Весеннее путешествие тропинками Крыма 2010

Блог на i.ua невыносим, тут читать и смотреть фото намного удобнее:

http://fot.in.ua/2010/05/krum-2010/

7 травня о 13.15  біля входу до Київської міської адміністрації (вул. Хрещатик, 36) відбудеться презентація акції «Зробимо Київ чистим».
Екологічні активісти, небайдужі мешканці міста та відомі зірки звезуть під київську мерію 10 мішків сміття, зібрані в 10 районах столиці.
Незважаючи на періодичні акції з прибирання, Київ досі завалений сміттям, і організатори акції хочуть наочно продемонструвати це міській владі.
Це відбувається в першу чергу тому, що, всупереч закону, ніхто не штрафує людей, які смітять, а комунальні служби не забезпечують достатню кількість урн та баків для сміття.
Змінити такий стан речей покликана акція «Зробимо Київ чистим».
5 червня 2010 року, у Всесвітній день захисту навколишнього середовища відбудеться масштабне прибирання зелених зон Києва за один день. Його учасники планують не лише прибрати своє місто, але й підписати петицію до влади з вимогою штрафувати тих, хто смітить і організувати ефективну систему сортування та збору сміття.
Учасники презентації:
Юрій Пивоваренко, координатор ініціативи «Зробимо Україну чистою»
Григорій Чапкіс, заслужений артист України 
Ірена Карпа, відома українська письменниця, журналістка
Ганна Гопко, співкоординатор Руху добровольців «Простір свободи»
Андрій Білокінь, координатор проектів із змін клімату WWF
Контакт: Юрій Пивоваренко - 097 230 94 11
Довідка:
До ініціативи групи молодих киян «Зробимо Київ чистим!», підтриманої  Рухом «Простір свободи», долучилися Українська мережа енергетичний інновацій Greencubator, «Екоклуб Зелена хвиля», Демократичний Альянс та інші партнери.
«Мета проекту «Зробимо Україну чистою» – підвищити відповідальність кожної людини та залучити її до розв’язання гострої смітникової проблеми, попередити смітниковий Апокаліпсис. А це можливо, якщо поінформовані та культурні громадяни не кидатимуть сміття повз урни та нарешті почнуть його сортувати. Адже сміття (пластик, папір, метал, скло) – це цінний ресурс, вторинна переробка якого дозволить наповнювати бюджет та вирішити екологічну проблему, одну із найгостріших... І ще зменшити площі, що відводяться під сміттєзвалища, які зараз дорівнюють території країни Люксембург» - розповідає Юрій Пивоваренко, координатор проекту.
Акція «Зробимо Київ чистим» матиме не лише екологічний, соціальний та економічний ефект. Вона є першим кроком в реалізації довгострокового проекту «Зробимо Україну чистою», покликаного гармонізувати взаємини людини й природи, зробити модним життя в чистій і культурній країні, подолати суто споживацьке ставлення до навколишнього середовища.
Підтримати проект та долучитись до акції 5 червня можна не лише в Києві, але й у будь-якому куточку країни.
Уперше подібна масштабна акція відбулася в Естонії в 2008 році. Цього року подібні акції на рівні окремих міст чи цілих країн проведені або готуються в Португалії, Румунії, Словенії, Латвії, Індії.
Детальніше ознайомитися з проектом та його першочерговими потребами можна на сайті http://letsdoit.org.ua/.

Приєднатися до події

Все началось в субботу, когда нам пришла мысль покататься на мопеде по Киевской области. Мы и раньше ездили часто - в теплое время года, а в прошлом даже с палатками заезжали на территорию заповедника в Вышгородском районе (от Козаровичей в сторону села Богданы). И вот в субботу мы снова поехали по знакомому маршруту, без проблем заехали на территорию заповедника в Сухолучье, потом выехали со стороны Любимовки. Правда, в Любимовке нас удивил шлагбаум и дядьки рядом с ним. "Странно, кого-то охраняют?", - подумали мы.

А в воскресенье мы узнали, кого.





В тот день, 2 мая, мы двумя мототранспортными средствами поехали снова в заповедник. Въехать решили со стороны Любимовки, где около шлагбаума вышел подвыпивший дядька и строго спросил - куда едете? Мы говорим - в Богданы. И поехали мы дальше. НО. В тот момент я снимала видеокамерой наш путь, и дядька камеру приметил. Тогда я и не представляла, что снимать камерой лес - грешно и почти что противозаконно!

Мы здорово прокатились, и через 2,5 часа таки попали в Богданы...где нас ждал "Беркут". !!! Мы остановились. Нас попросили предъявить документы, которых ни у кого из нас не оказалось. После чего проверили мой рюкзак, где была видеокамера. Попросили дать камеру, включить ее и показать, что снимали! Я включила, беркутовец сел в машину, рядом усадил моего товарища, и стал смотреть нашу кассету... Не знаю, как долго бы он смотрел видео, если б
товарищ мой не позвонил знакомому в пресс-службу МВД с просьбой помочь разобраться в ситуации... К слову, мы оба - журналисты... По ходу приключения беркутовец (один из семи) сказал мне: Вы нас поймите, мы охраняем дом Главы Государства! "Опа, а где он, ДОМ?", - подумала я, зная, что Межигорье от Богданов далековато... Уже потом я узнала, что еще один дом находится в Пиляве, недалеко от Богданов... Нас отпустили. Мы поехали к реке обсудить приключение...

