[Приєднана картинка] Злетімо! Наші крила - то пісні, Що у серцях вирують навесні. До сонця посміхнімосьі хмарок; Летімо через терни до зірок!  В польоті ніжність нам сприя,  Моя підтримка - ти, а я - твоя.  Не бійся впасти, з вірою лети!   То - сила крил в дорозі до мети. Кохання -наш керманич пильний. Лише не обертайся, вниз не позирай, Та серця свого сумнівом не край. Політ почнімо вільний, спільний!..... ©Cтепанська Марина (SMG)

[Приєднана картинка]Послухай!.. Небо дихає нічне Могутньо, але стримано та тихо. Долонями відчуй - пульсують зорі; Життя у всесвіті триває... Дивись! - бубнявіє, нуртує Щось, ледь вловиме оком...  Межа між літом і весною...  Ридає та радіє серце!........ ©Степанська Марина (SMG)[Приєднана картинка]P.S. писалось давно. але тема вічна

Пада з неба дощ, потемнів бетон. Йobar твій до школи пре тебе в BMW. Вчителько моя, з камінцем кулон! Як така паскуда в світі цім живе? У твоїх очах - завжди тільки гнів. Учні - це не люди, а осли геть тупі. Криком вічним б'єш, нагаєм злих слів. Принцип: "Я цариця - бійтесь і терпіть". Ти ще в перші дні поділила клас На ізгоїв, масу й дітвору "золоту". І товчуть, товчуть "паханята" нас. Школа, мов тюряга - видно за версту. &nbsp...

Читати далі...

Ти куштував мене -  Вершки ванільні з шоколадом.    Солодкий і сунично-запашний     Був поцілунок твій;     Його я смакувала,     Не в змозі відірватись,     Побоюючись, що невдовзі     Лиш денце доведеться облизати...     (20 жовтня 2001р.)  ©Степанська Марина (SMG)

"Ніколи...вдвох...навіки...ні..."Дощ пише й пише на  вікні.Імла, безлике небо і сльотаво.Коханий, то лише уява!..Ти припадаєш до грудей щоночі.Кохаю! Ко-ох-ха-ах-аю-аю!.. -Десь глибоко відлунює пророче;Під ранок із судомами вщухає..."Любов - бов - дур - дур - дум - бум - бом!.."Дощ зрідка бумка за вікном.Кохання ...є...ще буде...проминуло...Обличчя потьмянілі. Спогади поснулі.Сум нидіє по закутках оселі...Пробуджує і збуджує до млостіТвій дотик, що чаївся у постелі.Очікую... ...

Читати далі...

Сегодня не сработал парашют[Приєднана картинка] Небрежно уложил вчера, наверное[Приєднана картинка] И то порой чего пол века ждут Сейчас оно придет, твое мгновение. Не думай о секундах свысока.[Приєднана картинка] Наступит время - сам поймешь, наверное: Свистят они, как пули у виска,[Приєднана картинка] Мгновения, мгновения, мгновения...

Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная! Видно, хоч голки збирай. Вийди, коханая, працею зморена, Хоч на хвилиночку в гай. Сядемо вкупочцi тут пiд калиною — I над панами я пан! Глянь, моя рибонько, — срiбною хвилею Стелеться полем туман. Гай чарiвний, нiби променем всипаний, Чи загадався, чи спить: Он на стрункiй та високiй осичинi Листя пестливо тремтить. Небо незмiряне, всипане зорями, — Що то за божа краса! Перлами ясними ген пiд тополями Грає краплиста роса. Ти не лякайся, що нiженьки босiї...

Читати далі...

Ты - русский Я – немец Мне каяться не в чем И тот и другой – палач Что Гитлер что Сталин Нечем Утешить мне сирот плач. Я немец Страны просторами От Вены до прибалтийской Глуши Я немец С арийской историей И мистикою души. Я немец И прадед, и дед - спасали Мир от еврейской чумы И мог быть союзник Сталин Вождем той святой войны. Что? – забытая веха? Мог третьего Рима Медведь, С драконом третьего Рейха В траншее одной сидеть! Но что вам о прошлом Пошлости...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Тарас ШЕВЧЕНКО Розрита могила Світе тихий, краю милий, Моя Україно, За що тебе сплюндровано, За що, мамо, гинеш? Чи ти рано до схід сонця Богу не молилась, Чи ти діточок непевних Звичаю не вчила? «Молилася, турбувалась, День і ніч не спала, Малих діток доглядала, Звичаю навчала. Виростали мої квіти, Мої добрі діти, Панувала і я колись На широкім світі...

Читати далі...