хочу сюди!
 

Людмила

56 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 44-57 років

Замітки з міткою «газ»

Не газуйте до суду щодо газу

Як ви гадаєте, чи є сенс судитись з Росією за газ? Навіть якщо справа виграшна на всі сто, як було у Фірташа?
Почну пояснення з байки, де є близький Віктору Федоровичу образ вовка: "Якось вовк спіймав здобич, а ведмідь її відібрав. Вовк пішов судитися до царя звірів - до Лева у Львів (він  же і Страсбург), а той присудив справедливо: здобич вполював вовк і вона його, отож ведмідь має повернути її вовку. Справедливість ствердилась! І ведмідь підкорився волі присуду і сказав, що най вовк прийде до нього по свою здобич і забере її. Отак приходь і забирай, але зауваж, що в рішенні суду ні слова нема, що ведмідь не має права полювати на вовка і що той не може сам стати здобиччю разом з своєю законною повернутою здобиччю. Мораль байки така: не лізь в печеру до змія-горинича, якщо ти не грузин"
Одним словом хотів би я бачити того судовиконавця у виграшній справі проти Росії...
То що маємо робити? Коритись диктату з Росії? Звичайно, що коритись, а не нариватись, щоб не стати здобиччю. Якщо когось "примусили до миру", а нас примушують до дружби - будемо дружити на мус з відповідною чесністю і порядністю...
Я от нещодавно прочитав гарну публікацію в "Українській правді" Володимира Дзьобака "Вони на гачку у Путіна. Вона і... Україна!" (http://www.pravda.com.ua/columns/2011/09/9/6574650/) - тут все гарно розписано, але дивним чином пропущено досить важливу тему: "Транзитну мережу газу в Україні включно з газосховищами і власним газовидобутком"
Давайте подумаємо добре і вияснимо: а що нам дасть суд з Росією, окрім неприємностей? Явно мало що. То нащо на нього витрачати зусилля і кошти. Якщо Росія не схоче піти на паритетні домовленості - їх не примусиш жодним чином і тоді що ми робимо? Те, що й робили завжди з такою дружбою на славному газопроводі "Дружба", тільки на порядок збільшуємо масштаби: тобто продовжуємо красти газ з магістральних газопроводів транзиту газу і твердо в тому не зізнаватись. Будемо жалітись, що все старе, а оновити грошей нема - усі в Росію йдуть... Зрозуміло, що одразу почнуться дружньо-погрозливі пропозиції спільного консорціуму для модернізації газопроводу, а ми на те: нащо той клопіт, як ви он новеньке і гарненьке будуєте в обхід України? Нас же і це барахло влаштовує - воно так гарно і корисно для нас протікає...
Гнила комбінація, але я особисто кращої не бачу. Європейці вкотре кидають нас "під танк розборок" з Росією сам на сам, тому і ми маємо право не сильно з ними панькатись і вибачатись до того часу, аж поки вони дружно від імені Євросоюзу не зроблять давно назрілу пропозицію нам: розпочнуть купувати газ на кордоні України з Росією і вже за його транзит домовлятись безпосередньо з нами. Думаю не треба пояснювати наскільки це убезпечить Україну надалі від шантажу з боку Росії в питання постачання газу і його вартості.
Є ще варіант федералізації України з Росією і Ко, про що цілком плідно домовлялись Путін і Тимошенко, але чомусь не дуже погідно стало виходити з Януковичем.
Хто його зна, як все буде далі, але що судитись безглуздо - це однозначно.
Я так вважаю.
А ви?

Богдан Гордасевич
м. Львів

400 миллионов из бюджета

По состоянию на 14 июля победитель тендера «Черноморнефтегаза» — Highway Investment Processing LLP — получила $296 млн, что составляет 74% от цены контракта в $400 млн.

Об этом сообщили в Государственной финансовой инспекции в ответ на запрос народного депутата Украины Анатолия Гриценко, сообщает ZN.UA.

Из текста ответа следует, что предметом тендера была только морская буровая установка, по которой и был заключен контракт на сумму $400 млн. Согласно ему, «Черноморнефтегаз» обязан перечислить 80% передоплаты продавцу сразу после подписания Акта технического осмотра установки. Такой акт был подписан еще 4 апреля 2011 года.

