хочу сюди!
 

Ірина

48 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 48-56 років

Замітки з міткою «art»

Новогодний арт

Привет всем!

  Так как Новый год и Рождество не за горами, решил начать заливать

новогодний и рождественный арт на тематику аниме.

Думаю все найдут ЗДЕСЬ что-то свое.

  Арт будет обновляться каждые 2-3 дня и так до Нового года.

Изображений очень много - около 450 (!) так что милости прошу ^_^

Україна «Бандерiвський Календар» 2011

Україна  «Бандерiвський Календар»  2011

Стёбный календарь от Пекельного Бульбы!
Даже аннотацию к собственной работе автор написал стёбную!

• И снова бендеровщина поднимает голову. По улицам Львова активистами человеконенавистнической террористичесокой организации "Львивськэ мэтро" распространялись в принудительном порядке отвратительного вида и содержания настенные календари. Неприкрытый цинизм и глумление над всем, что свято русскому человеку просто сквозит в каждом листе этого "калэндаря":


© Пан Пекельний Бульба [info]Pekelnyi Bulba© «Львiвське метро»

СМОТРЕТЬ ПОЛНОСТЬЮ в • © «Diamant art-studio™» BLOG

Добрый вечер

Я Вам тут подготовил маленькую сборку артов Надеюсь она Вам понравиться
Тут я Вам выбрал немного
Дальше будет ещё лучше , так что приятного просмотра =)

Всем доброго дня ^_^

Сегодня я нашел много артов на тему hetalia , и я буду снова вам высылать лучшие из лучшего angel
Кому эта тема неинтересна просьба отписаться внизу .
Рассылка начнётся в 15.00 

Les moulins de mon coeur

«The Windmills of Your Mind»
з кінофільму «Афера Томаса Крауна», (1968)
переклад французської версії

                                                     

                                                         Млин мого серця


Як пожбурене каміння
В світ буремного струмка
Розірвало хвиль склепіння,
Мов невидима рука,
Як мереживо, що Місяць
Заплітає між зірок,
Як Сатурна дивні кільця,
Що виконують танок,
Як квіт соняшника зріє
Кожний рік і в певний час -
Так мандрує моя мрія
Із надією про нас.
Ти одним ім’ям своїм
Крутиш серця мого млин


Як малюк заводить дзигу,
Схожу на веретено,
Чи слова, що лягли в книгу,
Наче іній на вікно,
Як та чайка, що кружляє
Хвилям всім наперекір,
Як північний вітер грає,
Мов трембіта поміж гір,
Як хурделиця вирує,
Наче то останній час -
Так мандрує моя мрія
Із надією про нас.
Ти одним ім’ям своїм
Крутиш серця мого млин.


Літо плине - час зізнання,
На вустах твоїх журба.
В небі осені зітхання
І пташиних крил юрба.
На піску сліди останні
Хвиля змила в небуття.
Я самотній у кав’ярні,
І немає вороття.
Дощем небо плаче-крає,
Краплі брязкальцями б’ють,
Наче пісня, що вмирає,
І цих слів  не повернуть.
Лист багряний ще палає,
Сумні думи навива.
Моє серце пам’ятає
Цвіт волосся, як жнива.


Як пожбурене каміння
В світ буремного струмка
Розірвало хвиль склепіння,
Мов невидима рука.

…Вітер дме знов навмання…

Тільки ти ім’ям своїм
Крутиш серця мого млин.

В.Н.  2016 (ontheway) ID:  910546

Добрый вечер ^_^

У меня будет один важный вопрос .
Ребята я тут ещё немного насобирал картинок мне заливать их снова в ту папку или лучше создавать новую ?(что бы не мешать всё в кучу )
З.ы. Заранее всем спасибо за участие

0%, 0 голосів

100%, 22 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

sequel to Block



Ніч, вулиця, ліхтар, мотузка,
Гойдався мародер з ОРДЛО,
Скрипіла весело галузка -
Чекає зашморг на ху*ло!

