хочу сюди!
 

ГАЛИНА

59 років, терези, познайомиться з хлопцем у віці 60-70 років

Замітки з міткою «суд»

Януковичу можно всё !

Виталий Портников.

Вчера судья выгнал из зала заседаний Печерского суда украинской столицы бывшего министра внутренних дел Юрия Луценко. Сегодня той же участи удостоилась - и не в первый раз - бывший премьер Юлия Тимошенко.Учитывая то, что у нее сейчас нет адвоката, суд продолжил свою работу - впрямом телевизионном эфире! - вообще без стороны защиты. Печерское правосудие с точки зрения сюрреализма начинает все больше переигрывать «басманное» - российские процессы хотя бы не транслировались, и там никому не приходило в голову, что возможен простой диалог судьи и прокурора…
Виктор Янукович, в годы своего пребывания в оппозиции, неоднократно критиковавший судебные процедуры, демонстрирует высший класс номенклатурного пилотажа: до такого никакой Ющенко не додумался бы. А додумался бы - получил бы свою долю критики от европейцев и россиян. В Европе поразились бы, что президент-демократ попирает все нормы правосудия, в России телеканалы рассказали бы о диктатуре «оранжевых», до начала слушаний.Януковича так жестко критиковать не спешат. Европейцы рассчитывают «втянуть» его в зону свободной торговли и уже потом продиктовать все необходимые условия игры. Россияне, напротив, рассчитывают, что роман
Януковича с Европой и Западом в целом не состоится, и он отдаст желающимвожделенные предприятия и трубу.
   Поэтому с энтузиазмом следят за процессом над Тимошенко и закрывают глаза на такие вопиющие - с точки
зрения хотя бы своей недавней реакции действия - как высылка из Украины бывшего крымского президента Юрия Мешкова. Ну, представим себе, что при Ющенко какого-нибудь российского гражданина - что бы он там ни говорил -
везли бы к переправе под конвоем и в грубой форме отказали бы в медицинской помощи. Какими бы были заявления российкого посольства? Какой была бы ответная реакция Москвы? А сейчас Киев лишь мягко пожурилиза жесткие действия, да еще и сказали, что Мешкова нужно было, конечно же, выслать - но не так же брутально! Януковичу можно всё!
   И эта вседозволенность, конечно же, кружит голову и убирает любые политические и нравственные границы. На наших глазах происходит настоящее разложение правящего класса, деградация режима! «Монарх» позволяет себе в грубой форме разговаривать с журналистами и объяснять, что он им «не по зубам». «Принц» в пьяном виде шатается по улицам столицы, а «дворяне» убеждают общественность, что так оно и надо,что это даже очень красиво и правильно. «Граф» избивает девушку в ночном клубе. Судья - тут уж без кавычек - вершит свое дело, не думая о каких-то там адвокатах. И никому не приходит в голову, что это все не аристократия никакая и даже не нувориши, случайно попавшие во власть. А так - простые игральные карты, которые может сдуть первым же порывом осеннего ветра.

КС продовжує роботу

            Конституционный суд начал свое субботнее заседание

Конституционный суд начал свое субботнее заседание

 

Конституционный суд начал свое субботнее заседание

В субботу, 21 апреля, Конституционный Суд продолжил рассмотрение дела по конституционному представлению 53 народных депутатов Украины о соответствии Конституции Украины Указа Президента Украины О досрочном прекращении полномочий Верховной Рады Украины от 2 апреля 2007 года.


Сегодняшнее заседании суда началось в 10.00, в присутствии 17 из 18 судей КСУ. Отсутствует судья Виктор Шишкин. Председательствующий на судебном процессе не объяснил, почему его нет. Впрочем, поскольку есть кворум судей, рассмотрение дела продолжено.

Теперь со своими объяснением в судебном процессе выступает представитель от Верховной Рады Украины депутат Ярослав Мендусь (фракция СПУ). В начале своего выступления он обратился в суд с просьбой предоставить свои объяснения в письменном виде.

