Армія, МВС, СБУ під "мудрим" керівництвом пастора Турчинова планомірно здають територію рашистам, і лише розрізнені групи патріотів намагаються протистояти агресії. Музейна сотня і Музей плакату перетворилися на справжній інформаційний центр спротиву України. Відкрили виставку плакату "Крим - це Україна!".

З перших днів Майдану виникла група плакатотворців, яка відчайдушно пропагувала Революцію, морально знищуючи кодло Я-овоча. Багато їх робіт, що вже мають історичну цінність, виставлено на виставці "Плакати Майдану" в скромному приміщенні Музею плакату України в Тернопільській садибі Сучасного села Національного музею народної архітектури та побуту України.

Саме Плакатна сотня чи не єдина серед чисельних силових відомств, вчинила потужний пропагандистський спротив рашистським окупантам в Криму. Міжнародна група авторів, більшість з яких воліє залишатися анонімними, побоючись за особисту безпеку, фактично миттєво створила негативний імідж Путіну і його посіпак-колорадів.

Кілька десятків плакатів тих днів було представлено на пресовому відкритті виставки "Крим - це Україна!".

-Діяльність Музею плакату є дуже важливою в контексті інформаційної війни з Росією. Плакати не лише висміюють московського диктатора та його прихвоснів, але й надихають українців на боротьбу. Саме тому центральним образом більшості наших робіт є український патріот, революціонер, повстанець, козак, який і на Майдані, і в нинішні скрутні часи йде в бій. Битися і зброєю, і словом, і плакатом, – сказав директор центру ОПАД, заступник директора Музею плакату  Сергій Пархоменко.

Директор ОПАД також презентував свої власні плакати та плакати, зроблені спільно з його колегами – громадськими активістами Володимиром Смоляковим (Луганськ) Євгеном Дробком (Миколаїв) та істориком, музейником Ігорем Нетудихаткіним (Київ). Останні два поклали свої вірші про Крим та про Майдан на плакат. Хоча вищезазначені плакатисти не змогли бути присутніми на відкритті, натомість в музей завітали знані художниці Ася Колос та фотохудожниця Катерина Крючкова, чиї роботи теж є на виставці. До речі, Катерина Крючкова презентувала два постери Музею плакату, які дуже сподобалися присутнім...

Керівник Українського інституту воєнної історії, координатор комітету порятунку музеїв Криму Віктор Карпов ще раз привернув увагу до чисельних проблем окупованого півострова, зокрема, комплексу в Балаклаві, що є філією Національного військово-історичного музею, який і досі очолює сумнівний призначенець зрадника екс-міністра Лебедєва...

Голова Ради МПУ, доктор історичних наук, член Політради Правого сектору Павло Гай-Нижник, зазначив, що плакати мають велике виховне значення для української молоді, війська, патріотів. Наголосив, що майданівці не дадуть знищити єдиний офіційний музей подібного профілю в Європі. Особливо це стосується спроб тиску на журнал "Музеї України" і Музей плакату при редакції, після публікації матеріалу про фаворитку кримінального олігарха Ахметова, яка нині фактично очолює Мінкульт...

-Музей плакату перетворився в справжню родзинку відділу Сучасне село в Пирогові! - підкреслив заступник директора Національного музею народної архітектури та побуту України Вадим Логвінов. - Сюди цілеспрямовано йдуть люди з усієї України, туристи з десятків країн. Відділ буквально ожив! Вважаю, експеремент вдалим! Хоча приміщення вже замале для такої кількості робіт!

Особливу увагу присутні журналісти 1+1, радіо Свобода, газети Вести, телестудії Міноборони та інші приділили плакатам військової тематики. А героями презентації стали бійці Деснянської Самооборони, які днями затримали 22 найманця-снайпера на Троєщині. Дмитро Бричок, координатор Самооборони, детально розповів про цю пригоду.

