1. Кошти та депозити в іноземній валюті - 83, 666 млрд. грн (17,25 млрд. USD)

2. Цінні папери нерезидентів - 99, 916 млрд. грн (20,60 млрд. USD)

3. Авуари в СПЗ (SDR) - 0,009 млрд. грн. (0,002 млрд. USD)

4. Монетарное золото - 2,568 млрд. грн. (0,529 млрд. USD)


(пересчет по курсу 4.85 грн./USD по состоянию на 01.10.2008)


Всего: 38,381 млрд. USD.


Как видно из вышеприведенных цифр, большая часть ЗВР (20,60
млрд. USD) находится в акциях зарубежных банков и фондов. Ликвидность
этих активов в данный момент вызывает сомнение. Часть из банков/фондов
могла обанкротиться, да и цена акций могла реально упасть. Кроме того,
доступ к этим ресурсам затруднен: одновременная продажа такого объема
акций (20,60 млрд. USD) на фондовом рынке может привести к дальнейшему
снижению их цены.

Таким образом, реально для валютных интервенций НБУ располагает
лишь 17,25 млрд. USD, из которых 3 млрд. USD уже потрачено за период с
1 по 20 октября. Итого: 14, 25 млрд. USD ЗВР в остатке.

С другой стороны на ЗВР давят следующие ПАССИВЫ:

1. Банкноти та монети в обігу - 146,189 млрд. грн (30,14 млрд. USD)

2. Отрицательное сальдо

торгового баланса - около 12 млрд. USD

3. Внешние долги банков и

коммерческого сектора с погашением

до 31.12.2008 - около 8.8 млрд. USD

Всего: около 50 млрд. USD (разбалансировка – 36 млрд. USD)


Ситуация резко обострилась из-за следующих факторов: банки взяли т.н.
короткие кредиты на Западе, и раздали т.н. длинные кредиты в Украине.
Перекредитование стало невозможно из-за МФК (мирового финансового
кризиса), что потребовало от банков и коммерческих срочного возврата
заъемных средств).


Естественно, что одним из требованием МВФ является
сбалансированность Активов/Пассивов НБУ, что легко достигается путем
девальвации гривны по отношению к иностранным валютам.
При этом, активы выраженные в иностранных валютах вырастут, а пассивы в
гривнах- соответственно упадут и определенный баланс будет достигнут.
Коридор для девальвации определен в следующих пределах 8.5 – 15 грн./USD,
в зависимости от предоставления кредита МВФ, конъюктуры внешних
экспортных рынков, состояния производства в Украине и т.д.
Отката к курсу 5.00 грн./USD, 6.00 грн./USD или даже 7.00 грн./USD уже не будет.

Vladyslav Rashkovan

Товарищи депутаты, каких вам ... еще реформ не хватает?

1. Хотите печатать деньги? Продуктивную эмиссию хотите? Сколько – 200-300 млрд? А почему так мало? Ведь остановиться реально будет сложно. Кроме того, открою тайну – Деньги в экономику попадают не только через кэш – у денег есть много каналов. Один из них – кредитование. А вот прямое финансирование правительства Нацбанком запрещено. Чтобы его реализовать, придется возвращать схемы прокручивания денег через частные или гос банки, как когда-то уже делали для капитализации государственной энергетической компании, да и не только.

2. Хотите более высокой инфляции, чтобы переложить инфляционный налог на плечи наиболее бедных слоев населения? Вы действительно считаете, что именно так наполняется бюджет и так «служат народу»?

3. Хотите более высокой девальвации, чтобы пострадали опять-таки украинские работники, которые получают доход в гривне, но выиграли (как было исторически) «экспортеры» - во многом, просто часто олигархи? Или просто соскучились за украинскими курсовыми качелями?

4. Хотите ухода «ненавистного» иностранного капитала из страны, и как результат снижения золото-валютных резервов?

5. Доступ к рефинансированию тоже хотите вернуть – так чтобы кредитовать близкие банки под ноль? А они чтобы кредитовали дружественный вам бизнес тоже по очень низким ставкам? Вы действительно думаете, что это все еще возможно?