Когда выезжали из Богданов, за нами до ворот в Сухолучье следовала милицейская машина - Нива белого цвета... Боялись, что не уедем?

У ворот в Сухолучье нас встретили дядьки в военной форме, представившись общественным формированием. И сказали, что "пожароопасный период", а потому без пропуска в заповедник путь запрещен!

На следующий день, 3 мая, мы снова поехали к воротам в Сухолучье, уже с документами, как журналисты, и нас не пустили, снова говоря о том, что нужны пропуска. Мы поехали в Любимовку, но и там дядьки в форме сказали, что увы, нельзя.

Мораль сей басни такова - тысячи гектаров леса охраняются для того, чтоб Януковичу комфортно было охотиться в заповедных лесах... Попасть в заповедник практически невозможно - по всему периметру пропускные пункты, а кроме того, в лесу вышки с наблюдением... Много чего я зафиксировала на видео... мой друг пишет статью о том, как внутри Украины начали появляться зоны пропускного режима... естественно, это все противоречит Конституции, которая гарантирует украинцам свободу передвижения. Но, наверное, Гарант Конституции с такой нормой Конституции не знаком.

Стаття 33 .  Кожному,хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується
свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно
залишати територію Украї­ни, за винятком обмежень, які встановлюються
законом. Громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися в Україну.

Право на свободу пересування і вибору місця проживання в межах держави та
право залишати будь-яку країну, включаючи власну, закріплено також
міжнародними актами: Загальною дек­ларацією прав людини від 10 грудня 1948 р. (ст. 13), Міжнарод­ним пактом про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 р. (ст. 12), Протоколом № 4 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод від 16 вересня 1963 р. (ст. 2), Євро­пейською конвенцією про правовий статус трудящих мігрантів (Страсбург, 24 листопада 1977 р.) і багатосторонніми та іншими двосторонніми міжнародними актами.
Формування коментованої статті 33 включає дві іпостасі сво­боди пересування — статичну і динамічну. Вона охоплює як право перебування в одному місті, так і його зміну, включаючи свободу виїзду за кордон, переїзду напостійне або тимчасове місце прожи­вання в іншу країну і безперешкодне повернення на батьківщину.

Украина для людей???

Долина реки Клена - частный сад в Саутленд, Новая Зеландия.


  [ Читать дальше ]

Про вулкан сейчас много говорят. Его клянут за отмененные рейсы, его боятся. Во мне он вызывает волнующее чувство осознания, насколько сильна и прекрасна природа, насколько ей насрать на человечество, пластик, химические отходы. Она нас стряхнёт, как блох, и быстренько самоочиститься. А потом, если захочет, заведёт новых нас.

Віддихнули супер! Кого цікавить сюда,http://photo.i.ua/user/1573890/184363/

Ну, что ж, рано или поздно это должно было случиться. Фотик упал вместе со штативом. Улететь не смог, так как был привинчен. Потому перекосило бедняге объектив и, возможно, этот кадр - последний, сделанный моей чудесной цифровой мыльничкой с ультразумом.
Первый олимпус мне достался от сына. Он на него заработал, он его купил и после - отдал мне, когда купил второй (вот этот самый).
Заработав на следующий, он отдал мне второй и черная пластмассовая, весьма несложная и, по нынешним временам, абсолютно непрестижная машинка верой и правдой служила мне пару лет. Да нет, года три, наверное.
Мы с ним где только не бродили и каких только мест не облазили. Не падал ни разу, хотя мог бы, даже и в воду, учитывая мою любовь к неудобным точкам съемки. Честно валялся в рюкзаке в специально сшитом для него пальто из замшевой шкурки. Шкурка позволяла не прятать фотик в футляр и потому он всегда-всегда был под рукой. И нам с ним это ужасно нравилось.
Последний год мне в сети неоднократно пеняли, мол, Лено, снимай нормальной техникой, раз ты делаешь это неплохо. Но денег на нормальную технику нет.
Так что я достала из шкафа захомяченный туда старенький первый Олимпус и проверяю аккумуляторы. Если они все еще работают, буду снимать. 
Собственно, когда я попала в свои ужасно неприятные неприятности и сидела в депорте, в камере-одиночке, то, не имея ни ноутбука, ни фотика, ни мобильника, выпросила у биамте (охранника) полпачки бумаги и, исписав семь шариковых ручек, привезла домой восемь рассказов, шесть глав романа, несколько статей и синопсис фантастического ужжасного романа (а вдруг напишу когда) плюс наброски его первой части. Я даже умудрилась написать там пару рецензий )))
Так что фотоаппарат, конечно, не главное.
Мне нужна голова, сердце и пачка писчей бумаги.
Но все равно снимать очень нравится и хочется.
А это осы, они сняты три дня назад:

День Землі був вчора. Про нього читайте нижче. А завтра в Києві в Маріїнському парку з 11:00 і до вечора приходдьте на масштабний фестиваль Дня Землі!

