хочу сюди!
 

ГАЛИНА

59 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років

Замітки з міткою «яценюк»

Піррова перемога майдану

Сьогодні до влади прийшла опозиція, але те що я побачив в перші дні мені геть не сподобалося.

Розпочну одразу з найболючішої теми, за що на мене накинуться з кулаками, я проти того щоб зносили Леніна. Скільки таких пам’ятників залишилося? Ніхто не скаже, за те всі знають скільки їх уже знесли. Я питав, для чого зносять пам’ятник, мені відповіли, що це символ поваленого режиму. Тоді давайте зруйнуємо метро, будинки де ми живемо, бо то все є символом комуністів. Для довідки, саме при Леніні Україна сформувалася в державу, це було ще в 1920 році.


Парламентська більшість, яка була сформована з тих самих депутатів ПР. Тобто, ті самі люди, які штампували в сліпу диктаторські закони Януковича, зараз так сам штампують закони опозиції. Тобто це люди без своєї думки, які тільки чекають доки підвернеться шанс, і вони перейдуть до іншої сили.

«На рахунках у казначейства грошей немає»,- це слова Турчинова у неділю у ВРУ, а вже сьогодні в.о. президента України Турчинов виділяє, на вибори 1,9 млрд. грн., що більше ніж у 2012 році коли було витрачено 1,2 млрд. грн., і виникає питання на що підуть ці гроші? У києві 16 мостів які перебувають у аварійному стані, і наці гроші, якщо не повністю реконструювати, то хоча б полагодити їх можна було.


Закони приймаються для людей на майдані, щоб вони «відчепилися». Для мене ситуація в ВРУ зараз саме так і виглядає, опозиція, уже влада, відміняє закон про мови, роздає посади, звільняє з посад, але жодного важливо закону прийнято не було. Досить показово, що на сьогоднішніх банківських котируваннях долар сягнув позначки 9,32 грн., що є одним з рекордів, і судячи по тому, як влада вирішує ці питання, то їй зараз не до цього. Як на мене, то найперше, що потрібно було зробити, це одразу направити в НБУ нового управлінця, але чомусь Яценюк цього не зробив, хоч він мав би це в першу чергу зробити.

Я думаю, що ситуація проясниться в найближчі декілька днів, але якщо опозиція і далі буде приймати «ліві» закони, то їх скоро самих попросять піти. 

Діяльність опозиції

Думаю, що вже можна обговорювати те, що зробила опозиція після того, як прийняла владу від Януковича. Звичайно у них часу тепер багато, але як справжні лідери, вони повинні розуміти, що у них часу тепер ще менше ніж у Януковича, оскільки приклад президента показав, що народ може впливати на владу, і доволі ефективно.


Призначили на пост в. о. президента - Турчинова, це посада тимчасова, тому рішення нормальне. Але от наступні рішення, вже будуть даватися опозиції не так легко.

Зараз буде точитися боротьба за пост прем’єр-міністра України, і оскільки Тимошенко відмовилася від цієї посади, то вся боротьба буде між двома кандидатами, це лідер фракції "Батьківщина" Арсеній Яценюк і позафракційний народний депутат Петро Порошенко.

Сьогодні вже були перші негативні моменти, коли під час голосування за відміну закону Колесніченка-Ківалова про мови, голосували без роздачі законопроектів фактично в «сліпу», і тут же проводяться паралелі до 16 січня, коли таким самим чином були прийняті «диктаторські» закони Януковича, ситуація один-в-один. Це та сама Верховна Рада, яка слухняно під дудку ПР штампувала оті закони, які тепер відміняє. Тому, хочеться спитати у Яценюка, що він мав на увазі, коли сказав, що повноваження ВРУ закінчуються у 2017 році?


Я не знаю, з чим це пов’язано, але мені здається що люди на майдані не помирали, за те щоб закони приймалися в сліпу, а за те щоб система була змінена, щоб правила були одні для всіх, а не різні правила, для різних категорій(вчора Яценюк, і Тимошенко зупинили, і Яценюк майже одразу почав протестувати проти того, але як тільки їх почали знімати він почав погоджуватися з людиною з самооборони хоч і реакція на його лиці свідчила протилежне).


