хочу сюди!
 

Анастасия

41 рік, риби, познайомиться з хлопцем у віці 42-48 років

Замітки з міткою «фестиваль»

ВАГАНТ-2010

   Земляки - Днепрпетровцы и все любители Авторской Песни !!!!  :)

Рад информировать вас, что с 12 по 14 ноября у нас в городе пройдёт традиционный , ежегодный ,
замечательный Фестиваль Авторской Песни    ВАГАНТ - 2010 !!!  cvetok

Все подробности тут = http://almamater.bardy.org/   

Обращу ваше внимание, что в этом году это происходит НЕ во Дворце Студентов, администрация которого отказалась принять фестиваль.   boyan  ....

Вот положение о фестивале - http://almamater.bardy.org/vagant/2010polozhenie/  - там про поселение и питание уточнено  smile - для иногородних не только участников, но и просто слушателей !! 
Для получения этого статуса - зарегистрируйтесь по ссылке там
 - http://bards.name/index.php?page=regfest&FEST=46  и поставте птичку "Просто любитель АП" bravo

Фестиваль шоколада в Перудже 2011

Шоколад как известно - лучшее средство от стрессов и усталости. Одна маленькая шоколадка способна решить множество проблем, с легкостью восстанавливает внутреннее равновесие и во много раз эффективнее действует тысячи слов. Приятный вкус с мгновенным эффектом... Улыбка и шоколад - главный рецепт счастья. Так почему бы не дарить друг другу радость? [ Читать дальше ]

АГОВ!!! Давай на SZIGEТ з ТАРТАКом!

11–16 серпня у Будапешті зустрічай наймасштабніший музичний фестиваль Європи — «Sziget»! На Тебе чекають шість днів шаленого драйву! Iron Maiden, Muse, Ska P, The Cribs, Fear Factory, Kamelot, Faithless, Papa Roach, Ляпіс Трубецькой, Thirty Seconds To Mars! І це ще неповний список хедлайнерів цього року! Бери участь в акції та вирушай зі своїми кумирами на NEMIROFF SZIGET BUS до Будапешта!

Міжнародний бренд «Nemiroff» та «MTV Україна» здійснюють мрії! Скористайся змогою ввійти в історію найвідомішого музичного фестивалю Європи! Обери сам, який саме гурт вартий стати представником України на «Sziget»!

«С.К.А.Й.», «Крихітка», «Антитіла», «Гуаш», «Тартак» — хто з них виступить на головній сцені наймасштабнішого фесту Європи? Надішли SMS із назвою улюбленого гурту на номер 10310 та обери найкращого! Найактивніші голосувальники разом зі своїми кумирами вирушать на NEMIROFF SZIGET BUS до столиці фестивалів Європи — Будапешта!

«Sziget» чекає на Тебе!

Приєднатися до події

Крест и Меч глазами обывателя

Прикольная движуха была 30-31 мая в киевском ботаническом саду.

Разношерстные посетители (от крестьян и работяг до гламурных девиц с мастерами пикапа) могли наблюдать рыцарские поединки, слушать средневековую музычку и танцевать средневековые танцы. Конечно, публика пассивная, в основном грелась на солнышке поглощая пищевые продукты коммерции в виде пива, мороженного и других миксов вредных веществ, но я думаю, у кого-то из них наверняка где-то внутри переключился рычажок: "Надо же, и такое в наше время бывает"

Мне очень понравилась движуха. Такое не каждый день увидишь, костюмы, доспехи и шатры просто переносят во времени. окунаешься в другую эпоху и и просто  не видишь затрапезных посетителей бот. сада.
Я хлебнув такого позитива, принялся "печатлеть" моменты истории :)
























Все мои картинки
http://photo.i.ua/user/553004/117782/

Ссылка на фото профессиональных фотографов
http://photo.unian.net/rus/themes/13043/