Кроме того, в зале судебного заседания отсутствует один из подписантов представления, народный депутат Юрий Мирошниченко, который, как стало известно, находится в больнице.С опозданием в зал судебного заседания должен прибыть представитель Президента в Конституционном Суде Владимир Шаповал.

В то же время, возле здания КС находится до 5 тыс. сторонников как коалиции, так и оппозиции.

Конституционный Суд Украины принял решение работать в пленарном режиме каждый день, пока не будет вынесено решение.

Перші ластівки з Гааги для Рефії стануть орлами смерті

“Справедливість є”. Лана Зеркаль – про те, чому рішення Суду ООН є позитивним для України 19/04/2017

Лана Зеркаль в суді у Гаазі. Фото: ФБ Богдан Крикливенко

 

Лана (Олена) Зеркаль
заступниця міністра закордонних справ України

(FB)

Міжнародний суд ООН [проміжним рішенням 19 квітня] визнав обґрунтованість позиції України та зобов’язав Російську Федерацію вжити заходів для припинення і недопущення подальших порушень Конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації.

Зокрема, стосовно ситуації в Криму Суд ООН наказав Російській Федерації:

1. Утриматись від збереження або накладання нових обмежень на можливості кримськотатарської спільноти зберігати свої представницькі інституції, включаючи Меджліс кримськотатарського народу.

2. Забезпечити доступність освіти українською мовою.

Суд також зобов’язав обидві сторони утримуватись від дій, які б погіршували чи розширювали предмет спору, або ускладнювали його розв’язання.

Сьогоднішнє рішення Суду є важливим для міжнародного права, яке доводить свою дієвість у відновленні справедливості у світі.

Ми цінуємо зваженість суддів Міжнародного суду ООН, які винесли це рішення.

Це рішення визнало серйозність ситуації, до якої приводять дії Російської Федерації, і те, що громадяни України потребують захисту.

Це стосується як Криму, так і Донбасу, про що Суд чітко зазначив.

Шкода, що Міжнародний суд ООН не вважає доцільним застосування тимчасових заходів також по відношенню до дій Російської Федерації на сході України.

Тим не менш рішення Суду щодо застосування Конвенції про протидію фінансуванню тероризму є позитивним з огляду на таке:

  • Суд підтримав позицію України, що події, які представила Україна підпадають під дію Конвенції;
  • Суд підтримав позицію України щодо дотримання досудової процедури;
  • Суд формально визнав prima facie (попередню) юрисдикцію щодо цієї Конвенції;
  • Суд визнав недостатніми докази “правдивості для застосування” (plausibility) прав:
    (параграф 75 рішення) У цій справі події, на які посилається Україна, мали наслідком смерть та травмування великої кількості цивільних. Однак для того, щоб визнати, чи права, які прагне захистити Україна, є правдивими для застосування, необхідно визначити, чи є достатні підстави вважати, що інші складові, зазначені у частині першій статті 2 [Конвенції], такі як намір чи усвідомлення [виконавців] та елемент мети, зазначений у частині 1 (b) статті 2 [Конвенції]. На цій стадії процедури Україна не надала Суду докази, які б давали достатньо підстав вважати правдоподібним, що ці складові наявні.

Таким чином:

  • з огляду на те, що це перше рішення Суду щодо цієї Конвенції – ми маємо дуже конструктивний підхід Суду;
  • Суд визнав логіку України у підходах до застосування Конвенції щодо протидії фінансуванню тероризму;
  • В України є достатньо розуміння, які саме докази ми будемо представляти на стадії слухань по суті.

До того ж Суд повернувся до питання подій на Сході з власної ініціативи. У пункті 104 рішення Суд визначив, що очікує від Сторін роботи над повним виконанням Мінського пакету заходів.
Підкреслюємо, що навіть у цьому питанні Суд використав логіку України щодо сумісності судового процесу і Мінського процесу.

Ми очікуємо, що Російська Федерація невідкладно і повною мірою виконуватиме рішення Суду та припинить порушення міжнародного права по відношенню до України.

