хочу сюди!
 

YuLita

50 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 43-55 років

Замітки з міткою «книга»

Книга vs Телевізор

Читання в більшості випадків передбачає свободу вибору, збереження дистанції та внутрішній опір матеріалу. Тоді як телебачення, зазвичай, обмежується простим під'єднанням до сумнівних інформаційних каналів.  Читання – процес, розрахований на активізацію твоєї індивідуальності, а телебачення спрямоване на позбавлення тебе цієї самої індивідуальності. Сергій Жадан

Аттила. Русь IV и V века.

Аттила. Русь IV и V вка. Сводъ историческихъ и народныхъ преданiй

 Аттила. Русь IV и V вѣка

Автор: Вельтман А. Ф.
Автор
:
Вельтман А. Ф.

Год выпуска: 1858
Жанр: Исторiя. Этнография
Издательство: Университетская типография. Москва
Формат: DOC, PDF, DJVU
Качество:
OCR без ошибок
Язык: Русский
Количество страниц: 113

Описание:
Предлагается перевод ранее раздаваемой в виде сканов книги русского историка 19 века А.Ф. Вельтмана.
Перевод
производился несколько последних недель по инициативе Spikart'a,
собственно я лично участвовал в переводе со 2й по 5ю главу.
     Впервые
за полтора века эта книга стала доступной для лёгкого и приятного
чтения как в адаптированном русском переводе (без "ятей", но с "ъ" и
"i"), так и в полностью осовремененном виде.
Книга
замечательна не только тем, что освещает поворотный этап развития
европейских народов предположительно в 4-5 веке, так называемой, "нашей
эры", но собственно методологией работы с первоисточниками готского и
греческого происхождения, повествующих о славянах. Например, циатата из
Iорнанда о происхождении славян: "...вражья сила, бродя по степямъ,
сочеталась съ ведьмами и произвела на свет то зверское племя, которое
сначала было очень ничтожно и принадлежало къ числу людей только по
имени, означающемъ словеныхъ." или у Геродота о скифах "произшедшихъ отъ
союза Иракла (Геракла) съ русалкой Эхидной".
     Казалось
бы, что достоверного можно извлечь из подобных летописей? Однако,
внимательный взгляд добросовестного историка, произведя очную ставку
этих и писаний иных историков, обнаруживает как именно и почему при
переводах и пересказах наименований местностей, имен и стран появлялись
не только вымышленные герои, но и даже вымышленные города, страны и
народы!
     Выясняется происхождение
европейских народов, кто такие были легендарные нибелунги и Зигфрид,
гунны, готы, вандалы, хазары, шведы, сербы...? Что в реальности
представляли из себя Русь и Римские империи? Откуда произошли названия
городов, рек, народов? Что вообще означало слово Русь? Кто такой Аттила и
кем он правил?Кто правил Великой Русью до Аттилы и после него? Как жили
наши славные предки в то время и многое-многое другое...
    Справедливости
ради надо сказать, что эту методику анализа летописей применял не один
Вельтман, похожим образом работал и Егор Классен и Н.А. Морозов.

Викачати з сервера (9.58Mb)
Наслаждайтесь...

Джерело-->>

Борьба за книгу продолжается... (2011) CAMRip

«Единственное, что нужно для триумфа зла –
это чтобы хорошие люди ничего не делали…»
Эдмунд Бёрк 



На вопрос из зала о том, почему Николай Левашов не повлиял своими способностями на решение суда по книге «Россия в кривых зеркалах», Николай Викторович, в свою очередь, спросил, а что можно было сделать, убить их? Это бессмысленно потому, что заказ на решение суда пришел из генеральной прокуратуры. Николай Левашов не считает возможным применять подобные методы борьбы, пусть даже ради светлой цели, потому что в данном случае он не будет отличаться от тёмных, когда цель оправдывает любые средства. Но от запрещения также есть положительный момент – многие люди решили прочитать книгу только после её запрещения, и процесс распространения книги этим решением суда всё равно остановлен не был. Данное поведение социальных паразитов нельзя назвать умным поступком, потому что правильнее в их случае было бы продолжение игнорирования книги, но у них агония, и они уже действуют не думая.

* На сайте «Остановить произвол» выложены документы (несколько сотен страниц) 4-го и 5-го томов судебного Дела по признанию книги «Россия в кривых зеркалах» экстремистским материалом. Борьба за книгу продолжается...