Криворівня - літня культурна столиця України

Криворівня - літня культурна столиця України

22 ЛИПНЯ, 2018, 11:00
Так називається марафон, який зібрав видатних українських музикантів. У цих місцях формувалася українська культурна політична, громадська думка, починаючи від середини ХІХ і до кінця ХХ століття. Відродити цю традицію - важлива справа

Криворівня - це колишня літня культурна столиця України. Не хочеться вживати цього слова "колишня". Тут проводили свій час, спілкувалися, відпочивали, надихалися, писали Михайло Грушевський, Іван Франко, Леся Українка, Гнат Хоткевич, Лесь Курбас. Сюди приїжджали і Олександр Довженко, і Кавалерідзе, і Параджанов, який знімав тут чудовий фільм "Тіні забутих предків". Це прекрасне гірське село, прекрасний верховинський край. Нас приїхали підтримати українські міністри, міністри з країн Європейського Союзу, українські музиканти, митці, поети, письменники для того, щоб цей край став відомим не тільки для вузького кола людей, а для української політичної і культурної  еліти та для європейської політичної і культурної еліти.

Головна ціль - це допомогти сьогоднішньому життю гуцулів і Гуцульщини, розказати всім українцям про цей прекрасний край.

Наш перший співрозмовник Олег Скрипка.

Олеже, Ви декілька днів у Криворівні. Може, не найкраща погода, але якісь особливі відчуття прийшли до Вас?

Олег Скрипка: Я знаю, коли відбуваються дуже важливі події, завжди відбуваються якісь катаклізми природні. Це ознака, що ми йдемо правильним шляхом. Те, що зараз відбувається, це не просто фестиваль. Це дійсно культурна подія, культурно-соціальна подія, подія історична. Безумовно, вона змінить менталітет людей, які тут мешкають. Завдання більш високі – це розвивати край. А ми в столиці сидимо і навіть не знаємо, що в нас є такі місця в Україні. От я признаюся, на собі перевірив, що це дійсно курорт. Я вже другий день тут, я вчора грав концерт і сьогодні, але все одно відчуваю курортний ефект. Треба розвивати цей край, потенціал дуже високий.

Ви постійно знаходитеся в творчому пошуку, тому що Ви, можна сказати, один із засновників українського сучасного року, створили свій великий фестиваль, а вчора займалися діджейством, і всю ніч молодь танцювала під Вашу дискотеку. Мені це було дуже приємно бачити, тому що це українська дискотека. На відміну від дуже багатьох модних діджеїв, які грають західну музику або ще якусь іноземну музику, Ваше діджейство взагалі ні на що не схоже. Ви не можете заспокоїтися? Ви весь час щось шукаєте, чому?

Розкажу таку історію. Завжди, коли іду до когось у гості, я бачу килимок перед дверима. Якщо килимок якось криво лежить, я його завжди поправляю - люблю, щоб завжди був порядок. Ну це мене так мама виховала. І те, що, наприклад, в Україні нема української дискотеки, - це непорядок і, як ми вчора розмовляли, треба самому все робити. Якщо ти хочеш, щоб щось було, - ти просто робиш сам. Якщо в Україні немає українського джазу чомусь, україномовного джазу, хоча він був, треба самому взяти і створити джазову програму і випустити джазовий диск. Якщо в Україні немає традиційної української оперети, треба зробити оперету, треба зробити мюзікл. Я от по людях, по артистах, по креативних особистостях спостерігаю, що є люди, які пробивають першу лижню, а потім є люди, які вже йдуть протореним шляхом...

Стоять у колії.

Абсолютно правильно. Мабуть, я та людина, яка пробиває лижню. Мені цікаво і я відчуваю цю тенденцію, відчуваю цей потенціал. От Ви відчуваєте потенціал цього краю, вірите в цей край, і те ж саме, я відчуваю якісь там естетичні, творчі, музичні тенденції. Я знаю, що це можна зробити, і роблю, наскільки це можливо. Так сталося, що зараз в Україні є серйозний рок-рух. Колись я зі своїм колективом повірили, що можна робити український рок-н-рол.

