хочу сюди!
Знайомства
 

Ірина

37 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Замітки з міткою «філософська лірика»

Сортувати:
нові
популярні
Вид:
короткий
повний

sonce-33

sonce-33

Там, де кохаються жоржини...

Там, де кохаються жоржини
В зеленім чарівливім літі,
А вітер пестить кущ калини
І ворохобить маки в житі,

[ Читати далі ]

33

sonce-33

sonce-33

Колядують мальви біля хати...



Похилившись на старенький тин,
В яблуневих вітах чахне хата.
Тут  були колись  повітка й млин,
А тепер в садку чужі курчата...

[ Читати далі ]

35

sonce-33

sonce-33

Люди - як плоди...




Плодами вистигли сади,
Радіють пишні віти:
Дозріли яблука-меди,
Червоні, соковиті.

А яблучка - одне в одно,
Тобі сказати мушу!
Солодкий сік, смачне вино
Людську зігріють душу.

Так ось і люди, як плоди:
Словами зігрівають,
Рятують від розпук, біди,
До серця пригортають.

Але й таке, повір, бува:
На вид приємний, милий,
Роздивишся - душа гнила,
Цей плід гіркий, червивий...

Відступиш мовчки - жаль бере:
Загруз бідак в гризотах...
Подумаєш: нехай живе
У власних же мерзотах.

                                                    
           
                                  
             

42

sonce-33

sonce-33

Звільняюсь



Від різних людей біля себе -
Брехливих, мерзенних, облудних -
Я чую: "повинна" і "треба"
Крізь смог перехресть велелюдних.

Проходять етапом, мов круки,
Брехливі, мерзенні, облудні.
Так вимити хочеться руки
І сонцем прикрасити будні.

Липкі і затерті в них душі,
Зчерствілі серця на скорини.
Звільняюсь від них, бо я мушу
В собі не споганить людину!

42

sonce-33

sonce-33

Самотність

Прочитала вірш Ідеаліста -  зачепило
http://blog.i.ua/user/5122682/1140884/



Худ. Андрей Карташов

Самотність сидить у сквері,
На лавці, з вітром  укупі.
Самотність не терпить скверни, .
Вона не виносить смути.

Самотність стукає в двері,
У вікна, морозом скуті.
Самотність лоскоче нерви,
Вона не дає заснути.

Клубком підкотить відчАю,
Та нишком - слова не скаже -
Відсуне тебе до краю
І спати під стіну  ляже.

Прокинешся рано-вранці -
По дому протяг блукає,
Відчинена кимось фіранка,
Ще тепла чашечка кави...


       

27

sonce-33

sonce-33

Здаватись рано

            


Давно на  осінь вказує годинник,
А дзеркало лиш знизує плечима.
Я ж одночасно пані і дитина
Із мудрими й наївними очима.

Усе сплелося напрочУд невинно:
Щось плаче і сміється всередині.
І повернути стрілочки не можна,
Стакан зостався враз напівпорожнім.

А сніг на плечі падає й долоні,
Розбавить памороззю темні скроні...
Бог з ними: віком, дзеркалом, стаканом -
Здаватись рано, ні, ще зовсім рано!


    

35

sonce-33

sonce-33

Стерня тоді серденько не колола...




Стерня тоді серденько не колола
І сонце душу не пекло безжально.
Були побачення й сльоза солона
За першим втраченим коханням.

Короткі ночі, зорепадів чудо.
Під стук коліс далеких поїздів
Ридав Ромео (більше так не буде),
Чуттєвість і любов в мені будив...

Тепер вже наші діти чи онуки
Вслід потягам махатимуть рукою.
І запах матіоли, птаства згуки
Їм не даватимуть вночі покою.

І це природньо: крутиться планета -
Старієм ми, а їм ще жить і жить...
Проста циклічність, нескладні сюжети...
Але чому серденько так щемить?



26

sonce-33

sonce-33

Нечитаний роман


Нечитаним романом  частенько нас сприймають
Гортають сторінки, а зайве пропускають,
Їм не цікаві описи, епіграфи, прологи,
Дібравшись кульмінації, лишають епілоги...

Ми ж вечорами прагнемо, щоб хтось нас прочитав,
Нудьгуючи над чтивом, романа не відклав.
Щоб десь на середИні не прибирав закладку,
На  розвитку чуттів не ставив жирну крапку...


34

The Beauty!

The Beauty!

Хвилина до закінчення

 

Хвилина до закінчення життя -

Три вдихи й видихи, думок мільйонний рій…

 

Останній сон готує сповиття.

Обабіч тебе – білокрилих стрій

 

Співає колисанку: "Люлі-лю!.."

- Добраніч! До побачення… люблю…

 

 

14.11.2012

 

 

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: лирика философская

Свидетельство о публикации № 16654

 

10

sonce-33

sonce-33

Лже-королева



Неначе все прорахувала,
Як в шахах, звірила ходи.
Включила логіку - замало:
Душа лишила назавжди.

Вона ревіла, мов тигриця,
І нумо грати шматувать!
Щось заважало помолитись,
Могла лиш вусебіч кричать.

А чорний хтось манив до прірви
І шепотів: "Як я, роби:
Бажай чоловіків без міри,
Але нікого не люби..."

І захлиналася в екстазі
Під час стихійного злиття.
Думки роїлися щоразу
Про тимчасовість почуття...

Так існувала: в клітці - й вільна,
На місяць вила, наче звір.
А думала, що королівна...
Таку зустрінеш - їй не вір!
40
Сторінки:
1
…
3
4
5
6
7
8
…
10
попередня
наступна
Радіо онлайн Слухай улюблені радіостанції в одному місці
 
I.UA, 2006—2025.
Ok Для зручності користування сайтом використовуються Cookies. Детальніше у політиці конфіденційності
This website uses cookies to ensure you get the best experience on our website. Learn more

Суб'єкт у сфері онлайн-медіа
Назва онлайн-медіа – «i.ua»
Адреса: 04050, місто Київ, вул. Мельникова, буд. 12
E-mail: [email protected]
Телефон: 044-205-43-00
Ідентифікатор медіа – R40-06580

Матеріали сайту i.ua призначені для осіб старше 21 року (21+). Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтесь правил (принципів) відповідальної гри. При виявленні перших ознак залежності негайно зверніться до спеціаліста. Пам'ятайте, що участь в азартних іграх не може бути джерелом доходів або альтернативою роботі. Інформаційний ресурс i.ua не проводить ігри на реальні та/або віртуальні гроші, також сайт не приймає ні в якій формі оплату ставок та інших платежів, які пов’язані/можуть бути пов’язані з азартними іграми, букмекерами чи тоталізаторами. Будь-які матеріали на інформаційному ресурсі i.ua публікуються виключно в інформаційних цілях.