-
Скачать видео с Народ

Скачать видео с Документал

Скачать видео с letitbit

Скачать видео с vip-file

Смотреть видео Онлайн

Скачать выступление целиком с Levashov
-

---
Источник: http://www.levashov.info
---

"Кандидат на выбраковку" (Антон Борисов)

"Эту книгу стоило бы продавать в аптеке, наряду с антидепрессантами. И не только потому, что свои повседневные проблемы меркнут на фоне исковерканной жизни российского инвалида. А еще потому, что меж страниц сердцем бьется мысль - что бы не случилось, не сдавайся! В нескольких местах сломана правая рука - учись писать левой. Весь мир - из положения лежа - ползи. Адская боль от ежесекундных переломов - терпи. Отец стыдится тебя, маленькая сестра бьет - прощай! Родная мама желает тебе смерти - все равно люби! Какая же должна быть сила духа, воли и любви в сердце, чтобы на протяжении всей жизни, описанной в этом горько-откровенном дневнике, чтобы не сломаться? Ему бы сильное тело, и он бы двигал горы, крутил земной шар! И проникшись этой идеей, ты не замечаешь, как сам начинаешь крутить его…"

 Жестокая книга. Автор он же герой страдает  редкой хрустальной болезнью (кости хрупкие, как хрящи, постоянно ломаются, человек не может самостоятельно передвигаться). Но инвалидность не только не сломала Борисова, а даже наоборот, сделала сильным. Автор научился бороться за жизнь, даже достигнуть определенных успехов. Невероятно, но Борисов практически без поддержки семьи, прикованный к постели смог закончить школу, поступить и закончить университет, переехать жить в Америку. Эта об инвалиде, который пытается вопреки всему выжить в нашем жестоком мире.

 "Кандидат на выбраковку" мне очень понравился. В первую очередь своей правдивостью. Хочется посоветовать прочитать ее людям которые постоянно жалуются на неудачи, плохую жизнь или неблагоприятные условия. Прочитайте и убедитесь, что ваши проблемы по сравнению с проблемами инвалидов - это ничто.

ЖЖ Антона Боисова  http://antonborisov.livejournal.com/

Скачать книгу http://webreading.ru/nonf_/nonf_biography/anton-borisov-kandidat-na-vibrakovku.html

Обов'язково треба прочитати кожному порядному українцю...раджу

Автор Віктор Єрофєєв. "Енциклопелія російської душі".



 
   
В Україні ця книга поки ще дозволена. В Росії вже ні. Як автор
(росіянин, що мешкає в Росії) залишився ще живий ? - незрозуміло. Правда
і російські класики пробували писати відверто, але зовсім трішки, та й
вони всі померли і...  деякі своєю смертю.
А тут ціла книга - відверто
відкрита для всіх: для іноземців та іноземних інвесторів;
для розвідників і шпигунів; для населення сусідніх держав включно з ОБСЄ та
НАТО.
  Для байкерів та мандрівників. Для нареченних і женихів.
 ДЛЯ УКРАЇНЦІВ ЗОКРЕМА...



 І так маленький уривок:

 
 "...Росіяни
стали жертвами власних чеснот. Я не знаю жодного іншого народу, у якого
б деградація зайшла так далеко, як в росіян. Це вже не народ, а
підодіяльник, у який можна засунути, запхати, влити, втелющити все що
завгодно. ПОХМУРИЙ народ - запійний, блудливий, ледачий, байдужий, позбавлений загальної значущості й загальних уявлень про добро й зло.
Інтелігетська гра в хороший нещасний "народ" і погану "владу" закінчилося поразкою самої інтелігенції.
 Не радянська влада нав"язала себе народ
у, а народ погодився прийняти й терпіти радянську владу.
 
 Нас безліч разів попереджали про катастрофу, наводили докази.
 Ми тільки відмахувалися. Найрозумніших оголосили божевільними.
 Російська культура має дивну особливість: у неї коротка пам"ять. Знання не накопичуються. Вони зливаються, як помиї.
 
Російська думка - сліди на піску. Наговорять, накурять, згадають
Тютчева, посміються, розкажуть анекдот, висварять владу, посперечаються,
потанцюють, поцілуються, поб"ються й розійдуться по кістках, по
могилах.
  Прийде наступне покоління - і знову "від яйця". Знов накурять, згадають Тютчева.
 
Думка


Пушкіна, що в росіян є "байдужість до всякого обов"язку, справедливості
й істини, це цінічне презирство до людської думки й гідності -
презирство до всього, що не є необхідностю" ( чернетка листа до
Чаадаєва), досі звучить як уперше.
 
 Ми нікуди не просунулися в
наших міркуваннях, можливо, насамперед тому, що, як і раніше, впускаємо в
себе цю отруту займеника "ми".
  Ми убиваємо без ліку, але тільки не


каємося, але навіть не пам"ятаємо. Приклад з Катинню. Той - таки Пушкін
як національний герой брав участь у брошурі "На взяття Варшави".
 