Також мене цікавить, коли на кінець-то на огляд людей будуть представлені ті реформи, які мають бути виконані в найкоротший термін, а також звіти, про наш економічний стан.

Щось мені підказує, що шини далеко вивозити з майдану не потрібно, і заклики «зека геть!» ще не втратили своєї актуальності.

Точка повернення пройдена

Висловлюю свої співчуття близьким, та друзям загиблих активістів на Майдані


Якби влада змогла заспокоїти людей, ще до подій 30 листопада, то цього всього не було. Не було б смертей!, крові, диктаторських законів. Вирішити все може тільки одна людина розчерком пера, але в неї немає гідності, щоб визнати свої помилки, і є багато жадності, для того щоб піти з такого гарного місця роботи.

Вихід для депутатів з ПР, це вийти з фракції, прийти в раду відмінити закони 16 січня і висловити недовіру президенту. Відповідальність на смертях, які відбулися на євромайдані лежить тільки на владі.

Відступивши сьогодні люди мають розуміти, що ми отримаємо нову Україну, без інтернету, свободи думки… Ми будемо як північна Корея, тільки в середині будуть українці.


Термінові переговори затіяні Януковичем, це запізніла реакція, на те що відбувається в країні, шкода, що немає онлайн трансляції, бо так хоча б можна було дізнатися, що очікувати від майбутніх 24 годин. На довше вже й ніхто не планує…

Сьогоднішні події показують, що життя людини для влади ніщо, а тому ймовірність силового розгону майдану стає всі більше реальною.

Щойно подивився віче, за участю усіх трьох лідерів, і дійшов висновку, що переговори так і залишилися переговорами, на умови опозиції Янукович не пристане за жодних умов.

Є питання по самій опозиції, чому не давали коментарі журналістам, і вийшли до людей, а ж через годину після закінчення переговорів? Невже радилися що казати, щоб свої ж не побили?

Далі по результатах, хоча кого я обманюю, з результатів, це створити новий нелегітимний орган, Народну Раду України, і зробити її легітимною через деякий час(зі слів Олега Тягнибока на народному віче 22.01.14), тобто, в найближчі дні опозиція не збирається все закінчувати. А скоріше буде готуватися до проведення референдуму, чи створення місцевих рад з подальшим проведенням референдуму, або виборів, що по суті буде те саме.


Далі Кличка хочуть зробити президентом євромайдану, але я думаю, що прав в нього від цього більше не стане, оскільки, євромайдан має статус громадської організації, а тому президентство з майдану на інші підприємства, міста, чи села не переходить.

Тому сьогоднішній день залишив більше питань ніж відповідей. Хто буде відповідати за смерть людей? Чи буде розгін майдану? Що мав на увазі Кличко, коли казав, що завтра підемо у наступ?

 

Оппозиция делит портфели в “техническом правительстве”

В центральном штабе оппозиции идет эмоциональная дискуссия по поводу состава будущего “технического правительства”. Лидеры трех оппозиционных сил делят квоты, пытаясь занять ключевые должности. Один из вариантов списка стал доступен. Хочу отметить, что таких вариантов несколько.

В частности, премьер-министром должен стать глава “Батькивщины” Арсений Яценюк, министром финансов – Виктор Пинзеник (“Удар”), министром внутренних дел – Олег Тягнибок (“Свобода”), министром образования – Ирина Фарион (“Свобода”), главой СБУ – Валентин Наливайченко (“Удар”), министром иностранных дел – Борис Тарасюк (“Батькивщина”), министром обороны – Андрей Кожемякин (“Батькивщина”), министром по вопросам социальной политики – Людмила Денисова (“Батькивщина”). Предполагается, что «техническое правительство» должно обеспечить проведение досрочных парламентских и президентских выборов, а затем сложить полномочия перед новоизбранной Верховной Радой.