Колись я повірив, що можна зробити класний фестиваль в Україні з українським фольклором і світовим фольклором. На сьогоднішній день, цього літа, я граю, по-моєму, більше 10 фестивалів по Україні - їх дуже багато.

Але такий, як Ви, все ж таки ніхто не зробив. Фестивалів справді багато, але те, що підтримує саме українську пісню і українську пісню народну, і пошук цих виконавців, мені здається (я розумію, наскільки Вам складно і важко було це робити) замало підтримки цього руху. Все ж таки трохи не так розвивається, як мало би. У Вас немає такого враження?

У мене таке враження, що потрібен перший поштовх. Завжди потрібен перший поштовх, потім люди самі вже створюють фестиваль чи подію. Тому що у людей є в гарному розумінні такий підсвідомий фантазм, ідеал чи така вірогідна реальність, яку можна створити. І коли відбувається перший імпульс, якщо він у правильному напрямку, вивільнюється оця творча енергія мас. От, наприклад, пам'ятаю 2003 рік, фестиваль"Країна мрій", ми зробили спочатку ходу вишиванок. Зробили цей фестиваль, і прийшла велика кількість людей у вишиванках  - це був перший рекорд, що велика кількість людей зібралися у вишиванках. До того нібито ніхто не забороняв, але...

Моди такої не було.

Моди не було і було ну так стрьомно, чесно кажучи.

Ви ще й, до речі, крім цього, наскільки я пам'ятаю, частково і ресторатор. Принаймні з Дмитром Борисовим  брали участь і у відкритті ресторанів.

Аналогічно... Він каже: "От у мене прекрасний ресторан". Я кажу: "Безумовно, прекрасний ресторан, дійсно, ти великий фахівець у ресторанах". Але до мене приїжджає велика кількість знайомих з-за кордону, і вони хочуть потрапити в гарний український ресторан, хочуть скуштувати, що таке українська страва. Я кажу, що українська кухня представлена в такому вигляді, наче лубковому, тобто це несправжня українська кухня. Потенціал не реалізований української кухні. І на сьогоднішній день відкривати ці італійські і японські ресторани - це, скажімо, не дуже. Ми, наприклад, любимо італійців чому? Тому що вони італійці - у них є італійське вино, італійська кухня, італійська мода і тому подібне. Як будуть іноземці нас поважати, якщо ми хочемо себе представити, що ми такі провідні і представляємо італійську кухню чи представляємо французький одяг. Це смішно просто. Будьте українцями, тоді ми вас будемо поважати. Тому я кажу, поки нема в Україні нормальної кухні, нормальних ресторанів, нас не будуть шанувати. Ця вся ваша ресторанна діяльність - це міф.

А от бачите, Ви такий тренд заклали.

І він через рік каже: "Я готовий". А я вже забув цю розмову. Ми робимо українську кухню, робимо український ресторан на Андріївському узвозі, створюємо ресторан високої української авторської кухні. Тут стається Майдан, війна і т.п. Економіка падає, ресторанний бізнес падає, а "Канапа" нормально має відвідувачів, тому що це було вчасно, тому що це було актуально і це смачно.

Бачите, мені здається, що і цей Ваш партнер Дмитро Борисов якось після цього інші ресторани, які він відкривав, вони теж уже стали українськими за великим рахунком. Який наступний Ваш стартап? Культурно-гастрономічний чи культурно-музичний? Чи Ви ще може прокинетесь тут в горах зранку, зовсім відпочинете, дістанете релакс і воно до Вас прийде?

Воно так, до речі, і відбувається. Якраз тут я в горах дуже гарно сплю і прокидаюся - такі ідеї починають виникати. Але з цими ідеями треба дуже обережно бути. Тому що коли ти ще у напівсні, в тебе ідеї можуть бути мегафантасмагоричні. Потім ти прокидаєшся - ні, це вже занадто, треба їх потім фільтрувати, сортувати і,може, з цього щось прекрасне вийде. Ну, принаймні ідея саміту - це дуже гарна, дуже актуальна ідея на сьогоднішній день. Об'єднати навколо культури, навколо соціуму людей. Так що я дуже вдячний, що Ви мене запросили.

