Какого-то черта 28 октября я ходил на выборы. И пока что единственное, что меня морально поддерживает и может сподвигнуть сделать это еще раз в обозримом будущем - это призрачная возможность оппозиции добиться от своих оппонентов соблюдения 84 статьи Конституции о персональном голосовании.

Сразу признаюсь в проступке -  перед написанием этого блога я все-таки начал просматривать последние новости, пытаясь подвести какой-то итог, вспомнить примеры того, что можно назвать самым важным, пока не осознал, что совершаю старую ошибку. Ошибку игрока, который, после выпадения несколько раз подряд красного или черного, пытается предугадать следующий результат, вероятность которого по-прежнему составляет чуть менее 50% (поскольку есть еще "зеро").

Приступ антисемитизма от "Свободы", Каськив с испанскими инвесторами, доллар с Арбузовым, скандалы, происшествия (вставьте что-угодно) - случайные новости создают иллюзию знания, которое якобы можно систематизировать, чтобы затем делать прогнозы и давать типа объективные оценки.

К слову говоря, есть такой надежный способ избежать уличных мошенников или разнообразных гопников "с подходом" - просто не реагировать на их претензии и предложения, словно этих людей и не существует в природе. И это на самом деле работает, поскольку любое мошенничество предусматривает "игру", так сказать заранее предусмотренный отклик лоха. Нет взаимодействия - нет влияния.

То же самое с новостями, которые могут как принести знание мира и происходящих в нем событий, так и оказаться инструментом манипуляции. Не уверен в своих силах - не читай, не смотри, не слушай. Есть способности отличать правдоподобное от бредового - смотри, читай, слушай, но только в таком количестве (и качестве!), которое можешь переварить.

В школьном возрасте частенько бывало, что, придя к бабушке с дедушкой в гости, я начинал читать всевозможные газеты, которые они выписывали. И поскольку уже с детства чтение было одной из моих ключевых привычек, то я любил затем прокручивать прочитанное в голове, пытаясь как-то систематизировать новую информацию, разобраться в ней.

И если после книг Жюля Верна, Джека Лондона, Майна Рида, Капитана Мариэтта, Луи Буссенара, Рафаэля Сабатини, Даниэля Дефо, Уилки Коллинза, Вальтера Скотта, Роберта Стивенсона, Алистера Маклина, Александра Дюма, Генриха Сенкевича и т.д. я мог с уверенностью сказать, что мне понравилось, что нового я узнал о, например, географии, о истории, о мужестве и предательстве, о дружбе и любви, о борьбе за выживание, о принципах.То после чтения бабушкиных газет (не самых худших из возможных, между прочим, поскольку она и Корреспондент выписывала, когда он только появился) я поднимал голову и чувствовал в голове сосущую пустоту. Нет, это не было так, как от чтения непонятного учебника - в отдельности все было даже чересчур просто и что-то мне казалось интересным, но затем...

- Какой смысл читать газеты? - Как-то спросил я у дедушки, который в это время сидел в кресле, перелистывая "Факты".
- Чтобы знать, что в мире происходит. - Ответил он, не прерывая занятия.
- Но у меня не получается запомнить ничего из прочитанного. - Пожаловался я.
- А зачем тебе всякую чепуху помнить? - Пожал плечами дед.

Прошли годы, моей работой стала вычитка новостей, я научился гораздо лучше отделять зерно от плевел. Проблема в одном - если раньше мне сором казались все новости подряд, то теперь эти самые "зерна" кажутся сором особенного сорта.

Хм, я снова отвлекся. Так вот, о выборах и выборе.

Как известно всем и каждому, обучение чему-либо движется от простого к сложному. Если человек не понимает основ, то дальнейшая учеба лишена какого либо смысла. Это факт номер 1.

Факт номер 2 - ребенок в утробе матери начинает мочиться на 14-й неделе беременности, а слышать окружающие звуки только на 16-17-й.

Факт номер 3 - каждый человек имеет право зайти в любое кафе просто для того, чтобы справить естественную нужду.

Факт номер 4 - всякий разумный человек выбирает при прочих равных условиях лучшее из того, что может получить.

Итак, изучим оправданность всеобщего избирательного права в Украине на основе простого опыта, который может проделать любой житель Киева, а также приведенных выше фактов.

