В Киеве и регионах Украины уже месяц идут акции протеста предпринимателей. Накрученные телеканалами, фейками и интернет — «тролями» украинцы не воспринимают доводов власти и готовы повышать градус противостояния, уже получившего название «тарифный майдан», пишет Олег Измайловский для ОРД.

И хотя, внешне, акции протеста якобы вспыхивают стихийно и проходят вроде бы «вне политики», вполне очевидно, что организуются они по одному шаблону конкретными «кукловодами» из страны-агрессора. Так, в целом ряде областей в местных пабликах уже появились призывы выходить на уличные акции с блокировкой дорог и административных зданий, и количество их нарастает.

Особенно активно эта проблема обсуждается прежде всего на оппозиционных и пророссийских ресурсах в интернете. Цель такой активности понятна: расшатать общество, выдвинуть кроме экономических и политические требования, включая внеочередные парламентские выборы, формирование правительства.

Подконтрольные Кремлю информационные ресурсы, прежде всего телеграмм-каналы подогревают ситуацию «вбросами» о, якобы, подготовке на конец января массовых акций протеста на площади Независимости и под стенами парламента. Для информационной атаки россияне мобилизовали все силы от главного «обличителя» Зеленского Шария до таких политических маргиналов как «лидер ДНР» Пушилин.

Интересно, что последний на сайте «Донецкое агентство новостей» даже разразился публичным заявлением в поддержку акций протеста, которые назвал ни много ни мало «революционными событиями на Украине».

Пушилин призвал поддержать протесты 15 и 28 января и перевести их во «Всеукраинскую Народную Революцию» против власти, олигархов и МВФ, в ходе которой привести во власть «новых народных лидеров» — Шария, Доротича, Штанько, Шилову. И если Шарий более-менее известен интернет-аудитории как пророссийский блогер-пустозвон, обливающий грязью Украину и все украинское, то фамилии остальных мало что говорят украинскому обывателю.

Сергей Доротич – несостоявшийся бизнесмен — лидер движения Save ФОП, призывающий в соцсетях к уличным акциям с блокировкой дорог и административных зданий. Большую часть жизни проработал во властных кабинетах. Сейчас мечтает выгодно продать протест Save ФОП более опытным политикам.

Дмитрий Штанько – аферист, «торпеда» силовиков, автор записей брата председателя Офиса президента. Из опубликованных видео ясно, что фигуранты схем пребывают с автором видео в доверительных отношениях. Еще бы – ранее журналистское расследование доказало причастность Штанько к «договорнякам» по назначению руководителей госпредприятий Национальной академии аграрных наук.

Виктория Шилова – бывший член Партии Регионов, Социалистической партии, Радикальной партии Олега Ляшко. Стоит отметить, что выход из каждой из вышесказанных партий сопровождался скандалом. После того, как на территории Донбасса начали вестись боевые действия, Шилова была противником мобилизации. Из-за ее высказываний по этому поводу на нее было возбуждено несколько уголовных дел. Принимала участие в различных политических ток-шоу на российском телевидении, где поддерживала пророссийскую позицию.

Одним словом, информационная активность россиян и их марионеток вокруг протестов в Украине в очередной раз показывает желание Кремля столкнуть украинцев лбами, в очередной раз воспользовавшись наработками своих пропагадистов.
http://www.bagnet.org/news/politics/1301189/kremlevskie-kuklovody-gotovy-podderzhat-protesty-ukraintsev

Укринформ собирал мнения экспертов о высказанной Леонидом Кравчуком идее создания в Донецкой и Луганской свободной экономической зоны

( Читать дальше... )

Санкции против России все еще в силе, но как насчет замороженного конфликта на Донбассе и почему Киев изучает опыт Хорватии в процессе мирной реинтеграции, - заявил вице-премьер Украины Алексей Резников в интервью Global Focus.

