Карлсон улетел...
- 30.04.14, 11:13
- ХОРОШЕЕ НАСТРОЕНИЕ


Ніч захопила мене в тенета й швидкоплинною річкою несе у місце, якого не знайдеш на карті. У вимір, котрий неможливо виміряти. Місце, яке неможливо описати, бо як тільки знаходиш потрібні слова чи кольори фарб, воно одразу змінюється. Місце в якому я можу все і не можу нічого. Воно знає мої найпотаємніші бажання й страхи і змішує їх в такий коктейль, що я сама не розумію чого насправді хочу, а чого боюся. Місце, в котрому все реальне настільки, наскільки я хочу, але нема нічого нереального, бо мозок не може визнати нереальним те, що він усвідомлює. Місце, в яке щоразу відносить ніч кожного, хоч не всі подорожі ми пам’ятаємо.
Сни. Реальні й фантастичні, щасливі й жахливі, пусті й віщі. Вони не можуть існувати без нас, а ми без них, бо вони відображення нашої душі, а ми їх єдина можливість існування. Ось так і співіснуємо в тісному симбіозі – наші бажання створюють сни, а сни дають нам сили бажати нового. Без них наші ночі пусті й похмурі. Буває і з ними нелегко. Іноді просинаєшся з бажанням більше ніколи не бачити снів, навіть засинати страшно. Але приходить день і страх минає, а ввечері знову хочеться спати. І знову поринаємо у світ, де закони фізики діють коли і як ми хочемо. Світ в якому збуваються найнеймовірніші бажання і який випускає на волю всіх монстрів нашої душі. Світ який створюємо ми самі і який створює нас.
Я люблю сни і боюсь їх. Люблю, бо вони дають мені крила, а боюсь, бо вони ж безжально їх відривають. Люблю просинатись з посмішкою після щасливого сну і ненавиджу просинатись в сльозах після жахливого. Іноді вони дарують мені натхнення й бажання жити, а іноді шокують і вбивають часточку мого серця. Так, вони можуть мучити й виснажувати, але без них мабуть ще гірше, бо вони частина мене. Без них я буду ніби без руки, чи ноги. Тому щоночі закриваючи очі я чекаю на сон, щиро надіючись, що він принесе посмішку. Думаю кожен з нас має право на надію.
Солодких снів!



чЯздь первая - вот тут http://blog.i.ua/user/4574453/1333934/
мы идём вдвоём с Ксю по улице, кто-то встречный //не увидела даже М или Ж
// бросает в нас змею, такую толстенькую, с метр длиной и..с двумя головами...я беру её в руку и ..ложу в свою сумочку
Ксюша спрашивает -"зачем она тебе?это же-ЗМЕЯ,она может быть ядовитой
", я отвечаю,что пока - не знаю, но она может мне пригодится. Заглянула в свою сумку, удостоверилась, что змейке там уютно, она свернулась колечком и, типа, уснула...Мы с Ксю идём дальше...и..опять....
обувный магазин и опять-не подходящие мне (не пойму-почему обувь нужна мне?я-обута, вроде))) размеры
кароче, Ксю
перестань меня водить по обувным магАзинам
Я и Ксю http://narod.i.ua/user/1858558/ заходим в обувной магазин. Я не знаю, кому изначально мы собирались смотреть обувь, ( в реальной жизни, попадая в обувной и намеряв себе подходящую обувь, обычно я её покупаю даже не подходяoую на данный сезон,т.к.ввиду маленького размера ноги приобретение обуви для меня-проблематично) а магазин-то огрооомный
и я такая вся в предвкушении - что воооот, в таком-то количестве обуви-обязательно отыщется хотя бы пара 35/36, пришедшаяся мне впору
.Ксю,как бы зная план магазина /типа где-что расставлено/ ведёт меня уверено помагазину,подходим к полкам, спрашивает у продавщицы - "где у вас сдесь 35/36 стоит?". Та машет рукой в сторону,идём в указанном направлении-там действительно стоит кожаная обувь маленьких размеров......но покорёженая , покривленая (не,ну каблуки-шпильки-на месте,целые))а перёд - искривлен как-то).Мы переглядываемся недоуменно,а продавщица нам и говорит-"не подходит? Идите вооон туда,там посмотрите,может чё выберете" Мы идём опять в указанном направлении и наталкиваемся на полки с шикаааарной кожаной обувью, НО мужской и 42/43 размера
Мы,две звезды-в шоке переглядываемся и начинаем смеяться вернее ржать на весь магазин
всё. ничё не купили,но на красивую обувь-поглазели

А небо, как в зеркале вод, отразилось!
Краса несказанная, нынче приснилась!
Я видела лес, исполин - до небес!..
Зеркальная гладь! Да тишь, благодать!
[ Читать дальше ]



Из т/ф «Чародеи»
Спать пора,
И не вздумай со мною ты спорить,
И не вздумай глаза открывать до утра.
Всем живущим в долинах, в горах,
Под землею и в море
Спать пора, спать пора…
Припев: Ночь решает проблемы любые:
Простые и сложные
Все что день натворил, наломал
Исправляет подряд.
Обо всем остальном людям знать не положено…
Почему ты не спишь? Спи, тебе говорят!
Спать пора,
Утро ранее ночи мудрее,
Все тревоги свои отложи до утра.
Если веришь в добро,
Может, мир станет добрым скорее,
Спать пора, спать пора…
Припев.
Спать пора,
Землю ночь подметет под метелку,
Всем на свете желая удач и добра
Нам с утра непростая с тобой
Предстоит работенка.
Спать пора, спать пора…
Припев.