Для этого необходимо немного - просто зайти в час пик в туалет Макдональдса, после чего, для сравнения, посетить туалет любого другого приличного кафе или ресторана поблизости.

В первом случае мы столкнемся с длиннющей очередью, с придурками, которые вместо того, чтобы подождать за дверью, сопят за спиной, пока ты стоишь у писсуара, вонью продуктов мочевой и пищеварительной систем, смешанной с особым приторным запахом самого Мака.

А во втором - пустое и чистое помещение, где из крана течет горячая вода, есть одноразовые подкладки для унитаза (а то и вовсе крышка с автоматически меняющимися подкладками, нажал кнопочку - вжииик! и садись себе своей личной задницей), а вместо воздушных сушилок, которые выключаются каждую секунду - нормальные бумажные полотенца.

Если говорить о ближайшем к моему дому Макдональдсе, то там расстояние между Маком и тем кафе, где я справляю нужду, когда появляется такая необходимость, меньше 30 метров.

Подводим итоги:

1. Большинство украинцев не выбирают лучшие условия при прочих равных даже если речь идет о такой фундаментальной вещи, как малая нужда, которую они начинают справлять раньше, чем слышать или видеть.
2. Из этого следует, что они не являются разумными людьми.
3. Если украинцы не способны сделать правильный выбор, чтобы помочиться, то они также неспособны сделать правильный выбор на голосовании.
4. Следовательно, всеобщее избирательное право следует как можно быстрее отменить.

Так вот, до тех самых пор я на выборы - не ногой, ну, разве что пидары прекратят кнопкодавить.

«15-я КИЕВСКАЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ КНИЖНАЯ ЯРМАРКА»

Друзья, торопимся сообщить о грядущем, пятом, ежегодном Iron Maiden кавер фэсте, который пройдет 16 декабря в Сити Пабе в Киеве.
За последние годы нас посетило более 1000 человек. Мы рады, что у нас получается держать марку и радовать вас снова и снова.
Iron Maiden cover party в Киеве 16 декабря

Здесь часто ругают науку. В основном, это люди далекие от науки. Но тем не менее они пользуются всеми её достижениями. На мои слова "забери у вас науку и вы окажетесь в пещере в звериных шкурах у костра" ответить им нечего.

 

Метод оперировать сварочным аппаратом изобрели 10 лет назад ученые нашего Института электросварки им. Е.О.Патона Национальной Академии наук Украины в содружестве с хирургами.

 

Сегодня по Интеру в Подробностях показали сварку в хирургии.

 

Хирургам показали, как делать операции сваркой

01 декабря 2012 | 21:16

И в Украине есть технологии, которые интересны американцам. Метод оперировать не скальпелем, а сварочным аппаратом изобрели 10 лет назад отечественные ученые. Его готовы внедрять врачи многих стран. Но в большинстве отечественных клиник о технологии знают мало. Сегодня в госпитале СБУ для медиков со всех регионов страны провели мастер-класс. Всё видела Олеся Комарницкая.

Сейчас ее движения отточены до мелочей. Хирург Елена Кудлай готовится к операции. Проводить ее будет необычным методом.
   - Скальпель я сегодня в руки не брала, и не буду брать.

Олеся Комарницкая, корреспондент:

- Сейчас здесь начинаются 4 параллельные операции. Пациенты и болезни разные, но вот оперировать хирурги будут по одинаковой методике.

За ними в онлайн режиме следят сотни врачей. Скальпель хирургам заменяет сварочный аппарат… медицинский. К хирургическим зажимам подключен ток. Ткани они разрезают, а вот стенки сосудов - сваривают. Крови во время операции нет, внутренние швы накладывать не нужно. Методику разработали украинские ученые 10 лет назад. Идея "сваривать" человеческие ткани принадлежит Борису Патону.

Борис Патон, президент Национальной академии наук Украины:

 - Это высокочастотная сварка, которая позволяет не повредить живую ткань.

Профессор Михаил Нечитайло одним из первых вызвался не резать, а сваривать. Говорит, когда взялся за щипцы под напряжением - волновался. Но обошлось без взрывов, и искр.

  - Искр нет, есть пар.

