хочу сюди!
 

Леся

39 років, стрілець, познайомиться з хлопцем у віці 35-40 років

Замітки з міткою «кремль»

Фальшивий гамбіт




Практично тотальний розгром позасистемної опозиції в Росії матиме свої наслідки. І ці наслідки можуть бути зовсім неочікуваними для влади Кремля. На початок літа репресивна машина повністю захопила ініціативу і насолоджується перемогою. Позасистемна опозиція знекровлена, виснажена і, на певний час, відсторонена від боротьби на федеральному рівні.

Лідерам опозиції влада не залишила шансів на продовження діяльності. Як сказав засновник «Відкритки» Михайло Ходорковський: «Не бачу сенсу лягати під танки!». І він такий не один. Багато хто з активу опозиційних організацій вже виїхав з Росії або збирається відбути у політичну еміграцію. Продовжувати боротьбу під страхом практично неминучого арешту більшість з них не збирається. Переходити у «підпілля» немає ніякого сенсу. Справа, яка не принесла відчутного результату навіть у «псевдосвободному» режимі із «підпілля» приречена на провал.

У розгромленої позасистемної опозиції більше немає ні повноцінних організацій, стратегій та фінансових ресурсів, ні лідерів та співробітників. Вона практично позбавлена і інформаційних можливостей - доступу до масового читача або глядача. Підхід влади до регулювання інтернету в цілому і соціальних мереж зокрема радикально переглядається. У самий найближчий час контроль над «нелегальним», а по суті, політично неугодним інформаційним контентом в інтернеті буде кардинально посилено.

Роскомнагляд переглядає всю систему відносин з іноземними IT-компаніями (уповільнення Twitter, загрози Google, тиск на YouTube та ін.), вимагаючи видаляти «неправильні» і просувати «правильні» пости або відео. У наглядового органу також є всі інструменти, щоб блокувати сайти, окремі сторінки, змушувати знімати публікації і переслідувати тих, хто цьому чинить опір. Якщо додати сюди поправки про регулювання «просвітницької діяльності», однозначно представляє загрозу як для російської науки і освіти, так і для будь-якої публічної опозиційної активності.

Зрозуміло, що ніякі репресивні дії влади не змінять настрої суспільства в цілому. Не зменшать рівень невдоволення та соціальної напруги. Криза діючої путінської влади нікуди не дінеться і Росія раптово не прокинеться у вільному демократичному майбутньому. Так не станеться ніколи. Кремль своїм хворобливо-амбітним імперським правлінням довів людей практично до кипіння. І ця «пара» обов’язково прорветься через тотальні заборони та кордони «кривавої гебні». Колись…

У ситуації, коли Путін практично перетворив власну країну на поліцейську державу - ворога «своїм і чужим», єдиною формою спротиву такому правлінню може стати не спротив, як дія на федеральному рівні, а спротив на регіональному, менш дратівливому для амбітного Путіна, рівні. Регіональна протестна діяльність не менш дієва форма спротиву режиму. Постійний підрив легітимності влади губернаторів публічною критикою, а об’єктивні приводи для такої критики «намісники Путіна» завзято створюють кожного дня, врешті решт призведе до повного розмиття легітимності самого «імператора». І ніякі управлінські рішення та перестановки, зважаючи на повну кризу діючої влади, не допоможуть «на місцях» поліпшити життя простих людей. Тим самим покращити їх відношення до влади. Немає в «гебешному резерві» справжніх дієвих управлінців. А брати когось із складу тієї самої опозиції, навіть системної, Путін не буде. Він не зможе дозволити собі «дати слабину». Тому для антирежимної регіональної діяльності «на місцях» не «пахане поле» приводів.

Більш за все, що найближчим часом на регіональному рівні з’явиться багато локальних політичних проектів. Представники розгромленої позасистемної опозиції будуть шукати застосування своїм вже накопиченим політичним навичкам.

«Масла у вогонь» піддає і неоднорідність та криза системної опозиції. Більш опозиційно налаштовані активісти системних партій (насамперед «Яблуко» і КПРФ) вже стали серйозним головним болем для свого партійного керівництва. «Яблуко» було змушене провести серйозну партійну реформу, щоб відсікти всіх, хто занадто «відхиляється» в сторону позасистемної опозиції. КПРФ на останньому з'їзді знизила статус тих «ненадійних», кого влада вважає «навальнятами». Частина членів цих партій відверто невдоволена політикою «угодства до влади» власного керівництва, тому залюбки підтримають більш близькі до себе форми спротиву режиму.

Однак головним двигуном для масових акцій будуть не опозиціонери та її окремі лідери, а сама влада Кремля. Саме її помилки, як правило, грали роль тригерів багатотисячних акцій в Москві у 2019 році і в Хабаровську у 2020 році. Відверта помилка влади з посадкою Навального спровокувала в січні-лютому 2021 року акції спротиву не тільки у самій Росії, а й за її кордонами. Безумовно, ці акції проводилися практично за відсутності дієвої координації на центральному рівні, без яскравих лідерів руху. Але, як показує білоруський досвід, стихійним масовим невдоволенням можна управляти і без лідерів. Тим більше, що вони обов’язково з’являться.Источник: https://censor.net/ru/b3274006



Практично тотальний розгром позасистемної опозиції в Росії матиме свої наслідки. І ці наслідки можуть бути зовсім неочікуваними для влади Кремля. На початок літа репресивна машина повністю захопила ініціативу і насолоджується перемогою. Позасистемна опозиція знекровлена, виснажена і, на певний час, відсторонена від боротьби на федеральному рівні.

Лідерам опозиції влада не залишила шансів на продовження діяльності. Як сказав засновник «Відкритки» Михайло Ходорковський: «Не бачу сенсу лягати під танки!». І він такий не один. Багато хто з активу опозиційних організацій вже виїхав з Росії або збирається відбути у політичну еміграцію. Продовжувати боротьбу під страхом практично неминучого арешту більшість з них не збирається. Переходити у «підпілля» немає ніякого сенсу. Справа, яка не принесла відчутного результату навіть у «псевдосвободному» режимі із «підпілля» приречена на провал.

