Церква та Василіанський монастир св. Онуфрія розташований на вул. Богдана Хмельницького, № 36.

У сер. 16 ст. на кошти князя Костянтина Острозького на місці старої дерев'яної церкви завершено будівництво двох мурованих церков - св. Онуфрія і св. Трійці, що прилягали одна до одної, однак фактично були окремими храмами. Церкви стали центром заснованого тут в 1585 р. монастиря.

У 1776 р. церкви св. Онуфрія і св. Трійці з'єднали в один храм (арх. Ф. Кульчицький). У 1824 р. за проектом Ф. Трешера добудовано притвор, а в 1902 р. за проектом Е. Ковача прибудовано типовий для української архітектури неф (арх. І. Левинський). У 1906 р. храм було розписано художником Йозефом Балою поверх стінопису Мартина Яблонського 1854 р.

Первинна монастирська дзвіниця-брама була побудована в 1554 р., а в 1681 р. на ній зроблено дерев'яну надбудову. Відомо, що будівля мала оборонне значення і на ній було розміщено гармати. У 1820 р. за проектом Ф. Трешера збудовано нову дзвіницю, що збереглась донині. Розписи на дзвіниці було зроблено художником Л. Долинським.

Багато цікавого про Монастир св. Онуфрія тут

Будинок братів архітекторів Яна і Кароля Шульце, вул. Хмельницького, 56. Збудований у 1896 р. в стилі неоренесансу з елементами маньєризму.

ще фото будинка вул. Б. Хмельницького

Вулиця Жовківська знаходиться в районі Підзамче поряд з вулицею Б.Хмельницького. В 1825 - 1871 рр. вулиця називалась На Коритах, в 1871-1885 рр. - Коритна, в 1885-1946 рр. - Святого Мартіна, а за радянських часів і до 1993 р. - Декабрістів. На вулиці Жовківській, №8 розташований костел Святого Мартіна.

В 30-х рр. 17 ст. Олександром Зборовським (пол. Aleksandr Zborowski) був заснований дерев'яний костел Св. Мартіна для католицького чернечого ордену Кармелітів черевичкових (Ordo Fratrum Beatae Mariae Virginis de Monte Carmelo), які жили згідно конституції, прийнятої Римським Папою Євгенієм IV (1383 - 1447). На противагу їм Кармеліти босі (Ordo Fratrum Diacalceatorum Beatae Mariae Virginis de Monte Carmelo), дотримувалися більш суворого уставу, затвердженого Папою Римським Інокентієм IV (1195 - 1254).

***********

Багато цікавого про Костел Св. Мартіна можно побачити тут

***********  

Львівський палац мистецтв на вул. Коперника № 17 був споруджений в 1996 р. за проектом Василя Каменщика, розробленим ще у 1987 р., поряд з палацом Потоцьких.

Фасад будівлі прикрашений символічним горельєфом із зображенням св. Луки (скульптори Д. Крвавич, М. Посікіра, Л. Яремчук). Загальна площа палацу - 8,7 тис. м. кв. На 4 поверхах розміщено 12 експозиційних залів, є конференц-зал на 200 місць зі сценою та арт-вітальня. В палаці мистецтв відбуваються регулярні мистецькі події: Львівський Осінній Салон "Високий Замок", Всеукраїнський конкурс дитячого малюнку "Весняні настрої", пленери львівських художників на місцях, пов'язаних з іменем Т. Шевченка і щорічна виставка творів за їх результатами до Шевченківських днів "Свою Україну любіть…". На основі творів і документів, подарованих Львівському палацу мистецтв, тут постійно функціонує кімната-музей Т.Шевченка.

***********

Багато цікавого про Львівський палац мистецтв можно побачити тут

***********  

На вулиці Коперника, №15 розташована розкішна будівля колишнього палацу Потоцьких.Родина Потоцьких, продавши свій палац на пл. Галицькій, придбала у 1822 р. ділянку землі з палацом на вул. Широкій. Старий палац був розібраний у 60-х рр.19 ст.

Альфред II Юзеф Потоцький гербу Пилява- граф, політичний діяч, маршалок Галицького Сейму, намісник Королівства Галичини і Лодомерії, другий ординат в Ланьцуті був палким поціновувачем французької архітектури, а оскільки на той час була мода на все французьке, то було надзвичайно престижно замовити проект нового палацу у французького архітектора.

Будівля палацу має розміри 55 х 131 м з загальною площею 3100 м2. Від великого центрального вестибюль-холу у два боки відходять коридори, які у правій частині закінчуються господарськими приміщеннями, а у лівій - приміщеннями для прийому гостей, які пов'язані з терасою і виходом у сад. В оформленні парадних залів(Червона, Дзеркальна, Голуба, Кабiнет Ордината) широко використані ліпнина, позолота, різнокольоровий мармур, цінні породи дерева, настінний розпис.

До речі, біля палацу Потоцьких в 1978 р. режисером Георгіем Юнґвальд-Хількевичем були зняті сцени відомого і для багатьох улюбленого фільму "Д'Артаньян та три мушкетери" за мотивами роману Олександра Дюма - батька "Три мушкетери". Кадри з фільму взято з сайту "Д'Артаньян та три мушкетери" в Львове

***********

Багато цікавого про Палац Потоцьких можно побачити тут

***********  

На вулиці Леонтовича №2 між вулицями Кучера та Городоцького (в минулому Казимирівська) розташована колишня школа Святої Анни.

