Під час подорожі автостопом мається достатньо вільного часу, щоб замислитись над різними речами, до яких нема справи коли занурюєшся в бурхливі події буднів. Думка швидко стрибає з одного на інше, наче в пошуках того, де б їй зупинитись... іноді повертається "до дому", коли чергова вантажівка з вільним місцем мчить мимо не зупиняючись...

Тоді думка зупинилась на одній моїй знайомій, чия краса мене вражає... Вона не просто вродлива... є в ній щось більше. Її краса не тільки зовнішня, але вона доповнюється ще чимось з середини...

Я став міркувати, як це можливо? Що таке краса, звідки береться, куди зникає? І крок за кроком прийшов до наступних висновків:
- Краса це мистецтво і талант. І її слід розвивати, бо інакше вона уходить... і може зникнути назавжди.
- Краса не стане затримуватись там, де її не цінують і не поважають.
- Краса схожа на любов та здоров'я. І тісно пов'язана із ними
- Краса може бути лише там, де є хоча б або любов, або здоров'я.
- Якщо нема ані любові, ані здоров'я, то і краси не може бути
- Краса має як зовнішні прояви (в моїх думках ці прояви пов'язані з коханням), так і внутрішні (це здоров'я)
- Колір, форма і інші зовнішні ознаки не є причиною краси... вони є лише наслідками... Тому щоб створити та залишити красу на віки, слід думати про причини - любов та здоров'я, тобто про власний внутрішній та зовнішній стан.

Ось так, кожна дитина, що народжена фізично здоровими батьками, та з любов'ю - завжди обладає вродою... Хтось називає це дитячим шармом... але я бачу в цьому тепер чітку логіку та послідовність (-:
Потім, з часом дитину пригнічують... трують її водою з хлором, чіпсами, вихлопами автомобілів... Кохання до дитини змінюється на агресію... здоров'я на хождіння по грані між лікарнями та домашнім лікуванням... постійно, все життя...
Від наших предків багатьом ще надаються міцні гени... але люди про це не замислюються, не бережуть... і навіть вже згодні, що в 40 років жінка не може рівнятись з 18-річною красунею...

А на мою думку - може. Тільки слід пам'ятати про головне - що красу та вроду слід берегти, розвивати, піклуватись про них.
Краса - розумна енергія, що живе в людині, і проявляється в ній та навколо... Чому ж ми не кажемо їй, що вона нам необхідна, відштовхуємо, забуваємо? І чому потім дивуємось, куди це все зникло, що було дано з народження, і (начебто) мало залишатись нашим все життя?

Мабуть, годі на цьому філософствувати! Сподіваюсь, думки, якими я зараз поділився, допоможуть комусь знайти та повернути собі вроду від здоров'я, а світ навколо себе знов наділити красою від любові... (Я навіть декілька тренувальних вправ придумав, як можна зробити все в домашніх умовах, швидко та ефективно) (-:
Хто сам не зможе зрозуміти, про що я написав - то пишіть коментари, задавайте питання, а я з радістю ділитимусь з вами всім що маю і всім що знаю (-:

Щастя вам, краси, здоров'я та любові, мої любі друзі!