6. Хотите вернуть национализированный банк в руки прошлых собственников? Или вернуть на рынок обанкроченные банки украинских олигархов? Вы действительно думаете, что это именно то, что нужно сегодняшней банковской системе?

7. Роста кредитования хочется? А что, если иностранные банки, наоборот, перестанут кредитовать? Будете заставлять кредитовать государственные банки, уничтожив их наблюдательные советы и назначив туда новых менеджеров? Так проходили уже это в прошлом. Как говорил один уважаемый человек: в балансах гос банков можно увидеть лица и хвосты всех предыдущих правительств. До сих пор разбираем завалы: с 2008 по 2014 годы гос банки выдали украинских олигархам 10 млрд долл кредитов – 100% не возврат, а потом за счет тех же украинских налогоплательщиков капитализировали эти банки на те же 10 млрд долл.

8. Хотите, чтобы международные партнеры ушли из Украины, и весь мир смотрел на Украину, как на изгоя во время мирового кризиса?

А теперь пару слов о НБУ:
1. Наиболее прозрачный банк в мире в 2019 году - Central Banking Awards.

2. Глава НБУ – лучший Центральный банкир в Центральной и Восточной Европе в 2019 году (GlobalMarkets)

3. Инфляция 1.7% - НБУ реализует свою цель по стабильности цен в стране

4. Учетная ставка НБУ 6% - самая низкая в истории независимой Украины. И учетная ставка – реально действующий инструмент монетарной политики. В 2020 году НБУ снизил ставку больше всех других центральных банков в мире

5. Международные резервы НБУ = 28.5 млрд долл и растут несмотря на кризис

6. Курс гривни, хотя и плавающий, но стабильный, несмотря на мировой кризис

7. В банковской системе адекватная ликвидность – несмотря на кризис никаких набегов на банки не было в 2020 году – НБУ с помощью своей коммуникации смог снять страхи населения. Депозиты населения в гривне в действующих банках в 2 раза больше, чем в 2015 году

8. Ноль неплатежеспособных банков в системе. Банки адекватно капитализированы и постоянно проходят стресс тесты

9. Общество знает реальных собственников всех 100% украинских банков

10. Банковская система прибыльная 3 года подряд. Прибыльные не только частные банки, но и государственные. Государственный Приватбанк несколько дней назад перечислил 24.5 млрд дивидендов за 2019 год (в 2018 году было 11.5 млрд грн дивидендов)

11. НБУ реализовал множество инициатив для развития безналичных платежей в стране – как результат на сегодня более 50% карточных операций – безналичные расчеты между контрагентами. Это также делает бизнес цивилизованным и снижает теневую экономику

12. С 1 июля НБУ стал регулятором небанковских учреждений, полностью подготовив новую нормативную базу для регулирования нескольких сложных отраслей

13. Глава НБУ – один из подписантов под меморандумом программы сотрудничества с МВФ на 5 млрд долларов, по которому Минфин недавно получил 2.1 млрд долл для финансирования бюджетного дефицита. Программы, под которую также подвязаны новый кредит Мирового банка и программа макрофинансовой помощи ЕС.

ПОСТАНОВА 


04.12.2008 м. Київ № 413 


Про окремі питання діяльності банків 

Ужиті Національним банком України заходи щодо упередження кризових явищ у банківській системі сприяли зменшенню темпів щоденного відпливу коштів з банків і забезпечили платоспроможність та своєчасність розрахунків банківської системи в цілому. 
Проте відплив коштів з банківської системи продовжується і з початку листопада кошти фізичних осіб у національній валюті скоротилися майже на 5% (у жовтні – 10%), кошти суб’єктів господарювання в національній валюті зменшилися на 4,6% (у жовтні – 7,8%). 
Залишаються значними невідповідності між активними та пасивними операціями банків за строками погашення. 
Окремі банки мають проблеми зі своєчасним здійсненням платежів. 
Для забезпечення невідкладної капіталізації банків Правління Національного банку України прийняло постанову від 21.11.2008 № 389 „Про здійснення діагностичного обстеження банків”, яка забезпечує здійснення підготовчої роботи до діагностичного обстеження банків. 
Крім того, постановою Правління Національного банку України від 01.12.2008 № 405 затверджено Спеціальний порядок здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення банків, спрямований на спрощення процедури та скорочення термінів унесення змін до статутів банків щодо збільшення рівня статутного капіталу 
З метою закріплення позитивних тенденцій у діяльності банків та забезпечення подальшої стабільної їх роботи, керуючись статтею 99 Конституції України, статтями 7 і 55 Закону України „Про Національний банк України”, статтями 66, 67 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, Правління Національного банку України 