Місяць насипав зорь по небу.
Нема живих серед примар;
Повісили  – того що треба,
Шибениця, вулиця, ліхтар.

ID:  944451

«Офелiя»


Arthur Rimbeaud   «Ophelie» (переклад)
               
                I
Між чорних хвиль, у зоряній дрімоті
Як біла лілія, Офелія  пливла
В прозорому серпанку – незбагненній цноті -
Де в хащах лісових сурмить імла.

Так декілька віків, як марево сумне
Білявки привид   темрява краде
Та віковічно вздовж ріки снує,
Під журкотіння хвиль свої пісні пряде.

Там вітер не вщуха, з її серпанком грає,
В оголені перса цілує,  мов коханець.
Верба тремтить та плаче, душу крає;
Схилився очерет - понурий бранець.

Зім’яте латаття зітхає біля неї;
В вільшанику проснувся ранній птах -
Тремтінням крил Офелію стрічає
Під дивний спів… і зорепад в очах.

                II

Офеліє бліда! Чудова ти, як сніг!
В бурхливій річці твоя цнота згасла!
Вітри, що дмуть з північних криг,
Свободи терпкої донесли гасло;

Цей подих вітра, що скуйовдив коси,
В твоїх думках здійняв буремний вир;
І серце чуло, як спадають роси
Під шелест лісу, де чатує звір.

Цей буревій, як божевільний в'язень
Зламав цнотливий стан твій - білий  наче сніг ;
Тьмяніє ранок – квітень,  блідий красень
Схилився мовчки, як жебрак до твоїх ніг.

О Боже! Кохання, воля – марево сумне!
Твоє жадання, наче сніг в багатті тане
Ті сумні марення твій розум не збагне
Та  жах безодні в твої сині очі гляне.

                III

Мріяв поет про зорепад, а вранці
- Де ти на березі собі вінок плела –
Там поверх хвиль в прозорому серпанці
Біла Офелія, як лілія пливла…

2019   ID:  910131  

«неизбежность»


Спросила кошка мышку:
«Страдаешь на одышку?
Больна ты, иль здорова -
Пойдешь на корм без слова».
Стал сер комок и бледен -
И через миг был съеден.
********
К чему точить словесность?
Уход наш – неизбежность.
Ничто в мире не ново,
Ничто в мире не вечно,
Но первым было Слово,
И была бесконечность.

ID:  910892

«Delilah» (Делайла) /переклад на укр./


«Delilah» (Tom Jones song)

«Делайла» (переклад)


Блукаючи у темряві нічній

Впізнав знайомий профіль у вікні -

Сяйвом охоплений, він мерехтів у танці,

Тут  я згадав, як ми були коханці …

Відлуння спогадів наринуло сумне

Я пам'ятаю, як ти зрадила мене. …

Моя, моя,  Делайла

Чому, чому,  Делайла!

Безумець!  Я раніш не помічав

Чаклунський спалах  у твоїх очах -

Як  приворожений  в тенетах твоїх зваб

Я втратив волю, час,… я став твій раб!

В часи коли я був приречений чекати

Я мав і час, і привід  ревнувати …

Знайомий дім, ось ганок,  моє серце впало -

В прочинених дверях ти сміючись стояла…

В своїй долоні я відчув метал ножа

І посмішку твою спотворив жах …

Моя, моя,  Делайла

Чому, чому,  Делайла!

Останню хвильку ще побуду твоїм бранцем

Остання мить,  і стану я вигнанцем,

Та невблаганна доля на мене чекала -

В прочинених дверях ти сміючись стояла…

В своїй долоні я відчув метал ножа

І посмішку твою спотворив жах …

Моя, моя,  Делайла

Чому, чому,  Делайла!

Останню хвильку ще побуду твоїм бранцем

Остання мить,  і стану я вигнанцем,

Остання мить,  і стану я вигнанцем...

ID:  910374

Сторінки:
1
2
3
5
попередня
наступна