Українці, за подіями під Верховною Радою 31 серпня 2015 року розділилися на два табори ворогуючих:

• Табір Президента;
• Табір Свободи.

Дякуючи закордонній Диверсійній групі (ДГ), пролилася кров, є 200-ті.

Обидва табори борються за мир в Україні, хоча шляхи досягнення миру в них суттєво відрізняються.

Силові структури натхненно допитують свободівців. Дістають їх телефони. Розшукують. Брешуть. Ховаються за димами.

Свободівці натхненно вимагають діяти по правді. Але, треба згадати Тараса Шевченка: „Правда в кожного своя!”

Тим часом дякуючи діям ДГ, Київ задихається в диму. Державою лунають вибухи. Окупанти порушують мир, коли їм це зручно, коли є цілі на мушці.

Табір Президента очікує, що за змінами до конституції Опозиційний блок і інші промосковські партії (ОБ і КО ) почнуть агітацію згідно виборчих законів України.

Між тим, Запорозька область. Токмак.

4 вересня забігла жінка. Їй треба було стаціонарний телефон, аби подзвонити до СБУ!

Розповіла про робітника Центру соціального, що назвався В’ячеславом Білецьким. Вона стала свідком, як цей „робітник”, замість виконувати свої службові обов’язки з обслуговування пенсіонерів, немічних, відкрито вів антиукраїнську пропаганду, закликав до війни з Києвом на боці Путіна. Критикував усю українську владу. Особливо дістав на горіхи Президент України. Закликав до відновлення СССР. Працював натхненно і не ховаючись, переконаний у власній захищеності.

Тобто, поки український табір готується до виборів, поки одні партії зачиняють членів інших партій під домашні арешти, ОБ і КО готує Україну до війни, розвідують настрої, налагоджують контакти, планують де можуть ДГ ховатися і в кого.

Сказка про парикмахера (перевод с итал.)

Однажды пришёл цветочник к парикмахеру постричься. Когда пришла очередь платить, парикмахер сказал: «Я не могу взять деньги. На этой неделе я стригу на общественных началах». Цветочник поблагодарил его и ушёл. На следующее утро, когда парикмахер пришёл открыть своё заведение, перед дверью он нашёл благодарственное письмо и двенадцать роз.

Затем пришёл постричься пекарь, но когда он хотел заплатить, парикмахер сказал: «Я не могу взять деньги. На этой неделе я стригу на общественных началах». Пекарь, довольный, ушёл. На следующее утро парикмахер обнаружил у двери благодарственное письмо и двенадцать пирожных.

Аналізуючи обрання Порошенка, не можу знайти відповіді на головне питання – чому?  Як так сталося, що люди, які позиціонують себе як щирі українці, проголосували за послідовника Януковича?   Що мене особливо вразило – це голосування за збереження олігархічної системи Києвом та Західними областями України, чого не було навіть під час болотування В’ячеслава Чорновола десятки років тому.  Як і на попередніх виборах, ці області голосували за демократичний розвиток!   Що ж сталося???   Невже пропаганда після совкового періоду вплинула менше на людей, ніж олігархічна система?  Виходить, що так!