Сейчас правительство США принимает общественные комментарии относительно того, стоит или нет создавать в Тихом океане крупнейшую морскую заповедную зону. Но на президента Обаму оказывается огромное давление со стороны рыболовного лобби, пытающегося потопить план.

Мы не можем позволить этому произойти - величественные киты, черепахи и  популяции рыб вымирают. Ученые утверждают, что лучшим способом сохранить наш океан является защита больших его частей от эксплуатации, чтобы морская жизнь могла восстановиться. Четыре года назад мы сыграли ключевую роль в том, чтобы убедить правительство Великобритании создать большой морской заповедник в Индийском океане, а министр иностранных дел Великобритании ссылался при открытии заповедника на нашу кампанию. Сейчас, если все мы выскажем свою позицию, то сможем создать заповедник размером с Мексику!   

Если мы продемонстрируем Обаме мощную поддержку плана обществом, то придадим ему сил для противостояния оппозиции и поможем сохранить наш океан для грядущих поколений. Подпишите располагающуюся ниже петицию и расскажите о ней другим - давайте передадим Обаме миллион голосов, перед тем как через несколько дней закончится общественное обсуждение:

https://secure.avaaz.org/ru/ocean_of_hope_loc/?bNIZbib&v=43664

Данные докладов ужасают: меньше чем через 40 лет наши океаны могут быть полностью обезрыблены, а коралловые рифы могут исчезнуть в течение жизни наших внуков! Этот новый план сам по себе недостаточен для решения проблемы, но он может оказать влияние на гибель Мирового океана: реализация этого плана не только в два раза увеличит площадь полностью защищенных от деятельности человека морских территорий в мире, но и станет примером для других правительств.

Обама планирует реализовать план своим распоряжением, но мощное рыболовное лобби предпринимает отчаянные попытки провалить план при помощи вводящей в заблуждение пропаганды. Лоббисты утверждают, что заповедник отрицательно скажется на их бизнесе, однако 95% рыбы вылавливается ими за пределами обсуждаемой зоны. Другая причина для сохранения зоны открытой для эксплуатации - это бурение и добыча полезных ископаемых в будущем, что может привести к катастрофическим последствиям.  

Период принятия общественных комментариев продлится еще несколько дней, и 11 августа правительство проконсультируется с заинтересованными группами на Гавайях по поводу перспектив реализации плана. Если сейчас мы организуем миллионную глобальную петицию, передадим ее напрямую в Белый дом и вручим в ходе встречи на Гавайях, продемонстрировав в ходе консультаций мощнейшую общественную поддержку, а также проведем соответствующий опрос общественного мнения, то сможем отбить атаку лоббистов.

Обладая самыми обширными морскими владениями в мире, США располагают колоссальными возможностями в Тихом океане. Давайте перекроем голоса оппозиции и заложим фундамент для защиты океана от эксплуатации. Подпишите располагающуюся ниже петицию и разошлите ее друзьям и родственникам: 

https://secure.avaaz.org/ru/ocean_of_hope_loc/?bNIZbib&v=43664

Критические угрозы ставят Мировой океан на грань уничтожения. Но члены Авааз неоднократно объединяли свои усилия, чтобы сохранить бесценную морскую жизнь. Мы уже помогали защитить большие океанские заповедники и отстаивали планы по сохранению популяций тунца и кита. Сможем победить и в этот раз!

С надеждой,

Дэнни, Луис, Лиза, Андреа, Рикен, Ана София и вся команда Авааз

ДОПОЛНИТЕЛЬНАЯ ИНФОРМАЦИЯ:

Абсолютно тихий (Русская планета)
http://rusplt.ru/world/world_10508.html

Власти США планируют организовать в Тихом океане крупнейший в мире морской заповедник (Новости Швейцарии)
http://www.swissinfo.ch/rus/%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8-%D1%81%D1%88%D0%B0-%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%80%D1%83%D1%8E%D1%82-%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B7%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D1%8C-%D0%B2-%D1%82%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BC-%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%B0%D0%BD%D0%B5-%D0%BA%D1%80%D1%83%D0%BF%D0%BD%D0%B5%D0%B9%D1%88%D0%B8%D0%B9-%D0%B2-%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%B5-%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9-%D0%B7%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA/38806470