У розгромленої позасистемної опозиції більше немає ні повноцінних організацій, стратегій та фінансових ресурсів, ні лідерів та співробітників. Вона практично позбавлена і інформаційних можливостей - доступу до масового читача або глядача. Підхід влади до регулювання інтернету в цілому і соціальних мереж зокрема радикально переглядається. У самий найближчий час контроль над «нелегальним», а по суті, політично неугодним інформаційним контентом в інтернеті буде кардинально посилено.

Роскомнагляд переглядає всю систему відносин з іноземними IT-компаніями (уповільнення Twitter, загрози Google, тиск на YouTube та ін.), вимагаючи видаляти «неправильні» і просувати «правильні» пости або відео. У наглядового органу також є всі інструменти, щоб блокувати сайти, окремі сторінки, змушувати знімати публікації і переслідувати тих, хто цьому чинить опір. Якщо додати сюди поправки про регулювання «просвітницької діяльності», однозначно представляє загрозу як для російської науки і освіти, так і для будь-якої публічної опозиційної активності.

Зрозуміло, що ніякі репресивні дії влади не змінять настрої суспільства в цілому. Не зменшать рівень невдоволення та соціальної напруги. Криза діючої путінської влади нікуди не дінеться і Росія раптово не прокинеться у вільному демократичному майбутньому. Так не станеться ніколи. Кремль своїм хворобливо-амбітним імперським правлінням довів людей практично до кипіння. І ця «пара» обов’язково прорветься через тотальні заборони та кордони «кривавої гебні». Колись…

У ситуації, коли Путін практично перетворив власну країну на поліцейську державу - ворога «своїм і чужим», єдиною формою спротиву такому правлінню може стати не спротив, як дія на федеральному рівні, а спротив на регіональному, менш дратівливому для амбітного Путіна, рівні. Регіональна протестна діяльність не менш дієва форма спротиву режиму. Постійний підрив легітимності влади губернаторів публічною критикою, а об’єктивні приводи для такої критики «намісники Путіна» завзято створюють кожного дня, врешті решт призведе до повного розмиття легітимності самого «імператора». І ніякі управлінські рішення та перестановки, зважаючи на повну кризу діючої влади, не допоможуть «на місцях» поліпшити життя простих людей. Тим самим покращити їх відношення до влади. Немає в «гебешному резерві» справжніх дієвих управлінців. А брати когось із складу тієї самої опозиції, навіть системної, Путін не буде. Він не зможе дозволити собі «дати слабину». Тому для антирежимної регіональної діяльності «на місцях» не «пахане поле» приводів.

Більш за все, що найближчим часом на регіональному рівні з’явиться багато локальних політичних проектів. Представники розгромленої позасистемної опозиції будуть шукати застосування своїм вже накопиченим політичним навичкам.

«Масла у вогонь» піддає і неоднорідність та криза системної опозиції. Більш опозиційно налаштовані активісти системних партій (насамперед «Яблуко» і КПРФ) вже стали серйозним головним болем для свого партійного керівництва. «Яблуко» було змушене провести серйозну партійну реформу, щоб відсікти всіх, хто занадто «відхиляється» в сторону позасистемної опозиції. КПРФ на останньому з'їзді знизила статус тих «ненадійних», кого влада вважає «навальнятами». Частина членів цих партій відверто невдоволена політикою «угодства до влади» власного керівництва, тому залюбки підтримають більш близькі до себе форми спротиву режиму.

Однак головним двигуном для масових акцій будуть не опозиціонери та її окремі лідери, а сама влада Кремля. Саме її помилки, як правило, грали роль тригерів багатотисячних акцій в Москві у 2019 році і в Хабаровську у 2020 році. Відверта помилка влади з посадкою Навального спровокувала в січні-лютому 2021 року акції спротиву не тільки у самій Росії, а й за її кордонами. Безумовно, ці акції проводилися практично за відсутності дієвої координації на центральному рівні, без яскравих лідерів руху. Але, як показує білоруський досвід, стихійним масовим невдоволенням можна управляти і без лідерів. Тим більше, що вони обов’язково з’являться.Источник: https://censor.net/ru/b3274006

Прибалтика на черзі: інтерес російських шпигунів і ВПС Росії

14:12 20 червень Київ, Україна



Незабаром після затримання в Польщі Януша Н., в Латвії заарештували людину, яка також підозрюється в шпигунстві на користь Росії. Крім цього, над повітряним простором Естонії та Литви були помічені два винищувачі ВПС Росії.

Не встигли ЗМІ обговорити скандал навколо російських шпигунів в Польщі, як раптом виявилося, що в Латвії, 16 червня, був виявлений черговий агент російських спецслужб. Ім'я затриманого не називається, проте відомо, що це росіянин. Також відомо, що його справа пов'язана з депутатом сейму Латвії Янісом Адамсоном з фракції «Згода», який також підозрюється в шпигунстві на користь Росії.
Яніса Адамсона заарештували 10 червня, в той же день, що і Януша Н. в Польщі. Латвійський депутат не мав доступу до державної таємниці, проте йому дозволялося бути присутніми в засіданнях комісії сейму щодо захисту, внутрішніх справ і запобігання корупції, де він міг отримувати інформацію закритого характеру від інших членів уряду. Відомо, що до 1991 року він служив у ВМФ на кораблі, де був заступником по політичній роботі, а пізніше і командиром корабля. Після розвалу СРСР подав рапорт і повернувся до Латвії, де через деякий час став міністром МВС.

В ході слідства стало відомо, що він протягом 4 років передавав інформацію в Росію зі свого робочого комп'ютера. Інформація стосувалася бюджету армії, держзакупівель, а також східних кордонів.

Не можна сказати напевно, однак та інформація, яку передавав Адамсон, може бути пов'язана з поміченими винищувачами ВПС Росії над повітряним простором Естонії та Литви.

