Днів сліпих всемогутність. Слів несказаних лід. У твою неприсутність мій занурено світ. В ніч плететься дорога. Час лежить тягарем. Тільки крихітка Бога у душі ліхтарем.[Приєднана картинка]

Дванадцять мишей і у плямочку кіт учора пішли у далекий похід. Якби повернулися ниньки гуртом, Ми б знали, чи варто дружити з котом.[Приєднана картинка]

О, скільки випито у Бахуса! Як від вина кипіла кров! О, скільки радощі та пафосу було у плетиві промов! Була красива кожна дівонька, сідало небо на чоло, у сон хилилося голівонька, а глузду – зовсім не було. мал. Пітер Брейгель-молодший[Приєднана картинка]

Дощем ранковим пахне шиба. Дитинство – літом і селом. А небо… небо пахне хлібом, і тихим маминим теплом. Знімає вітер хмарну пінку. Несе у дзьобі пісню птах, а пальці стискують скоринку і грають бісики в очах.[Приєднана картинка]

Неполохана нічка без залишніх думок, Небо всипало в річку повні жмені зірок. Місяць виглянув сивий. Бубонить самота. Все звичайне й мінливе, як і річка ота.мал. Кагайя[Приєднана картинка]

Іще не вся зотліла слава. Іще минуле гомонить. Іще не всі шаблі іржаві, Є ще й такі, що можуть вбить. Іще не все залито горем, І місце є іще для мрій. От тільки дурнів – з перебором, І давній ворог ще живий.[Приєднана картинка]

Збиралися миші На місяць летіти, Там сиру, казали, Найбільше на світі! А котики в інший Збиралися путь, Бо знали, що в лісі Сосиски ростуть.[Приєднана картинка]

Де сивочолий дуб, де галаслива сойка ховає у дупло сякі-такі скарби, Знімає вітер з губ солодкий присмак зойку, І пропливає тінь відбутої доби. Сплітаються думки у дивний візерунок, І тиша до небес відлуннями гука, Загублені слова, осінній подарунок, Складають ланцюжок забутого рядка.мал. Яна Барткевича[Приєднана картинка]

Ох, як несправедливо влаштовано цей світ, У нім літає миша, і не літає кіт! Але коти із небом насправді не чужі, Тож, лізуть на дерева, бо льотчики в душі.[Приєднана картинка]

У невідомому столітті, Що щойно вийшло із пітьми, Збирав плітки холодний вітер, І щедро сіяв між людьми. Минули дні, гіркі й щасливі, Все до майбутнього звика, Плітки і досі галасливі, А правда знов неговірка.[Приєднана картинка]