Обама хочет создать крупнейший в мире морской заповедник (Surf-spot.ru)
http://surf-spot.ru/obama-hochet-sozdat-krupneyshiy-v-mire-morskoy-zapovednik/

В США будет создан крупнейший в мире морской заповедник (Дайвинг-портал)
http://diveinfo.ru/news/1316/30400/

Интересы рыболовов на Тихом океане препятствуют планам Обамы по расширению границ морского заповедника (Washington Post, на английском)
http://www.washingtonpost.com/blogs/post-politics/wp/2014/06/30/pacific-fishing-interests-oppose-obamas-plan-to-expand-marine-reserve/

Напередодні морських відпочинків хочу всіх предупредить про разні можливі опасності з ним сопряжоні. Ну про перепой і пережор ви й так знаєте… Я про екскурсії, які в більшості готелів чисто пляжної орієнтації – нікакії…

Колись давно мій кум поїхав в Камбоджу і поінтересувався у мєсних аборигенів, які форми развлєченій і свецької жизні йому можуть тут предложить. Аборигени предложили за 5-ть доларів пострілять з “Калашнікова”. На шо кум, як особа утончона, сказав, що його це не інтересує. Тоді вони предложили вже VIP-пакет. Тіпа, 20 баксів і вистрєл із пушки в безхмарне кхмерське небо. Але прівірєдлівий і ізбалований кум і тут ушол от предложенних “наслаждєній”… Після цього неожиданного отказа вони запропонували вже повний пакет, тіпа “лакширі ол-інклюзів”, який заключався в тому, щоб за 50 доларів стрельнуть з танка в корову…

Значно пізніше я сам попав в Камбоджу. В якомусь селі я побачив мєсну корову. Вона була горбата, худюща як Анжеліна Джолі, і стояла коло забору та апетітно їла пласмасову бутилку… Тоді я пойняв, шо стрельнуть в неї з танка, - це було б актом гуманізма і мілосєрдія (я про корову, а не про Анжеліну)… Автаназія, так сказать, в отраслі сєльського хазяйства… Думаю, що родствєннікам корови з тих 50 баксів не достається ні копійки. Та й страхованіє жизні среді коров там вряд лі распостранєно в широких масштабах…

А то якось літом поїхав я в Єгипет, в Шарм-ель-Шейх. Чого мене туди понесло посеред літа на температуру плюс піісят в тіні, - я не знаю. Мабуть, знову через кума. Та й вообще, я люблю “не сезон”… Але в Єгипті літом живуть і отдихають такі злобні комарі, що я, будь-моя воля, судив би їх судом Гаазького трибунала без адвоката і даже без послєднього слова… Мало того, що вони страшно кусючі, так вони ще й маже невидимі, як рейтинг Добкіна. За однією з таких лічностєй я по готельному номеру ганявся з готельним тапком з 2-х ночі до 4-х утра… Але комар був мєсний, знав там усі ходи й виходи і ловко мною маніпулірував, як опитний і безстрашний безпілотнік… Зрештою мені це набридло, я вкрився одіялом з головою, і виставив тільки одну ногу. – На, кажу, - їж, сука, заслужив… Комар їв…

Готель був комфортний і дорогий. Але моє тіло і душа жаждали культурних познаній внє отеля. То я записався на бедуїнську вечеринку. На бедуїнській вечеринці, кроме мене, ще були бедуїни. І ще один вонючий і худий верблюд, одягнутий в красний ковьор. Верблюда посадили коло мене. Мабуть, для екзотіки. А може подумали, що ми разом отдихаємо… Верблюд весь час кашляв і чхав (мабуть, десь пересидів під кондиціонером) а ще намагався ласково взять мене за ухо своїми чуственними губами… А може він хотів мені розказать на ухо, шось про незаконне фінансірованіє терорізма на Бліжнєм Востокє, але сцяв мєсті бедуїнів, і тільки беззвучно шось мямлив…