Незважаючи на те, що обидва літаки (Су-35) були бойовими винищувачами, вони могли проводити розвідку або підтвердження інформації Адамсона про східні кордони країн Прибалтики.

Невідомо про справжню мету ВПС РФ, але винищувачі заглибилися на 1 кілометр углиб Литви. Влада країни закликала до відповіді з поясненнями дій Росії, а також закликала розібратися в ситуації, щоб надалі такого не відбувалося.

У свою чергу, Естонія також оголосила про помічені винищувачі РФ, які порушили межі країни у вівторок. МЗС Естонії викликав тимчасового повіреного в справах РФ і передав йому ноту протесту.

Російська сторона стверджує, що винищувачі не порушували повітряного простору і що політ проходив за встановленим маршрутом. Що стосується Адамсона, офіційного коментаря Кремля ще немає.
https://myc.news/ua/specproekty/pribaltika_na_ocheredi_interes_rossijskih_shpionov_i_vvs_rossii

Військових багато не буває:розширення армії РФ як попередження

18:52 21 червень Київ, Україна



Кремль має намір розширити і посилити війська на західних кордонах Росії. Аргументом послужили навчання НАТО Defender Europe 2021.

У понеділок, 31 травня, міністр оборони Росії Сергій Шойгу виступив з промовою на засіданні колегії Міністерства оборони. Серед обговорюваних тем Шойгу зосередив увагу на передбачуваній зростаючій загрозі військової діяльності НАТО вздовж західних кордонів Росії. Тому на вересень заплановані спільні навчання Москви і Мінська під назвою «Захід-2021». Як додаткову міру протидії Шойгу оголосив про розгортання "близько 20 великих військових частин в Західному військовому окрузі (ЗВО) до кінця 2021 року". Особливих подробиць міністр оборони РФ не озвучив, проте зрозуміло, що ЗВО отримає достатньо сучасного озброєння для цього розширення.

Російська оборонна промисловість продовжує орієнтуватися на виробництво модернізованої військової техніки. Економічний спад, викликаний пандемією коронавірусу, призвів до скорочення робочих місць та оплати праці, особливо в російських провінціях. Це призвело до збільшення кількості добровольців, готових до призову в Збройні сили РФ.

Військова експансія Росії реальна, і Володимир Путін не втомлюється повторювати, що країна є військовою ядерною наддержавою з найсучаснішим і найбільшим стратегічним арсеналом в світі. Тому Кремль розчарований тим, що Захід, по суті, ігнорує успіхи Росії в розширенні військової могутності. У недавньому інтерв'ю колишній президент Росії і нинішній голова правлячої партії «Єдина Росія», заступник голови Ради безпеки Дмитро Медведєв заявив: "Захід має нахабство ставитися до Росії гірше, ніж під час Холодної війни.

Під час Холодної війни була повага, а зараз ситуація набагато гірша". А ось секретар Ради безпеки Росії Микола Патрушев вже не просто дорікнув НАТО в недружніх діях, але і підкреслив суть Стратегії національної безпеки РФ. Незважаючи на те, що Патрушев закликав до більш дипломатичного підходу у відносинах з США і їхніми союзниками, він відкрито заявив, що текст переписаної Стратегії дозволяє використання військової сили проти недружніх дій, які можуть загрожувати суверенітету і територіальній цілісності Росії.

У міру того, як російський уряд стає все більш "розчарованим", у нього може зрости бажання ризикнути і дійсно продемонструвати зрослі військові можливості, "нахабному" Заходу. Тому країнам ЄС і США необхідно пильніше стежити за ситуацією в ЗВО РФ і майбутніми навчаннями «Захід 2021».
https://myc.news/ua/specproekty/voennyh_mnogo_ne_byvaet_rasshirenie_rossijskoj_armii_kak_preduprezhdenie_zapadu

Понти гопників






23 червня відкрилася Московська конференція з міжнародної безпеки. У цьому році в ній беруть участь представники більш ніж 100 держав. Захід відкрився з відеозвернення Володимира Путіна. Взяв участь в дискусії і міністр оборони Росії Сергій Шойгу. Якщо дуже коротко, то і «цар» і «воєвода» наголошували у своїх виступах на тому, що Кремль «просто мріє про деескалацію у відносинах із Заходом». Ось тільки «НАТО чомусь не йде назустріч» такій миролюбній Росії!

Пригрітий Кремлем колишній прем'єр-міністр Словаччини Ян Чарногурський у своєму виступі назвав РФ опорою міжнародного права та світу. І ось, в день відкриття, міністерство оборони «міжнародної опори» радісно та гордо рапортує про обстріл британського есмінця.

Така ось чудова деескалація з бомбами! Міністерство оборони Великобританії стверджує, що ніякого обстрілу не було, а були пересічні військові навчання, про які був поінформований екіпаж британського судна. Але керівництву Росії, яка так «прагне деескалації», дуже хочеться продемонструвати, як вони стріляють з усіх гармат по «натовських супостатах», щоб змусити їх покинути неіснуючі територіальні води Росії біля берегів окупованого Криму.

Дії сучасного Кремля вже звично виглядають як фарс. Але цього разу фарс виявився зовсім не смішним, і, скоріше, нагадував зведення з місця збройного конфлікту. Такого конфлікту, з яких потім виростають страшні війни!

Поблизу узбережжя Криму біля мису Фіолент російський сторожовий корабель і літак здійснили попереджувальні атаки на британський есмінець Defender, стверджують в російському Міноборони.

За інформацією росіян, Defender о 11:52 перетнув "російський кордон" і на три кілометри зайшов в російське "територіальне море", після чого екіпаж був попереджений про застосування зброї, але не відреагував.

- о 12:06 і 12:08 прикордонний сторожовий корабель виконав попереджувальну стрільбу.

- о 12:19 літак Су-24М виконав попереджувальне бомбометання (4 ОФАБ-250) по курсу руху есмінця Defender.

- о 12:23 спільними діями Чорноморського флоту і Прикордонної служби ФСБ Росії есмінець Defender покинув межі територіального моря Російської Федерації.