Контракт также предусматривает, что передача установки произойдет в г. Сингапур на условиях FCA (доставка товара ложится на сторону покупателя).

Госфининспекция также сообщает, что согласно предоставленным «Черноморнефтегазом» документам, установить сговор участников тендера не представляется возможным. К такому же выводу, исходя из тех же документов, пришел и Антимонопольный комитет Украины (АМКУ).

Напомним, что ранее в эфире "5 канала" заместитель председателя «Нафтогаза» Вадим Чупрун утверждал, что стоимость закупленной буровой установки составляет лишь $250 млн. Остальные деньги якобы будут потрачены на сопутствующие товары и услуги. В подтверждение своих слов он показал платежные документы, из которых следовало, что «Черноморнефтегаз» перечислил Highway Investment Processing всего $202 млн, то есть 80% от суммы в $250 млн.

Отечественная газовая. Очередная.

Периодически колеблющиеся отношения с Россией, от дружеских лобызаний до избегания  свиданий  - ставят Украину в положение искателя энергетической независимости. С приближением холодов вновь всплывает вечномолодая, правда с душком, тема газа. И чтобы не говорили о гибельности для промышленности дешёвого газа, поскольку технологии не заменить дешёвым сырьём, проблема энергоресурсов актуальной остаётся всегда. 

Очередным проблеском на горизонте светлого будущего является перспектива добычи в Украине сланцевого газа.

Справка: Сланцевый газ – природный газ, который добывается из сланца - распространенной осадочной породы. Сланцевый газ изменил энергетический рынок США, и обеспечивает 15-20% добычи. В 2009 году США, впервые с 2001 года, обогнали Россию по добыче газа, преимущественно, за счет сланцевого газа. Крупнейшие нефтяные компании, включая ExxonMobil и Shell, получили лицензии на поиск сланцевого газа в Швеции, Польше, Германии и Франции. Таким образом, сланцевый газ может вскоре прийти в Европу, изменив баланс сил в ее отношениях с Россией.

Поскольку украинские власти давно забили большой гвоздь в крышку гроба образования - технологий добычи мы не имеем, являемся в данном случае только сырьевым придатком, необходимо привлекать и инвесторов и интеллектуальные ресурсы.  Результатом исканий является подписание обновленного договора госкомпанией «Укргазвыдобування» и Shell о совместной деятельности в Днепровско-Донецком бассейне. Для Украины реализация этого проекта является шагом к приобретению энергонезависимости, но это в перспективе, поскольку уже появилась критика этого проекта со стороны заместителя директора научно-технического центра «Психея» Геннадия Рябцева.   Вряд ли в данном случае критиканство чему-нибудь поможет, поскольку существует "благословение" на высшем уровне: если "за" Янукович, Азаров, Бойко, то вряд ли кто-то будет "против". 

Возможно данный проект явится блефом в перепалках с Россией, поскольку не особо видно стремление  украинских властей отстоять свои позиции в международном суде. Опять прослеживается желание достигнуть договорённости  политическим путём - как в случае Харьковских соглашений согласно которым предусматривается скидка на российский газ для Украины в размере экспортной пошлины на газ 30%, но не более 100 долларов за тысячу кубометров в обмен на базу для ЧФ. И кстати по этому вопросу Россия уже сделала заявление

Впереди выборы и Виктор Хвёдрычу с собратьями необходимо набирать баллы пошатнувшегося рейтинга. Ситуацию как раз тщательно подготовили для этого.

Вот только нежелание оспорить неправильный договор в Стокгольме наводит на мысль о политическом характере процесса над Тимошенко.

Ну что же - газовая карта разыграна и лёд в очередной раз тронулся.

Остаётся ждать развязку.

Гонгадзе Вам розповідає!!!