І Самооборона, і Правий сектор підкреслили, що будуть всіляко підтримувати Музей плакату при журналі "Музеї України".

До речі, музей поповнився новими унікальними експонатами - Віктор Карпов передав два щити з Майдану і прокопчений прапор з написом Волинь. До речі, жестяний щит витримав постріл картеччю, явно врятувавши комусь життя...

-А будівельна каска не змогла врятувати поки що невідомого нам майданівця, вбитого снайпером у потилицю, - повідомив Віктор Карпов, - Ми думаємо, що то був хлопець з Харкова. У касці отвір від снайперскої кулі. Вулиця Інститутська. Тепер вона під плакатною Стіною Небесної сотні...

-Ми не дуже розуміємо позицію керівництва Мінкультури! - дивується Дмитро Бричок, - Пройшло вже кілька місяців, а головні музеї України ще не презентували жодної офіційної виставки про Майдан! Хоча виставку про жлобську розкіш маєтку Януковича відкрили відразу! Чому маленький Музей плакату, виключно на особисті кошти його фундаторів, може робити такі резонансні виставки, а заклади з гарним державним фінансуванням Майдан "не помічають"?

Головне, попри всі складності, виставку створили і відкрили.

До Музею плакату постійно йдуть люди. Це - головне!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату при журналі "Музеї України"

Фотохудожник Катерина Крючкова в центрі

Дмитро Бричок з Самооборони

А.Колос

 

    Ті події ще чекають своїх істориків. Мало хто розуміє, що відбулося. Росіяни перебувають у якомусь зомбі-екстазі, розмахуючи прапорами і портретами "визволителя" Путіна. Українці злі і пригнічені. Мешканці Криму розгублені.

Спокійного пояснення ніхто дати не може. Емоції затьмарюють розум. Той стан назавжди зафіксували плакатисти. Музей плакату України насмілився презентувати міні-виставку "Крим - це Україна!".

Як не дивно, тут найбільш оперативно спрацювала українська Вікіпедія.

Під час Європейської революції, після втечі з України колишнього президента України Віктора Януковича 21 лютого 2014, наступного дня після закінчення зимових Олімпійських ігор в Сочі — 24 лютого 2014 Росія розпочала неоголошену військову спецоперацію окупації Криму з допомогою спецназу ГРУ РФ, підрозділів військ ВДВ та чеченського батальйону «Восток».

При захопленні держустанов та військових об'єктів України використовувалися також привезені з Росії «козаки» та так звані «сили місцевої самооборони» (російські військовики без знаків державної приналежності на уніформі). До другої половини березня 2014 окупація Криму російськими військами була закінчена. Українські війська, що до цього утримували свої бази та місця дислокації, здалися без бою.

18 березня 2014 Державна дума РФ ухвалила «Договір про входження Криму до складу РФ». 21 березня президент Путін підписав указ про ратифікацію цього Договору та надання Криму статусу «федерального округу у складі РФ» та статусу міста федерального значення Севастополя.

27 березня 2014 Генеральна асамблея ООН більшістю голосів підтримала резолюцію, якою визнається непорушність територіальної цілісності України і визнається недійсним «Референдум про статус Криму».

За відповідну резолюцію проголосували 100 країн-членів ООН."

А ось цитата російської Вікіпедії.

23 февраля 2014 года над городским советом Керчи был спущен украинский флаг и поднят российский. Массовое снятие украинских флагов происходило 25 февраля в Севастополе[. С резкой критикой новых властей в Киеве выступили казаки в Феодосии. К пророссийским акциям подключились и жители Евпатории. После того как новые власти в Киеве распустили Беркут, глава Севастополя Алексей Чалый отказался выполнять этот указ.

Рано утром 27 февраля 2014 года группы вооружённых людей заняли здания парламента и правительства Крыма в Симферополе, а также блокпосты на Перекопском перешейке и Чонгарском полуострове. В тот же день Верховный совет Крыма назначил главой совета министров Сергея Аксёнова.