постановляє: 

1. Зобов’язати Дирекцію з банківського регулювання та нагляду (О.І.Кірєєв) здійснити заходи щодо діагностичного обстеження банків, передбачені Законом України „Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2008 № 960 „Про затвердження Порядку участі держави в капіталізації банків”, відповідно до постанови Правління Національного банку України від 21.11.2008 № 389 „Про здійснення діагностичного обстеження банків” для визначення їх поточної і перспективної платоспроможності та життєздатності в умовах кризи. 

2. Зобов’язати банки: 
у 10-денний термін подати до Дирекції з банківського регулювання та нагляду (О.І.Кірєєв) плани заходів щодо підвищення капіталізації (програми капіталізації). У разі неспроможності банку та його власників підвищити рівень капіталу розглянути питання щодо реорганізації (об’єднання чи приєднання) банку та внести відповідні пропозиції Національному банку України; 
до 12 грудня 2008 року розробити і надати Національному банку України платіжний календар на щоденній основі до кінця 2008 року та на І квартал 2009 року, у тому числі і в іноземній валюті (окремо), та встановити моніторинг за рівнем ліквідності банку; 
забезпечити суворий контроль за дотриманням розроблених графіків щодо приведення рівнів невідповідностей активів та пасивів за строками погашення (ГЕПів) до прийнятних розмірів; 
здійснити перегляд вартості отриманого в заставу майна з метою врахування його під час розрахунку резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями за ринковою вартістю; 
уживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення позитивної динаміки зростання обсягів депозитів (передусім у національній валюті України) з метою недопущення дострокового повернення коштів, розміщених вкладниками; 
спрямовувати не менше 50 відсотків отриманого в 2008 році чистого прибутку до резервного фонду на покриття непередбачених збитків; 
ужити заходів щодо скорочення адміністративних витрат не менше ніж на 10 відсотків; 
обмежити виплати бонусів, премій та інших додаткових матеріальних винагород керівникам банків. 

3. Рекомендувати банкам: 
переглянути в бік зменшення процентні ставки за кредитами, наданими в іноземній валюті, з урахуванням якості стану обслуговування позичальниками заборгованості за основним боргом та відсотками/комісіями за ним, а також стану дохідності банку, з метою зниження ризиків невиконання позичальниками своїх зобов’язань за такими кредитами; 
у разі погіршення ліквідності: 
відмовитися від укладання договорів про відкриття кредитних ліній і надання інших безумовних кредитних зобов’язань; 
з урахуванням стану дохідності банку та реальних можливостей позичальників вживати заходів щодо дострокового погашення кредитів. 

4. Дозволити банкам самостійно та на власний ризик приймати рішення про пролонгацію кредитів, наданих товаровиробникам, і до 01.10.2009 визначати клас позичальників без урахування факту такої пролонгації відповідно до вимог Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.07.2000 № 279 (зі змінами), за умови, що їх фінансова діяльність є задовільною. 
5. Зобов’язати Дирекцію з банківського регулювання та нагляду (О.І.Кірєєв) установити контроль за виконанням банками вимог пункту 2 цієї постанови та в разі неспроможності керівників і акціонерів банків ужити необхідних заходів щодо приведення діяльності банків у відповідність до вимог банківського законодавства вносити пропозиції про застосування до банків адекватних заходів впливу, у тому числі введення тимчасової адміністрації, примусової реорганізації банків або відкликання ліцензії та ініціювання процедури ліквідації банку. 

6. У сфері валютного регулювання і валютного контролю: 

6.1. Установити, що тимчасово забороняється купівля, обмін іноземної валюти для розрахунків за імпорт продукції та послуг, який здійснюється без увезення на територію України і призначений для подальшого перепродажу нерезидентам. Виконання зобов’язань за договорами міжнародного страхування, які діють на території країн – членів міжнародної системи автомобільного страхування „Зелена карта”, не вважається імпортом без увезення на територію України. 

