хочу сюди!
 

Юля

39 років, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-45 років

Замітки з міткою «село»

30 волонтерів готові відроджувати українське село

Підготовлено першу групу волонтерів, які житимуть і працюватимуть в українських селах, допомагаючи їм знайти власні ресурси і розробити план стратегічного розвитку та відродження.

30 волонтерів безпосередньо стали учасниками проекту «Корпус Волонтерів для сільських громад України», що реалізується за підтримки Української Громади.

Детальніше читайте тут.

Уважительные причины чтобы жить за городом

Уважительные причины чтобы жить за городом
1. Картошка за городом лучше растет.
2. Там справочная на каждом углу, у каждого колодца.
3. Никто не перекроет улицу для проезда президента или других уважаемых людей.
4. Там больше вероятности стать первым парнем.
5. Там люди лучше, а главное их практически нет.
6. Вас никто не зальёт сверху. Ну, разве что Господь Бог.
7. Ваши дети каждое утро могут бегать босыми ножками по свежевыпавшему навозу.
8.
Живя за городом, можно танцевать, петь, сверлить, бить или любить жену
или резать свинью после одиннадцати ночи. И никто тебе ни слова не
скажет, вроде «Что это вы с женой режете свинью после двадцати трёх
часов?!»
9. Вставать с петухами, держать петухов, кормить петухов и ложиться спать с петухами, абсолютно не западло.
10. Деревенским девкам, в отличие от городских, есть в чём каждый день ходить на работу в поле или на дойку.
11. Чтобы оказаться дома, не надо подниматься на двенадцатый этаж. Достаточно всего лишь проехать двадцать километров.
12. Если жена не пустит домой, то можно отлично переночевать в бане.
13. Там молоко у бабок натуральное Да у них там всё натуральное!
14. Коровье молоко можно хранить не в холодильнике, а прямо в корове.
15. Можно ездить за водкой на мопеде. Это классно!
16. За деревенскими девками не надо ездить на Тверскую. А можно ездить на мопеде. Это классно!
17. А ночью можно воров пострелять! далее

Небо!

Просто неймовірний учорашній день зарядив мене як батарейку. Запитаєте
надовго? Дуууже!
В планах – простий домашній день, довкола неяскраво і рутинно, а тут ще й
дипломна. Причому тема дипломної, вибрана не мною…не тягне до написання.
Коротше нецікава.
На розраду останнім часом приходить, як не дивно ася!
Підключилась. Подруга запросила кудись вибратись на повітря, бо за вихідні
її стіни не були більш цікавими за мої ;) Я вперто вірила, що змушу себе до
роботи над темою…я старалась…не вийшло ;) В голову нізвідкіля прийшла ідея,
куди б вибратись. Давно хотілось забігти, впасти посеред поля і дивитись в
небо! Тиші хотілось…шуму машин, десь там на трасі..а ще, послухати, що там нашіптують
теплі весняні трави. Тож перед очима картинка мальовничого Раківця, цілющого
джерела і просто красивого українського села.
Домовились. Зібрались. Поїхали.
Досить таки швидко приїхали. Ще чуть пройшли від траси до самого Раківця.
Сонце так нагріло асфальтовану дорогу… що повітря наскрізь пронизалось знайомим
запахом смоли. Пам’ять відтворила кілька уривків з дитинства. Настільки приємно
було знову побачити затишний сільський куточок щастя, і звичайно ж джерело.
Цілюще джерело.
Змінилось. Там усе змінилось.
Привітні ліси, жовті болота, співи жаб і повітря…не міняються!
А ще обов’язково не їхати, а йти пішки, по траві, босою по стежкам. Можливо
банально і просто – а може…..гармонійно?
Масу задоволення отримала проходячи дванадцять кіл по джерелу. Нам там
сказали, що так треба…і дивно, ми навіть не розпитали чому :)  Перше коло видавалось нереальним пройти, тому
одразу ж вийшли з води. Потім зібрали всю свою сміливість і рушили. Чесно? Дуже
спочатку ламало ноги, потім вони просто затерпали і почались «набіги мурашок».
З п’ятого кола вже було смішно чого ми так боялись її,- води. Неймовірні
відчуття, ну просто як очищення якесь чи що?!
Але це була спланована акція, далі ж почалось цікавіше ;)
Вже повертались назад до траси, йдучи селом помітили які веселі ну й смішні
наші люди. Двоє дітей – брат і сестра продавали на ганку молоко, при цьому зі
сміхом та істеричним криком виясняли відносини…хі, такі смішнючі. А ще одна
добра бабуся продавала бузок, і саме обривала конвалії, мабуть також
переслідуючи комерційні цілі ;) Наш супутник насмілився попросити подарувати
кілька букетиків – погодилась. Приємно.
Двоє чоловіків чимось торгували. Один медом, інший – вином, коньяком та
бринзою. Підійшли. Спробували усі сорти меду, вибрали, купили. І, звичайно, як
журналісти почали цікавитися, розпитувати про мед. А добрий, круглолиций і кремезний
дядько розповів про фестиваль меду, що відбуватиметься наприкінці травня.
Сусідній дядько «Пані Дівчинко» (назвали ми його так тому, що він до усіх саме
так і звертався) запропонував зробити нам каву…і почалося. Все було і кава, і
вино, і коньяк, ще бринза з медом. Пригощали дуже смачно і довго. Надзвичайно
приємні селяни
. Інколи заздрю їхньому щастю займатися господарством. На
завершення, або як кажуть, «на коня» двічі налили медовухи – домашньої,
солоденької та м’якої. Основне, що самі вони не пили ніц, окрім кави. :)
То був незабутній вечір. Правда ми вже хмільні були, і смішні, і всякі
;)  І ще, чомусь дуже поволі до траси
йшли. Сподобалось.
Давно не була в цій, захованій від міського шаленства місцині.
Гарно.
І про небо. Ми таки дивились на нього!!!

