хочу сюди!
 

Таня

44 роки, терези, познайомиться з хлопцем у віці 44-48 років

Замітки з міткою «лоббисты»

США сделали грамотную вещь - закрепили лоббизм законодательно


Верховная Рада взяла на основу проект закона «О добропорядочном лоббировании». Документ предусматривает внедрение в Украине института добропорядочного лоббирования, главной целью которого является обеспечение прозрачности и подотчетности лоббистской деятельности, а также предотвращение коррупции.

Как по мне, то само название такого закона звучит немного странно. Коль уж речь идет о легализации лоббистской деятельности в Украине, реестре лоббистов, прозрачности подобной деятельности, то термин «добропорядочный» в данном контексте – само собою разумеющаяся вещь. Иначе, а как в легальном ключе лоббизм может оставаться недобропорядочным? Впрочем, это лишь моя субъективная ремарка относительно названия данного проекта закона.

Касаемо самого лоббизма, как вида деятельности. Тут нужно понимать, что подобная активность всегда была, есть и всегда будет. Поэтому, делать вид, что ее либо нет, либо продолжать ее как-то запрещать, это то же самое, как начать запрещать и отрицать какие-то функции человеческого тела.

США в свое время сделали грамотную вещь, заявив, что наша страна не просто не запрещает лоббизм, а закрепляет его законодательно и выписывает детально все, как это должно работать. Магическое, скажем так, слово в этом всем деле – disclosure (раскрытие информации). Проще говоря – расскажи, что ты делаешь; не скрывай что-то, а открыто расскажи всем.

С одной стороны, есть тут и свои негативы. Потому, что когда ты рассказываешь о том, что ты делаешь, то это может сразу же подхватиться и прессой, и другими участниками рынка или политикума. Это как бы снижает силу и уменьшает эффект от действий. Если, к примеру, я открыто говорю, что буду убеждать какого-то сенатора или какой-то Комитет Палаты представителей в чем-то от имени какого-то человека или компании, то, возможно, убивается цель этой компании. Поэтому, в подобной деятельности все нужно делать очень и очень грамотно.

В США лоббирование не только регулируемо и разрешаемо, а считается позитивной частью борьбы в экономическом мире. Компании везде и всегда отстаивают свои права и интересы. Это понимается, это часто критикуется, но такая критика – уже своего рода клише лишь потому, что все и везде отстаивают свои позиции. И это – реалии, которые всеми принимаются. Даже если речь идет о самой благородной теме (мы не говорим о каких-то продавцах оружия или чего-то подобного) – филантропах, тех, которые занимаются музыкой, культурой, искусством, то и они стремятся отстаивать интересы своей индустрии или сферы. Они, собственно, так и делают. Они идут в Конгресс, который пишет законы, и говорят, допустим, что хотят, чтобы, например, певцы или музыканты платили меньше налогов, имели определенные права и так далее. Но, добиваются они этого только легально и только открыто.

Таким странам, как Украина, и очень многим развивающимся странам, в которых последние 30 лет система менялась, очень важно осознать, что если не признавать лоббизм и не считаться с ним, то он все равно будет. Он будет всегда в чем-то, будет осуждаем, но с этого никогда и никто правильно не заработает. То есть, законы, которые не признают лоббизм, не только его не признают, а сами же и проталкивают коррупцию. Все потому, что когда нет четкого пути, нет четких правил, то сразу же появляется «тень» и рождается коррупция.

Вот давайте, к примеру, возьмем тему абортов. Если запретить аборты, то это не значит, что их не будут делать. Только это будут делать не в солидных американских или европейских медицинских учреждениях, где есть современное оборудование и высокий уровень у медицинского персонала, а аборты тогда будут делаться где-то в Мексике в ужасных подвалах врачами, которые не имеют ни опыта, ни лицензии.

Поэтому, для того, чтобы что-то делать правильно, грамотно и прозрачно, это необходимо вывести на «белый» уровень. Поэтому, Украина с одной стороны правильно делает, что копирует уже пройденные пути Запада. Это не поклон Западу, это – поклон логике.

Естественно, Украина, внедряя такие правила и создав индустрию лоббизма, заставит очень многих думать по-другому. Те, кто сейчас в «сером» или нелегальном бизнесе, должны будут поменять свою оперативность. Они в итоге станут легитимными, будут платить больше налогов и больше отвечать за свои действия. Ведь подобные законы еще и создают ответственность для подобного рода специалистов – ты рискуешь полностью всем или не рискуешь ничем, работая прозрачно. Для Украины это очень правильное направление развития.

Не хочу раскрывать все тонкости приемов и правил – как именно влиять на власть, как убеждать правительство и парламентариев. Скажу только, что все должно базироваться исключительно на логике и аргументах, которые могут стать предметом публичных дебатов и дискуссий.

