хочу сюди!
 

Юлия

42 роки, рак, познайомиться з хлопцем у віці 30-50 років

Замітки з міткою «думки»

Повний пі...

Повний пі... Те, що коїться в країні більше нагадує абсурд. "Справедливі" суди, проросійські реваншисти, програш у ПАРЕ. Звичайно, звинувачувати нового президента не треба — у нього поки немає власних депутатів в парламенті. Та й повнота влади йому дістались у спадок від попередника, який хотів підім'яти побільше повноважень. Але не розрахував з амбіціями і тепер навряд чи може розраховувати на представництво у Раді. А пі...ць, який коїться — це результат бездіяльності Пороха, який не ...

Читати далі...

А-а-а! Спека!!!

Щороку таке. Те саме. Але все одно важко звикнути. Пітнієш. Мимохіддю загоряєш (без пляжів і солярію). Сонце лупить так, що без сонцезахисних окулярів на вулицю можна не виходити. Дуже спекотно! Плавиться тіло й мізки. Нічого не хочеться робити. А на наступний тиждень обіцяють +30 - +32°С. І думаю, у липні-серпні буде ще спекотніше. Тепер, хоч би й хотів, фіг куди поїдеш. Хоча... а коли мене зупиняло, що весь спітнілий? Шоу "Пітніють усі" — у всіх маршрутках країни. [Приєднана...

Читати далі...

Хочеться в похід

Хочеться в туристичний похід. Подалі від народу і цивілізації, поближче до природи і заброшок. Щоправда, треба купити спорядження. А це додаткові витрати для мого, і так скромного, бюджету. Можна було б і обійтися без спорядження, якби йшов у дводенний похід. Однак пропонують декількаденний.А ще, окрім фінансового питання, турбує вага спорядження і харчів. Це все треба буде нести всю дорогу. ХЗ скільки це кг - але однозначно більше допустимого навантаження. Коротше, сумніваюсь. Не знаю, що...

Читати далі...

[Приєднане голосування]

Пристрасті по відбору на "Євробачення"

Тепер-то точно ніхто не скаже: «- Збоченці! - Так, і ми цим пишаємость!» Відверто провокаційна (і водночас найпопулярніша) співачка Maruv сама відмовилась від участі у пісенному конкурсі «Євробачення-2019». І, як розповідали в новинах, не тільки з політично-ідеологічних міркувань. Патріоти і націоналісти повинні бути задоволені. Проте імідж України зіпсований - зі сторони (особливо, з північного Мордору) скажуть, що не вгодила недостатнім патріотизмом. Або що змінюють умови після...

Читати далі...

Ломка

Ломка. Хочеться вже кудись поїхати на закинуті заводи, установи і т.д.. Як назло, друзі "морозяться". А нові не знаходяться.В принципі, можна й самому. Але по таким місцям краще прогулюватись у компанії.Якби ж цікавився чимось іншим, наприклад музеями, виставками, було б простіше. А от невідвіданих заброшок, та ще й цікавих, в окрузі все менше і менше.

Не сидиться вдома

Потроху приходжу в себе, розгрібаю фотоархіви, редагую фотки по роботі. Але на вулиці така теплинь і сонячно, що хочеться вже кудись поїхати. Ось тільки куди і з ким? Подружка сама не знає, коли буде вільний час (в принципі, і я не визначився з датою поїздки) і куди хоче поїхати.

"Хто візьме білетів пачку..."

Перефразую цитату з відомого фільму: ""Хто візьме білетів пачку... Той відвідає концерт задешево.""Збери 51 бажаючих — і зекономиш на квитках!" А так, 250 гривень для концерту з зірками вітчизняної музики — це ще недорого. Навіть для ніщеброда.[Приєднана картинка]

Програми про Київ

З зацікавленням слухаю програми про історію Києва. Часто натрапляю на такі передачі випадково, коли по радіо нічого цікавого, або коли не знаєш, чм себе зайняти.І, здається, нічого нового не почуєш — а все одно цікаво. От, на днях, по «Голосу Столиці» розповідали про історію Дарниці. Так виявляється, до 1920х років вона була окремим містом. І більше того — відносилась до Чернігівської губернії!

Завтра.

Ще зовсім трохи, і завтра стане сьогодні. Можливо , завтрашній день комусь стане початком відліку нової системи координат, а можливо зовсім непомітний сірий дощовий осінній день загубиться серед багатьох минулих днів, нічим таким особливим не відзначених, але швидкоплинних і невблаганних. Хто зна.

Як не нити?

Як не нити? Ниття — наше все! Хоча чого думати, що я люблю понити? Просто все складається не дуже добре. Вчора їздив по справах і прогулятися — тільки даремно витратився на маршрутки, так ніде не полазив, робота не підійшла, ще дали вакансію, на яку вже звонив (невже в Центрі зайнятості не вілдмічають? Чи спеціально?). А завтра піду перевіряти зір. І не здивуюся, якщо скажуть, що справи дуже погані. І де тут шукати причини для радості?А, хоча є одна причина для радості — життя!