 

Ще один наш співрозмовник Іван Шкіндюк, голова Верховинської районної ради.

Пане Іване, вітаю Вас. Легко бути гуцулом?

Легко і дуже приємно.

Чому?

Тому що гуцул - це володар гір, це людина, яка відчуває насолоду від того, що вона живе в горах, від того, що вона має можливість спілкуватися з природою і має можливість спілкуватися із вищими силами, з Богом, тому що тут така енергетика, що просто відкриті місця, де дійсно живеш і літаєш на крилах.

Чим відрізняється життя українців, наприклад, в рівнинних регіонах від життя високогірних, від життя гуцулів-українців?

Гуцули - це люди, які дуже багато ходять, дуже багато мандрують, тому що є люди, які по півтори години йдуть до своєї домівки і по дві години. Тому це в більшості люди, які внутрішньо зосереджені, зосереджені на силах природи, на вищих силах. Це люди, які більше спілкуються з навколишнім середовищем.

Чому сюди приїжджали корифеї української літератури, мистецтва, театру? Чому Гнат Хоткевич вирішив зробити гуцульський театр саме тут?

Перше, що він зробив, коли заїхав у Верхній Ясенів, пішов у шинок. І бачить, сидять два гуцули, обнімаються, випивають - ну взагалі щирі, самі кращі побратими. Ну а потім, коли вони вже пішли, питається: "Що вони такі два дружні?" А вона каже: "Вони взагалі самі найбільші вороги, але тут вони зійшлися". Тобто він побачив акторську спосібність у людях. А саме основне його вразило то, що коли він прибув туди, в нього розкрився внутрішній потенціал. Він взагалі був дуже талановитий, але в даному випадку, коли він приїхав, то дуже багато написав тут творів, дійсно які стали шедеврами, і побачив, що можна з використанням оцієї сили природи, природного таланту людей створити дуже гарний театр. Саме основне - його вразило те, що можна театр створити з неписьменних людей. Тобто люди, які не знають письма, напам'ять вивчали твори, і причому цей театр був дуже успішний. Він об'їздив Польщу -  Краків, Варшаву, цей театр був у Відні, у Москві. Це говорить про те, що дійсно  його слухали, йому аплодували, і цінували це мистецтво.

Цей край взагалі-то багатонаціональний, тому що крім українців-гуцулів тут жили теж вірмени, євреї, поляки. Які були стосунки між цими людьми?

Ще можна відмітити, що стосунки тут завжди між людьми є ідеальні, щирі, відкриті. Люди поважали, цінували одні одних, зустрічалися. І приклад цьому можна навіть привести Вінценза, який дуже багато зробив, дуже багато описав і дуже багато приклав своїх зусиль, для того щоб показати оцю культуру єдності. І зараз  як ніколи в Україні нам треба цієї єдності, треба показати, що перш за все духовний стан людини. Ми повинні поважати і розкривати оцей у собі потенціал, передавати і творити спільно великі справи, тому що Україна може бути тоді сильною, могутньою державою, коли кожен із нас буде прикладати свої зусилля і робити все для того, щоб держава наша процвітала, розвивалася і щоб була першою із усіх держав у світі.

Як Станіслав Вінценз, великий польський письменник і патріот цих місць, ставився до українців, ми знаємо. Тому що це описано в його книжках, в біографії, в його розповідях. Він був справді залюблений в цей край, де б він не жив. І коли потім він вимушений був, по суті, емігрувати або навіть втекти від цієї радянської навали, яка прийшла сюди, то він весь час згадував, що немає для нього кращого місця, ніж Гуцульщина і гуцули. А як гуцули ставилися до Вінценза? Вам, може, розповідали чи батько, чи дідусь, з близьких, сусідів, люди пам'ятають його тут зараз?

