Світ створив Бог і поділив людей на нації, давши кожній
нації свою мову і культуру. Щоби можливо було захиститися від загарбників,
нації створили національні держави. Національна держава гарантує захист мови,
культури і життя цілої нації. Українська нація в далекому 1917-му році створила
власну державу – УНР. Але керівники тої держави відмовилися від створення
потужної армії, не окреслили конкретні кордони держави, не створили
прикордонної служби. Вони брехали Світові, брехали своїм людям. То заявляли про
незалежну, вільну Україну, то заявляли про федерацію з Росією. Влада, що не
захищає власну націю приречена на поразку.
Більшовицька Росія викликала великі симпатії в урядах УНР і Гетьманаті,
і вповні скористалася українцями. Військова інтервенція велася без упину від
самого 1917 року і до 1921 року. Поборовши українців свідомих, що лише зі
зброєю треба зустрічати окупанта, більшовики репресіями і голодом закріплялися
в Україні.
Чікаго
Врахувавши помилки «невдалого» голодомору 1921 – 1922 років,
більшовики пішли тимчасово на українізацію і НЕП. Як москалі остаточно
закріпилися в Україні, вони провели розкулачування. Потім створили колгоспи.
Потім провели репресії проти самостійних господарств і непманів. І вже в
Радянській Україні, серед «братніх» народів, провели на всій території Сересеру
законодавчу підготовку до Геноциду українців. Приняли закони, «про три
колоски». Українців, за національністю,
стали призивати до служби в Красній Армії, але подалі від України. На
«звільнені в майбутньому, голодом» території почали агітувати переселенців з центральних
районів РФ. Підтягнули великі війскові сили. Навіть військові конфлікти в інших
державах, тимчасово було припинено. Лише по проведенні цієї підготовчої роботи
проти української нації сформували комісії, які мали не залишити українцям ніяких шансів на виживання. Акція
знищення голодом була проведена проти українців дружньо налаштованих до жидів і
москалів, як пише депутат України Руслан Зелик: «… Голодомор – це не
випадковість, а спрямований акт геноциду, це добивання тих, хто не повстав. Ми
приречені пам'ятати та не допустити повторення!»
http://www.svoboda.org.ua/dopysy/dopysy/044503/
Всі українці, і в Україні, і у всьому Світі мають вшанувати
жертв Геноциду.