Ми закликаємо всю міжнародну спільноту надзвичайно ретельно стежити за виконанням Росією рішення цього Суду та притягати Росію за відповідальність за кожен факт порушення цього рішення.

Ми продовжуємо ретельно готуватися до слухань по суті, аби остаточно довести свідоме і зухвале порушення Російською Федерацією норм міжнародного права.

Сьогоднішнє рішення Суду не звільняє Російську Федерацію від обов’язку дотримуватись зобов’язань за обома конвенціями.

Повний текст рішення – тут.

* * *

У травні Міжнародний суд ООН визначить календарний розклад розгляду по суті справи “Україна проти Росії”, сказала Олена Зеркаль журналістам після слухання ухвали Суду щодо тимчасових заходів.

“Зараз ми виходимо на наступну стадію – це розгляд справи по суті. У травні ми будемо тут збиратися сторонами, щоб Суд визначився, яким буде календарний розклад розгляду справи по суті”, – цитує Зеркаль УНІАН.

Побег или обмен?

Ефремова подвезли поближе к его вотчине - в Луганскую область. 



Что будет дальше, как думаете?

46%, 6 голосів

31%, 4 голоси

15%, 2 голоси

8%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Украинская Санта-Барбара

Нашумевший украинский сериал набирает обороты
Не удержался, решил выложить в блоге взгляд со стороны на суд по газовому делу.
Нашумевший украинский сериал набирает обороты
Очередной виток страстей в нашумевшем сериале под называнием «Украинская политика» заставил прильнуть к экранам зрителей. На днях была арестована и отправлена под стражу Юлия Тимошенко. Напомним, что бывшего премьера подозревают в крупном мошенничестве и отмывании денег по так называемому газовому делу. Тимошенко обвиняется в хищении государственных средств, но, как водится, вины своей признавать не собирается и обвиняет нынешнее руководство Украины в отсутствии патриотизма и клевете. Возможно, дело бы продолжало идти по вялотекущему графику, но Тимошенко принялась «выкидывать фортели» в суде, то оскорбляя гособвинителя, то требуя переводчика с русского на украинский, то просто не торопясь появляться на процессе, затягивая его ход. Все «старания» госпожи Тимошенко привели к тому, что судья принял ходатайство прокурора о взятии подсудимой под стражу. 

Такая подножка для бывшей главы кабинета министров, как водится, вызвала бурю негодования среди «бютовцев» и других неравнодушных к многострадальной Юле. Они поспешили организовать, по их же словам, новый Майдан. Люди, выставившие палатки в центральной части украинской столицы, свято верят в освобождение своего лидера. В то же время Тимошенко дает интервью с помощью мобильного телефона своего адвоката. По ее словам, это очередная провокация Януковича и его окружения, направленная на то, чтобы убрать ее (Юлию Тимошенко) с политической сцены. Но Тимошенко не намерена уходить в тень, ведь она питает серьезные надежды по поводу новых президентских выборов. Ну просто как нашумевшая ситуация со Стросс-Каном, эффектно убранным с предвыборного поля. Правда, в случае с Тимошенко не хватает обвинений в том, что экс-премьер домогалась до какого-нибудь ущербного иммигранта.

Что и говорить, политическая ситуация в Украине продолжает напоминать мыльную оперу с многочисленными актерами. Они то безумно любят друг друга, то ненавидят, то ссорятся, то мирятся. В итоге украинский сериал может стать настоящей славянской Санта-Барбарой, режиссеры которой так и не поняли, как же закончить это многолетнее шоу. Возможно, нас когда-нибудь ждет всеобщее братание героев: Кучма, Янукович, Кравчук и Ющенко, а также утопающая в цветах Юлия Тимошенко – на фотографии все лица такие улыбающиеся-улыбающиеся. Ну чем не развязка! Будем смотреть сериал дальше и ждать новых режиссерских идей.

PS: рекомендую почитать это на первоисточнике с комментариями.

Суд іде. Сьогодні на лаві підсудних чарівна дама...



А звинувачення таке: розбещення малолітніх.

