[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Що людське життя?...Лише миттєвість між минулим і майбутнім.Немов падаюча зоря - блиснуло і згасло...Не встиг навіть задумати бажання.

Хмільна зоря розпачливо стрибне в світанок,Гукне роздзвонами ранкових звуків,Заскиглить стрімко ніччю наостанок - І переплавиться тужаво сонцю в руки.Закалатає росами кришталю в травах,Перепочине мить у гніздах співів - І далі полетить творить октавиІз срібнопелюсткових сплесків дива...

Іноді в нашому житті залишається лише надія. Потрібно лиш триматися за неї і не відпускати. Потрібно просто вірити...Дійсність охоплюють мрії,Твої чи мої надіїЛетять по небу із зорь?Дивися! Он падає зірка:Скоріше бажання промов.Чи то не твоя надія Летить по небу із зорь?Я очі прикрию руками -Не хочу я бачити світ.То таки твоя надіяЛетіла крізь сонячний світ.Я світло ввімкну,Ти зачиниш вікно,Ми разом уб’ємо надії.Ніхто не побачить під нашим вікномЗорю, що із неба спустилась...