.Де мандрувала Твоя Душенька учора?

Що бачила? Де спочивала уночі?

Вже необтяжена, крізь простір неозорий

Літа вона…

                                              Голівонька свічі

Леліє золотаво…Бачиш, Тату,

Це сяєво? Чи, може, поруч ти?

І чуєш, як молитву вчусь читати

Незвичну: "Спасе, упокой…гріхи прости…"?

І мовиш лагідно: "Все добре, доню!

Вже не болить мені, я в Господа тепер.

Він зняв земні скорботи, сльози втер.

До зустрічі!.."- береш в свою долоню

Мою, цілуєш у чоло, так як тоді

Було…Любов'ю сяючи. А  очі – молоді…

***

- Куди Ти мандруватимеш сьогодні?

"Не смертним знати про шляхи Господні…"

18.10.2012

© Copyright: Марина Степанская, 2012
Свидетельство о публикации 11210190756