6 марта 2014 года Верховный совет Крыма принял постановление о вхождении республики в состав Российской Федерации в качестве её субъекта и назначил референдум по этому вопросу.

11 марта 2014 года Верховный Совет Автономной Республики Крым и Севастопольский городской совет приняли Декларацию о независимости Автономной Республики Крым и города Севастополя.

16 марта 2014 года в Крыму состоялся референдум, в котором приняло участие около 82% избирателей, из них 96% проголосовали за вступление в Российскую Федерацию. 17 марта 2014 года согласно результатов референдума Республика Крым, в которой город Севастополь имеет особый статус обратились с просьбой о присоединении к России.

18 марта 2014 года подписан межгосударственный Договор между Российской Федерацией и Республикой Крым о принятии в состав Российской Федерации Республики Крым. В соответствии с договором в составе Российской Федерации образуются новые субъекты — Республика Крым и город федерального значения Севастополь. 21 марта в Крыму образован одноименный федеральный округ с центром в Симферополе. После присоединения Крыма к России встал вопрос о судьбе украинских военных частей, расположенных на территории полуострова. Вначале эти части были блокированы местными отрядами самообороны, а затем взяты штурмом, например Бельбек и батальон морской пехоты в Феодосии. Во время штурмов частей украинские военные вели себя пассивно и оружие не применяли. 22 марта украинские СМИ сообщали об ажиотаже среди крымчан, которые стремились получить российские паспорта. 24 марта в Крыму рубль стал официальной валютой (хождение гривны временно сохранилось).

Було написано чимало статей, знято телесюжети. І знову - хвиля емоцій.

 

- Музей плакату ризикнув показати ті події очина художників. Чесно кажучи, мені як історику стало страшенно цікаво, як плакатисти, серед яких професійних художників не так і багато, зможуть передати суть? - розповів Генеральний директор Національного музею народної архітектури та побуту України Дмитро Заруба, де розташована Галерея Музею плакату, - Я сприймаю виставку "Крим - це Україна!" як неймовірний творчий експеримент. І коли побачив все після закінчення монтажу, мушу визнати - експеримент вдалий! Адже, на відміну від істориків, відчайдухи з Плакатної сотні вважаються безпосередніми учасниками оборони Криму! Фактично, лише вони відкрито вступили в боротьбу! Взагалі, діяльність плакатотворців під час Майдану, епопеї в Криму, битві за Донбас вимагає окремого дослідження. То - справжні бійці!

-Ми хвилюємося за художників з Росії і Білорусі, що створили і опублікували в мережі гострі сатиричні плакати про нинішню владу РФ, їх Президента! - повідомив заступник директора Музею плакату, політолог Сергій Пархоменко, - Місцеві спецслужби розпочали на тих митців справжнє полювання. І хоч вони працюють анонімно, кількох вирахували. До речі, на наших виставках "Плакати Майдану" і "Крим - це Україна!" є кілька робіт з тоталітарної Росії. Чимало їх плакатів на сторінці МПУ в Фейсбуці. Автори, на жаль, нам невідомі. Однак, сподіваємося, що коли до сусідів повернеться демократія, все нормалізується...

Стихійно сформована Плакатна сотня дійсно показала свою неймовірну ефективність. Ми всі були страшенно здивовані, коли під час Майдану скромна сторінка Музею плакату України перетворилася на потужний ЗМІ нового типу. Плакатисти несподівано опинилися на ідеологічній передовій, посунувши навіть оперативних журналістів. І якщо преса змушена дотримуватися якихось професійних стандартів, стримувати емоції, то плакатотворці мають повну емоційну свободу. У виразах і образах особливо не стримуються...