 

Детальніше тут:

 Ви тільки подивіться до якої аватарки бідного хлопчика довела ця розпусна пані:

І це в тринадцять років. Не дивно, що виникають думки про самогубство і таке інше. Після спілкування і надії взнати, що в підсудної є чоловік. Яка рана в підлітковій психіці. І це не поодинокий випадок.


40%, 6 голосів

60%, 9 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Віталій Марків вийшов на волю

Віталій Марків вийшов на волю: що відомо про українського нацгвардійця

Італійський апеляційний суд 3 листопада повністю виправдав українського нацгвардійця Віталія Марківа. Розповідаємо, хто такий Віталій Марків, як він опинився в італійській в'язниці й до чого тут війна на Донбасі.

Хто такий Віталій Марків

Марків – учасник війни на Донбасі, де воював із позивним "італієць". Служив у складі Нацгвардії. Був заступником командира взводу батальйону оперативного призначення імені Кульчицького. Віталій має звання старшого сержанта. Про це повідомляє 24 канал.

Народився він 16 серпня 1989 року в Хоросткові на Тернопільщині. У 2003 році разом із матір'ю та сестрою переїхав до Італії. Тут Марків закінчив технічний коледж і отримав громадянство. Крім того, в Італії Марків працював діджеєм і тренером з бодібілдингу.

До України Віталій повернувся у грудні 2013 року під час Революції Гідності. Був активістом Самооборони Майдану. А після початку бойових дій на Донбасі пішов на фронт добровольцем. Брав участь у боях під Слов'янськом.

Збирався повернутися до Італії за місяць. Переворотний момент стався після подій на Інститутській, коли був розстріл мирних демонстрантів... Коли людина біжить із дерев'яним щитом і палкою, а проти тебе працюють снайпери... Тоді я зрозумів, що треба боротися до кінця, – так і залишився,– говорив він у інтерв'ю телеканалу у квітні 2016 року.

Згодом підписав п'ятирічний контракт із Нацгвардією. Віталій мав намір залишатися в батальйоні, який назвали на честь Кульчицького, доки "справу генерала не буде доведено до кінця".

Віталій Марків, Італія, суд, Нагвардія, Рокеллі, Донбас, Слов'янськ
Віталій Марків на горі Карачун біля Слов'янська / Фото взято з соцмереж 

Чому Марків затримали в Італії та в чому його звинувачували

У 2017 році він узяв відпустку та поїхав до Італії, щоб провідати мати. В аеропорту Болоньї його затримала поліція. Підозрювали Марківа в причетності до загибелі італійського фоторепортера Андреа Роккеллі.

Інцидент трапився в травні 2014 року неподалік Карачун біля Слов’янська. Згідно з інформацією зі ЗМІ, Роккеллі та його перекладач потрапили під мінометний обстріл. Про їхню загибель першими повідомили проросійські бойовики збройних угруповань так званої "ДНР".

Речник українського МВС Артем Шевченко припускав, що Марківа затримали за його спілкування з італійськими журналістами у зоні АТО.

Вочевидь, у розмовах із італійськими репортерами Марків припустився необачної помилки: сказав їм дещо, що дало слідству підстави запідозрити його в тому, що він, якщо і не відкривав сам вогонь по групі журналістів, то хоча би служив там і поруч із тими, хто потенційно міг це зробити,
– зауважив він.

Саме тому, підкреслював Шевченко, звинувачення було сформульовано як співучасть, а не власне вбивство фотожурналіста Роккеллі.

Віталій Марків, Італія, суд, Нагвардія, Рокеллі, Донбас, Слов'янськ

Деталі суду над Марківим

Судовий процес над Віталієм Марківим офіційно розпочався 6 липня 2018 року в Павії, звідки родом Рокеллі. Того ж дня було заявлено позов проти держави Україна, який подали Федерація італійської преси, Асоціація журналістів Ломбардії та асоціація фоторепортерів Cesura Lab, яку заснував Рокеллі. Через те, що позов було оформлено некоректно, розглядати справу по суті почали тільки в листопаді.