День Землі (англ. Earth Day) — відзначається щороку 22 квітня, ця назва, що використовується по відношенню до різних заходів покликана  спонукати людей бути уважнішими до тендітного і вразливого природного довкілля планети Земля. День Землі - це цивільна ініціатива, вона відкрита для приєднання будь-яких людей, груп і організацій. Перша «одноразова» акція цього дня пройшла в 1970 рік у США.... В даний час у більшості країн День Землі ігнорується політичними діячами (з Вікіпедії, укр.).

Починаючи з середини 1980-х років проявилися ознаки глобальної екокризи: споживання людством відновлюваних природних ресурсів перевищило можливості живої природи планети їх продукувати. На основі підрахунків цих показників щорічно визначається «день порушення балансу споживання» («overshooting day», «Hereinfall Tag»):  1987 р. — 19 грудня, 1995 р. — 21 листопада, 2007 р. — 6 жовтня, 2009 р. – 25 вересня. Таким чином, можна простежити тенденцію пришвидшення темпів вичерпання річного біоресурсного потенціалу планети та експлуатації біосфери за рахунок нащадків, що супроводжується необоротним виснаженням природи планети. Прогнозується, що як наслідок у найближчі десятиліття драматичним чином деградуватиме біосфера, що загрожує існуванню людей. 

9-10 березня 2009 року в Бонні (Німеччина) відбулася  зустріч Робочої групи ООН  високого рівня з питань загроз  природі планети. 50 висококваліфікованих  експертів розглянули механізми  глобальної стратегії збереження  біосфери на період після 2010 року, обговорили інструменти втілення плану дій щодо збереження біотичної різноманітності. У результаті зустрічі висунуто ряд концептуальних пропозицій щодо діяльності ООН у цій сфері. Було звернуто увагу на фундаментальне значення біорозмаїття у функціюванні біосфери, підтриманні стабільності клімату та життя на планеті, у тому числі існування сучасної цивілізації. 

Учасник зустрічі в Бонні, д.б.н. Ярослав Мовчан зазначає: «Стан біогеоценотичного покриву  України сьогодні характеризується його серйозним руйнуванням, спричиненим антропогенним впливом. Такий вплив пов’язаний насамперед із розвитком сільського господарства, гірничо-видобувної, металургійної та хімічної промисловості, населених пунктів, енергетичної та транспортно-комунікаційної сфери. Руйнування біогеоценозів та їх компонентів, у тому числі фітоценотичних, явища спустелювання, дегуміфікації, посилення процесів ерозії, підтоплення та фрагментації – виразні прояви екокризи. Мова йде про загрозу природній основі існування людства, держав та спільнот. 

Власне тому ця тематика стала одним із пріоритетів  сьогодення і зумовила потребу в започаткуванні політичних консультацій високого рівня з метою оцінювання ситуації та опрацювання варіантів наступної діяльності на рівні світових організацій та національних урядів. Кризовий стан світової економіки дає додатковий шанс щодо переорієнтації сучасної цивілізації з споживацького розвитку на екологічно-збалансований. Мова, зокрема, може йти про зелені інвестиції, альтернативну енергетику, інноваційні технології, створення стратегічного партнерства між країнам і різними секторами нового типу, залучення різних груп населення до такої еко-реформи. Ситуація закінчення терміну дії Кіотського протоколу може також стимулювати збереження біорізноманіття та формування глобальної планетарної угоди щодо живої природи».      
 

 В рамках  цьогорічного відзначення Дня  Землі варто задуматися, як ми  живемо, що ми робимо з живою  природою, і що буде завтра (і  яке воно буде!). Щодня ми довідуємося  про нові випадки знищення природного довкілля: риби в Київському і Канівському водосховищах, на Пслі і на Десні, про замерзлих звірів в пересувному зоопарку, про дельфінів в банках-дельфінаріях, про вирубані сквери в Харкові, Києві, Львові та ліси по всій Україні. Що далі і заради чого? Ще трохи грошей конкретному олігарху? І проблеми для всіх нас на багато років? Без позитивних зрушень в нашій свідомості, практиці природокористування, в способах і рівнях споживання майбутнє як сучасної цивілізації, так і Української держави є проблематичним. Майбутнє починається сьогодні, з нашого двору і міста, вулиці і лісу, річки і моря. І чи світ даруватиме нам радість життя в здоровому природному довкіллі, чи це буде бетон, смог, сміття, пеньки і джипи – залежить також від нас.   

Приєднатися до події

[ Читать дальше ]