Бедуїни також були одягнуті в ковьор і пили чай. Вони сиділи напроти мене і дивилися мені прямо в глаза… Я пив вино. Бедуїни дивилися на мене з поріцанієм і осуждєнієм. Навколо літали красіві великі мухи синього і красного цвєта. Вони одкушували апетітні куски фалафелю своїми цепкими лапами…

Але й цього мені було мало, то ми ще поїхали на рибалку. Замовили яхту. Лакширі, понятноє, дєло, яку ж іще… По дорозі на рибалку я запідозрив, що щось не так,коли на питання, “що це за яхта?”, потенциальний капітан відповів (він говорив на руському, бо в його жінка з Харькова): “Ето яхта тіпа “Ібн-Осман-Хатаб-огли Четвьортий”… Яхта представляла собою старе іржаве і велике судно на 200 посадочних мєст… Колись такий катір ходив з Черкас у Іркліїв по Дніпру. Він називався “Стрункий”… Хоча назвать цю посуду “струнким” можна було тільки с особой долєй цинізма… Щоб скрить свою нєсостоятєльность в отраслі лакширі- турізма, капітан приказав покласти посеред “яхти” красіву полосату дорожку і поставить вздовж бортов десь, приблизно, восімдесят стіклянних пєпєльніц. Це було дуже удобно…

Капітан достав з-за пазухи моток лєски і прив’язав до неї якусь страшну адську пласмасову хрєнь. Це був муляж кальмара. Крючка на кальмарі не було… “Когда клунєт, я вас позову”, - сказав капітан… Не клунуло. Я б сам на таку хрєнь ніколи не клунув… В общим, з усіх гаджетів рибалки нам в той день понадобився тільки штопор…

Але мене тоді більше цікавили акули, які саме на той час розплодилися навколо Шарм-ель-Шейха, як карасики у колгоспному ставку… Я спитав про ці опасні тенденції у капітана… Але капітан був опитний морський вовк, і понімав, що від напливу турістів залежить його фінансовий статус. То він мені розказав таку поучітєльну історію із жизні риб…

Панімаєш, брат, - сказав він мені. Січас я тібє всьо об’ясню… Плил бальшой карабль. Он перєвазіл авєчка. Много авєчка… Адін авєчка іздох. Что дєлать с мьортвій авєчка? – Ейо бросілі за борт. І вот, пливьот акул. Смотріт: что-то плавает свєрху бєлоє. Акул его с’єдать. Акул запомніл, что ето вкусноє… Потом акул паплил бліже к бєрєгу, к отелю. Просто так поплил, пасматрєть, он нікаго не хатєл кусать… Смотріт акул, опять что-то пливьот… О думаєт, как харашо: апять вкусний мьортвий авєчка… А ето аказалась нємєцкая турістка… Так что акул нє вінават, - закончив капітан свій лідінящий душу рассказ в стилі телеканалу “Анімал планет”…

В общим після цього ми вже нікуди не їздили, а сиділи в готелі і дивилися на риб Красного моря. На пірсі висіла лаконічна і загадочна табличка “Хлєб в труси нє класть! Катєгорічеськи”… Я сначала подумав, що це засторога проти якихсь підступних бєжєнців, що тайно кладуть хліб в труси і проносять їх своїм постраждалим родствєннікам в різні гєтто, обгорожені колючою проволокою, як ото в кіно показують… Але потом оказалось, що ця засторога касається тільки кормлєнія риб. І зовсім не із естетичних переконань. Коли я побачив, як якась велика синя риба запросто одкушує своїм страшним дзьбом половину великої каменюки і радостно її ковтає, то пойняв, що хлєб в труси дійсно краще не ложить. А ще краще і самі труси не стромлять в воду з усім їх содєржимим…