А профессор Макаров теперь уже не представляет операцию на лёгких без "сварки". Показывает, как одним движением и режет, и шьет.

Анатолий Макаров, профессор кафедры пульмонологии Национальной академии последипломного образования имени Шупика:
 - Вот так вот как бы продвигается, разрезается ткань, сразу пересекается.

Россия, Македония, Болгария уже купили патент на разработку украинских ученых. А сегодня приехали американцы, чтобы все увидеть своими глазами. Но вот в большинстве украинских клиник о таких операциях только слышали.
Сварочный аппарат и «ножницы» для резки и сварки тканей.

Николай Дубинский, главный хирург Полтавской области:
- У нас є лише один апарат. Це треба більш популяризувать, ми ж не ціним, те що маємо.
Главный хирург Украины говорит - каждый год у нас проводят два с половиной миллиона операций. Из них методом сваривания только 15 тысяч.

Петр Фомин, главный хирург Украины:
- В принципе можно выполнять все операции. На 90 процентов.

Через час хирург Елена Кудлай выходит из операционной. Говорит, случай сложный. Но обычным инструментом нужно было бы работать вдвое дольше.
- Сокращая 40-45 минут живого времени.
Врач говорит - после такой операции, пациент и в стационаре пробудет недолго. И подводит к Лидии Ивановне.
- Три дня назад делали операцию и все нормально, скоро выписываться.

Олеся Комарницкая и Андрей Костюк, "Подробности", телеканал "Интер"

 

 

 

Відкритий лист співробітників музею історії Десятинної церкви http://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/50b33968666a9/
26 листопада 2012, 11:42Міністру культури України

Кулиняку Михайлу Андрійовичу

наукових співробітників

Музею історії Десятинної церкви

Відкритий лист

Шановний Михайле Андрійовичу!

Провідні музейні заклади м. Києва все частіше опиняються в епіцентрі суспільно резонансних обговорень та скандалів, конфліктів трудових колективів, що є наслідком призначення на керівні посади осіб без відповідної фахової освіти та досвіду роботи у музейних установах. Однак, нещодавні проблеми, що виникли у зв'язку з некомпетентністю керівництва у Національному заповіднику "Софія Київська" та Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику, відверто бліднуть на фоні діяльності новоутвореного Музею історії Десятинної церкви, саме існування якого активно приховується від громадськості.

Організацію та керівництво музею без оголошення конкурсу на заміщення посади було доручено Дорошенку П.В., або ієродиякону Ярославу – служителю незаконно діючого на території Національного історичного музею України "Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці" УПЦ МП. Не маючи фахової освіти та досвіду роботи у музейних і наукових установах, дана особа була нав'язана директору Національного історичного музею України у якості "заступника з питань музеєфікації Десятинної церкви" з єдиною мотивацією наявності у Дорошенка П.В. світського досвіду роботи у приватних будівельних фірмах. Однак, оскільки за час його перебування на посаді продовжувалися археологічні розкопки на території церкви, і жодних кроків щодо музеєфікації Десятинної церкви Урядом України не було вчинено, реальний досвід діяльності Дорошенка П.В. на посаді заступника директора Національного історичного музею України обмежився лише систематичним отриманням заробітної плати.

З утворенням Музею історії Десятинної церкви Дорошенко П.В. (ієродиякон Ярослав) був переведений на посаду директора даного музею, і без створення фахової комісії зайнявся набором співробітників шляхом особистого відбору. Внаслідок цього за короткий термін ним було прийнято на роботу в музей на постійній основі понад 50 співробітників без належної освіти та досвіду роботи, єдиним "фаховим" критерієм для яких стала приналежність до монахів "Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці" УПЦ МП або його церковної общини, Київської духовної академії УПЦ МП та синодальних відділів УПЦ МП.

Науковим обґрунтуванням концепції Музею історії Десятинної церкви, створенням колективу науковців – дослідників проблем історії Десятинної церкви, опікувалася Ганзенко Л.Г., кандидат мистецтвознавства, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАНУ, яка виконувала обов'язки заступника директора музею з наукової роботи. Її зусиллями до роботи по створенню Музею історії Десятинної церкви було залучено ряд наукових співробітників інститутів Національної академії наук України та музеїв, що реально займаються історичними, археологічними, мистецтвознавчими та архітектурними дослідженнями Десятинної церкви та мають відповідні наукові доробки.