     і стаття Георгія.          Тимошенко хоче бути полковником КДБ у спідниці?                                             Середа, 09 жовтня 2002, 12:34 _ www.ПРАВДА.com.ua   http://www.pravda.com.ua/news/2002/10/9/2990987/                                                   Версія для друку         Коментарі   0                                 Лідер фракції БЮТ Юлія Тимошенко прогнозує, що в Україні дострокові президентські вибори відбудуться "від сили" через рік. Про це вона заявила в інтерв'ю російському виданню "Время новостей".За словами Юлії Тимошенко, вибори нового президента можуть відбудуться в Україні місяців через вісім, "від сили" через рік. "Причому якщо президент добровільно не піде у відставку, то імовірність його запрошення до Міжнародного трибуналу підвищується до 90"%, відзначила вона. Відповідаючи на питання видання, Тимошенко заявила, що "скандал з "Кольчугами" і акції опозиції - випадковий збіг".Говорячи про природу української опозиції, народний депутат відзначила, що "четвірки" поки немає. "Ющенко усе ще намагається ввійти у закриті двері, хоча увесь світ зрозумів, що з Кучмою не можна мати справи", зазначила вона. "Своїми ваганнями Віктор Андрійович завдає шкоди Україні й собі"."Що стосується "союзу трьох", те ми досить послідовні. Відступ неможливий - за тією ж Компартією стоїть протестний електорат, який комуністи не можуть утратити", сказала Тимошенко.На думку лідера БЮТ, у результаті політичних та економічних перетворень Україна досить швидко може надолужити втрачене. "Одного року успішної економічної політики досить, щоб українці відчули зміну якості життя, і чотирьох років - щоб заявити світові про наймогутніший економічний потенціал", відзначила вона.Говорячи про взаємини з Росією, Тимошенко зазначила, що "до влади в Кремлі прийшла патріотична, тверда еліта. Від Росії віє стабільністю та патріотизмом, інше виправить час". За словами лідера БЮТ, їй би хотілося, щоб "Україна знайшла владу, про яку можна буде сказати те саме".

дешевый газ – проклятие для экономики

Пасхавер: дешевый газ – проклятие для экономики

Александр Пасхавер Александр Пасхавер

14.04.2010 | 16:19

Природный газ должен быть дорогим. Об этом заявил президент Центра экономического развития Александр Пасхавер в ходе видеоконференции на focus.ua

По словам эксперта, он сторонник дорогого газа, и не только купленного, но и газа собственной добычи.

«Дешевый природный ресурс – это проклятие для экономики и для населения. Чем дороже эти ресурсы, тем эффективнее во всех отношениях они используются, - подчеркнул Пасхавер. - Требование иметь дешевый газ означает, что у нас нет денег, чтобы добывать собственный газ, развивать альтернативную энергетику. Поскольку все искусственно дешево – бессмысленно это делать».

«Страна поставлена на дыбы для того, чтобы газ был дешевый. Идет массовая обработка, сравнимая только с криками по поводу Бандеры. Массовая обработка населения по поводу того, что в дешевом газе – главный экономический интерес населения», - отметил президент Центра экономического развития.

В этом месяце, напомним, цена на газ может достичь 330 долларов за тысячу кубометров, и правительство всеми силами пытается добиться пересмотра газовых контрактов.

Эксперт подчеркивает: стремление удешевить газ любой ценой чревато скрытыми расходами, которые могут нивелировать полученную выгоду.

«Если вы удешевляете газ за счет того, что даете преференции России в других отраслях, то кто мне посчитает, сколько я как налогоплательщик заплатил за эти преференции. И не стоит ли это дороже, чем скандальная проблема отдачи трубы», - отметил он.

По словам Пасхавера, наметилась четкая тенденция к удешевлению газа, а если Россия будет стремиться искусственно удерживать высокую цену, сама же и пострадает: «Она перебрала цену с газом, и появился его могильщик – сланцевый газ. И появятся еще могильщики. Так будет всегда».

Президент Центра экономического развития подозревает, что под шумок о невозможности повысить цену на газ создаются преференции конкретным объектам – химическим предприятиям. «Вопрос, а с какой целью? Либо вы будете эффективными в существующей ситуации, либо, извините, вкладывайте деньги в другие вещи», - добавил эксперт.