Так, люди його дуже пам'ятають. І по цьому, як він ставився, по цьому можна сказати і як ставилися до нього. Тому що людина завжди відчуває енергетично, як до неї друга людина ставиться. Ця щирість відкривається взаємно. І люди його дуже любили, цінували. Ще мій дідо розказував, що це була дуже талановита, дуже прекрасна і дуже така самобутня особистість. Він дуже любив цей край, дуже дружив із Петром Шекеряком-Дониківом. Він дуже дружив з тодішньою гуцульською елітою, тому що спільно вони збиралися вечорами, розмовляли, розказували різні історії про свої родоводи. Тому що Вінценз дуже любив і дуже кохав, він був закоханий в історію, в життя гуцулів. Він особисто переживав ці події, і, напевно, це й надихнуло його писати, творити і тут жити, віддати всю свою силу, всю свою енергію для цього чарівного і милого краю.

Сьогодні у нас в країні відбувається реформа, часом люди в горах відчувають це болісно. Ми знаємо про ті проблеми, які тут існують. Які основні соціальні, політичні, культурні проблеми зараз в цьому регіоні?

Найбільша проблема у тому, що зараз фактично після бюджетної реформи в нас медики, технічні працівники шкіл, тому що утримання шкіл зараз пішло на місцеве самоврядування. А місцеве самоврядування на даний час немає можливості. Тобто в нас заборгованість, дефіцит бюджету 30 млн грн. Це досить велика сума і вона непосильна для людей, для Верховинського району.

І друге. Верховина завжди була культурно-просвітницька столиця і столиця Гуцульщини. Сюди приїжджала вся еліта України. І зараз при адміністративно-територіальній реформі, коли стоїть питання про те, що цей район має бути приєднаний до іншого району, це неможливо, тому що ми вистояли за Австрії, вистояли за Польщі, нас були тимчасово закрили при Радянському Союзі. І наші люди їхали до Косигіна і через три роки все одно відкрили, тому що гуцул не може жити в полоні, він не може жити в капкані, він не може жити в клітці. Це є щирі, відкриті люди.

Ми любимо, цінуємо Україну, ми поважаємо український уряд, але також хочемо, щоб взаємно була любов і цінування нашої культури, нашої автентики, наших звичаїв, нашої самобутності, яка збережена на даний час. У нас багато людей, які не беруть участь там, не беруть зарплату, але вони беруть активну участь у культурно-просвітницькій роботі. Вони грають на багатьох інструментах, багато співають. У нас самобутній і дуже прекрасний, гарний гуцульський одяг, у нас колорит. У наших вишиванках відображено сім кольорів райдуги, відображено все життя, починаючи від початку до кінця. Тобто у нашій вишивці переказано духовний розвиток людини – як людина від земної перетворюється у вищу духовну особистість. Тому ми повинні цінувати, поважати, зберегти цю культуру і передати для наступних поколінь.

Яким Ви бачите взагалі ваш район, Криворівню, Краснопілля, Бистрець, інші села, які  є в цьому регіоні, через 10 років? Як би Ви хотіли, щоб виглядала ця земля?

По-перше, ця земля мусить мати прекрасні дороги. По-друге, ця земля мусить відображати той дух, ту історичну цінність, яка є в кожній людині, яка тут проживає. Щоб та культура, культура мислення, культура любові, культура самобутності людини, той позитив, енергетика наповнювали цей край. Цей позитив має бути – як джерело водне. Джерело починається високо в горах  і поступово йде в море. І в морі та енергетика наповнює  ціле море. Так само ця енергетика любові, енергетика тепла, добра має наповнювати нашу Україну. Тому що тільки так ми можемо творити майбутнє – майбутнє в любові, злагоді, мирі.

Мысли о цели в жизни - после посещения фестиваля "Єдина Країна"

Приветствую всех читателей моего блога!

