Знову тривога
Лунає з повітря.
Видно з порога
Серпанка палітра.
Мама, як вкопана,
Шепоче стиха:
"Цариця Небесна,
Лишенько-лихо...
Знову атака!
Щоб воно здохло!
путін собака!
Нехай тобі б всохло!
Скрючило суку
Й не відпустило!"
Мене на руки
Бере щосили...
Сирена з неба,
Далеко ще ранок...
Скоріше треба
Нам у схованок.
Мама за свічку -
В погребі темно.
Я свою ляльку
Хапаю таємно,
Їй самій лячно.
Мерщій від хати -
Можуть до неї
Вдертись солдати,
Орки трикляті,
Російські потвори,
Горіть в багатті!
Горе нам, горе...
Злізли до льоху,
Калатає серденько.
Стихло потроху...
Горнуся до неньки.
Тремтять долоньки
Мама руки до неба:
"Не бійся, доню,
Молитися треба..."
В погребі сиро,
Стиха лине молитва:
"Дай, Боже, миру,
Хай скінчиться битва..."
Здригнулась стеля
Загойдалися стіни,
Гул, як в пустелі,
Невже ми загинем?!!
Я обіймаю
Любу матусю.
Міцно тримаю
Ляльку Катрусю.
- Мої ви дівчатка,-
Дивиться в очі,-
Тихо дитятка,
Врятуй нас, Отче!
Дай днесь у мирі
Жити із хлібом...
В неньки волосся
Покрилося сріблом...
Ховались скільки
Отак невідомо...
Стихло...навшпиньки
Зі схову до дому.
Палають хати
Через дорогу...
Живі, рідненькі...
І Слава Богу...
© Поліна Сікорська