Кремлівські «рупори» вибухнули гучними заголовками: «Российские ВС с помощью бомб остановили эсминец ВМС Великобритании!», «Российские корабль и самолет открыли предупредительную стрельбу в сторону британского эсминца в Черном море!», «Минобороны РФ считает действия эсминца Британии грубым нарушением конвенции ООН!»… Але – «был ли мальчик...» на справді?

23 червня 2021 року есмінець Defender здійснював плановий перехід з Одеси до Грузії. При цьому курс був прокладений з проходженням територіальних вод Криму. Згідно звичайної для цього маршруту практиці, корабель прямував в межах міжнародно-визнаного коридору поділу руху. В районі кримського мису Фіолент до корабля наблизилися російські прикордонні катери. Подальші події російська і британська сторони викладають по-різному.

Кремль говорить про «підле втручання» корабля ВМС Великобританії у власні територіальні води та геройські дії пілотів та моряків РФ по захисту від можливої агресії. Міноборони Великобританії заявило, що корабель без перешкод пройшов через територіальні води України і в 11:45 за Московським часом вийшов за межі територіальних вод Криму. Російські кораблі стежили за його проходом есмінця на відстані.

Версія Міноборони Британії виглядає абсолютно достовірною. Ніяких попереджувальних пострілів збоку кораблів ВМС Росії не було. Тим більше, ніхто не скидав по лінії руху есмінця Defender авіаційні бомби. Це все – чергова путінська брехня. Просто – слова, без будь яких підтверджень. Відбулася чергова провокація Кремля. Цього разу – у територіальних водах Українського Криму, окупованого путінськими загарбниками.

Абсолютно адекватно Українська сторона оцінила провокаційні дії Кремля, як наочний доказ української позиції. «…агресивна і провокаційна політика РФ в Чорному і Азовському морях, окупація і мілітаризація Криму представляють собою постійну загрозу Україні і союзникам. Саме тому я підкреслюю, що необхідно якісно нова взаємодія НАТО з Україною в Чорному морі», - написав у Twitter глава МЗС України Дмитро Кулеба.

C 28 червня по 10 липня в Чорному морі будуть проводитися навчання Sea Breeze c участю України і країн НАТО. У них будуть задіяні 5 тисяч військових з 32 країн. Росія відверто боїться цих навчань, бо вони можуть поставити під загрозу кримські амбіції Путіна. Нажаль, зважаючи на хворобливий стан неврівноваженого кремлівського керманича, слід очікувати чергових провокацій з боку Кремля та подальшого зростання напруги у Чорноморському регіоні.
Источник: https://censor.net/ru/b3273185

Інфляція совісті

14:34 15 червень Київ, Україна



Реальна фінансова прірва між олігархами та простими громадянами з кожним роком стає все глибшою та ширшою. Росія вже увійшла до п'ятірки економік світу за найвищим рівнем соціальної нерівності.  За даними Boston Consulting Group, провідної міжнародної компанії, що спеціалізується на управлінському консалтингу, за минулий рік добробут 500 найбагатших росіян збільшилася в 1,5 раза - з 456 до 663 млрд доларів, перевищивши на 45% суму всіх банківських заощаджень громадян і на 14% міжнародних резервів центробанків. Росія впевнено лідирує «у перегонах» по зростанню соціально-фінансового розшарування.
У період пандемії і кризи надзбагачення окремих росіян побило всі можливі рекорди. Фактично 43% ВВП країни вже під контролем олігополій, таких структур ринку, при яких в одній галузі домінує невелика кількість конкуруючих фірм, які виробляють значну частку продукції певної галузі, а поява нових продавців ускладнена чи неможлива.
Розпіарена Кремлем стратегія «підтримки галузей» дала зворотний ефект і замість підтримки економіки лише посилила окремі підприємства, що контролюються олігархами. Тому вплив олігополій на ринок в майбутньому Росії тільки зростатиме.
За прогнозами аналітиків, якщо тренд не зміниться, то вже до 2025 року найбагатші контролюватимуть вже 60% російського ВВП, їхній добробут підніметься ще на 20-30%, що, як мінімум, в чотири рази перевищить «очікуване зростання» доходів населення.
Реальна ж фінансова прірва між елітами і громадянами в результаті може виявитися значно ширшою. Тому що за прогнозами, ще як мінімум декілька років загальносвітова інфляція буде нівелювати зростання реальних доходів населення.
Експерти очікують, що навіть при найсприятливішому відновлювальному зростанні економіки кількість бідних буде рости пропорційно кількості багатих. Через що вже до 2024 року соціально-класова криза може повернутися в Росію і стати ключовим фактором нестабільності країни.
Інфляція пришвидшує темпи розшарування соціуму. Незважаючи на всі показові зусилля уряду, зростання цін в Росії прискорюється. Після відносної паузи в квітні, в травні стався новий стрибок. За підсумками травня індекс споживчих цін, який вимірюється по «розширеному споживчому кошику», за даними Росстату, збільшився в перерахунку на рік на 6,02%.
Планку в 6% річна інфляція подолала вперше з жовтня 2016 року. Прискорення зростання цін відбулося як на харчові продукти, так і на непродовольчі товари.
Найбільший стрибок продемонстрували ціни на базові харчові продукти (зростання за травень на 1,04% проти 0,87% в квітні або в перерахунку на рік - зростання на 8,07%). Так, згідно з Росстатом, хліб подорожчав на 8,26%, крупи - на 8,79%, м'ясо і птиця - на 10,92%, риба - на 12,56%, соняшникова олія - на 27,94%, цукор - на 41,54%, овочі - на 8,23%.
Ціни на непродовольчі товари при розрахунку рік до року зросли на 6,7%. У лідерах ціни будматеріалів (+ 16,44% рік до року) і послуги готелів (+ 22,7%). Ціна бензину за місяць додала ще 0,3% (зростання в річному обчисленні 6,24%).
Інфляцію пришвидшує і сам уряд Росії, піднімаючи ціни і тарифи на контрольовані державою товари і послуги. Так, тарифи ЖКГ виросли на 4,03% рік до року, послуги міського транспорту подорожчали на 3,12%.
Розганяє інфляцію ще й то факт, що зростання споживання йде в значній мірі коштом кредитів. Накопичення у більшості громадян вже закінчилися або закінчуються, тому населення вимушено бере нові кредити.
З початку 2021 року банки видали майже 3 трлн руб. нових позик. Темпи зростання споживчого кредитування досягли 20%.
Сьогодні ЦБ Росії збільшив ставку відразу на 0,5 п.п. другий раз поспіль, тепер вона становить 5,5%. І все одно реальна ставка залишається негативною (-0,5%) при інфляції 6%.
Напевно в наступний раз ЦБ підвищить ставку знову на 0,5%, і цілком ймовірно, що реальна ставка буде негативною - так розганяється зараз інфляція. Опубліковані в середу дані Росстату про зростання цін на першому тижні червня показали + 0,16%, за підсумками червня цілком можливо, що інфляція рік до року буде 6,5-6,7%.
А в липні росіян ще чекає й заплановане урядом зростання тарифів природних монополій на 4-6%. Тому сподіватися на покращення ситуації та почати багатіти переважній більшості росіян навряд чи варто.
https://myc.news/ua/kolonka_redaktora/inflyaciya_sovesti

