Про Мачо
- 27.04.15, 18:26
Чомусь сьогодні впало до душі . Авторка мені нечужа, тож відгуки почитає.
Але спостерігаю вже давно:
Як стукне сорок-п'ятдесят мужчині
З ним твориться незрозуміле -
Тахікардія і безсоння,
Потім весь день, немов спросоння,
А дратівливість, і свербіж
І нетерпець до зміни місць.
Таке "неможеться" спіткало
Й мого знайомого колись -
Машину мав (крутив ключами)
Дружина недурна, дорослий син.
Якась інфекція, мабуть, а, може, вірус,
Нездумав, бідолага, як і де.
Аж гульк: на Клаві очі зупинились,
На ніжках сексуальних і те-де.
Клавуня не була гордячка
І швидко "охмурила" мужика.
Прийшлось йому потратить всі заначки,
А потім до сім'ї "тягти рябка".
Та мачо повернувсь не сам, а разом
Із вантажем нових атак:
Цитит, запалення простати,
Ще геморой, і ішемія, і інфаркт.
Молоде тіло вимагало плати,
Краса Клавуні вимагала жертв:
Подарував "Пежо", кредитну картку.
А вдома, на руках дружини, вмер.
Зірок із неба Клава не знімала,
Та справу свою чітко знала:
Звабливо граючи ключами від "Пежо",
Вже нову жертву полювала.
Як світ пташиний буде повен звуків
У дні весняних поминальних днів,
Син розповість його онукам,
Що на роботі їх дідусь "згорів".
24.06.2014 Надія Калина
2