Різдво

А як зірка зійшла – народила Марія,

Так, без болю, без муки,

            лиш зітхнула глибоко.

Тоді над пустелею вітер повіяв,

І зірка дивилась, як Боже око.

А воно ще таке мале й безпомічне,

Бо яке ще вміститься в жіночому лоні?

Та вже на личку святе щось і вічне

І хресна дорога на маленькій долоні.

А Марія злякалась: звісно – мати.

Сказала: – Не треба ні влади, ні слави.

Я буду його при собі тримати,

А зросте – хай майструє столи і лави.

А віку дійде – ожениться гарно,

Я буду тоді доглядати онуків.

...Та знаку підтвердження ждала намарно,

Хоч ніч була повна таємних звуків.

А до першої зірки сходились інші,

Темряву ночі розганяли старанно,

Наливались червоним, неначе вишні

Або майбутні Христові рани.

А Марія дитя загортала в ряднини,

Казала: – Нічого, мій синку, не бійся.

Ось в цій яскині діждемося днини

І підем додому, до свого обійстя.

Там хата вікнами нам зазоріє,

Там сад зустріне в зеленім вітті. ...

Ти так над Христом молилась, Маріє,

Як донині усі матері на світі.

Галина Гордасевич

28 серпня православні відзначають велике церковне свято Успіння Пресвятої Богородиці. Зі святом вас!

  
Тисни на фото, читай більше...