Путін - не молочник. Точно.

17:24 11 червень Київ, Україна



1 липня 2020 року Путін запровадив для Росії новий часовий устрій. І «літопис нового часу» він розпочав з «нового» 1937 року. «Обнулившись», тепер вже «Довічний», з новими силами приступив до повного викоренення будь-якої опозиції. Будь-де, будь-кого, будь-якими засобами. Але – «під корінь».
Напередодні затримали в літаку при вильоті в Варшаву колишнього виконавчого директора «Відкритої Росії» Андрія Пивоварова. На думку путінських «опричників», Андрій Пивоваров завдав шкоди конституційному ладу, обороноздатності і безпеці Росії постом в Фейсбуці про підтримку зареєстрованих кандидатів. Схоже на те, що лаври «повітряного пірата №1» не дають спокою Путіну. Тому Пивоварова затримали вже практично на зльоті, давши пройти всі контролі та сісти в літак.
Наступного ранку поліція прийшла з обшуком до квартири опозиційного політика Дмитра Гудкова, а також ще по вісьмох адресах, пов'язаних з сім'єю Гудкова. Самого Дмитра відвезли на допит в ролі свідка у справі про несплату боргу за оренду приміщення в 2015-17 роках, і прямо в процесі допиту його перекваліфікували зі свідка на підозрюваного. Гудкову інкримінують заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою. Йому загрожує до п'яти років позбавлення волі за п. "Б" ч. 2 ст. 165 КК РФ. у 2011-16 рр.
Гудков був депутатом Держдуми VI скликання. Один з чотирьох депутатів, що не проголосували за закон про входження Криму до складу РФ, за що згодом був виключений зі "Справедливої Росії". У 2019 був одним з недопущених незалежних кандидатів в Мосміськдуму.
Як сказав Геннадій Гудков, ексдепутат Держдуми Росії, один з лідерів російської опозиції: «Спочатку розібралися з Навальним, потім з Платошкіним і Галяміною, сьогодні – з «Відкритою» і Пивоваровим, зараз - з моїм сином, Дмитром Гудковим, і всією нашою сім'єю...»
Також співробітники правоохоронних органів прийшли до колишнього голови руху «Відкрита Росія» (організація визнана небажаною в Росії) Олександра Соловйова, який був помічником політика, і до глави штабу Гудкова Віталія Венидіктова.
Як заявив відомий політик Володимир Рижков в прямому ефірі радіостанції «Ехо Москви», «Ми бачимо, як країна продовжує падати все нижче зі стану авторитаризму в відкриту диктатуру. Коли будь-який чоловік, на якого вкаже перст силовиків, може бути обшуканий, в його квартиру можуть увірватися, налякати його дітей, після цього його можуть піддати багатогодинному допиту і заарештувати за абсолютно фантастичним надуманим приводом, без будь-яких підстав. У випадку з сім'єю Гудкова - це якась п'ятирічної давності оренда якогось підвалу. Залишився якийсь борг по цій оренді. Тобто абсолютна фантасмагорія, абсолютно питання для арбітражного суду найнижчого рівня, який передбачає штраф, але ніяк не порушення кримінальної справи».
На його думку, кримінальна справа проти Гудкова «свідчить про те, що в країні розростається вал неприкритих, абсолютно відвертих політичних репресій». «Це неприйнятно для Росії в XXI столітті - для держави, де все ще є Конституція і все ще проголошуються принципи верховенства права».
Десятки активістів по всій країні взагалі не виходячи з дому «перекривали дороги». «Порушували санітарно-епідеміологічні норми» знаходженням в масках на відкритому повітрі в той час, коли в Лужники звозили людей на трибуни впритул один до одного. Покарання у вигляді 6 років для Дар'ї Полюдової за два пости у Вконтакте… На жаль, таких прикладів безліч! І з кожним днем їх стає все більше.
Уже стало неважливо, яка стаття КК і що написано в обвинувальному висновку. Все це маячня «від і до», яку навіть вже особливо і не прикривають законністю і розумністю. Схоже на те, що наближається фінал тієї "політичної роботи", яку путінська влада вела багато років - обмеження, заборони, залякування, обшуки, виламування дверей у квартири, штрафи, відбирання бізнесу, ураження у виборчих та інших правах, незаконні арешти, показові судові процеси, викрадення, побиття, отруєння, вбивства...
Без всякого сумніву, найближчим часом Росію чекає посилення тиску на "іноземних агентів", розширення списку "небажаних організацій", штучне гальмування інтернет-ресурсів аж до блокування поки ще не заборонених сайтів на кшталт "Радіо Свободи" або Бі-бі-Сі, нові гучні справи і судові процеси над інакодумцями.
Але це ще не зовсім 1937 рік. Це – напередодні… Справжній терор 1937 року розпочнеться тоді, коли «прийдуть» до звичайних аполітичних обивателів-«виживачів», які реально ніколи «не перебували і не брали участь». І тоді трагедія повториться.
Історія знову йде по спіралі…
https://myc.news/ua/kolonka_redaktora/putin__ne_molochnik_tochno

