Много я в жизни плохого видал,Как то мой дед в колодец упал,Много грустил, и по деду скучал.Было и так, что рыбак заплутал,в сети свалился и рыб напугал,в руку себе как то кайло загнал,кот, как-то раз мой завтрак украл.Видел, как люди друг друга ругали,слышал, что дети кого-то пугали.Чувствовал холод, вьюгу и стужу,Был, как в сахаре без ужина тоже.Много кому и зарплат не давали,Часто и много с робот выгоняли.и воровали и избивали,газа и света не раз нас лишали.Кайло не раз без дела стояло...

Читати далі...

Минуле Зарічанки відноситься до середини XVII століття. Першими її поселенцями були три козаки – Явтушенко, Пономаренко, Саєнко.корінняродин яких залишились і дони ні, що пов'язані родинними стосунками. Перші їх поселення знаходились на узбережжі широкої і повноводної річки Уди. Зараз це нижня частина вулиці Потьомкіна та в'їзд Некрасова. Чомусь ці поселення були названі Дурним хутором. Назва збереглася і до сьогодні. Мій дід, Микита Іванович, був одним із нащадків роду Пономаренків. У першу...

Читати далі...