. Мова справжнього румуна потребує гідних слів. Хай невіглас суржикує- мову кривдити не смій. Привітаю чемно того, я, румунський селянин- хам згадає нашу мову: вигне мат у сім колін. . Навкіл любоньки кружляє, каже солодко у лад- дурню лайку пробачаю за десяток серенад. НЕма в світі іншой мови до твоїх, румунскьких, вуст. Не вагайся, не сторонься слова- це ж бо твОя суть. . І натхнення , і кохання, спів, і шепіт, і вірші: пан пасує до каптана- говір нам по мірці...
2