В ближайшее время читайте полный текст интервью с Александром Пасхавером и смотрите запись видеоконференции на focus.ua. http://focus.ua/video/112627/

Навіщо у Росію з "газовими" паперами ???

У п’ятницю, 26 серпня, в аеропорту Сімферополя охоронці зняли з рейсу ЮМ-280 "Сімферополь-Москва" відомого російського журналіста, що співпрацює з урядовими виданнями Росії.
Причин затримання йому ніхто не пояснив.
Журналіст супроводжував групу чиновників з Білого Дому, які курирували переговори по газу між Росією і Україною. У зв'язку з цим вибухнув гучний міжнародний скандал.
Як стверджують очевидці, охорона зняла журналіста прямо з рейсу близько 18:00 вечора, при тому, що квиток бізнес-класу був вже їм куплений.
У всіх на очах охоронці викрутили руки журналістові і відвели в невідомому напрямку, так і не давши вилетіти в Москву.
З'ясувалося, що журналіст супроводжував чиновників з уряду РФ, які курирували переговори по газу між Росією і Україною.
У російського журналіста при собі, за чутками, виявилися важливі документи, які були передані йому його українськими колегами.
За неофіційною інформацією, ці папери стосувалися кримінальної справи стосовно Юлії Тимошенко, а саме - певних аспектів газового контракту, укладеного взимку 2009 року.
У документах пояснювалися причини підписання контракту, а також певні мотиви в поведінці Юлії Тимошенко.
Як стало відомо, ці документи призначалися як для передачі в ЗМІ, так і для ознайомлення в уряді РФ.
Не виключено, що вони могли бути використані в подальшому і як висунення додаткових звинувачень проти Юлії Тимошенко.
Відомо, що представники російської влади пробують через МЗС Росії домогтися звільнення незаконно затриманого журналіста.

Я не уявляю, чим все закінчиться...... але КОМУСЬ БУДЕ СПЕКОТНО!!!rofl

ще один цікавий момент! Тhe Мoscow post - вчора розмістило цю інформаціюhttp://www.moscow-post.ru/,
І ТАМ БУЛА ФРАЗОЧКА: ".... инцидент может серьезно повлиять на переговоры стран по газу.",
а СЬОГОДНІ СТАТТЯ  ПРОСТО ЗНИКЛА!!!

27.08.2011 після 13 год.  Українські (ЮЛІНІ) видання теж почали друкувати інформацію, але ОСЬ ТАК:
У Сімферополі російського журналіста не пустили в літак через сильне алкогольне сп’яніння. На думку представника авіаперевізника, міг становити загрозу для пасажирів.
Після складання адміністративного протоколу журналіста було відпущено. Про інцидент співробітниками лінійного відділу міліції в аеропорту Сімферополь поінформовано консула Російської Федерації.

А ОТ І ВВС підключилося!!! О 17.45 за Києвом >>>> BBC>>>>ТИСНИ!!!!

АЙ ДА КРЕМЛЬ!!! МІЖНАРОДНИЙ ШКАНДАЛЬ ВІДМІНЯЄТЬСЯ, ЧИ ПЕРЕНЕСЕНО???


Через рішення Ющенка Україна втратила $38,6 млрд.

Якби Віктор Ющенко не дав добро на присутність «РосУкрЕнерго» як посередника, а потім і монопольного постачальника газу в Україну, «поховавши» таким чином міжурядову угоду від 4 жовтня 2001 року і наступні за нею газові контракти, в яких була закріплена ціна в $ 50 за 1 тис. куб м в період з 2002-го по 2011 рік, то НАК «Нафтогаз» заплатила б за імпортований газ лише $25,725 млрд, а не $64,335 млрд, як довелося насправді. Таким чином, рішення В. Ющенка в газовій сфері обійшлися Україні у втрату $ 38,6 млрд за 10 років.

Такі результати проведеного ZN.UA підрахунку передбачуваних збитків від вищеназваних рішень.

«Цифра, погодьтеся, вражає. Але за такі, можливо, непередбачені витрати ніхто відповідальності, тим більше кримінальної, наскільки відомо, не поніс. Просто «РосУкрЕнерго» у черговий раз заробило на НАК та українцях. Та й усього…», — пише автор статті Алла Єрьоменко.