Также в центральном штабе обсуждаются варианты распределения должностей в киевской власти. В частности, новым главой Киевской городской государственной администрации должен стать Иван Салий, а его заместителем – Юрий Михальчишин (“Свобода”).
Но для того, чтобы эти сладкие мечты стали реальностью, «Марш миллиона», объявленный оппозицией, должен завершится штурмом административных зданий, символизирующих власть: Администрации Президента, Кабинета Министров и Верховной Рады. В штурме должны принять участие около пяти тысяч боевиков, которые уже находятся в Киеве. Это представители ультранационалистических организаций, спортсмены, которые не стоят на майдане, а ночуют в квартирах, получают усиленное питание, отдыхают, готовятся выступить по команде. Перехваченные вчера разговоры по мобильным телефонам свидетельствуют о мобилизации боевиков, которые должны сконцентрироваться в центре столицы. В первых рядах штурмующих административные здания будут находится студенты и молодежь для эмоционального эффекта. Затем будут задействованы боевики, которые, прикрываясь студентами, и осуществят штурм.

АМЕРИКАНЦЫ ХОТЯТ КРОВИ

Мне позвонил журналист, убежденный противник действующей власти. То, что происходит сейчас, противоречит его убеждениям. Он утверждает: организацией, протестными акциями и руководством деятельностью оппозиции занимается американский гражданин Финк Брайн. Он перемещается между офисом "Батькивщины" на ул. Туровской и "Ударом" на Мечникова или посольством США. Кроме Финка Брайна, в организации протестов принимает участие группа американцев сербского происхождения. Сами оппозиционеры их называют грузины, потому, что последнюю революцию они делали в Грузии. Общее количество иностранцев в штабе оппозиции порядка тридцати человек.

Мой знакомый попросил опубликовать эту информацию потому, что Финк Брайн сейчас продавливает решение о захвате девяноста зданий, причем настаивает, чтобы захваты проходили в максимально жесткой форме, желательно с жертвами. Я подъехал к пограничникам. Выяснил, что такой человек реально существует. Финк Брайн - гражданин США, 24.03.83 года рождения, 27.10.2013 прибыл в Борисполь рейсом Париж-Киев. Дипломатический паспорт 910104001. По указанным фактам готовлю обращение в правоохранительные органы.


Источник: https://www.facebook.com/oleg.tsarov?hc_location=timeline

С беретом на пустой головушке (евромайдан без цензуры)


Любопытство – бич всякого автора. Что разум глаголет? «Похерь сию публицистическую затею и ступай в комнату. Задвинь шторы, включи карапузистый светильник и, предварительно раскочегарив голову, начинай Творить. Дай волю необузданному воображению. Хватит распыляться! Перестань реагировать на бредни,  предлагаемые физической действительностью. Войди в иллюзию! Черпай информацию, что гнездится в световом потоке, ниспосланном небесами! Однако ж пресловутое публицистическое любопытство в который раз берет верх над творческой трезвостью…

И вот я уже шагаю по Прорезной. Воздух пропитан чувством грядущего снега; густые, серые тучи перекликаются с невзрачными, однотонными одежами людей, идущих на митинг. Они передвигаются группами. У каждой уважающей себя митингующей единицы на рукаве закреплена желто-голубая ленточка. Исключительные ребятишки, с виду неопрятные, слегка потрепанные, в кулачках сжимают знамя. Это флаг Евросоюза гордо развивается на холодном ветру. Спускаясь вниз по Прорезной, двигаясь в направлении ключевой митингующей площади, я слышу звуки боевого барабана. Наблюдается прирост революционной массы.

- Молодой человек, а можно вас…

Ко мне подлетает дамочка сомнительно-потерянного виду. Плечи ее прикрыты темной шалью с изображением большого желтого трезубца посередке.  Я отрицательно киваю, не давая ей возможности завершить фразу, начатую голосом волнительной идеи. Я следую вниз по каменной тропинке, густо заросшей революционными лицами. Кругом мелькают пухлые, несмышленые мордахи студентов-первокурсников. Мальчишки, в большинстве своем сутулые и коренастые, в осенних кожаных куртках, девчонки, нелепо перевязанные утепляющими слоями одежды, теребят замерзшими пальцами картонные таблички с надписью: «Україна – це Європа!» У деревянной скамейки, напротив арки с надписью: «Кофе на Прорезной», перекрикиваются молодчики в штанишках цвета хаки; «Ну і що, бл..ть?! Де мені гроші шукать пропонуєш?!» — кричит паренек с длинными сальными волосами, упираясь большим черным ботинком в декоративную лавочку…

