- Вчителю, а в чому сенс нашого життя? Старець подивився на юного учня своїми теплими очима, усміхнувся і поставив перед ним на стіл свічку, що горіла рівним і м'яким полум'ям, загасивши при цьому решту свічок, які осяювали невеличку кімнату. - У чому сенс існування цієї свічки? Як ти думаєш? - Що б горіти і дарувати людям тепло, світло і затишок. - А якщо людей в кімнаті немає, невже при цьому зникає сенс її існування? Невже навколишнє середовище визначає сенс її існування? - Але як при цьому ...

Читати далі...

Цим запитанням, чисто «гороскопічним» на перший погляд, може задатися й християнин, якщо тільки міркуватиме він про древо, що всередині нас. Не думати про нього, мабуть, небезпечно і навіть злочинно.Усередині кожного з нас росте і розвивається дерево. Воно неодмінно має розквітнути й дати плоди, причому, не обов'язково у свій природний час. Нерідко явити плід треба, незважаючи на терміни, — за вимогою долі й потреби ближнього, щоб не бути проклятим, як неплідна смоковниця.Всередині одних людей...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Женился ноутбук на аккумуляторной батарее. Выбирал самую-самую: высоко­качественную, высокопродуктивную, высоко­эффективную, с большим внутренним объёмом и потенциалом. И всё для того, чтобы питала она его как можно лучше и как можно дольше. Без подзарядки. Не любил ноутбук отвлекаться на всякие там подзарядки, считая их батарейкиным вздором. Так они и жили: ноутбук питался всем на зависть, а батарейку свою не подзаряжал. «И так хорошо работает», — думал он...

Читати далі...

Смятение и мир душиОтчего душа, в грехе сущая; не постоит, а все мятется? Оттого, что теряет точку опоры. Точка опоры дается ей страхом Божиим и спокойною совестию. Когда совесть покойна и отношение к Богу мирно, тогда душа пребывает в себе и держит себя степенно. Когда же совесть встревожена и Бог оскорблен, тогда душе тяжело быть в себе, как в угарной, чадной комнате, – и она бежит вон, и вне себя ищет, чем бы утолить внутреннее томление, перебегая от предмета к предмету без промежутков, чтоб ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Равнодушие – это безразличное отношение к проблемам, неприятностям и горестям другого человека.Сначала равнодушие возникает по отношению к совершенно посторонним людям. Потом переходит на круг поверхностных знакомств, далее захватывает приятелей человека, в итоге незаметно подминает под себя и отношения с друзьями и родными. Нередко равнодушие изначально возникает как безразличие к страданиям животного, постепенно переходя на людей. Это как нравственно-психологическая...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Валентина сидела, уставившись в окно, и безучастно разглядывала снующих туда-сюда прохожих. В каждом из них она различала предпраздничное волнение и воодушевление. «Скоро Новый год..., — думала она. — И зима настоящая, снежная — всё готово к празднику. Кроме меня... Настроения — нет. Осточертела рутина! Изо дня в день одно и то же: нескончаемые потоки грязной посуды, грязного белья, грязных полов, ковров, полотенец...» Радости не было, праздник казался чьей-то...

Читати далі...

Нарешті почав читати. Відразу виник Наполеонівський план купити електронну читалку. Хоча знаючи себе, є підозра що це в мене не на довго вистачить цього бажання, можливо ще одну книгу і прочитаю. А читалка потім просто буде собі десь валятися в шухляді. Чомусь подумалося що в нашій країні, заробити собі на життя прозою майже не можливо. Все просто: навіщо платити гроші за те, що можна на шару зтягнути з мережі! Що власне я й зробив. Я отримав задоволення від читання, автор натомість...

Читати далі...

Дивно як багато різної хуйні в голові не дає нормально спати. Про нормальний здоровий сон, я забув ще на початку лютого, а можливо і раніше. Так само як вітер на дворі, в моїй голові вихором літають спогади, якісь втрачені надії, нові надії, мрії, успішно пройобані шанси покращити якість свого життя. Про те як люди легко придають справжню дружбу, яка бере свій початок ще з початкових класів. Багато думок і спогадів про Унівєр, одногрупників і однокласників. Вони вже багато чого досягли, добра...

Читати далі...

Ну от і до моїх країв докотивася цей сніговий катаклізм, який паралізував всю країну. За вікном завірюха маленький морозець і вітер (а як може бути завірюха без вітру? Підмітить уважнимй читач). Ще буквально якесь століття тому, люди в таку погоду сиділи перед відкритим каміном, закутавшись в щось тепле, пили гарячий чай, дивилися на язики полум'я в каміні і слухали як в комені завиває вітер. Але поступово, з настанням технічного прогресу, тепле світло каміна замінило холодне, і я б сказав...

Читати далі...

Скарбничка душі Є в кожного в душі скарбничкаІ в кожного – вона своя,Лежать в тій скриньці таємничійЯкесь число, чиєсь ім’я, Напівзабуті сни і мрії,Колючі реп’яшки образ,Далекі вогники надії,Уривки голосів і фраз, Близьких людей ясні усмішки,Розчарувань найперших біль,Красива пісня, гарна книжка,Улюблений з дитинства фільм... І скільки б ми скарбів не мали –Коштовних, срібних, золотих –Та скринька, що в душі сховалась,Є найціннішою із них. &nbsp...

Читати далі...