Так, коли взяти ціну в $ 50 за 1 тис. куб м. і підрахувати, у скільки б коштував «Нафтогазу Україну» імпортований за десять років обсяг газу (514,5 млрд кубм, з урахуванням прогнозних 38,4 млрд кубм за 2011-й ), якби В. Ющенко не «поховав» досягнуті в 2001-м домовленості про ціну газу в $ 50 і гарантований транзит  російського газу до Європи на рівні 116 млрд, то отримаємо такі цифри.

 За 2002—2004 роки в Україну було поставлено 182,4 млрд. кубометрів газу загальною вартістю, якщо рахувати по 50 дол., 9,12 млрддол. З 1 січня 2005 року по 1 січня 2011-го (шість років) «Нафтогаз України» імпортував 293,7 млрд. кубометрів газу (див. табл.). При ціні 50 дол. за 1000 кубометрів коштував би він «Нафтогазу» загальну суму 14,685 млрд. дол. Плюс вартість газу за 2011 рік (38,4 млрд. кубометрів) становила б 1,92 млрд.дол (див. докладні підрахунки в повному варіанті статті). Разом за десять років дії контрактів від 2001 року «Нафтогаз» заплатив би «Газпрому» всього (9,12+14,685+1,92) = 25,725 млрд. дол.

Замість цього, обійшлася «Нафтогазу» турбота РУЕ у величезні «непередбачувані додаткові витрати», а саме в $ 38,61 млрд.

Отже, визначимося з цінами на підрахований раніше обсяг імпорту газу (514,5 млрд. куб м): 2006 рік — 57,0 млрд. кубометрів по 95 дол. за 1000 кубометрів, 2007-й — 58,8 млрд. за середньою ціною 143,3 дол., 2008-й — 52,9 млрд. по 179,5 дол., 2009-й — 26,8 млрд. по 232,98 дол., 2010-й — 36,5 млрд. кубометрів за середньою ціною 291,1425 дол. за 1000 кубометрів. Прогнозна вартість газу за 2011 рік наведена вище і може становити 11,9235 млрд. дол.

Шляхом нескладних арифметичних дій (множення й додавання) одержуємо загальний результат за десять років: 64,335 млрд. дол. порівняно з 25,725 млрд. при ціні газу 50 дол. за 1000 кубометрів. Різниця в ціні за десять років становить близько 38,61 млрддол. Вражає?

Зрозуміло, остання цифра не фігурує у звітах «Нафтогазу» за той самий період: методологія підрахунків у нас різна. Але порядок цифр у принципі той самий: ми враховуємо ті самі обсяги імпортованого газу

Дуже важливе уточнення: DT.UA у цьому випадку використовує публічну (тобто оприлюднену) інформацію. Але, як підтверджує судове слухання «газової справи» у Печерському суді, така інформація далеко не завжди є офіційною. Навіть якщо виходить з офіційних джерел, наприклад, Міненерговугільпрому чи «Нафтогазу України».

У «газовій справі» Юлії Тимошенко виставили рахунок в 1,5 млрд. грн. А кому виставити рахунок у $ 38,6 млрд, хто в 2004-му, 2005-му, 2006-му, 2008-му роках перевищив повноваження і реально посприяв заподіянню шкоди «Нафтогазу України» і вітчизняним покупцям газу?

У справі Ю. Тимошенко такі підрахунки навряд чи будуть фігурувати. Бо тоді доведеться пред'являти комусь звинувачення в нанесенні «Нафтогазу» набагато більших «додаткових витрат», ніж ставлять в провину екс-прем'єру Юлії Тимошенко. І кому виставити такий рахунок? Попередньому президенту України В.Ющенку? Тодішньому прем’єру і нинішньому президенту В.Януковичу чи екс-прем’єру Ю.Єханурову? Колишньому голові Мінпаливенерго І.Плачкову? Екс-голові НАКу та двічі міністру Ю.Бойку? Колишньому керівнику «Нафтогазу» О.Івченку чи колишньому й нинішньому — Є.Бакуліну? Чи вже відразу першоджерелу — ідеологам, співзасновникам і співучасникам «РосУкрЕнерго»? Багато хто з них згадані вище.