6.2. Звернути увагу банків на те, що в разі невиконання нерезидентами зобов’язань за імпортними договорами повернені на користь резидентів авансові платежі в іноземній валюті банки зобов’язані будуть продати: 
за курсом купівлі цієї іноземної валюти – якщо іноземна валюта для здійснення такого авансового платежу була куплена на міжбанківському валютному ринку України; 
за офіційним курсом Національного банку України на день перерахування коштів за межі України – якщо авансовий платіж був здійснений за рахунок кредитних коштів. 

6.3. Тимчасово дозволити банкам купувати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням фізичних осіб – резидентів і нерезидентів з метою переказу за межі України за поточними валютними неторговельними операціями на суму, що в еквіваленті не перевищує 75 000 гривень на місяць. 
Зазначені вимоги не поширюються на: 
оплату витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, а також на оплату витрат на транспортування хворих; 
оплату витрат, пов’язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання); 
перекази, що здійснюються на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів; 
перекази, що здійснюються громадянами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання; 
перекази коштів, отриманих як оплата праці нерезидентами в Україні. 

6.4. Дозволити банкам здійснювати операції в гривнях через відкриті в них кореспондентські рахунки банків-нерезидентів (рахунки лоро) лише для: 
обслуговування експортно-імпортних операцій; 
оплати обслуговування кореспондентського рахунку, якщо це передбачено угодою з уповноваженим банком; 
купівлі іноземної валюти лише тієї країни, у якій зареєстрований цей банк-нерезидент; 
виконання рішень судових органів відповідно до законодавства України; 
зарахування на власний кореспондентський рахунок раніше розміщених депозитів за договорами, що були укладені до набрання чинності постановою Правління Національного банку України від 11.10.2008 № 319 „Про додаткові заходи щодо діяльності банків” (зі змінами), за умови закінчення строку дії відповідного депозитного договору. 

6.5. Дозволити банкам тримати іноземну валюту 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.98 № 34, зі змінами (далі – Класифікатор), на рахунках ностро лише в банках країн, валюта яких належить до 1-ї групи Класифікатора, та в уповноважених банках України. 
Зазначене обмеження не поширюється на кошти, призначені для переказів і взаєморозрахунків відповідно до умов договорів з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем, зареєстрованих Національним банком України в порядку, установленому законодавством України. 

6.6. Дозволити уповноваженим банкам у межах установлених лімітів валютної позиції здійснювати власні операції з купівлі іноземної валюти за гривні за наявності зобов’язань у цій валюті, строк за якими настав. 

6.7. Тимчасово встановити нульову ставку резервування коштів за договорами про залучення банками коштів в іноземній валюті від нерезидентів на строк, що дорівнює або менше 183 календарних днів. 

6.8. Дозволити уповноваженим банкам здійснювати операції з обміну (конвертації) іноземної валюти лише в межах однієї групи Класифікатора. Зазначене обмеження не поширюється на операції, що здійснюються для забезпечення виконання договорів з імпорту та на операції, що здійснюються банками на міжнародних валютних ринках з купівлі іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора за іноземну валюту інших груп Класифікатора. 

6.9. Тимчасово дозволити резидентам України використовувати безготівкову іноземну валюту, що куплена за гривні або обміняна (на виконання зобов’язань в іноземній валюті) на іншу іноземну валюту на 
потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти, протягом п’яти робочих днів з дня її зарахування на їх поточний рахунок. Така іноземна валюта не підлягає списанню з поточного рахунку клієнта протягом п’ятиденного терміну з метою використання її на інші цілі. 

6.10. Департаменту валютного контролю та ліцензування (О.Г.Біланенко) забезпечити постійний контроль за дотриманням банками законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України у сфері валютного регулювання та валютного контролю і невідкладно притягувати порушників у разі їх невиконання до відповідальності, уключаючи й обмеження ліцензії в частині здійснення операцій в іноземній валюті. 

7. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 11.10.2008 № 319 „Про додаткові заходи щодо діяльності банків” (зі змінами). 

8. Ця постанова набирає чинності з дати підписання. 



Голова В.С.Стельмах