Із вироку Марківа:
"Марків, виконуючи функцію керівника на бойовій позиції, навіть за відсутності будь-якого наміру збройної атаки з боку супротивника, запідозривши пересування журналістів за напрямом поїзда, почав діяти, стріляючи в усе, що рухалося в радіусі 2 кілометрів. [...] Не зумівши досягнути мети за допомогою автомата Калашникова, він продовжував відстежувати [журналістів] через оптичний прилад зброї, інформуючи через свого командира війська з метою влучити по таксі, щоб перешкодити втечі, зупинити і знищити суб'єктів у лісі, де вони зникли. Потім за допомогою радіопристрою він повідомив координати жертв, допомагаючи спрямувати вогонь у їхньому напрямку. Унаслідок тих пострілів французький журналіст Вільям Рогелон дістав поранення в ногу, а для Роккеллі й Миронова вони стали смертельними".

Справу розглядали довго, судові засідання неодноразово переносили. У підсумку в травні 2019 року відбулися слухання, де до уваги взяли свідчення українців. Італійський суд взяв до уваги українські аргументи, але не врахував їх. Віталія Марківа 12 липня засудили до 24 років ув'язнення. Перед цим його весь час тримали в СІЗО.

"Україна своїх не кидає": як українці реагують на звільнення Марківа

Віталій Марків, Італія, суд, Нагвардія, Рокеллі, Донбас, Слов'янськ

Про що заявляло обвинувачення

Свідками обвинувачення у справі стали вищезазначений Рогелон, який уцілів під час обстрілу, і два італійських журналісти, які нібито спілкувалися з Марківим телефоном. Рогелон під час слухань справи пригадував, що він разом із Роккеллі, перекладачем і водієм потрапили під обстріл, залишили машину та залягли в кюветі. Одна з мін потрапила саме туди та вибухнула. Зрештою Рогелон зазнав осколкових поранень ніг і бачив, що його супутники не рухаються. Далі він намагався докричатися бойовиків, що є журналістом. Тож, мовляв, бойовики його посадили у машину й доправили до лікарні.

Також французький журналіст переконував, що смерть італійського фоторепортера та його перекладача стала наслідком начебто застосування зброї з боку підрозділа Нацгвардії, де й служив Віталій Марків. На доказ своїх тверджень француз надав певні відеоматеріали. Українська сторона, зі свого боку, запевняла, що смерть Роккеллі сталася в результаті обстрілу з боку російсько-терористичних військ.

Загалом у свідченнях італійських журналістів було багато протиріч – від різних дат і локацій, до різних мов, якими нібито йшло телефонне спілкування з Марківим. Крім того, Рогелон суперечив власним свідченням на різних судових процесах.

Аргументи захисту

Адвокат Марківа, італійський юрист Раффаеле делла Валле заявляв, що його підзахисний на той час не був командиром, а був солдатом Нацгвардії. Тобто віддавати накази не міг.

Захист також надав суду документи, отримані з України. Зокрема, довів, що батальйон Марківа не мав у своєму розпорядженні мінометів, а місце знаходження було таким, що він не міг бачити підніжжя гори Карачун, де загинув італійський журналіст. За словами української сторони, Марків був на пагорбі за декілька кілометрів від Рокеллі. Згодом експертиза встановила, що єдиним озброєнням добровольця Віталія Марківа був автомат.

Сам Марків всі звинувачення також відкидав.

Апеляція та звільнення

Апеляційну скаргу на вирок подали в листопаді 2019-го. Очікували, що її розгляд завершать до весни 2020 року, однак через пандемію коронавірусу слухання перенесли на кінець вересня. Перше засідання відбулося 29 вересня.

На третьому засіданні, яке провели 15 жовтня, суд у Мілані задовольнив клопотання захисту та долучив до справи новий переклад розмови Марківа із сусідом по камері незабаром після арешту. У Міністерстві внутрішніх справ України наголошували на тому, що саме через некоректний переклад суд Павії "бездоказово засудив українця до 24 років в'язниці": у першому перекладі українцеві приписували слова "ми вбили італійського журналіста", проте насправді Марків говорив, що на нього "намагаються повісити" вбивство Роккеллі.