До слова, у час свого перебування прем'єром, а саме — 22 липня 2005 року Ю. Тимошенко після розборів ситуації із газозабезпеченням і розрахунками за імпортний газ дала окреме доручення визнати недійсною постанову Кабміну № 1002 від 6 серпня 2004 року.Саме тієї постанови, завдяки якій на український ринок газу вживлювалося «РосУкрЕнерго».

Але хід цій справі В. Ющенко, очевидно, не дав. І «РосУкр Енерго» залишалося на ринку аж до початку 2009 року і тепер відроджується через «УкрГаз-Енерго». А далі ви вже все знаєте. І самі можете здогадатися і визначити для себе, чи мають відношення до «газового справи» проти Тимошенко компанія «РосУкрЕнерго», її співвласник Д. Фірташ, міністр Ю. Бойко, екс-президент В. Ющенко, нинішні прем'єр М. Азаров і президент В. Янукович.

Znuasmall

Братство без суда.

Как и следовало ожидать, встреча президентов России и Украины, прошедшая вчера в Сочи, завершилась без каких-либо реальных результатов.

   Дмитрий Медведев и Виктор Янукович смогли лишь договориться относительно необходимости достижения взаимопонимания к очередному заседанию Межгосударственной комиссии, намеченному на осень. Причем до сих пор неясно, когда именно это заседание состоится и какие именно вопросы будут на нем освещаться. Учитывая то, что Дмитрий Медведев ухитрился буквально за несколько дней переиграть ситуацию с собственным приездом в Севастополь - и в результате Виктору Януковичу пришлось лететь в Сочи - то и с заседанием межгосударственной комиссии может быть немало неожиданностей. Ведь украинская сторона не сможет отказаться от обсуждения вопроса о цене российского газа, а российская явно не собирается дискутировать на эту тему.

   Перед приездом в Сочи Виктор Янукович предлагал российской стороне обсудить вопрос о цене на газ «без суда». Но это - украинская парадигма подхода к вопросу. Поскольку судиться по газу Россия и Украина будут не в Печерском суде, в Москве вряд ли беспокоятся из-за угроз украинского руководства.

   Президенты России и Украины ни о чем не могли договориться в принципе. Это вторая их встреча в этом году. Можно сказать - уже вторая, а можно - только вторая, если вспомнить, как часто руководители двух государств встречались после прихода Виктора Януковича к власти. Правда, тогда частоту этих встреч объясняли накопившимися проблемами. Но утверждать, что все проблемы решены, не осмеливаются даже сами Янукович и Медведев: перед началом их встречи в Сочи российский президент сказал, что проблем хватает, а украинский присоединился к этому мнению.

   Просто это не те проблемы, которые они могут решить. Для Киева основным вопросом взаимоотношений с Москвой остается цена на газ. Для Москвы - отказ Украины от интеграции с Западом и присоединение к пресловутым интеграционным сообществам. Самое интересное, что даже такое присоединение не гарантирует Януковичу снижения цены. Напротив - опыт Лукашенко свидетельствует, что можно присоединяться к чему угодно - и пойти ко дну.

   Снижение цены можно заработать - теоретически - если отдать Путину «Нафтогаз» с потрохами. Но к этому отчаянному шагу не готовы пока ни сам Янукович, ни окружающие его лоббисты из «РосУкрЭнерго». Усиление позиций этих лоббистов, как и следовало ожидать, не радует Москву. И еще больше не радует российское руководство процесс над Тимошенко как следствие усиления этих позиций.