 Зараз
відбувається формування тієї дивної маси людей, що розселена на
території Росії. Ці люди схожі в одному: вони не готові допомогти один
одному.
 Але вони не готові допомогти й самим собі.
Кажуть,
росіяни щедрі. Але грузинська гостинність сильніша за російську. Кажуть,
росіяни - безкорисливі. Але індуси ще більш безкорисливі. Росіян,
швидче, поєднують погані якості: лінощі, заздрість, апатія,
спустошеність.


  Насрать. Не думати. Плисти в своєму човні..."
                                                                              
                                                      
Автор Віктор Єрофєєв. "Енциклопелія російської душі". Переклав  Василь
Шкляр.


                                                                                                                                                  

Київ 2010 рік.
                                                                                                                                                                 

   (від себе banderas):   Цю книгу я шукав довго. Знайшов. Тепер  можу підказати де взяти і як.

                                                 Пишіть:  e-mail: [email protected] 

At

At

книжкове ...


навіяла замітка френда V4  http://blog.i.ua/user/454598/617108/
цілком з ним згоден - такі книги пишуть хворі чи з деякими психічними відхиленнями люди або ті, яких цікавить тільки 
власна вигода і нажива, тільки аби книгу розкрутити і продати, а що вона несе читачеві їм байдуже! та ще й розвелось 
таких "пісатєлєй" досить немало!

ось хочу поділитись інформацією, в свій час попалось на очі та й зберіг, але ще нажаль не читав ... можливо на 
пенсії вдастсяsmile

жодну книгу чи сайт не рекламую і не піарю, як і доречі нікого і ніщо в своєму блозі!nini

сайти:
Друг Читача – книжковий ресурс, який розповідає про українські книжки, новини українського ринку, анонсує цікаві 
події, рецензує книжки. Ви можете долучитися до книжкового процесу, рецензуючи те, що прочитали.
http://vsiknygy.net.ua/

Книга року Бі-Бі-Сі 2010
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/in_depth/bbc_book_2010_sp.shtml


[ книги ]


Эльтеррус Иар, Белецкая Екатерина Утро черных звезд

За что люблю этих авторов, так за то, что они пытаются найти новые пути развития общества. 

Это новая их книга, из будущей трилогии...Она скоро будет издана. http://zhurnal.lib.ru/e/elxterrus_i/zvezdi_01.shtml

Вот только одна цитата из книги, под которой я подпишусь..

"Десятилетия сверхпотребления сыграли свою роль. Ну зачем, скажите на милость, каждые год-два менять холодильник, коммуникатор или стиральную машину, если старые еще прекрасно работают? Совершенно незачем! А меняли, так как корпорациям нужно было продавать новую продукцию и получать прибыль. Вот и делали вещи ненадежными, быстро ломающимися. Техносовет прекратил эту порочную практику, теперь не выпускают десятки марок одного и того же. Взять холодильники, хотя бы. Есть три типоразмера, выпускаемые государственной фабрикой. Причем они настолько надежны, что способны прослужить тридцать, а то и сорок лет. И никто не получит разрешения на приобретение нового холодильника, если нет официального заключения техника о полном выходе из строя старого. Это касается всех сфер жизни. Никто ни в чем не нуждается, но безумная роскошь не приветствуется, хотя обыватели и бухтят по этому поводу, они бы роскоши порадовались. Что ж, пусть себе бухтят, их мнение мало кого интересует. Ведь в результате описанной экономический реформы Техносовет смог направить средства на действительно важные вещи. А то ранее на новые духи и помады тратилось в десятки раз больше денег, чем на исследования космоса и фундаментальную науку. Слава Созидателю, что это позади!"

Конечно книга не о холодильниках..о чем? для меня это всегда еще одна история на тему что такое быть человеком..об ответственности каждого...

прочитати книгу перед початком дня

ну прочитала. і що? ще тільки взявши до рук, зрозуміла, що то не щось вартісне. так вже повелося, що якщо анотація містить не опис книги, а похвалу, то нічого такого у книзі немає. "критики вже назвали цю книгу звільненням для України". тьху! а, справді. Наталка Михно "Звільнення". читали? буцім журналістка читає щоденник відомої української лікарки, що знайшла ліки від епілепсії. там і картання через аборт, і любов у 40, і прогноз, як Україна буде себе поводити найближчі 30 років. і що? а те, що текст - страшенно разюча мішанина стилів (тут тобі і медична довідка, і художнє перо, і газетні замашки), яка тим нелогічніша, що то щоденник! мова ж про добропорядну жіночку, як думаєте, вона може у своєму щоденнику написати про себе, що має дивовижний позитивізм? от я - не вірю. знаю, важко писати розмовною українською, тим більше, що її власне майже ніде й не чути, але жоден наш писака не має права халтурити у такий час, коли від кожнісінького екземпляру книги залежить популярність нашої літератури загалом. хтось скаже - знаєш як треба, то пиши сама. але критики на те й критики. вони книг не пишуть, існуючи лише для того, щоб тримати письменника в тонусі .

