© Богдан Ляшко.
Что такое ЭЛЕКТРОСТАТИКА?
Вас когда-нибудь «щелкал» больно по ногам электричеством Ваш автомобиль, особенно когда чехлы на сиденьях синтетические и новые, а дорога дальняя?
Так вот, это – мелочи по сравнению с тем, когда «щелкает» летательный аппарат…
Давно это было… летал у нас «лесопатрульный» вертолетик по Северскому Донцу до Змиева (под Харьковом) – и обратно домой, контролировал лесные пожары, координировал действия отдельных пожарных частей.
Договорились мы с пилотом, что закинет он нас с другом на рыбалку на дивное лесное глухое озеро, а как будет лететь обратно – заберет домой. Связь – через только появившиеся тогда мобилы…
Выгрузили нас на песчаную отмель «в режиме ВИСЕНИЯ» – когда шасси касается земли, но ЕЩЕ не опирается на нее – кто его знает, что там под песочком?! Можно и завалиться на бок случайно!
Время мы провели замечательно, клев был просто сумасшедший, а непуганые рыбины – просто огромные (жаль, здесь не могу показать – ну, ОТАКЕННЫЕ!!!).
Уже вечером он залетел за нами, и грузимся тем же порядком – «на весу»: сначала полетели упакованные снасти, потом улов, а следом решил сигануть и я…
И тоооолько я в прыжке приблизился ногой к металлической лесенке – и тут, как замедленном кино: смотрю, из нее навстречу мне вытягивается 5-10-сантиметровая голубая молния – и каааак шандарахнет меня по кроссовку!
Первое впечатление – будто меня изо всех сил «звезданули» в пах, только стократно усиленное! Острая боль по ногам, искры-звездочки из глаз, и мощная встряска всего позвоночника, заканчивающаяся аж где-то у шеи – будто его хотели выдернуть из тела!
ОГО!! Вот это электростимуляция, блин!!!
Тряпичной беспомощной куклой падаю я навзничь, глядя вверх – и сквозь помехи в глазах (искры, черные и красные пятна) и песчаную пыль вижу, как вертолет быстро набирает высоту…
И дурные мысли в голове: «Ну вот и всё.., я тут «попал», и двинуться сам не смогу – а пилот, видимо, с перепугу решил удрать… А до ближайшего хуторка 15 километров, а до трассы – еще столько же… Как доползти?!».
А оказывается, пилот присмотрел метрах в ста от нас небольшой пятачок, и приземлился туда.
Через несколько минут прибегает он с наблюдателем, а меня тут мой друг пытается откачивать: снял дымящийся кроссовок, затащил по пояс в воду – для «заземления», и поливает меня озерной водой. А ноги у меня как растопырились в прыжке – так я их вместе свести не могу: судорога схватила, да я их почти и не чувствую – как ватные...
И по коже ноги проступает синевато-красный «узор молнии»…
Кое-как дотащили меня, раскоряченного, к вертолету, умостили на полу – и на базу: успеть надо к заходу солнышка! Пока летели 25 минут, от вибрации (ух, какой хороший массаж постоянно и бесплатно у вертолетчиков!) меня начало «отпускать» понемногу, смог свести ноги вместе, но ходить – никак, как будто отсидел их полностью и отморозил – одновременно…
И тупая ноющая боль – будто кувалдой огрели по заднице через толстое одеяло…
И врачей звать нельзя – ведь сразу же «погорит» экипаж, конец карьеры…
Шкандыбать кое-как с палкой я начал только спустя два дня, а ходить нормально – через неделю…
Но зато прочитал в свободное время любопытные вещи о статическом электричестве. Оказывается, если долго кружить в перегретом сухом воздухе над пожарищем, то мелкие частички пепла и сажи сильнейше электризуют поверхность вертолета, (особенно винт), и на ней накапливается огромный заряд!