   То есть само судилище, организованное в Киеве, Москву вполне удовлетворяет, так как загоняет Януковича в ловушку и может поставить крест на его отношениях с Западом. Превращение Януковича в Лукашенко - это как раз то, что нужно. С таким Януковичем Москве будет куда проще договариваться. Но вот само содержание процесса... Пытаясь осудить Тимошенко именно за подписание газовых соглашений с Путиным, украинская власть открыла настоящий ящик Пандоры - в суде вынуждены обсуждать не только действия Тимошенко, но и российскую позицию, постоянно ставится под сомнение сама легитимность заключенных соглашений и руководители Украины, вместо того, чтобы вывести российских друзей из-под удара, постоянно подставляют их в суде и за его стенами. Стоит вспомнить хотя бы показания Азарова, в которых он счел возможным вспомнить о частной беседе с Путиным - а также ту самую судебную угрозу, которую смягчил перед своим полетом на Кавказ Янукович. Для российских руководителей все это и смешно, и противно одновременно. Смешно - потому что позиция украинских коллег ничем им не угрожает. Противно - потому что они не понимают, как это неоднократно клявшиеся им в верности люди, практически их марионетки, позволяют себе такое публичное поведение и выставляют их общего врага, Тимошенко, в роли главного российского союзника. А «регионалы» тогда какие союзники - не самые главные?

   Еще одним важным обстоятельствам, мешающим сторонам достичь договоренностей как таковых, является неуверенность в протяженности полномочий партнера по переговорам. В Москве все меньше уверены в том, что Януковичу удастся удержаться у власти на весь срок президентских полномочий: каскад ошибок, с которых начал свое правление новый украинский президент, заставляет зарубежных партнеров относиться к нему как к временшику, любые решения которого могут быть пересмотрены преемником. И если во время подписания пресловутых договоренностей в Харькове Медведев был в пятилетке Януковича уверен, то сейчас в Москве такой уверенности больше нет.

   В Киеве тоже не понимают, что будет в России в следующем году и с кем договариваться - именно поэтому не спешат действовать даже перед угрозой неминуемого повышения цены на газ. Если серьезно - атмосферу реального взаимопонимания в отношения между Россией и Украиной смогут создавать уже новые президенты этих стран. Это будет уже после Януковича.

Виталий Портников Виталий Портников

главный редактор и телеведущий канала TBi

Украинская Санта-Барбара

Нашумевший украинский сериал набирает обороты
Не удержался, решил выложить в блоге взгляд со стороны на суд по газовому делу.
Нашумевший украинский сериал набирает обороты
Очередной виток страстей в нашумевшем сериале под называнием «Украинская политика» заставил прильнуть к экранам зрителей. На днях была арестована и отправлена под стражу Юлия Тимошенко. Напомним, что бывшего премьера подозревают в крупном мошенничестве и отмывании денег по так называемому газовому делу. Тимошенко обвиняется в хищении государственных средств, но, как водится, вины своей признавать не собирается и обвиняет нынешнее руководство Украины в отсутствии патриотизма и клевете. Возможно, дело бы продолжало идти по вялотекущему графику, но Тимошенко принялась «выкидывать фортели» в суде, то оскорбляя гособвинителя, то требуя переводчика с русского на украинский, то просто не торопясь появляться на процессе, затягивая его ход. Все «старания» госпожи Тимошенко привели к тому, что судья принял ходатайство прокурора о взятии подсудимой под стражу. 

Такая подножка для бывшей главы кабинета министров, как водится, вызвала бурю негодования среди «бютовцев» и других неравнодушных к многострадальной Юле. Они поспешили организовать, по их же словам, новый Майдан. Люди, выставившие палатки в центральной части украинской столицы, свято верят в освобождение своего лидера. В то же время Тимошенко дает интервью с помощью мобильного телефона своего адвоката. По ее словам, это очередная провокация Януковича и его окружения, направленная на то, чтобы убрать ее (Юлию Тимошенко) с политической сцены. Но Тимошенко не намерена уходить в тень, ведь она питает серьезные надежды по поводу новых президентских выборов. Ну просто как нашумевшая ситуация со Стросс-Каном, эффектно убранным с предвыборного поля. Правда, в случае с Тимошенко не хватает обвинений в том, что экс-премьер домогалась до какого-нибудь ущербного иммигранта.