Лоббисты – это не люди с улицы. Это люди со связями, образованием, опытом, хваткой, репутацией и личной историей. Клиент всегда сможет проверить лоббиста. Лоббисты тоже должны аккуратно, но также проверять своих клиентов (чтобы потом у клиента вдруг не возникла такая проблема, которая бросит тень на лоббиста, а он всего лишь выполнял поставленную ему задачу). Много чего в этой деятельности происходит на доверии, как это, возможно, и ни странно прозвучит.

Какой именно будет окончательная редакция соответствующего закона о лоббизме в Украине и как это заработает на практике? Сейчас однозначно сказать не возьмусь. Но мне, как человеку, который более чем детально знает глубину данного вида деятельности, будет очень интересно проанализировать результаты.

Юрий Ванетик, адвокат, политический стратег и член Совета директоров международного правозащитного агентства WEST SUPPORT (США)

До уваги фінансової розвідки США

До уваги фінансової розвідки США: гроші від режиму Януковича – в американську політику Сергій Лещенко, УП _ Середа, 05 лютого 2014, 09:07

Фото Радіо "Свобода"

Понад 10 мільйонів гривень інвестували регіонали в американську політику. Таку суму соратниками Януковча було сплачено за послуги лобістських фірм у Вашингтоні. Гроші пройшли туди за посередництва сумнівної брюссельської організації.

Майже два роки тому в Брюсселі була створена організація "Європейський центр сучасної України" (European Centre for a Modern Ukraine). Вона замислювалася для просування України на рівні європейських інституцій. А насправді перетворилася в пральну машину Партії регіонів, покликану відмити їх репутацію на Заході, використовуючи кошти малозрозумілого походження.

Засновниками "Європейський центр сучасної України" виступили на той час троє депутатів від Партії регіонів, які за останні два роки значно посунулися владними сходами – нинішній міністр закордонних справ Леонід Кожара, нинішній глава бюджетного комітету парламенту Євген Геллер і нинішній глава комітету міжнародних справ Верховної Ради Віталій Калюжний.

Керівником організації стала німкеня з подвійним прізвищем Іна Кірш-Ван де Ватер, яка разом з двома європейцями також увійшла в число засновників.

Казначеєм організації був призначений регіонал Калюжний попри те, що депутатам заборонено законом обіймати керівні посади в будь-яких установах.

У розпорядженні "Української правди" є статутні документи, які підтверджують порушення нардепом закону (клікніть на малюнок для збільшення).

КЛІКНІТЬ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ

Тому після того, як ми написала про участь Кожари, Геллера та Калюжного, а також суміщення останнім мандату з роботою в бельгійській організації, регіонали провели заміну.

Замість чинних депутатів від партії влади до складу засновників брюссельської контори завели колишніх нардепів. Так, прізвище Кожари, Геллера та Калюжного прибрали з реєстру, натомість в числі засновників з"явилися колишній депутат Олег Надоша, ще один екс-обранець Олексій Плотніков, а також невідома нам пані Ксенія Соколова 1987 року народження.

Ці документи також є в нашому розпорядженні (клікніть для збільшення).

КЛІКНІТЬ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ 

Усі перераховані депутати входять до так званої "групи Клюєва". Офіційним прикриттям для "Європейського центру сучасної України" є підготовка інформаційних бюлетенів для західної аудиторії з викладенням позиції в руслі партійної лінії регіоналів. При чому, щоб не бути запідозреним у причетності до влади в Україні, версія подій викладається обережно, лише певним замовчуванням видаючи свою підноготну.

Наприклад, ось перед вами слайд з останньої презентації цього центру. Тут описано події навколо голосування диктаторських законів 16 січня. В бюлетені для західної аудиторії починають опис ситуацію з того, що спікер і його заступник були заблоковані опозицією в своїх офісах (без пояснення причин – чому). "Віце-спікер, щоб потрипити до зали засідань, виліз через вікно та поставив на голосуваня бюджет та низку "анти-протестних" законів (насправді законами запроваджувалася диктатура, а його поширення виходило далеко за межі протестів - УП). Поправки посилювали відповідальність за певні порушення. Демократичний характер цих законів був під сильним сумнівом", - ось і все. Потім написано, що опозиція зажадала дострокових виборів, але не висунула єдиного кандидата – хоча і не повинна була, оскільки вибори так і не призначено. Подібними пересмикуваннями наповнена вся продукція, яку готує згаданий центр.

 

Але підготовка інформаційних матеріалів – це лише поверхня айсберга. Схоже, що головне призначення установи у Брюсселі – це винаймання лоббістів та піарників для просування регіоналів, а також перекачування коштів за ці послуги: від політиків із сумнівною репутацією - респектабельним західним компаніям.