Увечері 3 листопада апеляційний суд задовольнив клопотання захисту та повністю виправдав Віталія Марківа, ухваливши рішення негайно звільнити його. За кілька годин військовослужбовець Нацгвардії вийшов із міланської в'язниці суворого режиму.

Россию поставили на счетчик: 2,6 млн $ в день



Сегодня, 15 января, закончился срок, в течение которого Российская Федерация могла добровольно выплатить сумму в 50 миллиардов долларов, которую она проиграла в Гаагском международном суде двум бывшим совладельцам нефтяной компании "Юкос" Леониду Невзлину и Владимиру Дубову. Теперь за каждый день просрочки будет начисляться пеня в размере 1,9% годовых, что составляет 2,6 миллиона долларов в сутки. Дело пахнет массовыми конфискациями российской собственности за рубежом, передает информагентство РБК.

5 января 2015 года являлось последним днем так называемого "льготного периода" в 180 суток, за которые Россия могла добровольно выплатить Невзлину и Дубову сумму, установленную решением суда, а также погасить судебные расходы в размере 65 миллионов долларов. Гаагский суд (изначально Россия согласилась с его легитимностью и даже сама назначила одного из судей) посчитал, что РФ нарушила европейскую Энергетическую хартию, согласно которой она не имела права отбирать имущество в виде акций нефтяной компании "Юкос" у ее законных владельцев.

Тем не менее, в Министерстве финансов России долг перед Владимиром Дубовым и Леонидом Невзлиным не признают и выплачивать его отказываются. Там напирают на то, что РФ якобы не ратифицировала некий дополнительный протокол к Энергетической хартии, а значит и не обязана ее соблюдать. На решение Гаагского международного суда российская сторона подала апелляцию, по которой, впрочем, у Москвы практически нет шансов.

Тем временем международная адвокатская компания GML, которая представляет интересы истцов Леонида Невзлина и Владимира Дубова, уже начала прямые действия по аресту зарубежного имущества Российской Федерации в счет обеспечения выплаты иска. Согласно международному праву, под арест может попасть любая государственная собственность России, не обладающая статусом дипломатической. Это, например, отдельные здания, трубопроводы, морские и воздушные суда и многое другое.

Первые страны, где планируется начать аресты российского имущества - США и ряд государств Западной Европы. Впрочем, в адвокатской компании GML признают, что эта сложная процедура может растянуться, как минимум, на год.


Бандити Януковича судять активіста Одеси

На активіста Майдану чекає пожиттєве ув’язнення через боротьбу проти сепаратизму.

 Сергія Ходіяка звинувачують в тому, що 2 травня в Одесі він ніби-то застрелив двох сепаратистів і одного мента. Також йому інкримінують ч.2 п.5 ст.294 – сумнозвісна стаття про масові заворушення.

 Варто зазначити, що усіх сепаратистів, яких було арештовано під час подій 2 травня в Одесі майже одразу звільнили, проти більшості з них навіть не було складено протоколи про адміністративні правопорушення.

   Ганна СІНЬКОВА

     Щось я не розумію: хто у нас президент, Порошенко чи Янукович?  Революція була чи ні?

