Ось вона, тиха пристань - берег письмового столу.Стукає тихо годинник - міряє часу основу.І листочок паперу чистий. Поряд ручка - новенька ще.Все спокійно, як в пісні - любов мир збереже.Я візьму її, щоб написати декілька теплих слів:Про природу, про ластівку, може, про горобців.Ось ручка! Ось вона - у мене в руках!Але що це - неначе - я підняла автомат.Знову полум'я! Знову видіння! Кіборги!Знову вони відбивають атаки -У тихій кімнаті крики і вибухи.Одна дорога, друга - їх декілька - потім блок-...

Читати далі...

Мені ранком подарували:Цвітуть так рясно вишні й сливи, Як ще ніколи не цвіли!І я була би повністю щаслива,Якби ж то не було війни! (с) Надія Калина.Гарного дня! Легкого четверга!

Чомусь сьогодні впало до душі . Авторка мені нечужа, тож відгуки почитає.Хоч я й не лікар, і не тямлю в медицині,Але спостерігаю вже давно:Як стукне сорок-п'ятдесят мужчиніЗ ним твориться незрозуміле -Тахікардія і безсоння,Потім весь день, немов спросоння,А дратівливість, і свербіжІ нетерпець до зміни місць.Таке "неможеться" спіткалоЙ мого знайомого колись - Машину мав (крутив ключами)Дружина недурна, дорослий син.Якась інфекція, мабуть, а, може, вірус,Нездумав, бідолага, як ...

Читати далі...