Святкові будні сільської молоді

Коли у село приходить вечір, парубки та дівчата миються та збираються у клюб. Хлопці надівають самі нові спортивні штани, рубашку заправляють у штани, вдягають красиві туфлі і йдуть у центр. А самі модні пацани їдуть у клюб на міциклєті чи на машині.
Дівчата збираються повільніше: їм ще треба зробити макіяж розмалювати обличчя, і надухатися справжніми хранцузькими духами, які вони купили в суботу в райцентрі за п'ять гривень. Якщо вже пізно, і мамка вже спить, то можна навіть достать із шкафа саму коротку юбку, що ледве закриває труси.

У клюбі нічого хорошого немає, але йти туди нада, бо других гульок у селі немає. Голівуд - не вщьот.А якщо ти у клюб не прийдеш, то завтра у тебе спитають: "тю, а чого ти у клюб не прийшов вчора" - це тіпа попуск.

У клуб приходити раньше одинадцяти вечора не модньо: з десяти тут тусуються тільки дівчатка 12 років, якім нада до півночі прибігти додому, бо татку зранку надає лозинякою по жопі. Таких дівчат називають "сцикухами". Інколи вони випивають на трьох пляшку самогону і валяються під клюбом.
А після одинадцяти в клубі починаються справжні гулянки.

Головна гульня у клюбах - це танці. На танцях крутять Руки верх, Корні і Любе. Дівчата танцюють в кружочку, а хлопці сидять на заборчику біля клюбу. Єслі хлопець танцює, значіть він п'яний чи танцює мєдляк.
У продвинутих клюбах раз в тиждень крутять кіно. Кіно крутять старе, тому шо оборудованіє ще з совєцькіх врємьон осталось. У самих продвинутих клюбах єсть відік, який стоїть у маленькій комнаті, і єслі дивляться відік, то в команту набивається людей більше, чім в кієвське метро в час пік.
Приєжжі чи самі модні мєстні грають у більярд- більярд стоїть три гривні, а це дуже дорого. Нормальний пацан лучше за 4 гривні купить бутилку самогона.

Якщо в когось день народження/родини/христини/зарізали свиню, то винуватець виставляється: приносить трилітрову банку самогону, шмат сала, огірки-помідори. П'є пів-клюба. У кожному селі є пасажир, що кожен день напивається і спить на східцях клюбу. Але його всі люблять і навіть не б'ють.

А у продвинутих селах ще курять коноплю.

Самий модний чувак - завклюб. Він рішає яку музику крутить на діскотєці і коли закривать клюб. Завклюба і його дружбанів нада уважать і наливать їм по сто грам.

У гарних клюбах кожен вечір закінчується дракою. Якщо у своєму селі нема кому дати в пику, то хлопці беруть у колгоспі бортовий ГАЗон, трактор чи підводу, і їдуть в сусіднє село - там бити можна всіх. Якщо транспорт не знайшли, то можна просто побити шибки у своєму клюбі.

Після закриття клюба модні пацани на міциклєтах і машинах розвозять самих симпатичних дівчат: кого додому, а кого спочатку у гречку, а потім додому. А немодні пацани і дівчата роблять те ж саме, тільки пішки.

Животные - маньяки....




У меня есть сосед... Чудаковатый мужик во всех отношениях. Переехал недавно из города в село, решил видимо разбогатеть на поприще фермерства. А так как мало представлял, что есть сельское хозяйство, то просто пытался подражать тем, кого считает знатоками. Хотя это тоже вопрос спорный. Но суть не в этом. Накупил он себе всякой живности и теперь это все гуляет у него во дворе вперемешку и, как ни странно, требует еды. То есть, оказывается, всю эту живность еще и кормить надо, как выяснилось.Недавнее его приобретение три теленка. Сначала они бродили по саду, объедали траву и деревья, но этого надолго не хватило... И вот, прошлой ночью во дворе соседа включается свет и слышен какой то непонятный шум и крики. Бедняга орал как раненый бизон и  десятиэтажные перлы словесности оглашали ночное небо. Ну..соседи повыскакивали, думали, что какие то боевые действия начались.. Оказалось.. ночью голодные теленки зашли в дом,  ввиду жары двери не закрываются, и подойдя к спящему "фермеру" взялись его облизывать... Он спросонья не разобрался, думал бандиты-маниаки покушаются на его честь и достоинство и с воплями выбежал на улицу, а перепуганные телята продолжали разносить все в доме. Маленькое ночное шоу.
Сторінки:
1
4
5
6
7
8
9
10
11
попередня
наступна