У процесі взаємодії двох зазначених груп співробітників музею всього за два місяці проявилися не лише протиріччя, а й критичні розбіжності у розумінні самої мети та завдання створення музею. У баченні представників церковної общини "Десятинного монастиря" на чолі з директором музею, його завдання зводиться до відтворення "історичної традиції богослужіння" на території церкви шляхом спорудження нового собору та пропаганді релігійної свідомості. Тоді як на думку наукового колективу музею, першочерговим завданням музею є збереження для нащадків автентичних залишків фундаментів давньоруського храму, створення експозиції археологічних знахідок, здобутих багаторічними дослідженнями Десятинної церкви, та культурно-просвітницька місія.

Після декількох невдалих спроб узгодити дискусійні позиції щодо принципів музеєфікації пам'ятки, "світський" науковий колектив музею був повністю усунутий керівництвом від розробки концепції музею, а усі деталі розробки архітектурного проекту тримаються Дорошенком П.В. у таємниці від науковців, хоча з ним виказує ознайомлення навіть інструктор з пожежної безпеки Мамітов О.І.

Враховуючи критичність ситуації, Ганзенко Л.Г. було висловлено директору музею Дорошенку П.В. ряд протестів на дії наступних співробітників музею:

завідувача науково-дослідного відділу Кризини Я.В. (архімандрита Гавриїла -заступника Уповноваженого УПЦ МП з питань вищої освіти і науки, доктора богослов'я і магістра за світською освітою) – щодо запровадження релігійної цензури на розробки текстів екскурсій з забороною вживання ряду наукових термінів (напр. "релігія", "культ" тощо), заборони екскурсоводам розповідати про дохристиянський період історії Києва, пропаганди антинаукових концепцій і вимогу в обов'язковому порядку заводити екскурсійні групи до церкви незаконно діючого на території Національного історичного музею України "Десятинного монастиря", а також щодо неодноразових публічних висловів, що мають антисемітське забарвлення ("іудеїв – в Палестину");

провідного інструктора з пожежної безпеки Мамітова О.І., який, діючи з перевищенням службових повноважень, займається розробкою проекту створення Інституту ландшафту, що передбачає пониження у пам'яткоохоронному статусі схилів Старокиївської гори з метою їх забудови під корпуси "Десятинного монастиря";

співробітника музею Коваля А. (протодиякона Антонія, служителя "Десятинного монастиря", випускника семінарії) – щодо антинаукових поглядів та екстремістських і дискримінаційних висловів по відношенню до інших християнських общин України, а також зневажливих висловів щодо законів України, українського та міжнародного пам'яткоохоронного законодавства;

самого директора музею Дорошенка П.В. (ієродиякона Ярослава, служителя "Десятинного монастиря") – щодо спроб перетворення зборів колективу музею на релігійні зібрання шляхом публічного групового читання молитов.

У відповідь Дорошенко П.В. викликав Ганзенко Л.Г. на аудієнцію до свого прямого керівника – архімандрита Гедеона (Харона) – настоятеля "Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці", який у різкій формі заявив, що рештки Десятинної церкви є не історико-культурною пам'яткою, а приватною власністю УПЦ МП, і ні вона, ні археологи, не завадять йому збудувати на фундаментах такий храм, як він забажає.

Переконавшись, що "профілактична бесіда" не подіяла, Дорошенко П.В. через тиждень оголосив Ганзенко Л.Г., що Музей історії Десятинної церкви є не державним, а власністю общини "Десятинного монастиря" УПЦ МП, оскільки нібито саме вони добилися від держави його фінансування, а відповідно, він може діяти на свій розсуд, без огляду на будь-які державні закони і правила.

Сказане було негайно втілене в життя шляхом організації показового звільнення Ганзенко Л.Г. з мотивацію "за прогули", що стало втіленням відвертого цинізму, оскільки Ганзенко Л.Г. на ентузіазмі переймалася проблемами організації музею з квітня місяця на безоплатній основі, а з відкриттям фінансування обіймала посаду провідного наукового співробітника за сумісництвом на 0,5 ставки, виконуючи при цьому обсяг роботи, що багатократно перевищував навантаження усіх без винятку наукових співробітників музею, в т.ч. і занятих на повний робочий день.

