Темы Воскресения Христа, его Явления, празднования Пасхи находили свое отражение в мозаиках и фресках храмов, в иконописи и на полотнах многих художников. Сегодня мне хочется представить краткую подборку работ на эту вечную тему.
Жены-мироносицы у Гроба Господня. Мозаика ц. Сант-Аполлинаре Нуаво в Равенне. До 526 г.
[ Читать дальше ]
Варианты приготовления творожной Пасхи...
1 кг творога, 5-6 желтков, 450 г сливочного масла, 500 г сахара, 300 г 30 %-х сливок, 100 г изюма 100 г миндаля, 100 г цукатов, кардамон ванилин
Воскресіння Христа — воскресіння Ісуса Христа з мертвих по трьох днях після смерті, центральна доктрина в Християнстві, яка протягом сторіч проповідувалась язичникам і надалі залишається найважливішою подією (і святом, знаним як Пасха чи Великдень) християнського суспільства. Апостол Павло сказав, що якщо Христос не воскрес, тоді вся християнська віра була б даремна:
|
Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах, тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись! Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей! Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних. Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих. Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть. (1 до Коринтян 15:19). |
Згідно з Павлом, вся християнська віра залежить від воскресіння Христа. Християни щорічно святкують воскресіння Христа під час найбільшого святу християнського літургійного року - Великодня.
Ісус Христос вескрес о ранній порі в неділю, на початку нового єврейського тижня, оскільки у древніх євреїв неділя була першим днем тижня і починалася зразу ж після заходу сонця в суботу. Тому неділя (рос. воскресение), стала святим днем для християн і теж зветься Господнім Днем (грец. Kyriake Hemera). Для древніх євреїв Господнім днем був останній сьомий день тижня - субота (гебр. , «відпочинок»). Тому четверта заповідь Шануй день Господній, щоби святити його розуміється християнами і юдеями по різному. Для християн Господній день воскресіння — неділя став днем відпочинку. Звідси його українська назва - неділя (від не ділати, не робити, тобто відпочивати). Також, виконання будь-якої ненастійної праці в неділю в християнстві вважається гріхом і ламанням четвертої заповіді, оскільки така праця порушує святість Господнього дня, яка заключається в покої та мирі. В середньовічній християнській церкві строго заборонялося виконувати будь-яку працю в неділю аж до сходу сонця в понеділок.
Стаття з Вікіпедії
ВЕЛИКДЕНЬ
Сьогодні в Україні далеко не всі зуміють пояснити, чому головне свято Весни має три назви - ВЕЛИКДЕНЬ, ПАСХА або ж ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСОВЕ. Більшість же людей над цим навіть і не задумуються. Та і не дивно - звикли жити за принципом: яка різниця, за що п'єш, - аби більша чарка. В той же час свята ці абсолютно різні як за часом виникнення, так і за своєю суттю та обрядовістю.
ВЕЛИКДЕНЬ - свято, час виникнення якого губиться у сивій давнині. Дослідники визначають йому на наших землях не менше 7000 років. Уже в цей час визначилася космогонічна сутність свята, склалася його унікальна та багатюща обрядовість, включаючи святкування Вербиці, розпис писанок, випікання короваю (Великодної Бабки) тощо. Відзначалося як свято Весняного Сонця і Природи, що відроджувалась після зимового сну, як свято Перемоги Світла над Темрявою, Дня над Ніччю, Сонячного Світла Весни над нічною темрявою Зими. Безпосередньо свято ВЕЛИКОДНЯ відзначалось відповідно до астрономічного положення Сонця -після весняного рівнодення, коли день ставав довшим за ніч (Великий день). Період святкування охоплював цілий цикл свят, пов'язаних одне з одним, але різних за обрядом проведення, змістом, значенням тощо. Можна тільки дивуватися та захоплюватися мудрістю Наших Предків, що відкрили космогонічну сутність свята ВЕЛИКОДНЯ на тисячоліття, на весь період існування Сонячної системи.
ПАСХА - це свято, пов'язане з виходом юдеїв з єгипетського рабства. Назву "паска" святу дало гебрейське слово "pesach" (перескочення). При цій події, за Біблією, господь Яхве повбивав в "єгипетській землі кожного перворідного від людини аж до скотини". Щоб не зачепити своїх (яхво)обраних і не понищити юдейські сім'ї, він наказав їм помазати свої двері кров'ю жертовного ягняти. Ці будинки він обминув (перескочив) і на відзнаку цього наказав юдеям у всі часи святкувати святу Пасху-перескочення (Книга Вихід, 12. 1-14), Як бачимо, в основу свята Пасхи покладено біблійну легенду про вихід юдеїв з єгипетського рабства, отже це свято ні за суттю, ні за обрядовістю не є і не може бути українським. Це свято юдеїв.
ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСОВЕ - це свято почали відзначати порівняно недавно. Рішення щодо необхідності святкувати ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСА виніс Нікейський собор у 325 році н.е. Відповідно на Україні це свято почало впроваджуватися лише після насильницького хрещення Русі у 988 році. Як бачимо, в основу свята покладений міф щодо воскресіння Ісуса Христоса. Отже, ні місце виникнення цього христия-нського свята, ні суть його, ні обрядовість не мали при своєму виникненні ніякого відношення до України. Цс свято християн.
Тож, всі три назви свята відрізняються за часом і місцем виникнення, світоглядною сутністю та обрядовістю. Так, наприклад, високі запашні обрядові хліби 1 Іаші Предки називали Великодними бабками чи Вели-кодними короваями ще до недавнього часу (до середини XVIII ст.). Українцям заборонялося нести на Проводи калачі, писанки і крашанки, які присвячувались душам покійних Предків тощо...
Ми не проти християнського Воскресіння Христосового чи юдейської Пасхи. Та не треба їх змішувати. Хай кожний народ святкує свої свята , за своїми обрядами і в свій час. Але називати одне свято іменем іншого, підміняти поняття - то є вже дуовна агресія.
Отож українці, думаймо, робімо висновки, навертаймо свою історичну пам'ять, прадавні свята і обряди наших і Предків. Пишімо писанки, святкуймо Вербицю, і святкуймо ВЕЛИКДЕНЬ!
