хочу сюди!
 

Нина

49 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 50-56 років

Замітки з міткою «мої вiршi»

*** *** ***

[Приєднана картинка] Кого у снах тепер ти зустрічаєш? Що у своЄму погляді ховаєш? Я оправдань вже слухати не хочу, Мовчи…Про все сказали твої очі. У глибину душі хотіла зазирнути, Та слів облудливих я не бажаю чути. МоЄму серцю не потрібна ця розмова, Хоч назавждИ в нім залишИвся слід любові. Хай тільки слід, не буду я благати, І не потрібно нових зустрічей шукати. Ми відпустили почуття у морок ночі. Не повертай їх, дай забути твої очі…

А післязавтра осінь...

[Приєднана картинка] А післязавтра осінь… ось і знову Зміню сторінку у календарі… Зникає літо… що ж – було чудовим! Лишає слід від себе у дворі... Паркан із написом лишень «А я на морі!», Зелена фарба, поспіхом курсив… І подумки всміхаюсь мимоволі – Це ж позитивно, гарний був мотив... Та під ногами вже пожовкле листя – Берізки ранні скинули вбрання. Зігріє спогадом бабусине обійстя, Осінній сад, стежина навмання... Так захотілося смачного чаю з м’яти В старенькій...

Читати далі...

Якби ти знав...

[Приєднана картинка] Якби ти знав, яке в моїй душі Палає полум’я незгасне до віршів! Яскраве, незабутнє... Знову й знов Писати серцем змушує любов. Та сама, неповторна - між рядків... Невже здивований? Ти теж її хотів! Підтримував завжди, хоча й зникав - Мов вільний вітер все на щось чекав… Чогось новОго - незбагненний світ! Приваблював цікавості політ… Я розумію силу почуттів - Для цього не потрібно зайвих слів. Такою я й сама колись була, Шукала довго і знайти...

Читати далі...

Лабіринт

Твоє життя - суцільний лабіринт, І марно з нього вихід ти шукаєш. Натомість в глибину душі поринь, Поглянь, в якому мОроці блукаєш. Перед тобою в чомусь винен цілий світ, Але отримуєш лиш те, чого чекаєш. А всі проблеми – це твоЇх претензій слід, Ти сам від себе в темряву тікаєш. Навколо тебе заздрість і обман, В кожній людині ти знаходиш щось погане. Всі проти тебе, ворогів цілий майдан, Із задоволенням ти закував би їх в кайдани. А що б змінилося...

Читати далі...

Мій неповторний

[Приєднана картинка] Моєю казкою ти став немов учора, А стільки вже сторіночок життя, Де плаче небо і сміються зорі Перегорнули разом ти і я… Такий чарівний і такий привітний із ароматом вишуканих снів, із затишком замисленого літа й з зажуреним туманом вечорів... Я неприховано у тебе закохаюсь знов, сонними алеями йдучи… Тернополе! Мій неповторний раю, в мені душею сонця ти звучиш, в мені ти розливаєшся любов’ю і напуваєш радістю без меж. Тернополе! Спасибі, що зі мною...

Читати далі...

Не розлюбила…

Я за тобою знову так сумую… Перераховую у небі тьмяні зорі і їх холодним подихом цілую, мов перед долею схилилась у покорі. Хтось скаже : «Ні, вона ж бо не любила, що легко так відмовилась від нього!» Не сперечатимусь… Навіщо? Та й не сила… Немає більше крил у серця мого… Не розлюбила… просто перестала про це щомиті шепотом кричати, і не тому, що слів мені замало, – тому, що знати це тобі не варто, бо раптом там у тебе чисте небо і ти у нім літаєш вже щасливо...

Читати далі...

З Днем народження,Україно!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Є в світі край червоної калини – Земля веселки і співучих солов’їв З ім”ям прекрасним і величним Україна. Я їй сьогодні віддаю низький уклін. Лиш тут таке безкрає синє небо, Лани квітучі і березові гаї. МилУють очі і серця красуні-верби, І саме тут найкращі пишуться пісні. Моя країна – це вишневії сади, Це мальовничі...

Читати далі...

Пути Господни

[Приєднана картинка] «Несправедливо всё на свете, ну где же Бог? Зачем молчит?Зачем же терпит Он всё это? Ведь на несчастьях мир стоит..." Такими мыслями терзаясь, по лесу юноша шагал, Вопрос такой понять стараясь, домой тропинку потерял. Но вдруг навстречу путник с сумкой идёт дорогою лесной, И на вопрос: «Укажешь путь мне?», ответил: «Да, пойдём со мной».Змеёй в лесу тропинка вилась (скорей бы долгожданный дом), Вдруг перед ними появилась избушка под большим кустом. Хозяин, ...

Читати далі...

Не тавруйте осінь

[Приєднана картинка] Я вже чую ніжний запах осені У сплетінні літньої палітри, У журливих колисанках вітру. У небес розхристаної просині. Запізнілими стежками-долями Літа синьоокеє світання Залишає теплі на прощання Спогади, мереженії зорями. Заглядає осінь у віконечко, Їй немає в світі цьому рівних, Не буває барв таких чарівних Ніж сплетіння фарб осінніх з сонечком Не тавруйте осінь серця холодом, Не малюйте душу їй сльозами, Бо її вітри – мелодій гами, Бо дощі у неї...

Читати далі...

Місто з присмаком кави

[Приєднана картинка] Кавовий присмак вечірнього Львова Ти забери із собою на згадку. Запам’ятай його подих казковий І насолоду в червоних горнятках. Візьми з собою його частинку, Взамін лишивши свою усмішку. Сховай у очах ледь помітну сльозинку. Не треба печалі… Ну якщо тільки трішки… Згадай прохолоду серпневого ранку І вуличок древніх красу загадкову. Розбите шампанське на Високому Замку, В затИшній кав’ярні душевну розмову. Поглянь – в небі райдуга...

Читати далі...