И мне еще и крупно повезло: он вполне мог даже убить меня – если бы прошелся не по ногам, а, скажем, через левую руку и правую ногу (через зону сердца). Точно так, как «запускают» сердце в реанимации высоковольтным разрядом – его можно и ОСТАНОВИТЬ (сбить ритм) таким же разрядом!
Вот так теперь 25 августа у меня второй день рождения… :-)
*** А может быть, с тех пор у меня страсть: делать людям электропроцедуры?!
Кто знает? :-)
Любите себя, и других - как себя!
© Богдан Ляшко. www.bogdan.lg.ua
Присвячується "Mamay_"
Ну що ж, цього разу, як декому й обіцяв, додав ще кілька оповідок на рибальську тематику... Сподіваюся, що ні в кого не викличе заперечень їхня "яскраво виражена нагальність"... Хоча разом з тим може виникнути питання щодо причини та наслідку, але це вже я віддаю на Ваш розсуд. Сподіваюся, що наполегивість та цілеспрямованість не полишатимуть Вас на шляху до здійснення того, що прагнеться найбільше... Якщо воно відповідає здоровому глузду, звісно.
"Про лицарів" також пам'ятаю, тож, з часом сподіваюся ще дещо опублікувати... До речі, дякую, що нагадали.
Двоє молодих чоловіків ловили рибу неподалік від дороги. І от... Зненацька... Інспектор рибного нагляду вискочив з-за кущів.
Одразу ж, один з чоловіків покинув свою вудку й чкурнув через лісові насадження так, ніби за ним гналося щось з самого пекла. Інспектор рибного нагляду був гарячковий й одразу ж кинувся навздогін.
Опісля того, як вони проминули десь половину милі, молодий чоловік зупинився і нахилився обіперши руки об стегна й затамувавши подих. Відтак, інспектор рибного нагляду усе ж його упіймав.
"Покажи свою рибальську ліцензією, хлопче"! - "начальник" аж задихався.
Натомість, чоловік витягнув свого гаманця і дав інспекторові рибного нагляду дійсну рибальську ліцензію.
"Добре, синку" сказав інспектор рибного нагляду. "Певно, ти є такими же тупим, як і коробка повна каміння! Тобі не потрібно було тікати від мене, якщо ти
маєш дійсну ліцензію"!
"Так, сер" - відповів молодий чоловік - "але мій друг, котрий лишився на березі, нажаль, не має такої".
Одного дня рибалка лежав на березі й позирав на свою увіткнуту в пісок вудку з єдиним поплавцем, котрий погойдувався на блакитних хвилях. Він радів теплу післяполуденного сонця і майбутньому улову.
Приблизно у цей самий час аби трохи звільнитися від напруги робочого дня, надумав прогуяться берегом і один бізнесмен. Він помітив рибалку, котрий сидів на березі, і вирішив дізнатися, чому той рибалив замість того, щоб наполегливо працювати і забезпечити гідне життя собі та своїй родині.
"Небагато риби ти упіймаєш таким робом", - сказав він рибалці. - "Ти повинен більше працювати, аніж лежати на березі"!
Рибалка поглянув на бізнесмена, посміхнулася і відповів: "І яка мені буде за це нагорода"?
"Ти зможеш купити велику сітку й ловити більше риби", - відповів бізнесмен.
"І яка ж буде мені вигода з цього"? - запитав рибалка, продовжуючи посміхатися.
"В тебе будуть гроші, ти зможеш купити човен і у підсумку більше ловити риби", - сказав бізнесмен.
"Ну і тоді в чому моя вигода"? - знову запитав рибалка.
Бізнесмена почали дратувати питання рибалки... "Тоді ти зможеш купити корабель і найняти робітників, щоб вони працювали на тебе"! - сказав він.
"І в чому ж буде моя нагорода"? - повторив рибалка.
Бізнесмен розсердився. "Не розумієш? Ти зможеш побудувати риболовецький флот, плавати по всьому світу, і люди, яких ти наймеш, ловитимуть для тебе рибу!"