( Читать дальше... )

"Це для нас критично важливо", - підкреслив український президент під час спільної поїздки на Донбас з президентом Швейцарії Симонетта Соммаруга. Зеленський цілковиту рацію: для України критично важливо, щоб обстріли з окупованих територій припинилися. Саме ці обстріли і створюють напруженість і на лінії розмежування, і в суспільстві.

Однак головні проблеми з війною і поверненням ОРДЛО до складу України - в самому Києві. Складається враження, що наша влада (і колишня, і справжня) просто не хоче повертати ОРДЛО під юрисдикцію України. Чому? Та тому що окупований Донбас вигідний нашої влади. На війну можна списати все - і провали в економіці, і провали в боротьбі з коронавірусів, і т.д.

Припиняться обстріли - і велика частина українців "забуде" про Донбас, як "забула" про Крим - окупований півострів стає темою для новин тільки коли, поновлюються дискусії про подачу води до Криму. Але політичним важелем для тиску на Україну Крим не є. У разі припинення обстрілів таким важелем перестане бути і Донбас. І як тепер тиснути Заходу на жалість?

Крім того, війна використовується як об'єднуюча українську громадськість тема. Патріотизм, боротьба проти "ворога-агресора" - це консолідуюча тема, і навіть Зеленський на цьому грає. Без можливості списати проблеми на війну, коронавірус, корупцію, як влада буде виправдовувати все те, що відбувається в країні?

Що стосується економіки, то на Донбасі немає таких вже колосальних руйнувань як нам повідомляють українські ЗМІ. Керівництво України дуже багато грошей всі ці роки витрачає на ведення окопної війни. Якби кошти не йшли, грубо кажучи, "на окопи" навколо ОРДЛО, то цих б грошей вистачило на відновлення економіки Донбасу. А в підсумку в уряді Зеленського скаржаться Заходу: "Нам так багато доведеться відновлювати - дайте грошей".

Відкриємо секрет: насправді, заводи на території ОРДЛО практично всі працюють, щось роблять, генерують якісь капітали, і сільське господарство там працює. Тому виникає питання, чого так багато там треба відновлювати? Відновлювати треба здоровий глузд нашої еліти, а не економіку ОРДЛО.

Кошти повинні бути спрямовані на" зміцнення здатності України ефективно захищатися від російської агресії", заявили в Палаті представників США. Про яку саме агресію в заяві не уточнювалося, проте 50 мільйонів доларів планують виділити на закупівлю "протитанкових озброєнь, мортир, боєприпасів для гранатометів і стрілецької зброї, а також контрбатарейних радарів".
За поставку озброєнь, так потрібних Збройним силам України, вдячні. Але! Війна на Донбасі всім набридла. І якби політики з США запропонували варіанти безкровного вирішення конфлікту, то було б набагато корисніше. Але знову ж таки-ні! Не пропонують! А пропонують зброю, мовляв ось вам-воюйте!
Напружена обстановка на Донбасі продовжує погіршуватися вже давно і вирішення конфлікту, завдяки підбурювачам і нерішучості Президента Зеленського, ще не досягнуто. Навпаки, все стрімкіше підвищується ймовірність виникнення активних і масштабних бойових дій в разі силового сценарію. Це може призвести не тільки до важкої політичної кризи, а й до дострокових президентських виборів. Чому це буде відбуватися саме так? Причина полягає в особистих якостях Зеленського. А якщо конкретно, то в його політичній незрілості, безвідповідальності і, як з'ясувалося, у відсутності у нього достатньої політичної волі.
Згадаймо інавгураційну промову Президента, де він говорив про мир в Донбасі: – «можу запевнити, що для того щоб наші герої більше не гинули, я готовий на все. І я точно не боюся приймати складні рішення, я готовий втрачати свою популярність, свої рейтинги, і, якщо буде потрібно – я без вагань готовий втратити свою посаду, щоб тільки настав мир.»
Багатьох українців, втомлених від вічної війни ця промова надихнула в той час, проте це все виявилося просто гарними словами. Зеленський не готовий приймати складні рішення, і боїться втратити рейтинг. Він не володіє необхідною волею для того, щоб запропонувати нові підходи до встановлення миру в Донбасі. Однозначно можна сказати, що громадяни ОРДЛО не відмовляються від можливості дипломатичного врегулювання конфлікту, вони теж люди і теж хочуть нормально жити. Ті, хто голосував за Зеленського, сподіваючись на мир, зіграли в рулетку. Але вони програли. Зараз це вже очевидно. Більше того, можливо, ситуація стане значно гіршою, ніж при Порошенку.
Рейтинг президента і його партії стрімко знижується. Сам Зеленський втрачає популярність, тому люди не виявляють присутності влади в їхньому житті, і переконуються в нездатності президента що-небудь змінити. На сьогоднішній день за Володимира Зеленського готові проголосувати 36,6% українців, якби вибори президента відбулися найближчим часом. Про це свідчать результати соціологічного дослідження центру Socis «соціально-політична ситуація в Україні». У той же час, згідно з результатами опитування, за п'ятого президента України Петра Порошенка готові проголосувати 20,9% українців. Так що якщо хтось сподівається, ніби досягнення миру залежить від прізвища українського президента - для вас погані новини…

