Цікаво спостерігати як ростуть ціни. Згадав, що давно не звертав уваги на цінники на заправках. Так шо поглянув і офигів. Бензин по 26-27 гривень. І не відомо шо, може якась бодяга.

Тепер зрозуміло, чому знайомі не дуже-то подорожують. З такими то цінами!

В попередній замітці згадував про передачу «4 весілля». Так вирішив поговорити про це шоу. А чом би й ні?! Сам колись два рази був на весіллях — тож тема не така вже незнайома. Ну а про шо програма, якщо раптом хто не дивився і не чув? «4 весілля» — це шоу про чотирьох наречених, які змагаються за краще проведення весілля. Хто виграє — отримує туристичну подорож. А дотепний ведучий закадровим голосом все це прикольно коментує. Якшо чесно, навіть не міг уявити, що така програма мене зацікавить. Але коли спати не хочеться, а музика набридла — то можна послухати. Чого тільки варті іронічно-гурмористичні коментарі ведучого!

Послухати телевізор? Ну, так. «Плюси» чомусь ловить на FM-діапазоні. Тая що я «4 весілля» слухаю, а не дивлюся.Справа в тому, що програма так пізно виходить (з 22 до 23ї), що вмикати тєлік і будити батьків з сусідами якось не комільфо.  А так, тихесенько собі вклюсчив радіо. Або взагалі в навушниках.  Хоча одного разу таки дочекався програми і подивився по телевізору. Але шось слухати по радіо цікавіше.

Виглянув у вікно: «Блін! А вже весна!» Абрикоси зацвітають. Листя на каштанах розпускаються. Люблю саме таку пору. І хоча саме такий період дуже швидко пролітає.

Жаль, в цей період навряд чи вдасться кудись з'їздити. Хіба шо в Київ.

А ви помітили... ні, я не про дівчат у міні-спідницях, що виставляють напоказ свої ніжки — так буває кожної весни. Я про інше — про ремонти на дорогах. І не лише на дорогах, а й на тротуарах. От таке явище не пригадую: щоб масово, всюди, ремонтували дороги. Цікаво, з чим це пов'язано? З грядущим «Євробаченням»?

Прикол у тому, що асфальтують не лише у столиці, а й у нашому місті. А у Києві взагалі ніде пройти. Ще тиждень тому не було оранжевих жилєток — а зараз всюди дорожники. Ремонтують і дороги, і тротуари. Чого раніше не ремонтували?

Zmeelove в пості про альтернативу руфінгу розповідав, що можна пофоткати з висоти, піднявшись на повітряних кульках. Хіба таке можливо?
Ось, на знімку, дівчина з цілим оберемком повітряних кульок. І у вітряну погоду. А не зносить.

Як кажуть «Разрушители легенд»: «Міф розвінчано».



Треба було спорити — виграв би парі!

Досить часто на роботах не розповідають про всі умови праці. Зокрема, про тривалість робочого дня (зміни). Буває, що написане в оголошеннях не співпадає з реаліями.  В оголошеннях або в розмові з керівництвом обіцяють одну тривалість робочого дня. Але після влаштування на роботу, дізнаєшся, що треба перепрацьовувати.

Влаштовувався на «Нову пошту». В розмові по телефону казали про зміну з 9 до 19.  Однак при співбесіді дізнався, що в 19ій закінчується лише робота з клієнтами. Тому доводиться затримуватись на годину-півтори. Тож фактично, в конторі треба перебувати десять-одинадцять годин(!). Тодві треба й зарплату вимагати більше. Я ж розраховував на одне співвідношення зарплати/робочого часу — а якщо один зт цих параметрів змінюється, то це вже інший «расклад», менш вигідний. Якби ж одразу розповіли про реальну робочцу зміну, а то «дєвачка на телефоні» тільки даремно обнадіяла. Так би не поїхав на співбесіду.

Другий приклад: робота на складі. Робочий день з 9 до 18 (ще круто!). Але декілька вихідних в місяць — робочі. Тобто, 5-6 денний робочий тиждень. Думаю: ну, нехай. І шо б ви думали? Згодом вияснилося, що тиждень виключно шестиденний. І два дні на тиждень треба приходити на півгодину раніше. Невже це не можна було сказати одразу?

Іще один приклад: робота «хлопчиком на побігеньках». Робочий день з 9:30 до 18ти. Нуц, наче все норм. Але фактично роботу закінчуєш після 18ти — в 18:10 - 18:30. А потім іще треба доїхати до офісу. А це ще годину. Тож виходить перепрацювання в півтори години. От такі приколи. До речі, навантаження перевищували обіцяні. Ледве не взяв керівництво на «понти». Але сваритися не хотілось. Вирішив сам піти.

Як казав доктор Хаус: «Брешуть усі». Держава най%бує свій народ. Народ най%бує державу. Роботодавці брешуть. Ну і співробітникам не залишається нічого іншого, як діяти так само. Хоча в очі ще нікому не казав, що брехня провокує брехню. Жалкую, що керівництву при співбесіді ще жодного разу не сказав: «Багато хто теж обіцяє одні умови праці, а на ділі виходить інше. Тому і я залишаю за собою право бути з вами (роботодавцем) не зовсім відвертим». Цікаво, яка б була реакція?

P.S.: При тотальній брехні є й чесні роботодавці. Але їх дуже мало.

«"Русскіє горкі" — не перекладається».

Вирішив, що не комільфо, коли на смартфоні російськомовний інтерфейс. По-перше, під час російської інтервенції не патріотично використовувати ворожу мову. По-друге,  спілкуюся переважно українською. І по-третє, захотілося якихось змін в телефоні. Рингтонами вже «перехворів» — набридло часто змінювати музику на дзвінок. А от змінити мову можна спробувати. Оскільки розкладка не співпадає з вживаною мовою.

Ну і шо тут такого? Можливо, хтось ще активніше колупається в налаштуванні своїх телефонів? А справа ось у чому: в перекладі! Знаєте, як перекладено «Контроль данных»? «Датчик даних». «Датчик», Карл! Назвали б ще «шкала». А «Контроль памяти» перекладено як «Датчик сховища». Ну невже нема відповідника в українській? Чи «пам'ять» по-нашому буде «сховище»? Дивний переклад.

«Настройки» взагалі не переклали. Як казали в одній музичній програмі з 1990х: «"Русскіє горкі" — не перекладається». Так і залишили: «Настройки».
А деякі менюшки взагалі переклали на англійську! «Lumia Истории» позначили «Lumia Storyteller». «Lumia Селфи» переклали як «Lumia Selfie». Невже не можна було написати «селфі» і «історії»?

Схожі «особливості перекладу» є і на сайтах. В ЖЖ українська розкладка теж рагульна. Половина меню на англійській.

А в комп'ютерних програмах мовні розкладки взагалі жесть. Хоча там нема англійських слів, однак перекладено неточно. По назві не завжди зрозуміло функцію. А якщо ще Corel російськомовний, а Illustrator україномовний — і однакові функції названі по-різному, то це взагалі ахтунг.

От і дивує: невже не можна перекласти все на одну мову, а не частково? Невже не можна перекласти словами-відповідниками, а не синонімами?

Не хочу показатися нудним, але забув дописати до попереднього допису . Може щось порадите. Весь час сплачували за комунальні послуги через пошту. І за це не брали комісію. Скільки в платіжках написано — стільки плати. Але настала криза, Укрпошта в ауті — поштове відділення ледь не закрилось: відновили роботу, але платежі вже не приймають. А щоб заплатити через банк треба доплачувати за послуги банку. А це хоч мєлочь, але нериємно. Причому комісію беруть як у Приватбанку, так і в державному Ощадбанку.

Одна надія, що в пошті знову будуть приймати комунальні платежі, або пошта остаточно розвалиться.

Вирішив підкинути гівна не вентилятор. Але думаю, тема цікава. Ні для кого не секрет, що банківські операції потребують адміністрування. Ну, скажімо, обслуговуючий персонал, сервери, чи що там ще може бути. Але раніше відчути (чи побачити) комісію за послуги можна було лише в разі сплати в сторонніх фірмах. А іноді взагалі комісії не було (хоча насправді вона мабуть була).

Щоб не бути голослівним, приклад. Для розумників (тут такі, бачу, є) пишу більшим шрифтом, щоб виділити суть. Раніше картки поповнення мобільного рахунку коштували стільки, скільки їх номінал. Тобто, купляєш стретч-картку номіналом 100 гривень за 100 гривень. І так було довго. Запитання: а чому тоді зараз картки зараз продають дорожче їхнього номіналу? Що змінилося?! Наприклад картку номіналом 100 гривень продають за 103 гривні. Хош - не хош, а доводиться переплачувати. Це, як я розумію, "навар" продавця за доставку. А чому ж раніше вартість дорівнювала номіналу?

Але картки це ще по-божескі. Якщо сплачкувати за мобільний зв'язок через платіжний термінал, то взагалі комісія 6%. До%уя, чи не так?
Хоча кажуть, що можна зекономити, сплативши через термінал в фірмових центрах мобільного оператора. Начебто там комісія навіть менша, ніж при купівлі картки.

Скільки про це не запитував на mail.сру і тут здається — нормальної відповіді так і не почув. Може зараз економісти розтлумачать і розкладуть цінову політику по поличкам?
[ І ще один приклад ]