Трикласну школу було збудовано в 1884 р., за правління Франца Йосифа І, на кошти міської ради та церковної громади храму св. Анни. Автором проекту будівлі у романо - готичному стилі був німецький архітектор Юліус Гохбергер, директор будівельного управління львівського магістрату.

***********

Дивитись про школу Святої Анни тут

***********  

На вулиці Коперника, №27 розташований монастир - шпиталь Святого Лазаря.

У 1621 р. в Галицькому передмісті, неподалік від спорудженого раніше костелу Св. Марії Магдалини, на кошти бездітного подружжя львівського архітектора Амбросія Прихильного та його дружини Сюзанни Бржеської було побудовано шпиталь для хворих, убогих та польських воїнів, які повернулися з турецького походу. Опікувалися шпиталем члени домініканського братства Святого Розарія.

***********

Дивитись про Монастир - шпиталь Святого Лазаря тут

***********  

На вулиці Клепарівській, №35 знаходиться колишній Будинок інвалідів, а нині Львівський державний університет безпеки життєдіяльності.

Будинок інвалідів було побудовано в 1855-1863 рр. під керівництвом архітектора Едуарда Каллера (за проектом арх. Т. Гансена) в аркадному стилі (Rundbogenstil) за розпорядженням та на кошти австрійського імператора Франца Йосифа І, за сприяння генерал-ад'ютанта кайзера графа Грюнера.

Триповерхова будівля у формах романської фортеці на головному та тильному фасадах має 26 скульптурних елементів і 8 барельєфів (авт. Ц. Годебський, А.М. Пер'є). Майже двохметрові скульптури Воїн (фігура чоловіка) і Спокій (фігура жінки) встановлені з обох сторін від австрійського герба, а палітра та кисть біля їхнього підніжжя символізують Науку та Мистецтво. Скульптурне оздоблення інтер'єру, на жаль, до наших днів не збереглося.

***********

Дивитись про Будинок інвалідів тут

***********  

Горілчана фабрика Бачевського, яка нині відома як завод "Алмазінструмент" розташована біля підніжжя Високого замку на вул. Б. Хмельницького, №114/116, в районі колишньої Жовквівської рогачки на Знесінні (село включене в межі Львова в 1930-х рр.).

Базою майбутньої горілчаної імперії була скромна винокурня Лейби Бачелєса(за іншими даними Бачкауера) в с. Вибранівка (нині Жидачівський р-н, Львівської обл.), який в 1782 р. переселився до Львова і так прославився своїми виробами, що в 1810 р. отримав від австрійського уряду нагороду - імператорського орла - та титул цісарського постачальника(К.u.К. Hoflieferant).

Найбільшого розквіту справа Бачевських досягля за керівництва правнука Лейби Бачелєса - Йосифа Адама Бачевського (1829-1911), який будучи випускником Львівської технічної академії та фахівцем з технології спиртів у 1866 р. заклав власну гуральню. У 1875 р. після смерті матері Йосиф Адам успадкував привілеї своїх предків і незабаром намісництво дозволило йому вживати назву "Цісарсько-королівська привілейована крайова фабрика", а на печатці викарбувати - цісарського орла.

Щоб відрізнити його горілку і лікер від інших марок він наказав всю експортну продукцію для продажу розливати у фігурні кришталеві пляшки та обклеювати привабливими етикетками.

Родинний бізнес було відроджено у Відні сином Стефана, але вже під назвою Altvater Gessler, де розливають горілку на картопляній основі Monopolowа за рецептами 18 ст. та медовий лікер Krupnik. На пляшках фігурує авторитетний історичний

напис "Започаткована 1782 року у Львові".

***********

Багато цікавого про Фабрику горілок і лікерів Бачевського можно побачити тут

***********  

На вулиці Клепарівській, №18 знаходиться ВАТ "Львівська пивоварня", яке з 2008 р. входить до складу групи компаній Carlsberg Group і є одним з найбільших та найстаріших виробників пива та безалкогольних напоїв в Україні. На території підприємства з 2005 р. діє перший в Україні музей пивоваріння, відкритий з нагоди святкування 290-ї річниці "Львівської пивоварні".

Розвитку та вдосконаленню пивоваріння неабияк посприяли монастирі, адже саме освічені монахи мали можливість читати старовинні книги та знаходити перевірену віками рецептуру та методику пивоваріння. З др. пол. 17 ст. граф Станіслав Потоцький надає монахам єзуїтам право побудувати у Краківському передмісті Львова - Клепарові - броварню, "щоб пиво варити своє і добре", а вже з 1715 р. на Клепарові починає діяти перше промислове броварне підприємство.

Серед споживачів широкою популярністю користуються такі сорти львівського пива: "Львівське Світле" Алк.об. 3,7 %, "Львівське 1715" Алк.об. 4,0 %, "Львівське Преміум" Алк.об. 4,7 %, "Львівське Міцне" Алк.об. 7,0 %, "Львівське Портер" Алк.об. 8,0 %.

Музей працює щодня, крім вівторка з 10:30 до18:00.Екскурсії проводяться для груп від 7 чоловік. Початок екскурсій о 10:30, 12:00, 13:30, 15:00, 16:30, 17:30. Дегустація "Львівського" пива для осіб віком від 18 років. У музеї працює сувенірна крамничка, а також можна відвідати пивний ресторан "Хмільний дім Роберта Домса", який розташований у колишніх пивних підземеллях. Сайт музею www.lvivbeermuseum.com

***********

Дивитись про Львівську пивоварню тут

***********