Якось так сталося, що у мене не було прямого авіабілєта… І я летів пізно увечері по якомусь страшно неудобному маршруту тіпа Шарм-Каїр-Франкфурт-Київ… В 9-ть часов утра ми з кумом залізли в басейн, щоб випить по стаканчику розового… Але стаканчиком воно обично рідко обходиться, карма така… То вилізли ми з того басейну тіки в 10-ть вечора… Не самі, понятноє дєло, а с помощью персонала і отого сложного приспособлєнія, з помощью якого в басейн опускають інвалідів першої групи…

Коли я приземлився в Каїрі на пересадку, то був такий п’яний, шо минут двадцять не міг понять, де я вообше нахожуся… В самольоті вже не було жодного пасажира, а екіпаж питався привести мене в чувства… Я пручався і казав їм “Одчепіться, суки, мені треба летіть дальше. Я додому хочу”…

До Франкфурта я вже трохи оклигав і по прильоту ззів сосіську, бублик і випив пива… Але без фанатізма, бо помнив про неприятний інцидєнт з Юрієм Віталієвичем Луценком…

Отакоє… Ну всі ці застороги касаються тіки тих, хто поїде отдихать. А хто не поїде… Ну, що ж, буває й так… Поїдете наступного року, не разстраюйтесь… Я помню, колись купив путьовку на лижі, але тут саме грянула перша Помаранчева 2004-го года… То я нікуди не поїхав, а путьовка пропала… Ну на революції було ше інтересніше чим на лижах…

В общим, це як в отому діалозі:
- Я нікуди отдихать не полечу, бо боюся літать тверезим
- Так, випий…

- А коли я вип’ю, то мені й тут заїбісь…

https://www.facebook.com/vitalii.chepynoga/posts/797872656924092

Хто куди збирається у відпустку?

Zaria Forman создает захватывающие пастельные рисунки айсбергов Гренландии. Они выглядят настолько реалистично, что вы можете почувствовать, как холод исходит от них.

 

[ Читать дальше ]

Предлагаю Вам полюбоваться работами современного американского художника Марка Кастелли.
Кастелли Марк вырос в семье военного, он проживал во многих местах, его родители привили ему свою любовь к истории и искусству. Этот интерес Марк передал и своей семье,и свой отпуск он проводит то в Мэне,то Бретани, то Исландии или же Италии. Выбор места отдыха или жизни, как правило, основывается на близости к воде. Работы Марка Кастелли отличаются от работ многих художников на ту же тему такими морскими перспективами, композициями и ракурсами парусников, какие возможно увидеть только в том случае, если сам находишься в море и являешься участником гонок. Действительно, гонки парусников были важной частью его жизни в течение почти тридцати лет. Марк Кастелли принимал многократное участие в гонках и изучал различные типы морских судов. Будучи членом экипажа и находясь подолгу на борту яхты, он начал замечать абстракции близкого плана огромных площадей парусов и изменение световых нюансов и текстуры воды в зависимости от погоды. Его работы выставлялись в разных городах и странах.



[ Читать дальше ]

ВОЯЖ

Наши замки смыло море,
на их месте - ровный пляж.
Слой песчинок в блеске соли
скрыл волнующий вояж.

Тропка тянется по следу,
вспоминая параллель
покрупней следов, беседу,
море счастья и форель...

Смех в лазурных брызгах слышен,
только он давно не наш.
И чужие пальцы пишут
на песке хронометраж...

Отчужденность строгим знаком
запрещает повторить
бег стремительный из мрака,
где судилось отлюбить...

Ива Квитка, 27.05.2014

хочу на море.

Негоже оставлять друзей без красивых картинок, посему полюбуйтесь работами английского художника - мариниста James Brereton. Автор родился в 1954 году, в Derby, Англия. Его работы экспонировались в Королевском обществе морских художников в Лондоне и в Вест-Энде, а также во многих галереях по всей стране. Их можно найти в частных коллекциях в Великобритании, Ирландии, Бельгии, Омана, Японии и США.

[ Читать дальше ]

Вот это я понимаю герои! Слава таким Героям!

Еще видео по теме: