хочу сюда!
 

Марина

43 года, телец, познакомится с парнем в возрасте 40-50 лет

Заметки с меткой «книга памяти»

Помню горжусь…P.S.

Великовітчизняний ажіотаж трохи спав. І поки наші харківські керманичі готуються до другого наступу на Львів 22 червня, аби «подарувати» свідомим свою пам’ять про ВО. То тут варто розібратись наскільки ця «пам’ять» основана на правді.
На дні гніву у Харкові до мене підійшов чоловік який власноруч зробив дослід на даних книзі пам’яті ІІ світової.
І ось які висновки робе пересічна людина якій в руки попалась ця книга.
Поміркуємо над інформацією яку надає книга пам'яті (КНП) щодо кількості жертв П СВ. – пише Віктор Леонтійович
Дані райвійськкоматів (РВК) щодо загиблих (ХарківськаКНП Харків т. 1)
Дзержинський район – 4062
 Жовтневий район – 4892
 КИЇВСЬКИЙ район – 7265
 Комінтернівський район - 1746
 КНП"Харків т.2 ст. 10
Ленінський район - 6350
Орджонікідзедський район-4165
Московський район - 2106
Фрунзенський район - 320
Червоно заводський район - 5500
Це означає, що армійські втрати у ІІ СВ. По м. Харкову склали - 36506 чоловік і військкомати видали 36506 похоронок в 1941 - 1945рр..
А органами НКВД було видано щонайменше - 167,5 тис.(204-36506) неврахованих (липових) похоронок на мобілізованих Польовими військкоматами (IIВК) на протязі 1946-1949рр.
Німецька армія втратила на території України 300 тис. чоловік. Втрати українців 20 млн., співвідношення у героїчній боротьбі 1 : 66,6. Книга пам'яті часто посилається на те , що втрати які несла Сов. армія часто були більшими в 2 а то і в 3 рази. Представники (ПВК) під час голодомору 1932-1933рр. блокували село і якщо голодомор, репресії - це геноцид, тоді чому ми вважаємо закінчення війни великою перемогою і святом, а не геноцидом!? Адже творцями історії були в усіх цих в трагічних подіях органи НКВД.
Розглянемо книгу пам’яті „КНП"- „ никто не забьіт ничто не забито". Книга пам'яті друкугться на підставі картотеки райвійськкоматів (РВК). Після друку, картотеку з усіх (РВК) відправляють в обл. архів (довідка РВК). Обласні архіви відправляють картотеку в Київ для того щоб розмістити її в музеї, що збудують (довідка з архіву). А чи була в (РВК) картотека?
Книга пам'яті в супереч указу президента друкується без біографічних даних. Рік народження або відсутній або вказаний приблизно, а дата смерті вказано в похоронці не співпадає з датою записаною в (КНП). А для того щоб роздути (КНП) одних і тих самих загиблих, вносять в списки сільрад по 2 і більше разів.
Книга пам'яті може бути доказом, що українці перебільшили свої втрати в рази, а може бути і доказом, що ІІ СВ. це - геноцид українського народу.

Висновок
Героїчна боротьба чи геноцид українського народу?
Львів не друкує Книгу Пам'яті України (КнП) він увіковічує героїв визвольного руху ОУН-УПА. Донецьк зрозумів неправильно і друкує, щось подібне до „КНП" наводить списки тих, хто повернувся з війни і які отримав нагороди.
Харків видає два тома "КнП" на 40 тисяч, в які вписує близько 15 тисяч Харків'ян, а решта збірна СССР і це при офіційних занижених втратах 204 тисячі. $ЛА?& А про села і говорити нічого, втрати деяких сіл 1,5,7,11 чоловік. І невідомо на підставі чого друкується КНП, якщо у всіх військкоматах України без винятку постраждала картотека до окупації і не збереглася після визволення.
Спеціальні дослідження 1993 що вийшли друком у Москві:" Обсяг безповоротних втрат Червоній Армії і флоту в період ВВВ (включаючи компанію на Далекому сході) 11 285 000 радянських воїнів " "КнП"Харків 2т.ст.54. Повіримо словам Путіна про 70% втрати російського народу визволителя це буде 7899500 чол. Решта республік;(національностей) 30% - 3,385,500 чол. Але українці отримали похоронок більше від кількості загальносоюзних втрат.
А як же рахували кількість жертв II С.В.? До списку втрат у ІІ СВ. потрапили тільки ті, на кого була видана "похоронка" з військкомату, на форматному бланку, з печаткою військкомату і підписом воєнкома. Військкомат видавав "похоронки" протягом 41 -45 років. А мобілізованих органами НКВД, без права на переписку, до втрат у П СВ. не враховували. "Похоронки" на них ~~ '
військкомат не виламав, цим займалися органи НКВД. їхні похоронки відрізнялися від похоронок військкоматовських і видавалися вони протягом 46-49 років, без підпису воєнкома, без печатки військкомату, на підробленому бланку із іншою нумерацією.
Ще раз зауважу, що Книга пам’яті - офіційний документ державного рівня! І «такої» пам’яті 17 томів(до речі, 17-й том повна копія 15-го!!!). Хочеться спитати у Харківських  активістів «Ось цією пам’яттю ви прагнути наповнити львів’ян?»
А може спочатку самі очиститесь від столітньої та наглої брехні самостійними пошуками правди ,як робить це Віктор Леонтійович!?
Бо якщо нема пам’яті, то не буде майбутнього. Мені стає страшно за майбутнє харків’ян,бо більшість з них лишили пам’яті, а вони  навіть
не прагнуть її повернути.