На виставку "Крим - це Україна!" відібрано з інтернету сорок плакатів. Деякі автори нам відомі, більшість залишаються анонімними - хтось боїться репресій, хтось свідомо не хоче розкриватися з різних причин, декого ми самі не змогли індетифікувати... Тому вирішили плакати ніяк не підписувати - вони говорять самі за себе. Хоча, всіх легальних авторів Музей плакату і група наших сайтів, перш за все "Музеї України" та "Нова Січ", завжди із задоволенням рекламує та просуває. Особливо молодих!

На закінчення, весела замальовка з життя Музею плакату, що діє у Тернопільській садибі Сучасного села Нацмузею у Пирогові. Будень. Двері відчинені. На вході наш доглядач пані Тетяна. Я заклопотано підрізаю плакати, вставляю в рамки... Впевнено входить дівчинка-тінейджер, тягнучи маму з крутим фотоапаратом. І починає робити їй екскурсію, розказуючи про історію голівудської актриси Хлої Моріц, чий образ використав Сашко Лісовський на початку Майдану, як журналісти (тобто я) зверталися до Посла і Держдепу США, Стівена Кінга. Потім підвела маму до знаменитого фото журналістки "Тижня" Валерії Бурлакової, де вона прикурює від коктейлю Молотова. Сказала що журналісти (тобто я) визнали те фото знаковим, але обурилися літні релігійні жінки, що то пропаганда тютюнопаління. "Правильно! Дівчаткам не можна палити!" - педадогічно вставила мама. "Але ж, вона зараз ту пляшку кине і когось спалить!" - революційно заперечила Мала. Потім дитя розповіло про знаменитий плакат Наталки Шуст-Цимбалюк. Дівчина в протигазі з молитвою. Каже, ікону Майдану з нею хочуть робити...

Я ошаліло все те вислухав, навіть не встигнувши познайомитися і подарувати дівчинці календарик. Поки приходив до тями, відвідувачі зникли. Ще й якийсь італійський журналіст збив - готує статтю, жадібно почав фотографувати сатиру на Путіна...

Ікону намалюють з плаката... Це треба якось осмислити.

Взагалі, інтернет-імідж Музею плакату давно має міжнародний рівень. Якби не слава в мережі, хто б що знав про дві крихітні кімнатки, забиті плакатами... А так, до нас цілеспрямовано йдуть люди з усього світу. Значить, потрібна справа!

Тож, виберіть день, огляньте міні-виставку плакату "Крим - це Україна!".

Віктор Тригуб, директор Музею плакату при журналі "Музеї України"