Майдан кишит цветами красного, желтого и синего. В толпе мелькают флаги приверженцев философии ОУН-УПА. Рядышком разоряется низкорослый «западенец» в бордовых штанишках с беретом на головке: «Слава Україні!» Ему подпевает тематическая труппа: «Героям слава!» К шипящей, многослойной толпе спешат примкнуть сынок с мамашей. С неадекватными, фанатично выпученными очищами, они посылают в толпу какие-то невнятные меседжи. Перевязанные единой желто-синей летной, родственники не гнушаются демонстрировать свои средние пальцы. А вот нарисовался громадный, краснощекий дитина.  Он  в темпе неспешной гордости, удовлетворенный своей революционной сущностью, через мгновение растворяется в толпе. Над его кирпичной головой завис плакат с изображением действующего президента Януковича, изнывающего за решеткой. Прямо по центру дороги пляшут «разноцветные» тинэйджеры. Подогретые спиртными напитками, они бросают в морозный зимний воздух различные политические несуразицы. Меня пытается «подцепить» желто-синей ленточкой типажный мужичок с казачьей бородкой. Я пытаюсь объяснить ему, что не нуждаюсь в тематической атрибутике, но он продолжает навязываться. Я спешно покидаю пределы «зоны высочайшего напряжения» и продвигаюсь в направлении лагеря с  тимошенковскими  сторонниками.  Здесь атмосфера более умиротворенная. В палаточном центре вещает некий энтузиаст. Вокруг него роится стадо вкушающих демократические речи человеков. Из засаленной, пропитанной вековыми нечистотами палатки доносятся патриотические песнопения. Вдали  снова забарабанили воинствующие «свободовцы». Слышаться микрофонные призывы оппозиционеров о «довічній непокорі» и «наведенні ладу у нашому європейському домі». Невольно вспоминается эпизод из джексоновского фэнтези «Властелин колец» со злобным и коварным чародеем, разоряющимся перед 10-тысячной армией голодных орков. К счастью, в нашей киевской фантасмагории «орков» в разы меньше…

Ян Серебрянский http://primochka.kiev.ua

Як швидко стати президентом України ! Інструкція для чайників.

Напевно вже всі думаючі та розумні догадались, що жодного поступу до нашої евроінтеграції всеж не буде від того, хто так по-батьківськи хвилюється за нас. А тому вже відчувається в повітрі запах питання про наступника.
Звісно, що всім нам хочеться щоб то був мудрий, чесний, гарний, справедливий, некорумпований і т.д., короче самого самого треба нам в президенти обрати !

Але звісно, що на сьогодення у нас вже є хлопці, які хочуть і мріють про наше благополуччя.
Так як же їм стати швидко та гарантовано, може навіть і достроково, нашим гарантом ?
 
Інструкція :
- для Віталіка Кличко.

 Віталій Кличко 100% стане Президентом України, може навіть і до 2015р., якщо він на найблищому засіданні ВР з криком "ЦЕ ТОБІ ЗА БРНХНЮ ! "  прилюдно та жорстко накоутує азірова, в прямому боксерскому розумінні. Можно і януковича для 110 % успіху. 
І хоча я підтримую іншу людину, цей вчинок Віталія дав би йому багато голосів для того, щоб стати президентом, тому що розмовляти та переконувати бандюковичів беззмістовно.

- для Олега Тягнибока.

 Олег Тягнибок 100% стане Президентом України, може навіть і достроково, якщо він на засіданні ВР з криком "ЗА УКРАЇНУ!" прилюдно звіздане в писок азірова. Може і януковича звізданути, якщо той всеж з'явиться у ВР. 
І хоча я підтримую іншу людину, цей вчинок Олега дав би йому багато голосів. Розмовляти та переконувати бандюковичів беззмістовно.

- для Арсенія Яценюка.

Арсеній Яценюк 100% стане Президентом України вже на наступний день, якщо він, ( де-небуть, але при свідках та відеоряді) прилюдно та жорстко дасть смачного ляпаса при зістрічі з азаровим. Якщо він це зробить і з януковичем, тоді йому гарантовано буде два президентскіх срока.
І хоча я підтримую іншу людину, цей вчинок Арсенія дав би йому багато голосів при виборчій гонитві. Розмовляти та переконувати бандюковичів беззмістовно.

І лише одна людина здатна стати президентом України без всіх цих заморочок. Але їй треба спочатку вийти живою з буцигарні, в яку її запроторили ті, кому треба дати в морду. В прямому та переносному сенсі.

До речі, З днем народження тебе, Юля !

 

Як швидко стати президентом.

інструкція для чайників. 

 
Напевно вже всі думаючі та розумні догадались, що жодного поступу до нашої евроінтеграції всеж не буде від того, хто так по-батьківськи хвилюється за нас. А тому вже відчувається в повітрі запах питання про наступника.
Звісно, що всім нам хочеться щоб то був мудрий, чесний, гарний, справедливий, некорумпований і т.д., короче самого самого треба нам в президенти обрати !

Але звісно, що на сьогодення у нас вже є хлопці, які хочуть і мріють про наше благополуччя.
Так як же їм стати швидко та гарантовано, може навіть і достроково, нашим гарантом ?

Інструкція :
- для Віталіка Кличко.

Віталій Кличко 100% стане Президентом України, може навіть і до 2015р., якщо він на найблищому засіданні ВР прилюдно та жорстко накоутує азірова, в прямому боксерскому розумінні. Можно і януковича для 110 % успіху.
І хоча я підтримую іншу людину, цей вчинок Віталія дав би йому багато голосів для того, щоб стати президентом, тому що розмовляти та переконувати бандюковичів беззмістовно.

- для Олега Тягнибока.

Олег Тягнибок 100% стане Президентом України, може навіть і достроково, якщо він на засіданні ВР прилюдно звіздане в писок азірова. Може і януковича звізданути, якщо той всеж з'явиться у ВР.
І хоча я підтримую іншу людину, цей вчинок Олега дав би йому багато голосів. Розмовляти та переконувати бандюковичів беззмістовно.

- для Арсенія Яценюка.

Арсеній Яценюк 100% стане Президентом України вже на наступний день, якщо він, ( де-небуть, але при свідках та відеоряді) прилюдно та жорстко дасть смачного ляпаса при зістрічі з азаровим. Якщо він це зробить і з януковичем, тоді йому гарантовано буде два президентскіх срока.
І хоча я підтримую іншу людину, цей вчинок Арсенія дав би йому багато голосів при виборчій гонитві. Розмовляти та переконувати бандюковичів беззмістовно.

І лише одна людина здатна стати президентом України без всіх цих заморочок. Але їй треба спочатку вийти живою з буцигарні, в яку її запроторили ті, кому треба дати в морду. В прямому та переносному сенсі.

До речі, З днем народження тебе, Юля !

 

Поки не забулося...

        Спробую розповісти про свої враження. Буду писати те, що бачив. Якщо буде дещо не дуже гарне за деяку частину опозиції, то це не паплюження, просто все це дуже кидалося в очі, і не сказати про це неможливо. До Києва добралися без проблем. Два мікроавтобуса, один автобус побільше та п'ять легковушек. Поїздка була організована Свободою. Я спочатку хотів їхати сам, потягом. Вже і за квитки з'ясував, були вільні. До Києва харківською Шкодою, назад донецьким Хюндаєм. Але, потім в центрі побачив намет Свободи, підійшов до них та запитав, чи Свобода організовує поїздку в Київ 18 травня. Так, кажуть, підійдіть до офісу та запишіться. Пішов та записався. 

        Виїхали 18 числа о четвертій ранку. По дорозі бачили безліч величезних автобусів, на кшталт Неоплану, з антифашистами(читай - фашистами). О пів-дев'ятої добралися до Києва. Залишили авто біля метро Бориспільська та поїхали на метро до Майдана Незалежності. О десятій тридцять вишукувалися в колону та пішли до Європейської площі. Поступово там збиралися всі учасники мітингу. 