Коли ж рибалка знову запитав: "Що ж я матиму з цього?", бізнесмен, червоний від люті, закричав на рибалку: "Не розумієш? Ти можеш стати таким багатим, що тобі ніколи не потрібно буде більше працювати. Ти зможеш цілими днями відпочивати на цьому березі і милуватися сонячним заходом. В тебе не буде ніяких турбот"!
Рибалка продовжуючи посміхатися, подивився на бізнесмена і сказав: "А що, по-вашому, я роблю зараз"?
P.S. Сподіваюся, що відео, як і звуки моря припадуть Вам до вподоби.
За оригінали цих чудових оповідок висловлюю подяку наступним джерелам:
@ http://www.jokejam.com/fishing_jokes.htm @
Yoga and Coping with Harmful Addictions. Part 1 /D-r Karel Nespor
(Sannyasi Swaroopmurti). - Yoga. - 2001. - September-October. - Year 12, Issue 5. - P.39-47.
Різні люди можуть по різному ставитися як до оточуючого, так і до тих речей (та цінностей), якими вони володіють. Якщо ж подивитися тверезо (у різних відношеннях), то можна завжди побачити що цінності, які вкладаються у будь-яку справу не обов'язково принесуть той результат, який прагнувся з самого початку. Але це аж ніяк не применшує вагомості самих цінностей... Адже задля того щоб ними скористатися й виправдати власні ж очікування дуже часто потрібно щось нематеріальне... Як гадаєте з цього приводу?
О... Сподіваюся, що у Вас не закрутиться глова, - якщо так, то спробуйте відволіктися від цієї "морської тематики".
Двоє пожадливих "до цієї справи" рибалок вирушили у подорож аби упіймати найбільшу рибину. Вони винайняли усе необхідне устаткування: котушки, спеціальні вудки, костюми, які не пропускають вологу, човен, автомобіль, і навіть дерев'яний будиночок. На це усе вони витратили невеличкий статок.
Першого дня вони пішли на рибалку, але нічогісінько не вловили. Те ж саме трапилося наступного дня, і на третій день теж. Це тривало й надалі майже протягом усієї подорожі. І ось, останнього дня їх відпустки, один з них упіймав рибину.
Повертаючись додому, вони почувалися пригніченими. Один чоловік повернувся до іншого й сказав: "Ти усвідомлюєш, що ця єдина нещасна рибина, яку ми упіймали, коштувала нам п'ятнадцять сотень доларів"?
Інший натомість відповів: "Вау! Це ж як добре, що ми не упіймали більше"!
Мораль: не полінуйтеся витрачати ще й час аби Ваш статок таки дозволив Вам досягнути мети.
Даїшник зупиняє машину. - Ви їхали із швидкістю 80 км. А тут можна лише 60. - Але ж весь потік йде з швидкістю 80, чому ви лише мене затримали? - А ви рибак? - Ну, рибак. - А вам коли-небудь вдавалося виловити усю рибу в ставку?
Жінка, яка ніколи не бачила свого чоловіка за вудінням риби, не має уявлення, за яку терплячу людину вона вийшла заміж.
Едгар Хау
~~~~~~~ Найбільшими із спійманих риб завжди бувають ті, що зірвалися з гачка.
Юджин Філд
~~~~~~~ Усі чоловіки - чудовиська. Залишається одне - годувати їх трохи краще.
Оскар Уайлд
~~~~~~~ Рибалка - це лінгвістичний процес, котрий доводить недоконаний вид дієслова ЛОВИТИ.
Лев Френклах
Відпочинок повинен не тільки відволікати нас від повсякденних турбот, але й приносити естетичну насолоду. Сподіваюся, що Вам припали до вподоби звуки морських хвиль, котрі накочуются на берег, пригадалися приємні миттєвості з минулого. У будь-якому разі, життя триває й найрізноманітніші його каверзи та відтінки так чи інакше будуть насичувати майбутнє... А море лишатиметься свідком цього нестримного коловороту.
За оригінальний текст оповідки висловлюю подяку сайту
Скворечник |
Он сказал с неподдельной любовью: |