Друзья мои. Сообщаю вам дополнительную информацию по украинскому гражданству в Крыму. Для тех, кто хочет остаться гражданином Украины: 
Вам необходимо написать соответствующее заявление в Федеральной миграционной службе. В интернете распространяется информация, что таких служб в Крыму работает 27 и 5 в Севастополе. Ответственно заявляю, что это ЛОЖЬ!!!. Сегодня начальник ФМС в Симферополе Хугаев известил меня, что в Крыму кроме Симферополя таких служб всего две- в Бахчисарае и в Белогорске. Соответственно, в Севастополе- своя и она одна. Для тех, кто проживает в Керчи, Феодосии, Судаке Нижнегорске, Белогорске, Старом Крыму и в этих районах- ближайшая ваша ФМС- в Белогорске. Для проживающих в Бахчисарайском районе- Бахчисарай. Для остальных- Симферополь, бульвар Франко 44, каб №1. Это напротив республиканского ГАИ на ул Куйбышева (Куйбышевский рынок). Для тех, кто самостоятельно будет подавать заявление еще раз сообщаю: необходимо иметь копию паспорта Украины, сам паспорт, и копию свидетельства о рождении (но не обязательно). Если есть дети несовершеннолетние, вы по своему желанию вписываете их в заявление на получение Украинского гражданства. То-есть ваш ребенок не будет российским гражданином, ну и как минимум, не будет служить в российской армии. После подачи заявления вам выдадут справку о том, что вы приняты к рассмотрению по части отказа от российского гражданства. Печать на справку НЕ СТАВЯТ, т.к. все штампы и печати были изъяты новой властью, а новые, российские еще не готовы. Поэтому все справки только за подписью начальника отдела. 
Те, кто хочет выписаться или прописаться: в ближайшие 2-3 недели это невозможно, по причине отсутствия печатей и штампов.
Для тех, кто находится за пределами Крыма: вы можете отправить свое заявление письмом с уведомлением, но не позднее 18 апреля. В письмо вложите заявление и копию паспорта. Если есть- копию свидетельства о рождении. 
Для тех, кто считает, что остается гражданином Украины, если НЕ БУДЕТ подавать соответствующее заявление: с 18 апреля вы автоматически вноситесь в базу данных о гражданах РФ. На Вас будет готовиться бланк паспорта. Затем при определенных обстоятельствах Вам понадобится паспорт и Украинский паспорт на территории Крыма будет НЕДЕЙСТВИТЕЛЕН, т.к. вы не подали соответствующее заявление до 18 апреля. У вас будут требовать российский паспорт и вы его получите. 
В случае, если после 18 числа, когда вы автоматически становитесь гражданином России, вы захотите вернуть украинское гражданство, вы можете это сделать, пройдя определенные процедуры, которые займут много времени ( до нескольких лет) и денег. 
Для тех, кто получает российский паспорт и оставляет украинский. На сегодняшний день это не двойное гражданство. Это называется второе гражданство. Какая разница- мне не ведомо. Да ладно, мне. Им самим не ведомо. НО! На территории Крыма приоритетным является российское гражданство (первое) и как гражданин России вы имеете все "права" россиян, ну и обязанности. Выезд на территорию Украины будет осуществляться в визовом режиме. Ну, а на территории Украины можете пользоваться Украинским паспортом. Ну и еще! То, что всего 6 человек изъявили желание остаться гражданами Украины- ЛОЖЬ!!! (Господи, как я культурна, бляха- муха!). Мое заявление было 19-м. После меня в очереди стояло человек 20. Сегодня я была там и к моему удивлению, очередь на отказ от российского гражданства была больше, чем за гражданством. Кого интересуют правовые аспекты, читайте мой предыдущий пост и комментарии к нему. Или задавайте вопросы здесь. Что знаю- расскажу.
Миграционная служба работает ежедневно с 9-00 до 18-00. Обеденный перерыв с 13-00 до 14-00.

А на що ще варто було чекати? http://pavlozayets.blogspot.com/2014/03/blog-post_26.html

Понад 6,5 тисячі військовослужбовців та членів їхніх сімей заявили про готовність бути евакуйованими з Криму. Про це на засіданні Ради заявив в. о. міністра оборони Ігор Тенюх.

«Понад 6,5 тисячі військовослужбовців та членів їхніх сімей, (з них – 4300 військовослужбовців та 2500 членів їхніх сімей) бажають продовжити службу в Збройних силах України, і хочуть бути евакуйованими з АРК», – заявив Тенюх.

У той час він сказав, що загальна чисельність військовослужбовців військових частин, дислокованих в АВК та місті Севастополь, складала 18 800 військовослужбовців.

«З них – військово-морських сил – 11900, повітряних – 2900. Решта військових частин – 4 тисячі», – зазначив  в.о. міністра оборони.

Тенюх повідомив, що для цього дислокації військовослужбовців створено штаб керівництва, розгорнута та розпочата робота трьох спільних операційних пунктів на основних магістральних шляхах із АРК: Армянськ – Херсон – с. Ставки, Армянськ – Нова Каховка – Старокостянтинівка, Чонгар – Старокостянтинівка –Чонгар.

Міноборони констатує, що близько 50% особового складу військовослужбовців Збройних сил України у Криму перейшли на бік російських військових. Про це на брифінгу сказав заступник начальника Головного командного центру Олександр Розмазнін.