Так, на сайті Єврокомісії "Європейський центр сучасної України" відзвітував, що їх бюджет на 2013 рік становив лише... 10 тисяч євро.

Водночас за 2013 рік вони заплатили американським лобістам у 50 (!) разів більшу суму – 720 тисяч доларів. В 2012 році бельгійський посередник переказав американцям ще більшу суму – 800 тисяч доларів. Загалом за два роки – понад 1,5 мільйона доларів, або 12 мільйонів гривень!

Відповідна інформація міститься на сайті Сенату США.

Так, "Європейський центр сучасної України" законтрактував дві лобістські компанії. Перша – це Podesta Group, заснована браттями Тоні та Джоном Подестою. Останній в 1998-2001 році був главою офісу президента Білла Клінтона, а, починаючи з грудня 2013 року, працює старшим радником президента Обами. Від контори регіоналів у Брюсселі Podesta Group отримала за два роки 1 мільйон 20 тисяч доларів.

Ось, наприклад, звіт Podesta Group до Сенату про отримання від брюссельських посередників 120 тисяч доларів за четвертий квартал 2013 року.

КЛІКНІТЬ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ 

Друга фірма, яку винайняв "Європейський центр сучасної України", називається Mercury/Clark & Weinstock, за якою стоїть колишній конгресмен-республіканець Він Вебер, що був залучений в останню виборчу кампанію кандидата-республіканця Мітта Ромні. Ця компанія отримала з Брюсселю за два роки 500 тисяч доларів.

Звідки брюссельська контора з бюджетом 10 тисяч євро взяла гроші, щоб заплатити астрономічні суми у Вашингтон? "Українська правда" звернулася до керівниці організації Іни Кірш, але не отримала прямої відповіді. "Центр фінансується з дотацій приватних осіб і приватних компаній. Деякі з цих спонсорів взяли на себе зобов'язання про фінансування діяльності піар-компаній на підтримку Центру". На уточнююче прохання назвати цих осіб вона взагалі не відповіла.

Кірш також заявила, що "американські компанії , які співпрацюють з "Європейським центром сучасної України", не мають ніякого відношення до Партії регіонів. Вони працюють виключно на підтримку Центру (...) Центр не має ніякого відношення, прямого або опосередкованого, до фонду Клюєва".

А тепер – найцікавіше.

Отже, як видно, розповіді про те, що Америка є неважливою для правлячої верхівки України, є міфом. Минулого року регіонал Сергій Клюєв – брат нинішнього глави адміністрації президента – вибив собі посаду голови групи парламентського співробітництва між Верховною Радою і Конгресом США. Він зажадав і отримав її попри те, що мав навантаження керівника аналогічної "групи дружби" з Китаєм. Домогтися цього Клюєву вдалося завдяки комітету в закордонних справах Верховної Ради, який очолює згадуваний на початку статті Віталій Калюжний.

Також минулого року Клюєв двічі, у травні та червні, відвідав Вашингтон. На зустрічах в американській столиці Клюєва супроводжував керівник лобістської фірми Mercury/Clark & Weinstock Ед Катлер (Ed Kutler). "Українська правда" звернулася до нього з проханням повідомити, в якій якості він був присутній разом з Клюєвим. Катлер не заперечив цих контактів, натомість переадресувавши до "Європейського центру сучасної України". "Ми працюємо з ними", - відповів Катлер. Тобто, з його слів випливало, що ця брюссельська контора виступала посередником не лише для переказу грошей регіоналів у Америку, але і для надання Клюєву допомоги з боку лобістів у Вашингтоні.

І ще одне. В своєму коментарі Іна Кірш заявила, що Центр не має ніякого відношення до фонду Клюєва. Вона забула лише пояснити, що її чоловік Роберт ван де Ватер віднедавна є... заступником голови наглядової ради фонду Клюєва.

У такій якості ван де Ватер виступав у грудні 2013 року на конференції з питань України, що відбувалася у Вашингтоні (клікніть для збільшення).

КЛІКНІТЬ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ 

Таким чином, вимальовується доволі брутальна схема. Гроші незрозумілого походження – але очевидно, що причетні до правлячого корумованого та антидемократичного режиму України – транзитом через бельгійську структуру, так само причетну до Януковича, вливаються у американьску політику в обмін за послуги лобістів з очищення репутації згаданого одіозного режиму.

Єдине, що викликає зрозуміле занепокоєння – так це рішення регіоналів вкласти ці гроші, зароблені для них мешканцями східної України, не в в соціальні проекти для свого електорату, а в ненависних американців. Але вони завжди знайдуть для цього якесь хитромудре пояснення – щоб і далі збагачуватися за рахунок цієї держави, рясно приправляючи вуха виборців відбірною політичної локшиною.