Адвокат Ее превосходительства

Адвокат Ее превосходительства
08:16
Адвокат Ее превосходительства
Есть у меня такое профессиональное хобби: люблю наблюдать за персонажами своих старых опусов. Бывает так, что напишешь о человеке что-нибудь хорошее или, наоборот, гадость (но правдивую), а потом – глядь, а он выныривает в каком-то совершенно неожиданном месте. Значит, не ошибся – не тонущий оказался элемент. Из того сплава, который не тонет. Взять, к примеру, товарища Сухова. Не из фильма. Из судебного процесса над Леди Ю. Думал, что он давно сидит за свои художества. Оказывается не сидит, в тюрьму ходит по работе – он адвокат Юлии Владимировны Тимошенко.
Первый раз мне рассказали о Сухове, когда его выгоняли за взяточничество из налоговой. Дескать, есть у нас такой добрый молодец. Клейма негде ставить. Но неприступный, как линия Маннергейма – тесть его, большой милицейский начальник, жизнь буквально положил, чтобы вытаскивать любимого зятя из всяких нехороших передряг.  Второй раз информация о Юрии Сухове скатилась на меня как селевой поток, когда он утаптывал пятой точкой теплое местечко Уполномоченного Кабмина по борьбе с коррупцией. Было это в уже далеком 2009 году. В сентябре того же года родился скромный опус под названием «Белое солнце Кабмина», который с «Версий» перепечатали многие Интернет-ресурсы. Но никакой реакции оранжевой команды на изложенные там факты о том, что главный борец с коррупцией сам дважды попадался «на горячем», и оба раза от уголовного дела по коррупционной статье его просто отмазывали, никакой реакции не последовало. Да, паршивец, но это же НАШ паршивец.  Теперь немного конкретики (по мотивам вышеупомянутой статьи). Бывший коррупционер, а ныне адвокат Ю.В. Тимошенко Ю.Н. Сухов получил «прекрасное», можно даже сказать классическое образованием: в 1992 году он закончил… танковое училище. Однако чистить гусеницы не пошел, а был устроен следователем в Деснянское РОВД города Киева, где старожилы помнят его до сих пор. Работал – бесхитростно. Открывал уголовные дела на «бизнесюков» бесплатно. Закрывал – за деньги. За два года прошел путь от молодого следователя до начальника отдела. Но вскоре отлаженный механизм выдаивания денег из «терпил» дал сбой. И его поймали с поличным, как и полагается, посредством «маски-шоу».  Но тесть Сухова – высокопоставленный милицейский начальник – «отмазал» зятя. Из милиции он перешел в столичную налоговую, расследовать особо важные дела уклонения от уплаты налогов. Даже возглавил одноименный отдел. Там действовал по аналогичному сценарию. Приправив его для верности байками о том, что деньги за закрытие уголовных дел он собирает не себе лично, а руководству. Прошло несколько лет, и история повторилась снова, действительно в виде фарса: «маски-шоу дубль два», задержание и т.д.  Из ГНАУ будущего борца с коррупцией просто «попешили». Видимо, не хотели раздувать скандал, бросать тень на репутацию фискального органа. Походив немного не у дел, Сухов устроился в Госкомитет по национальностям и миграции, заведовать беженцами. Правда, в комитете «коррупционный кислород» ему перекрыли. Помаявшись там на «безденежье», Сухов написал заявление и… оформил декретный отпуск. Таким образом, он стал первым чиновником в ранге фактически замминистра, который ушел в декрет. 
Помаявшись там на «безденежье», Сухов написал заявление и… оформил декретный отпуск. Таким образом, он стал первым чиновником в ранге фактически замминистра, который ушел в декрет
Где-то там, в декрете, Юра плотно сросся с «бело-красными» и вынырнул под крылом Турчинова в качестве уполномоченного борца с коррупцией. Где принялся за старое, поставив согласование любого, даже самого незначительного нормативного, акта на платную основу. А чтобы это не вызывало лишних вопросов, придумал стандартную отмазку: «Я же не себе беру. На выборы…».  Активная деятельность Сухова с первых же дней его прихода во власть не понравилась другому приближенному к Юле человеку, главе КРУ Николаю Сивульскому (теперь уже покойному. – Автор). Они с зятем (помощником министра Кабинета министров) давно и успешно занимались тем же, и уже почти монополизировали канал «денежных приходов» якобы от имени и по поручению ЮВТ. И тут возникает такая нездоровая конкуренция!  