Особливо цинічним таке формулювання є й з огляду на те, що існуючий лише на папері музей наразі займає непристосоване підвальне приміщення за адресою вул. Володимирська, 6, і всупереч Закону України "Про охорону праці", має обладнані робочі місця лише для директора, бухгалтерії та відділу кадрів, але не для решти 80-ти співробітників музею. Вимога до перебування у такому приміщенні порушує всі існуючі санітарно-гігієнічні норми щодо робочих приміщень, а елементарна відсутність площі, столів і стільців, будь-якого робочого обладнання, фондів, архіву, бібліотеки, унеможливлює всі можливі види наукової діяльності.

Демонстративне звільнення Ганзенко Л.Г. і призначення виконуючим обов'язки заступника директора з наукової роботи Хроненка І.В. (докторанта богослов'я, члена Вченої ради Київської духовної академії УПЦ МП) супроводжувалося початком тиску на співробітників-археологів шляхом влаштування Дорошенком П.В. показового збирання на садибі Десятинної церкви нібито "покинутих археологами решток церкви". Як "доказ" останнього колективу музею на зібранні були пред'явлені іржавий цвях кінця ХХ ст. і уламок сучасних будівельних носилок, виданих за "рештки церкви Х ст.", при цьому Дорошенко П.В. з системною некомпетентністю ні словом не обмовився, як саме він має намір вирішувати проблему зберігання реальних решток Десятинної церкви у вигляді значної кількості фрагментів давньоруської плінфи та цем'янки, фундаментних каменів, що справді наразі залишаються складеними у відкритому вигляді на садибі церкви.

Де факто релігійною общиною "Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці" УПЦ МП, що узурпувала всі керівні посади у новоствореному Музеї історії Десятинної церкви, оголошено війну "світській" частині співробітників музею. І немає сумніву, що найближчим часом накази про звільнення шаблонного змісту вийдуть й щодо решти співробітників, не згодних з антинауковою та протизаконною діяльністю керівництва музею. Через неможливість працювати в таких умовах заяву на звільнення вже подала провідний науковий співробітник музею С.Репа.

Настільки глибокий конфлікт інтересів керівництва музею з головними принципами та самим духом музейної інституції наразі безпрецедентний в історії музейної справи України. У нинішньому складі і за існуючого керівництва Музей історії Десятинної церкви обслуговує вузькі інтереси релігійної громади і є відвертою філією "Десятинного монастиря" УПЦ МП, що фінансується за державний кошт, не здатен виконувати жодне з покладених на нього державою завдань, порушує наукові принципи музеєфікації пам'ятки і має на меті прямо протилежні цілі:

1) знищення аутентичних решток Десятинної церкви – пам'ятки історії і культури національного та світового значення, шляхом будівництва сучасної діючої культової споруди УПЦ МП;

2) незаконну забудову Старокиївської гори як частини заповідника "Стародавній Київ" і знищення його історичних ландшафтів для задоволення потреб релігійної общини УПЦ МП;

3) спотворення історії, пропаганду релігійної нетерпимості та релігійного фанатизму, розпалювання міжконфесійних конфліктів.

Стаття 5 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" визначає:

Церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави.

Держава не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії.

Усі релігії, віросповідання та релігійні організації є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання чи релігійної організації щодо інших не допускається.

Релігійні організації не виконують державних функцій.

Релігійна організація не повинна втручатися у діяльність інших релігійних організацій, в будь-якій формі проповідувати ворожнечу, нетерпимість до невіруючих і віруючих інших віросповідань.

Релігійна організація зобов'язана додержувати вимог чинного законодавства і правопорядку.

Відповідно до статті 31 цього ж закону:

Службові особи і громадяни, винні в порушенні законодавства про свободу совісті та релігійні організації, несуть відповідальність, встановлену законодавством України.