зі. ну так, я перегнула палицю, прирівнявши себе до критика, визнаю. я - рядовий читач

ззі. і відколи це у нас вся проза автоматично потрапляє в розряд роману? та надрукуй я його в хрестоматії - 40 сторінок займе. рядова повість з обрамленням. а то, бачте, роман! аякже

Алфавит и грамматика Новых Знаний (2011) DVDRip

Видео-содержание книги Николая Левашова. Сущность и Разум 



В этой книге автор продолжает, используя свою теорию неоднородности пространства, срывать завесу тайны с очередных «парадоксов» природы. На этот раз в фокусе объектива познания – живая природа и сам человек. Автор формулирует необходимые и достаточные условия для возникновения жизни на планетах. Простота и красота понятий даёт возможность читателю, вполне возможно, впервые в жизни испытать просветление знанием, когда возникает чувство, что знания становятся неотъемлемой частью тебя самого. В первом томе этой книги автор обнажает природу и механизмы эмоций. Показывает роль эмоций в эволюции жизни в целом и человека, в частности. Впервые даётся объяснение чувства любви и от этого объяснения любовь не теряет своей красоты, а наоборот, позволяет человеку понимать происходящее с ним самим и избежать ненужных разочарований... Кроме этого, автор проливает свет на природу памяти, опять-таки впервые показывает механизмы формирования как кратковременной, так и долговременной памяти. И на этой основе раскрывает механизмы зарождения сознания.

-
Скачать видео с
Народ

Скачать видео с
Документал

Скачать видео с
letitbit

Скачать видео с
vip-file

Смотреть видео
Онлайн

СКАЧАТЬ КНИГУ С
LEVASHOV.INFO
-

---
Сайт Николая Левашова:
http://www.levashov.info
---

про "Записки українського самашедшого"

метафори шикарні, асоціації дивовижні, паралелі неземні, техніка викладу - божественна! преклоняюсь перед людиною, яка так вміє замісити тісто тексту, щоб читач милувався кожним словом і тим, як воно підібране. про те, як сюжет мене захопив, як відлунювали в серці і на губах переживання головного персонажа і як сльози хотіли котитись очей, коли розуміла, що не витримує вже не він, а я, - про все це говорити не треба. я маленька сентиментальна дівчинка, що завжди кожух персонажів міряє на себе. мені це не вперше, хоч і сильно, не як колись. але, чорт забирай, що вона хотіла цим усім сказати? що? що історія йде по колу, і до нас повернувся початок двохтисячних з їх абсурдом і відчаєм? чи що нам треба вставати на новий Майдан? чи що ми ні на що не здатні і треба втихомиритись, бо ж усім видно, що сталось із нашої перемоги? що? на останній сторінці немає ні захвату, ні обурення. ні впевненості в тім що ми (п)ідемо і дійдемо. таке враження, що сюжет без фіналу навмисне (а може, він там і є), бо в моїй суб’єктивній фантазії усі учасники дійства просто зрештою знову інвертуються на пустелю. і не в клітці, а у зашморгу. чому це написано саме сьогодні? тут у мене навіть немає бажання щось розуміти.

і ще.

НАРЕШТІ ... нарешті хтось сказав те, що давно вартувало сказати © Дефініція  

так? я, закрита в собі наглухо людина, знала то ще тоді. звісно, не все. я закинула перегляд новин ще класі у восьмому, бо зрозуміла, що від тієї інформації можна збожеволіти. я замкнута у своїх думках, де майже нічого не стається. тепер маю доказ, що для виживання так навіть краще. набагато легше померти за ідею, ніж знайти ідею, варту того, щоб за неї вмерти. я можу дозволити собі збожеволіти лише один раз і хочу точно знати за що. з таких, як я, не робляться ті, що йдуть на барикади. ...

то все, що вище, написала, щойно прочитавши книгу (чомусь так ображено вийшло), не бачачи інших відозв. потім десь помітила замітку: Малкович каже, що то перша книга із запланованої трилогії про сучасну Україну. з цього треба було починати. 

поживемо - побачимо. чекаю продовження