Якщо для вас музеї асоціюються тільки з прекрасним живописом, скульптурами, то час розширити свої знання! Адже в деяких експозиціях представлено таке, що важко назвати інакше, окрім дичиною та кошмаром. Втім, такі експонати все одно мають свою цінність. Наприклад, вони нагадують про те, якими божевільними були традиції у минулому, або на що здатні люди.
Музей Норіджа, Великобританія...
Що це за жах? Виявляється, такими робили подушечки для шпильок.
Якщо ви є шанувальником більш активного відпочинку та проведення часу, то похід у музей може здатися вам досить нудним. Але щоб розвіяти усталену думку, що екскурсії та історичні експозиції це про нудьгу і позіхання, різні музеї вирішили взяти участь у флешмобі, покликаному показати свої зухвалі експонати. І треба сказати, що це найкраще, що можна було придумати, бо тепер так і хочеться потрапити до того чи іншого музею!
Як щодо зухвалих губ? Софа у формі губ актриси Мей Вест, створена Сальвадором Далі приблизно 1938 року.
[ Читати далі ]
[ Читати далі ]
Міністерство
оборони України очолюють дурники чи зрадники?! На очах у всіх,
російські окупанти вкрали унікальний оборонно-музейний комплекс у
Балаклаві, а відповідні структури Міноборони навіть не помітили! Де
заяви? Де протест? Де позов у міжнародний суд? Адже, вкрадене майно
оцінюється мінімум у мільярд євро! І це лише один об`єкт! 
Музеї, що знаходяться у військових
частинах та Академії ВМС України, а там є оглядова труба самого
Нахімова, покинуті тими хто повинен їх зберігати та зберегти. 4 липня 2010 року Національний військово-історичний музей України відкрив у м. Севастополі філію – Військово-морський музей України, створений на базі Михайлівського равеліну – однієї з небагатьох вітчизняних артилерійських оборонних фортифікаційних споруд середини ХІХ ст., яка збереглася до нашого часу. Михайлівська артилерійська батарея зведена у 1834–1846 рр. і входила до загальної системи оборонних споруд Севастополя. Довжина батареї становить 205 метрів із флангами, товщина зовнішньої захисної стіни – 1,8 метра. Тильну частину равеліну складала захисна стіна з ровом і додатково трьома ярусами амбразури. До внутрішніх кутів дворових фасадів раніше прилягали дві триярусні башти проте до наших днів збереглася лише одна. У середині равеліну розташовувалася анфілада приміщень для особового складу, каземати на обох ярусах були зв’язані між собою коридорами.
Батарея активно використовувалася в роки Кримської війни 1853–1856 рр. для захисту зовнішнього та внутрішнього рейду Севастопольської фортеці. Озброєння залоги батареї налічувало 77 гармат, з них по рейду могли вести вогонь 64, кут обстрілу становив 50 градусів. Під час оборони Севастополя каземати батареї використовувалися для розміщення поранених. Після закінчення Кримської війни батарею перетворили на складське приміщення, пізніше тут розташовувалися частини артилерії Севастопольської фортеці.
У період другої оборони Севастополя в 1941–1942 рр. на території
батареї був створений опорний пункт, захисники якого тримали оборону і
прикривали відступаючі радянські війська. І сьогодні на стінах батареї
залишилися сліди від бомб, снарядів та куль – свідків минулих боїв.
Свою роботу музей розпочав із відкриття виставки «Героїчний Севастополь», організованої спільно з Музеєм родини Шереметьєвих, і створеної самим музеєм виставки військово-морської техніки та озброєння, серед експонатів якої на особливу увагу заслуговують літак палубної авіації Як-38, газові турбіни сторожового корабля, а також – дві гармати періоду Кримської війни, передані музею Севастопольським морським портом.
У залах музею розкривається історія Кримської та Першої світової воєн, історія Севастопольського гарнізону, військової артилерії, час революційного перелому, складна епоха Громадянської війни, передвоєнний період і події Великої Вітчизняної війни.
Експоновані раритети – унікальні свідчення історії. Зокрема, відвідувачів зустрічає перлина експозиції – зразок озброєння батареї часів Першої оборони Севастополя – кріпосний «одноріг» зразка 1838 р. Вага цієї гармати становить 3 тонни, вага верстата – 4 тонни.
15 липня 2013 року Міністерством оборони України було затверджено наказ від 15.07.2013 № 484 «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 16.07.2010 № 374» про ліквідацію до 31 жовтня 2013 року філій Національного військово-історичного музею України — Військово-морського музейного комплексу «Балаклава» та — Військово-морського музею України і створення філії НВІМУ — Центральний військово-морський музей України, до складу якого входять музейні комплекси — Музейний комплекс «холодної війни» (головний офіс) та Музейний комплекс «Михайлівська батарея».
Чомусь і досі Національний військово-історичний музей України очолює дуже сумнівна особа, занадто наближена до зрадника України, екс-міністра оборони Лєбєдева, чиї дії при окупації Криму, ще очікують оцінки військового трибуналу...
Виникають питання до військової розвідки, СБУ, Прокуратури - що вони знають про три таємничі візити нинішнього очільника головного музею Міноборони до захопленого Севастополя, особливо про осіб, з якими він, і його спільники, зустрічалися в Криму? Чи відсутні у таких діях елементи зради та передачі закритої військової інформації ворогам?
Чому НІХТО з керівництва музею та відповідних Департаментів МОУ не переймається поверненням унікальних музейних колекцій, оцінених мінімум у 5 млн. грн, що належать Міноборони?
В СРСР будівництво комплексу у Балаклаві оцінили у 168 млн. радянських рублів! За нинішніми цінами, з урахуванням інфляції і непрямих збитків це десь МІЛЬЯРД ЄВРО!
Говоримо лише про один музей Міноборони України! Інше поки що не згадуємо...
Чому немає відповідних звернень до міжнародних гуманітарних інституцій? Може через те, що такий важливий напрямок МОУ очолюють абсолютно випадкові люди, які ще нещодавно розгулювали з колорадськими лєньочкамі, просували гуський мір і красувалися на центральних московських каналах?
Чому і досі не звільнено януківсько-лєбєдевського директора головного музею Міноборони, не замінено гуманітарний блок Міністерства? Це свідома зрада чи дурість?
Зрозуміло, Крим ми повернемо. Але, музейну колекцію військово-морського музею у Севастополі вже нині можна ефектно блокувати, опломбувати, накласти арешт до врегулювання напруги. Міжнародне право тут повністю на нашій стороні!
У цій ситуації ми не збираємося світити ліхтариками, скакати і співати гімн! Досить!
Вимагаємо одне - негайне відсторонення скомпрометованих осіб. Повернення на керівні посади справжніх професіоналів-патріотів, які і музей і Міноборони реально розбудовували!
Створюється громадський комітет порятунку музеїв Криму, координатором якого став полковник ЗСУ В.В.Карпов, готуються листи до в.о. Президента України, в Уряд, МЗС, МОУ, РНБО.
Ми ще не забули 23-літню блондинку модельної зовнішності з обозу Лєбєдєва, яку нахабно зробили заступницею директора музею МОУ! Чесні офіцери не збираються терпіти ще і цю ганьбу в Криму!
Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", член Комітету порятунку музеїв Криму