То ли в результате этой борьбы, то ли отдельно от нее, но Юрий Николаевич стал героем самого громкого вылившегося наружу скандала на тему «скорпионских взаимоотношений» внутри БЮТ. В Интернете была опубликована фотокопия письма руководителя аппарата Сухова Александра Моргуна к премьеру Юлии Тимошенко. В нем чиновник утверждал, что его непосредственный начальник поручил ему собирать «компрометирующую информацию» на одного из видных «бютовских» депутатов. «О выполнении данного поручения я должен был доложить Сухову в срок до 13.07.2009. Следствием невыполнения данного поручения будет мое увольнение с должности», – пишет Моргун.  Не знаю, уволили ли после этого скандала мелкого клерка Моргуна, но Сухова не только не выгнали, а даже наделили дополнительными полномочиями. 17 августа 2009 года наш герой подал на рассмотрение Кабинета министров документ под названием «Порядок проведения антикоррупционной экспертизы». Согласно этому Порядку, вводилась экспертиза всех нормативно-правовых актов на предмет обнаружения в них коррупционных норм. Другими словами, Сухов получал право визировать и ветировать любой документ, исходящий из недр Кабмина, а так же – министерств и ведомств.  Впрочем, эти вопросы меркнут перед наполеоновскими планами товарища Сухова, которые он представил своей патронессе накануне ее проигрыша на выборах. Вы только ощутите размах мысли бывшего танкиста: создание антикоррупционных спецотделов внутреннего контроля при всех министерствах, ведомствах и областных администрациях (!). И вся эта вертикаль подчиняется ему, Сухову. Каждый клерк назначается и увольняется Кабмином по представлению правительственного уполномоченного (снова читай – Сухова). 
Вы только ощутите размах мысли бывшего танкиста: создание антикоррупционных спецотделов внутреннего контроля при всех министерствах, ведомствах и областных администрациях (!). И вся эта вертикаль подчиняется Сухову
Наверное, если бы Юлия Тимошенко победила на выборах президента, так и было бы. И под видом широкомасштабной программы «Глаза премьера/президента» получился бы узкоспециальный проект «Карман товарища Сухова». Однако выборы лидер БЮТ проиграла. И товарищ Сухов со скоростью оборотня переквалифицировался из борца с коррупцией в защитника гражданских прав и свобод невинно осужденных. Точнее, одной пока еще не осужденной, но уже вернувшейся в почти родные застенки следственного изолятора персоны.  Честно говоря, я против того, чтобы Юлия Владимировна сидела. Женщине не место в тюрьме. Голову там толком не помоешь. Не накрасишься. Опять же Вуитон может провоняться запахом отнюдь не французских духов. Но, судя по тому, кого команда Тимошенко выбирает себе в защитники, кажется, что в тюрьму ей хотелось больше, чем на утреннюю пробежку.  Ладно еще Власенко, который никак не может разобраться с бывшей женой, ассортиментом детей и выбрать из них того дитятю, который подходит ему по всем без исключения параметрам. Только суд кого-то присудит, так Власенко орет: не хочу этого, дайте вон того. А жена третий год ходит по телестудиям, не то снимает побои, не то демонстрирует свою фигуру.  Но СУХОВ!!!! Хоть убейте меня не пойму, что они нашли адвокатского в этом проходимце? Ведь его единственное бесспорное умение – это разводить клиентов на бабки, мотивируя тем, что «надо отдать наверх». Кстати, допускаю, что штабу БЮТ именно такая адвокатская стратегия и нужна, чтобы окончательно дощипать своего лидера. Хотите, Юлия Владимировна, телевизор в «нумера»? Пожалуйте на ручку начальнику СИЗО. Желаете получать передачи? Еще, плиз, купюру. Мобильный телефончик изволите? Тут тарифы, как на разговор с Гонолулу: нужно дать всем – и начальнику смены, и рядовому контролеру, и 150-ти прокурорам… Почему-то мне кажется: такие песни Юлия Владимировна Тимошенко теперь будет слышать так же часто, как жители мусульманских стран – заунывный крик муэдзина. Что же касается вопроса, может ли коррупционер быть адвокатом, то вспоминается почему-то один анекдот. Не совсем в тему. Но тем не менее… – Доктор, посмотрите мою жену. Она неважно себя чувствует.  – Но я доктор философии… – Какая разница. Доктор есть доктор. Посмотрите и все! 
Егор Смирнов
Источник: Версии