Прополка опозиції

09:33 15 червень Київ, Україна



«Путінський режим, зачищаючи простір від звичних йому опозиціонерів, сам готує ґрунт для нових фігур».
Путін вже не може видавати себе за «демократа». На це у нього немає ні часу, ні можливостей. На «носі» - чергові вибори до Державної Думи. Кремль розуміє мізерність шансів на збереження влади.Тому він запустив механізм тотальної «зачистки» опозиції, яка перед виборами представляє не абияку загрозу чинному режиму. Але знищення опозиції може привести до наслідків, про які зараз Путін не думає зовсім. Він – людина, яка живе виключно мріями про збереження влади. Сьогодні. А завтра – хоч потоп! Зміни, до яких обов’язково призведе така «зачистка», будуть повністю несподіваними як для самого путінського режиму, так і для значної частини громадян Росії.
Режим Кремля діє чисто рефлекторно, абсолютно природним для нього чином, ввівши явочним порядком громадянський терор, як єдиний доступний йому метод управління країною. На щось більше складне у нього вже немає ресурсу, технологій, компетенцій.
Влада Кремля живе у постійній нестачі кадрів. Проблеми «вертикалі» влади настільки катастрофічні, що стандартний підхід - збільшення чисельності чиновників, як компенсація падіння їхньої кваліфікації – вже не працює. Просто неможливо підтримувати падаючий рівень управління подальшим нарощуванням чисельності управлінців.
Межа досягнута. Далі тільки погіршення ситуації з механізмами управління країною. Тимчасове зникнення маркерів системної кризи, що частково компенсувалися збільшенням чисельності управлінського апарату, обов’язково призведе до різкого падіння показників і появи маркерів управлінської катастрофи. Рано чи пізно. В Росії – скоріше рано.
І коли настане цей момент, тоді й повною мірою проявляться наслідки тотальної «зачистки» простору від неугодних, тих, хто зараз заважає маренням Путіна про «довічність» свого статусу.
У людей завжди є запит на нове. Так еволюційно склалося. Все нове, як магнітом, притягує до себе. В тому числі – нові обличчя.
І це стосується не тільки обридлої «забальзамованої» фізіономії «беззмінного» Диктатора. Точно так же люди втомлюються і від одних і тих же борців з цим Диктатором. Тим більше - таких борців. Справжніх борців-невдах, які так і не змогли досягнути якогось значущого результату у своїй, такій доволі млявій, боротьбі незрозуміло «за що» і не зрозуміло «яким чином».
В цілому, вся сьогоднішня російська опозиційна тусовка - це ті, хто «піднявся» на подіях 2011 року, на Болотній і на «Білій стрічці». Але що дали російському суспільству такі опозиціонери за сім років своєї діяльності.Аж нічого! Нічого, крім стабільного значного погіршення ситуації з демократією в країні. Нічого, крім збільшення тиску з боку влади, яка вже навіть перестала приховувати свою справжню тиранічно-диктаторську суть. Нічого, крім швидкого наближення країни до межі.
В ході будь-якої революції або інших значущих соціальних подій спочатку з'являються звичні і знайомі обличчя. Але чим більш значущим є сама подія, тим швидше з'являються і нові. Ті, які ще мало відомі і не набридли широкому загалу.
Путінський режим «чистить» опозицію, вбиваючи, саджаючи, викидаючи з країни опозиціонерів - не розуміючи, що ця опозиція історично приречена, як і він сам. Ні режим, ні борці з режимом нічого не продемонстрували. У них немає синдрому переможців, вони вічно ті, «хто програв». Але у російському суспільстві вже «дозріває» запит на глобальні зміни. Так продовжуватися вже більше не може. Далі нікуди.
Путінський режим, зачищаючи простір від звичних йому опозиціонерів, сам готує ґрунт для нових фігур. І чим більш жорсткою та тотальною буде така «чистка», тим більш потужними та дієздатними такі нові фігури будуть. Тому у сучасної кремлівської влади практично немає шансів. Вона сама вперто готує суспільство до корінних незворотних змін.
https://myc.news/ua/kolonka_redaktora/propolka_oppozicii

Робота за ґратами

09:47 04 червень Київ, Україна






Російські чиновники продовжують активно продукувати «постановочні» ідеї щодо можливих напрямків та шляхів розвитку. Хто на що спроможний…

Останнім часом Росія відчуває нестачу робочих рук. А у зв’язку з тим, що до 15 червня влада зобов’язала покинути країну приблизно мільйон трудових мігрантів, криза сягне загальнодержавного масштабу. Виявляється, в Росії робити (за смішні гроші) просто нікому…

Тому нещодавно голова ФСВП (Федеральної служби виконання покарань РФ). Олександр Калашников на повному серйозі оголосив про те, що було б добре використовувати працю засуджених на важливих напрямках розбудови Росії. Наприклад – добудувати БАМ. За словами Калашникова, 188 тисяч засуджених мають право на заміну покарання в колоніях примусовими роботами.

Міністр юстиції Костянтин Чуйченко вважає правильною ідею про заміщення російськими ув'язненими приїжджих заробітчан, про яке говорить Олександр Калашников. За словами Чуйченка, створювати виправні центри, де будуть працювати ув’язнені, можна, наприклад, на великих будівництвах. Ідею Калашникова також підтримали у Слідчому Комітеті та Раді з прав людини при президенті РФ. У червні до будівництва БАМу можуть бути залучені перші 600 ув'язнених.