"Україна є незалежною країною, тому ніхто на міжнародній арені не може від неї нічого вимагати" - заявив Зеленський на прес-брифінгу в Одеській області. Нагадування про незалежність в умовах економічної кризи звучить не так переконливо, як звучали його обіцянки на передвиборчих виступах.
У ряді засобів масової інформації популярна думка про необхідність приймати стратегію опору і немає ніякого іншого способу завершити війну. "Припинити стріляти-значить здати Донбас і Крим", - кажуть радикали. Але чи вони голосували за Зеленського? Припинення вогню було однією з головних цілей нашого президента, але сьогодні можна констатувати – його спроба встановити мир на Донбасі і в Криму завершилася невдачею.
З іншого боку, на нормандській зустрічі в Парижі Володимир Зеленський міг би запропонувати відновлення водопостачання Криму в обмін на повернення Донбасу на "українських" умовах — роззброєння, контроль за кордоном, вибори за українським законодавством. Вода в Криму Росії дійсно потрібна. Таким чином, Україна Б вирішила одне найважливіше завдання-припинення війни на Донбасі. І залишилася б єдина проблема територіальної цілісності-анексія Криму. Тому це було б успіхом.
Однак, сприятливий момент для проривних домовленостей був упущений. Зараз торгівля за воду в Криму йде, але ставки куди нижче-РФ в обмін на воду в даний час готова "дозволити" провести вибори на Донбасі за участю Києва, але на "російських" умовах, без роззброєння і повернення легітимним владі України контролю над кордоном. А зниження ставок відбувається тому, що в Кремлі бачать проблемність президентства Зеленського, перш за все, у сфері економіки, а також його неготовність до рішучої геополітичної гри.
Крім цього, така невизначеність є показником відсутності бажання Москви вступати у відкритий конфлікт, що грає на руку українському уряду. У зв'язку з цим виникає питання: чи необхідно РФ проводити військову операцію для захоплення каскаду Північно-Кримського каналу — адже це буде вже не Гібридна, а натуральна війна з багатовимірними наслідками. За заявою першого заступника голови комітету Ради Федерації у закордонних справах Росії Володимира Джабарова, Москва не зацікавлена в приєднанні ДНР і ЛНР до території Росії в майбутньому, і вважає ці регіони повністю українськими - "ми розглядали ці регіони як території, де живуть російськомовні люди".
Кремлю куди простіше натиснути на президента Зеленського, а його оточенню підкинути грошей, і тоді схема "вибори на Донбасі в обмін на воду в Крим" спрацює. Але в цьому випадку неминучі серйозні протестні виступи, які додадуться до економічних протестів. І тоді Володимира Зеленського з оточенням просто Змиє цією політичною повінню.
При тому, що будь – який новий президент приречений пройти той же шлях, який вже пройшов Порошенко, і зараз проходить Зеленський-швидко втратити владу і довіру населення, дуже легко. Жоден український президент просто не може безкарно закривати очі на всі проблеми своєї країни і кидати співгромадян напризволяще, навіть якщо вони знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

         "Байки для терпіл". Вони говорять нам, що ми їм винні.