Сегодня я уже задавал вопрос "Что нам мешает жить лучше?". Пост получился немного эмоциональным, но он возник не просто так. Дело в том, что вчера я посетил мероприятие под названием "Фестиваль Єдина Країна" - в нём приняли участие детские и юношеские хореографические коллективы столицы и регионов, а так же многократные победители и призеры международных турниров - члены знаменитой киевской "Березили" (танцы на колясках). И, честно говоря, мне стало немного стыдно перед этими мужественными людьми.
Єдина Країна

Ведь они не расклеились, нет, они смогли победить, в первую очередь, свой
страх и свою беду. Танцы на колясках - это что-то,  неимоверное.
Вот это - сила воли, стремление к цели, желание жить и творить.

 
Дальше

А здесь фото

Volkswagen Fest UA 2011

11 и 12 июня на территории спорткомплекса «Чайка» пройдет второй международный фестиваль Volkswagen Fest UA 2011, который в очередной раз объединит сотни поклонников Volkswagen со всей Украины и стран ближнего зарубежья 

Присоединиться к событию

Бердянський кінофестиваль держав СНД "Золота Бригантина"

Міжнародний кінофестиваль держав СНД "Золота Бригантина".

[ Читати далі ]

[ Читати далі ][ Читати далі ]

Пройде у місті Бердянську з 28 серпня по 4 вересня 2011р.

Бердянський міжнародний кінофестиваль (БМК, або Фестиваль) має дивіз: "Бажаєш змінити світ на краще – почни змінювати себе!"

Концепцією Фестивалю 2011 року є:

- подолання расового, релігійного, етнічного, міжособового антагонізму; - віддзеркалення прагнення людства до вічних духовних цінностей - добра, любові, милосердя; - активне сприяння в просуванні кіномистецтва, як засобу виховання молодого покоління у дусі християнської моралі і патріотизму; - засудження пропаганди терору, насильства, пороків і пристрастей;

- збереження національної культурної спадщини і всестороння підтримка в розвитку нових творчих проектів, що втілюють кращі традиції світового кінематографа. Олександр Махотін, генеральний директор.

Регламент БМК «Золота Бригантина»  2011р.:

I. Ціль проведення Фестивалю 1.1 Мотивування майстрів кінострічок, … .1.2 Популяризація українскої культури, национальних традицій … . 1.3 Розвиток культурного обміну і співробітництва … між народами. … 3.1. Конкурсну програму Фестивалю складають:   - Ігрові художні повнометражні фільми;   - фільми в програмі фестивалю православного кіно «Ноїв ковчег» ;  - дитячі ігрові, анімаційні і короткометражні фільми в програмі дитячого кінофестивалю «Золота Бригантинка». 3.2. У програмі фестивалю беруть участь фільми кінематографістів країн СНД і ближнього зарубіжжя, які зняті 2010- 2011 роках і нададуть свої праці до 1 серпня 2011 року у відбіркову комісію. … Переклад за допомогою Trident на сайті російськомовного Online.ua . Подробиці є на російському сайті: http://bmkf.com.ua/

Этно-Эзотерический Фестиваль

ЭтноэЭзотерический фестиваль "Сказочный город" 24-26 июля, Киев, мЛесная, озеро Берёзка.

Подробная информация Здесь

Присоединиться к событию

«Слов’янська берегиня»

14 вересня 2013 року у Національному музеї народної архітектури та побуту (село Пірогів)  за підтримки Европейської Економічної Палати Торгівля, Комерції та Промисловості проводиться Фестиваль жіночих слов’янських практик «СЛОВ’ЯНСЬКА БЕРЕГИНЯ»



Головна мета фестивалю - поширення інформації про звичаї, традиції, побут та вірування праукраїнців.

Головне завдання: надихнути сучасних жінок запозичити досвід та практичні навички своїх пращурів, які з давніх часів допомагають слов’янській жінці називатися Жінкою, зберігати родове вогнище, виховувати наступні покоління, бути Берегинею - Ладою своїх чоловіків, відчувати себе особистістю та щасливою жінкою. 