Як повідомили у Федеральній службі виконання покарань, зараз в 11 регіонах РФ на об'єктах організацій вже створено 715 місць для засуджених до примусових робіт.
Середня зарплата таких засуджених, які відбувають покарання на об'єктах бізнес-організацій, перевищує зарплату засуджених до позбавлення волі, уточнили у ФСВП.
Наприклад, в Новгородській області вона становить 24 тис. рублів, в Приморському краї - 20 тис. рублів. «У низці випадків вона перевищує і середню зарплату по регіону. Так, є приклади отримання засудженими заробітної плати в розмірі 224 тис. рублів (Білгородська область), 102 тис. рублів (Новгородська область), 94 тис. рублів (Приморський край), 80 тис. рублів (Волгоградська область)», - підкреслили в ФСВП.

Така заява різко контрастує з офіційною Інформацією про досягнуті результати, що викладена на офіційному сайті ФСВП. Там йдеться про таке (мовою оригіналу): «По итогам работы за 2020 год доля осужденных к лишению свободы, привлеченных к труду на оплачиваемых работах, в среднесписочной численности осужденных, подлежащих привлечению к труду, составила 57,5% (в 2019 году - 47,8%), среднесписочная численность осужденных, привлеченных к труду на работах, связанных с приносящей доход деятельностью, составила 128 058 человек (в 2019 году - 117 210 человек).

Среднемесячная заработная плата осужденных составила 5 616,8 руб.». Крапка!

А ФСВП заявила, що зарплати засуджених до примусових робіт можуть сягати 220 тисяч рублів!

«На папері» середня зарплата в Росії в 2020-2021 роках дорівнює сумі в 36 тис. рублів. Для Москви, Санкт-Петербурга, Далекого Сходу та Крайньої Півночі воно, можливо, так і є. А от «всередині» Росії навіть «на папері» середня заробітна плата ледь перевищує 20 тис. рублів.

Складається враження, що Кремль розпочинає рекламну кампанію переваг роботи та проживання у «местах, не столь отдаленных»! І, справді, навіщо корячитися за 16 тисяч рублів у Орлі, викладаючи левову частку такої зарплатні на проживання, якщо можна сісти – отримувати безкоштовне житло та харчі – та ще й відкладати по 200 тисяч рублів у місяць. П’ять місяців, дрібниця – і ти мільйонер! А «сів» на довічне – практично мільярдер.  Перспектива! Потрібно лише «сісти» – і твоє життя вдалося!

Схоже, що економічний прорив Росії не за горами. Рівень життя простих росіян має можливість збільшитися в декілька разів. Девелопери почнуть будувати житло руками зеків дешево і багато. Вирішиться проблема безробіття, не залишиться безхатченків.
Настане епоха загального багатства та щастя для росіян. Мабуть, саме такими клінічними ілюзіями зараз пестять себе творці цього проєкту. Останнім часом будь-які рішення та дії влади Кремля схожі на хворобливий тривожний сон.

А простим росіянам потрібно пам’ятати про таке: зараз влада заявляє про нестачу в країні робочих рук і пропонує вирішити проблему завдяки створенню нового ГУЛАГу. А завтра, поміркувавши, Кремль прийме рішення про нестачу засуджених. І з ентузіазмом почне вирішувати нову проблему!
https://myc.news/ua/kolonka_redaktora/rabota_za_reshetkoj

Ізоляція

14:51 04 червень Київ, Україна



В сучасній Росії сформувалися коаліції інтересів, яким не вигідний будь-який розвиток російської економіки та суспільства, будь-які реформи. За останні роки правління Путіна формувався стагнаційний статус-кво, який повністю задовольняє потреби Кремля. В умовах закритості економічний розвиток неможливий. Така економічна модель в довгостроковій перспективі загрожує для країни великими проблемами.
Російське керівництво свідомо проводить курс на все більшу закритість економіки з орієнтацією на внутрішній ринок і внутрішні джерела інвестицій. Але витрачати ресурси на повторення на території країни того, що вже створено в світі, та ще й менш ефективним способом (через проблеми з міжнародною кооперацією), нераціонально. Результатом стає відгородження Росії від світу і уповільнення трансферу нових технологій. Тим часом в умовах зростаючого дефіциту робочої сили технологічний розвиток стає ще більш необхідним.
Монополізація економіки, яку успішно проводить Кремль , особливо небезпечна у поєднанні з її закритістю. Домінантне положення великих, пов'язаних з державою, компаній, унеможливлює як зовнішню, так і внутрішню конкуренцію. Це позбавляє економіку джерел розвитку, але вигідно економічним елітам, пов'язаним з бенефіціарами обмеження конкуренції.
Ці еліти, з їхнім потужним політичним впливом, цілком влаштовує привілейований доступ до державних ресурсів і влади в цілому. У них постійно відкриваються нові ніші діяльності. Їхній прибуток зростає.
Вийти з технологічної та інвестиційної ізоляції, залишаючись при цьому в ізоляції політичній, неможливо. Теоретично близькість до Європи, великий людський капітал та великий розмір внутрішнього ринку роблять Росію привабливою для провідних світових компаній.
А їхня присутність забезпечує обмін технологіями і ноу-хау, поліпшення корпоративного середовища і бізнес-стандартів - російські компанії вбудовуються в технологічні ланцюжки доданої вартості. Цей процес дуже інтенсивно проходив в 2000-х роках, але в останні роки російська зовнішня політика фактично наклала на це заборону.
Припинилося і витіснення більш конкурентоспроможними приватними компаніями держкомпаній з внутрішнього ринку.
Зовнішня закритість економіки, викликана політичною конфронтацією із Заходом, одержавлення економіки, низька конкурентність внутрішніх ринків і преференції для наближених компаній, незахищеність прав власності - це найгірше поєднання для економічного розвитку. Але це цілком усвідомлений вибір, що дозволяє елітам захистити свої джерела ренти і максимізувати її величину.
Головна мета сучасного Кремля – збереження влади. У будь-який спосіб. Тому будь-яке зростання показників економіки чи життя країни взагалі відходить на другий, може й на третій план. Реформи стають дуже небезпечними, оскільки знижують ймовірність збереження елітами контролю над політикою і економікою країни.По суті, політична система перешкоджає розкриттю підприємницького потенціалу нації. Збільшує її закритість, гальмуючи таким чином її розвиток. Без вільного перетікання ідей, талантів, фінансів, технологій через кордон розвиток сучасної економіки неможливий.
Але нічого більше ворожого обраному російською елітою напрямку руху, ніж така свобода, не існує. Це може пролонгувати «новий застій» на десятиліття - так само як це сталося з «застоєм» у радянські часи. Чим довше триватиме стагнація, тим більш ймовірна дестабілізація в її кінці - так само як це сталося з СРСР.
Адже до кінця цього тривалого періоду конкурентоспроможність Росії серйозно ослабне. Найменше така система вигідна молоді, кваліфікованим фахівцям.
Але вони не можуть впливати на прийняті владою рішення. Цілком закономірно, що саме в цьому середовищі вище за все невдоволення політичним курсом, тому проти неї в першу чергу і спрямовані репресії влади. Згубна для країни політика вигідна її правлячим групам.
Коло бенефіціарів такого стану речей вузьке, коло постраждалих від такої політики – населення Росії. Але поки ніякої можливості вплинути на владу з тим, щоб цей курс скорегувати, не проглядається.
https://myc.news/ua/kolonka_redaktora/izolyaciya