        Фото не робив, не було сил, спека стояла страшна. Тільки вистачило сил вилізти на парапет та зробити два фото. Я був спиною до УНІАНу, і ось вигляд наліво - 

Наліво


        А це вигляд направо -

Направо

           Десь о 12-30 колона рушила. Хрещатик звісно був перекритий. Повернули на Володимирську, наверх та на Софійську площу.Як видно з фото, більшість учасників представляли Свободу. І взагалі, вся акція, це був повний бенефіс Свободи. Якщо був драйв, то він був від Свободи. Лозунги "Зека геть!", "Янукович - фашист!", "Комуняку на гіляку!""Слава Україні!", "Героям слава!", "Україна понад усе!" та решта сприймалася на "ура", та скандувалися навіть киянами, що стояли на тротуарах. І це нормально. Свобода було у своєму середовище, і це був ії історичний момент, як екстра консервативної політичної сили. Віддаю їм належне та кажу "браво!"

        Тільки підійшли до площі, як почався мітинг. Першою виступила Ірина Луценко.Як для Ірини Луценко, виступ гарний. Не буду передавати зміст тексту кожного виступаючого, він всім відомий. По великому рахунку, нічого нового сказано не було. Хтось ще виступав з маловідомих. Потім надали слово О.Турчинову, він оголосив декларацію про координацію дій на президентських виборах. Яка і була одразу підписана Тягнибоком, Яценюком та Кличко. Після цього відбувся виступ основних спічрайтерів опозиції та ії лідерів. Емоцйний Іллєнко, академічна Фаріон, політично-математично виверений Тягнибок. Свобода і тут була найкращою. Кличко, це просто жах. Якщо він взагалі, в ораторському мистецтві зможе дотягнути до рівня хоч би Януковича, то це буде його найважливіша перемога в житті. Хоча, що він буде робити з цим рівнем, невідомо. Хіба що разом з Азіровим в 95 кварталі виступати. Ну, і правильний, неголений Яценюк. Все вірно говорив, але все це тільки слова....ніяких закликів до дій. 

        Вразила Батьківщина. Неприємно вразила. По-перше, не приїхала наша, полтавська Батьківщина. Було тільки чотири людини. Як вони доїхали, самі, чи за сприяння осередку, не запитував. Не було сенсу. Сама така кількість і є відповіддю на всі запитання. Власне, я і не здивувався. Полтавський осередок Батьківщини давно вже шестеріт у регіоналів. Чому їх не розженуть, не знаю. Але це не все. Як тільки почався мітинг, цілі колони Батьківщини почали покидати його. Всі вони завертали на сусідню вулицю, і підозрюю, там роздавалися гроші. Хоча, стверджувати не буду. Це були діти. Від 18 до 20 років. Наштовхує на думку, що їхня присутність була проплачена. Як це не прикро говорити. Батьківщина нічому не вчиться. 

        За УДАР нема що і сказати. Ніякі. 

        І останнє. Склалося повноцінне враження, що всі ці люди, навіть Свобода, не знають, що робити. Було чітке усвідомлення, що вони розуміють, що роблять щось не те. А що треба робити, ніхто не знає, і ніхто не говорить. Можливо це накопичення потенційної енергії, не знаю. Якщо це так, то хай так і буде, але час йде, події набувають негативного розвитку з шаленою швидкістю, а відповідної реакції на них нема. Приходить на думку атмосфера під час виступу Юлії Тимошенко та атмосфера під час виступу сьогоднішніх лідерів. Коли виступає Юля, повітря а ж дзвенить. Ії хочеться слухати безкінечно. Відчувалося, що вона знає про що говорить, і що робити. Ії пасіонарність заряджає краще за будь-які лозунги та викривальні тиради. Чого не скажеш, при всій повазі до них, а ні до Тягнибока, а ні до Яценюка, ну а за Кличка і мови нема. 

        Ну оце і все. В чотири години ми поїхали до дому, і о восьмій годині були вже в Полтаві. 

        Можливо здасться, що ця розповідь песимістична. Не розчаровуйтеся. З власного досвіду знаю, що такі відчуття завжди передують майбутнім перемогам. 

        Слава Україні!