Что и говорить, политическая ситуация в Украине продолжает напоминать мыльную оперу с многочисленными актерами. Они то безумно любят друг друга, то ненавидят, то ссорятся, то мирятся. В итоге украинский сериал может стать настоящей славянской Санта-Барбарой, режиссеры которой так и не поняли, как же закончить это многолетнее шоу. Возможно, нас когда-нибудь ждет всеобщее братание героев: Кучма, Янукович, Кравчук и Ющенко, а также утопающая в цветах Юлия Тимошенко – на фотографии все лица такие улыбающиеся-улыбающиеся. Ну чем не развязка! Будем смотреть сериал дальше и ждать новых режиссерских идей.

PS: рекомендую почитать это на первоисточнике с комментариями.

Українці платять за газ в 10-ки разів менше за європейців

Прага – В європейській пресі триває дискусія довкола масштабів репресій влади Віктора Януковича проти української опозиції. Насамперед – стосовно Юлії Тимошенко та її соратників. Експерти в Європі кажуть, що у контролі деяких європейських посольств в Києві за поверненням українців із Шенгену немає нічого дивного. Газети також сумніваються в ефективності альтернативних газових планів Києва і наголошують, що українці досі платять за газ в десятки разів менше аніж європейці.

До редакції «Файненшел Таймз» продовжують надходити відгуки на статтю «Україна має свій ЮКОС», яку редакція оприлюднила тиждень тому. Цього разу громадянин США Джеффрі Берлін із Атланти (Джорджія) заперечує послу України в Лондоні Володимиру Хандогію, котрий перед цим написав відповідь до редакції «Файненшел Таймз» на згадану редакційну статтю про свою незгоду з порівнянням газетою судової справи Юлії Тимошенко з подібним прецедентом з Михайлом Ходорковським у Росії. Джеффрі Берлін вважає заперечення Хандогія «лицемірними» і додає, що, хоча саму Юлію Тимошенко ще не заарештовували спецпідрозділи в масках, як Ходорковського, зате троє соратників Тимошенко – Анатолій Макаренко, Тарас Шепітько та Ігор Діденко – постають в судах «в клітках», під охороною людей у масках. Хоча й, як зауважує Джеффрі Берлін, Макаренко і Шепітько звільнені, та Ігор Діденко, якого командос у масках захопили під час його візиту до дантиста, вже ось більше року перебуває в ув’язненні. Польська «Ґазета Виборча» публікує незгоди і обурення українців, котрих європейські посольства у Києві контролюють на рахунок їхнього повернення в Україну після короткочасних відвідин країн Шенгенської зони ЄС. Утім, деякі експерти з громадських організацій у Києві також критикують подібну практику посольств Греції, Франції , Іспанії, Австрії та Фінляндії. Та все ж, офіційні особи ЄС, зокрема міністр закордонних справ Польщі Радек Сікорський, якого цитує газета з Варшави, не вважає таку практику, коли окремі посольства ставлять навіть печатки про повернення окремих українців із Шенгену, якимось порушенням прав людини, а проявом «суверенної візової політики» членів Союзу. Представники польського МЗС заявляють, що самі такої практики не притримуються, а намагаються максимально лібералізувати візовий рух в ЄС, включно й для українців. «Ґазета Виборча» нагадує, що подібна практика з візами існує у поляків, котрі їздять до США. Видання з Варшави також наводить приклади, коли окремі посольства ЄС у Києві вимагають від українців, що їдуть до ЄС, застави (документи, гроші) як гарантії їхнього повернення до України. Тут також зауважено, що українське МЗС називає таку практику «несумісною з українським правом» і має наміри звернутися з нотою до членів ЄС з цього приводу. Московська «Нєзавісімая газєта» інформує про оприлюднення у Києві «альтернативних газових планів» щодо будівництва в Одесі терміналу з виробництва і транспортування зрідженого газу. Але, разом із тим, наводить думки експертів, котрі сумніваються в ефективності цього проекту з міркувань цін на газ, які навряд чи дозволять компенсувати затрати на будівництво терміналу в Одесі. Газета також публікує матеріал про те, що українці та казахи платять за газ менше, аніж росіяни. Якщо в Росії платять за кубометр блакитного палива майже чотири рублі, то в Україні – лише трохи більше трьох. У Швеції ж, наприклад, платять майже 46 рублів, у Данії – трохи більше 45, в Італії – 32…