Діяльність керівництва Музею історії Десятинної церкви порушує статті 8, 9, 11, 15, 19, 21-24, 35, 54, 66, 67 Конституції України, статті 3, 4, 5 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", а також цілу низку статей інших законів України та міжнародного законодавства. Однак, прикриваючись церковними санами та інтересами релігійної громади, керівництво музею та "Десятинного монастиря Різдва Пресвятої Богородиці" УПЦ МП, тим не менше, юридично діє від імені державної установи, що є структурною частиною Міністерства культури України. Це створює вкрай небезпечний прецедент, що загрожує конституційному ладу та цілісності державних інститутів України.

Враховуючи викладене, просимо Вас:

негайно звільнити з посад директора Музею історії Десятинної церкви Дорошенка П.В. і його заступників та оголосити відкритий конкурс на заміщення посад;

створити незалежну фахову комісію та по завершенні тримісячного випробувального терміну провести перевірку усіх співробітників музею на предмет відповідності посадам, що обіймаються;

зобов'язати нове керівництво музею у найкоротші терміни розробити та винести на суспільне обговорення концепцію та проект споруди музею, створені з врахування національного та міжнародного законодавства у сфері охорони пам'яток історії та культури, природної та архітектурної цілісності заповідника "Стародавній Київ".

У випадку відсутності реакції з боку Міністерства культури України на ситуацію, що склалася, подальшу співпрацю з Музеєм історії Десятинної церкви вважаємо недоцільною і залишаємо за собою право проінформувати про стан речей відповідні міжнародні органи охорони історико-культурної спадщини.



21 листопада 2012 р.

Провідний науковий співробітник, к.і.н. Комар О.В.

Провідний науковий співробітник, к.і.н. Чміль Л.В.

Провідний науковий співробітник Козюба В.К.

Провідний науковий співробітник Манігда О.В.

Провідний науковий співробітник Починок Е.Ю.

Провідний науковий співробітник Хамайко Н.В.

Старший науковий співробітник Борисов Д.В.

Старший науковий співробітник Васильев О.К.

Старший науковий співробітник Вікторова П.Є.

Старший науковий співробітник Дзнеладзе О.С.

Старший науковий співробітник Писаренко Н.Ф.

Археолог Бітковський В.О.

Погибший в киевском метро упал на рельсы во время фотографирования женыО том, что мужчина, который погиб на станции метро «Днепр» в Киеве, упал на рельсы по неосторожности при попытке сделать фото жены на фоне станции, сообщили в пресс-службе МВД в городе Киеве.

Обручальные кольца на заказ  Ювелирное предприятие «Best Gold Service»

Тел.:  (095)311-55-74,(063)274-75-55,(044)353-20-90

E-mail:  [email protected]

Сайт:   www.bgs.kiev.ua

Ювелирное предприятие Best Gold Service  www.bgs.kiev.ua –изготавливаем на заказ обручальные колец, помолвочные кольца, подарочныекольца.  В нашем каталоге вы сможетенайти кольца из белого, желтого и комбинированного золота, с любыми вставками(бриллианты, фианиты, сапфиры, цирконы, кристаллы Swarovski и т.д.) Тел.: (095)311-55-74, (063)274-75-55,(044)353-20-90

 

Мы не ограничиваемся теми моделями, которые представленыв нашем каталоге. И постоянно работает над тем, чтобы представить вашемувниманию как можно больший ассортимент обручальных и подарочных колец. Возможноизготовление обручальных колец на заказ по вашим эскизам. Более того. Мы можемизготовить обручальные кольца из вашего материала. Это существенно снизитстоимость заказа. 
Best Gold Service каталог www.bgs.kiev.ua :
Обручальные кольца из комбинированного золота:  bgs.kiev.ua/brief/50_0_0.html
Обручальные кольца из желтого золота: bgs.kiev.ua/brief/49_0_0.html
Обручальные кольца из белого золота: bgs.kiev.ua/brief/48_0_0.html
Помолвочные иподарочные кольца: bgs.kiev.ua/brief/56_0_0.html

• Ягуар такси (Киев) - taxijaguar
• Элит такси (Киев) - Taxi-Elit
• Приват такси (Киев) - taxiprivat
• Мимакс такси (Киев) - taximimax
• Каприз такси (Одесса) - taxi-kapriz
• Одесса такси (Одесса) - taxi7779977
• Кеб такси - Kebtaxi

телепортация