Жінка – берегиня Всесвіту. 

Фестиваль «Слов'янська берегиня» надає всім жінкам можливість доторкнуться до кожного образу Триєдиної богині, відчути себе Ладами-берегинями своєї сім'ї і усвідомити всю повноту своєї жіночої сутності. Вас чекає тепла атмосфера справжнього жіночого свята, можливість дізнатися багато нового та цікавого, зрозуміти, як знання традицій допоможе: знайти свою другу половинку, в питаннях самореалізації та розуміння себе, взаємозв'язку всього сущого, ведення домашнього господарства, спілкування в сім'ї з дітьми і чоловіком, а також ігри, хороводи, веселощі і гарний настрій.


На містині «Співоче поле» на Вас очікують:

ФОТОВИСТАВКА «Жінка крізь час і століття». На фотовиставці будуть представлені фотографії експонатів історичних колекцій трипільської культури Музею «Платар».

КОНЦЕРТНА ПРОГРАМА на центральній сцені, яка проходитиме з 12-00 до 18-00. У творчій програмі беруть участь колективи з усієї України. Вас очікують народні пісні і танці, колективні ігри та слов'янська гімнастика, сучасні напрями традиційних танців (трайбл), виступи дитячих колективів і.т.і.

МАЙСТЕР-КЛАСИ з малої сцени фестивалю з гімнастики «Слов'янських чарівниць», танців у стилі« трайбл », обрядовим народних танців для жінок і дітей.

ВИСТАВКА-ЯРМАРОК майстрів народного промислу «на допомогу Берегині».

ДИТЯЧА АКАДЕМІЯ «ВЕДА» з розважальною програмою для дітей.

КОНКУРС ХУДОЖНІХ РОБІТ «Слов'янська берегиня» - виставка робіт учасників конкурсу, нагородження переможців.

ХОРОВОДИ, НАРОДНІ ЗАБАВИ, ІГРИ.


На містині «Наддніпрянщина» на Вас очікують:

БЕСІДИ І ЛЕКЦІЇ МАЙСТРІВ СЛОВА з енергетичних слов'янським практикам, ведичної психології, слов'янської філософії, майстерності Рейки та Живі та інших цікавих напрямків;
ТЕАТР АРТ-СТУДІЯ «МІЛАШКА-НЕВАЛЯШКА» з дитячою програмою «Слов'янські забави». Протягом дня діточки побачать казкові вистави, ігри, конкурси, майстер-класи для дітей.
ПРОГРАМА ДЛЯ ДІТЕЙ «Здорові діти - здорова нація».

ВІДКРИТТЯ ВИСТАВКИ «ДИВОСВІТ ТРИПІЛЛЯ» та ПОЧЕСНА МАЙСТРИНЯ ФЕСТИВАЛЮ – Смолякова Людмила Іванівна з розповіддю про трипільську культура та майстер-класом по ліпленню глиною без гончарного кругу

МАЙСТЕР-КЛАСИ: вишивка, бісероплетіння, плетіння поясів, виготовлення домашніх оберегів починаючи з трипільської культури, гончарне майстерність, різьба по дереву, і багато іншого.

ВИСТАВКА-ЯРМАРОК майстрів народного промислу «на допомогу Берегині».

ЗУСТРІЧІ з лікарями і цілителями з питань застосування сили природи в лікуванні хвороб тіла, секретів підтримки здоров'я і краси, правництво, натуропатія, народна косметологія, тощо.
ФОТОВИСТАВКА «Жінка - берегиня майбутнього».

 

              ОРГАНІЗАТОРИ:

ВМГО «МОЛОДІЖНЕ ОБ’ЄДНАННЯ ЖІНОК УКРАЇНИ»

ГО «СЛОВ’ЯНСЬКА БЕРЕГИНЯ»

 Їхати до Музею від станції метро “Виставковий центр” тролейбусом № 11, маршрутне таксі № 156, від Ленінградської площі № 172.