Білоруська криза для Кремля

20:19 24 травень Київ, Україна



Головним завданням Москви щодо Білорусі є не захист Лукашенка, а створення умов для гарантованого незмінного зовнішнього курсу Мінська, або навіть встановлення повного контролю над владою Білорусі. Навіть у випадку зміни влади у РБ Кремль хоче бути впевненим у своїх позиціях та перспективах. Влада Кремля надає перевагу підтримці анонсованого Лукашенком плану внесення змін до конституції РБ, які дозволили б перерозподілити владу від президента до уряду та парламенту. А потім провести дострокові вибори - і президентські, і парламентські. Такі зміни у Білорусі мають посилити вплив Росії на політику сусідньої країни.
Досі єдиним суб’єктом білоруської політики був Олександр Лукашенко. Це дозволяло йому без проблем порушувати домовленості з росіянами, знаючи, що у них немає іншого партнера у Білорусі. Кремль розуміє, що будь-які домовленості із Лукашенком діють лише поки він відчуває свою залежність від російської допомоги. Щойно ситуація стабілізується, Лукашенко здатен "забути" про обіцянки. Тому «картопляний диктатор» із своїм «поглядом на всі сторони світу» практично втратив довіру Путіна. Кремлю такий «флюгер» не потрібен.
 Кремль активно веде пошук можливих важелів впливу на «сусіда». Москва розглядає як варіанти взаємодії з діючими проросійськими силами на території Білорусі, так і створення власного «кишенькового» ресурсу – політичної партії – яка б була повною мірою залежною від кремлівських «господарів».
Підтвердженням таких намірів стало оприлюднення російським інтернет-виданням The Insider документів, які вказують на плани і деякі результати роботи Адміністрації Президента Росії на білоруському напрямку. Ці документи отримані з управління президента з міжрегіональних і культурних зв'язків із зарубіжними країнами, яке очолює генерал СЗР Володимир Чернов.
У одному з документів, який має назву «Стратегія роботи в Республіці Білорусь» і підготовлений у вересні 2020 року, стверджується, що «для збереження впливу в Білорусії необхідно <...> отримати вплив над максимальною кількістю політичних сил в Білорусі (увійти в керівні органи всіх опозиційних структур) та <...> створити ресурсну базу для формування майбутнього суспільно політичного руху, політичної партії <...> - пошук і підготовка до 1200 кандидатів для подальшої участі в парламентських виборах».
 Також The Insider опублікував установчу програму майбутньої прокремлівської партії «Право народу». Офіційно про партію ще не оголосили, але з її програми можна багато що сказати про плани Кремля. Одним з неформальних кураторів проєкту створення такого проросійського руху є референт Управління Президента РФ з прикордонного співробітництва Юрій Шувалов. Він був одним із функціонерів та ідеологів «Єдиної Росії», соратником Бориса Гризлова, а також координатором Центру соціально-консервативної політики, одного з дискусійних клубів ЄР.
Виходячи з тексту установчої програми, Кремль розраховує відвести протестну активність білорусів від боротьби проти вкрадених виборів в бік «конституційних реформ». «Ми не прихильники насильницьких революцій і революційних перетворень, - проголошує програма. - Ми прихильники рішучих реформ, які сформують міцні умови і механізми для реалізації гідності громадян і гідності Республіки Білорусь».
З програми стає зрозуміло, що Кремль планує перехід Білорусі до парламентсько-президентської республіки. «Право народу» також пропонує масштабну приватизацію державного сектора РБ. Вочевидь, для того, щоб вивести з-під державного контролю стратегічні підприємства республіки, які через категоричну відмову влади проводити їхній продаж у Білорусі іронічно називають "столовим сріблом", натякаючи на бажання Лукашенка залишити їх під своїм управлінням, та передати російському олігархату. Програма також передбачає «демонтаж цензури» і «повагу свободи і гідності особистості». Враховуючи, де ця програма складалася, ця теза звучить досить іронічно.
Що стосується ідеологічного наповнення - технологи кремлівської АП готові загравати з білоруською ідентичністю. У назвах проєктів і програмі партії помітно дистанціювання від класичного «триєдиний народ», «давньоруська цивілізація» та інше про спільну долю братніх народів. Пропонується цілком сучасний, адаптований під запити білоруського суспільства проєкт, який прив'язує до Росії в м'якому форматі, через економіку.
Кремлівські політтехнологи не даремно «їдять свій хліб». Такий «вовк в овечій шкурі» не є токсичним для білорусів, має шанси на успіх у «вівчарні»…
https://myc.news/ua/kolonka_redaktora/belorusskij_krizis_dlya_kremlya