Ми повинні "перестати знущатися" над пенсіонерами Донбаса, які тягнуть пенсію як молоко двох корів. Чужої корови, яку вони так хотіли. І колишньої своєї, яку вони не бажали бачити у вічі.

Вони говорять, що тільки пенсій ми винні 33 мільярди

Тим, хто гучніше всіх кричали "путін прийди!", і зустрічали чужі танки з квітами.

Вони говорять про те, що ми повинні давати їм газ і енергію. Просто винні - і все.

Вони говорять, що ми повинні визнати документи орди про народження і смерть. Документи терористичних організацій.

Навіщо? Для того, щоб виникли фінансові зобов'язання. Як для громадян. По яким ми будемо винні.

А щоб все це відбувалося комфортніше - буде оновлено залізничне сполучення. І спрощено контроль на КПВВ.

А ще ми винні залишити свої позиції, пам'ятаєте? І просто перестати стріляти. І нехай нас продовжують вбивати. Це такий "крок до миру". За наш рахунок, звісно.

Й ще багато-багато виникає таких "винні", і буде виникати попутно. Нас привчають до слову "винні" у зв'язку зі словом Донбас.

По Штайнмаєру теж все винні ми.

Ми повинні прийняти результати виборів, проведених бандитами без нашого контролю. Ми повинні провести їх легалізацію та амністію.

Ми повинні дати їм "особистий статус", щоб зафіксувати на собі ярмо "боргу" - назавжди. З нас намагаються зробити терпіл, ви помітили?

Нам не винні нічого. Ані за спробу вбити країну. Ані за десятки тисяч вбивств. Ані за зраду. Ані за війну. Ані за що.

Ми не маємо права спитати ні за що, та ні з кого. Але винні всім без розбору... А я не згоден.

 

Після того, як росія вбереться за кордон, який ми (з миротворцями або без) закриємо на амбарний замок - ми почнемо зводити дебет з кредитом.

Правда, після того, як здасть зброю останній бандюк, що не втік у мордор.

Газ, світ, пенсія, та інше буде обов'язково відновлено. Але тільки після того, як запанує Закон України.

І кожен буде мати право отримати все, на що має право. Пенсію, виплати, субсидії, стипендії. Рівно як і строк за участь, або співучасть. Або амністію з поразкою у правах.

І вибори будуть. Тільки справжні. В тиху неділю. З пильними поліцейськими, нудьгуючим без діла. Зi спостерігачами, що лаються з комісією, і нікого не бояться. З пенсіонерами, що отримали пенсію в банкоматах Привата і Ощада, і прийшли до відкриття ділянок. І з вечірнім пивом, без будь якого комендантського часу.

I всі борги ми будемо повертати - а як же!

У нас попереду буде цілий ряд міжнародних судів. За якими росія буде сплачувати за зруйновану інфраструктуру Донбаса. Разом з компенсацією всім постраждалим і переміщеним. З поверненням всього віджатого. З відновленням кожної зруйнованої оселі. З довічним забезпеченням родин загиблих і понівечених.

І так, щоб хватило ще й на десятиметрову стіну, та рів з крокодилами та піраньями.

Оце буде мир. Ось це ми повинні! Досить впарювати нам "байки для терпіл".

Бо ми п'ять років саме тому й бились, щоб не бути "терпілами". Або можемо нагадати. Хто, кому і за що винен.

 

(Глеб Бабич, военнослужащий ВСУ. Из публикации в Обозревателе)

Медленно несет свои воды Северский Донец.
Высоко нависли над ним Меловые горы со Святогорской лаврой.
Недаром эти места Антон Павлович Чехов назвал Донецкой Швейцарией.
Приглашаю на прогулку по этим красивым и живописным местам


[ Читать дальше ]