Побачив у місті молодий горіх, який плодоносить. Можете визначити за знімком вік деревця? Думаю роки 2-3.
У нас на дачі горіхи такого зросту не давали врожаю. Лише коли вимахали за 4 метри, після 7-10 років. От і дивно: чому так? Можливо, це якийсь низькорослий ранньоплідний горіх?

Ніч. За декілька хвилин до 22ї. І раптом: відблиски. Потім з двох боків будинку — яскраві вогні і гуркіт. Аж вікна тремтіли. Кицька з переляку сховалася під стіл. А надворі загавкали собаки. Бабахкало некисло! Думав, що пополченці дісталися. А це так відзначали весілля (напередодні біля ЗАГСу були мажорні молодята, видно шо багаті). Салют прямо під вікнами! І о пізній годині. І це при тому, що з 2014го салюти в Україні заборонені. Добре, що будинок не підпалили своїми феєрверками.

Цікаво, хоча б хтось настучав поліції? Сумніваюсь.

Не знаю, як назвати цей вид транспорту.... Не автобус, і не маршрутка. Таксобус.Або маршрутне таксі, що обслуговується автобусами великої місткості. Виглядає солідніше, ніж мінівени чи маленькі автобусики типу Богдана. Але по факту — фігня.

Треба було швидко доїхати, тому був змушений (не було іншого вибору) скористатись маршрутним таксі №208. На вид — як звичайний автобус. Тільки проїзд коштує дорожче. І їздить частіше, ніж 56 автобус. Сподівався, що цією «величезною маршруткою» доїду швидше, ніж 56 автобусом. Фігушки! Повзе, як автобус, а проїзд коштує як у маршрутці. Ще й стає на кожній зупинці. 40 хвилин добирався від Академу до Виставки. Знав би, краще б на автобусі поїхав. Все одно те саме, тільки дешевше.



Зате квитки видають. Все як у автобусі (в маршрутках зазвичай квитки не видають - примітка).


Скоріше б маршрут відібрали у «Київпастрансу». Он, 212, 239 «Київпастранс» втратив — і начебто ніхто не скаржиться, що стало гірше.
Краще вже нехай будуть тісні Богданчики, які довезуть швидше, ніж автобус. Ніж автобус в режимі маршрутне таксі, який їде стільки ж, скільки й звичайний автобус.

P.S.: А на зустріч все одно спізнився( Так що даремно озолотив перевізника.

Вчора був просто «щасливий» день. Наснилась якась маєчня, не міг авторизуватись у Google і не підійшла робота.

От кажуть: «Йди працювати хоч куди». Ну, добре. Знайшов роботу. Звичайно, не за спеціальністю — але то не принципово. Головне, що подобалась. Нескладна, однак незвична для мене. Переповідати не буду, зазначу лише, що пов'язана з технічними рідинами. Ну добре, скажу — пакувальник лаків для нігтів. Це мене трохи стурбувало — але ж працювати треба. І мене з радістю були готові прийняти. Залишалась тільки одна річ — пройти медкомісію. І тут розпочинається саме цікаве (бо робота в принципі нескладна). Приходжу в поліклініку. Відстоюю чергу в реєстратурі. Звідти направляють до онколога(?). Виявляється, онколог з лікарем для медоглядів сидять в одному кабінеті. Але самого лікаря нема. Медстестра звільнилась. Ну шо робити? Я тоді бігом до знайомого лікаря. Розповідаю ситуацію, мол, так і так, знайшов роботу, але вимагають медогляд. Лікар сказав, що на такій роботі мені працювати не можна і медкомісію я точно не пройду. Ось такий облом! А я тільки налаштувався на нову роботу.

Ну що ж, будемо шукати далі. Може Центр зайнятості якусь фігню запропонує.

Так що, не всяка робота мені дозволена. Отак-от!

Гугол «порадував». Вчора спокійно заходив, а сьогодні не хоче приймати пароль. Шозанах?! Логін/пароль правильні. Як так може бути? Причому з Гуглом таке відбувається не вперше.

Нещодавно в Google зробили покращення для авторизації. Так може це вилізають баги? Чи хтось підібрав пароль?

Хе-хе! Виявляється, можна виростити кімнатні огірки! На балконі висадили огірки, які дали врожай!
Ну, не спеціально. Спочатку висадили на россаду, але вимахали так, що винести з дому не поламавши неможливо. Тому залишили в хаті. І от дочекались врожаю.
А на дачі огірки ще не дозріли.

І не скажеш, що літо. Не відчувається. Погода нагадує скоріш ранню осінь, ніж середину літа. Але краще вже так, ніж спека за +30.

Як кажуть, все, що може зламатися рано чи пізно зламається. Вчора слухав радіо, налаштовував антену і... антена опинилася в руках. ХЗ як вона могла відламатися — спеціально не викручував, просто хотів повернути вбік. А воно чи заклинило, чи від старості. Дуже шкода, з цим радіоприймачем пов'язано багато спогадів: і кіт Рижик, і дача. Але приймач старенький — 11 років. Так шо давно був покоцаний. Тим паче, made in China.

Як завжди, все відбувається раптово і без особливих причин — то зуб зламав яєшнею, то зв'язки на коліні порвав просто одним рухом, то тепер антена на радіоприймачі відпала. Як щось захочеш спеціально зламати — фіг. А от не спеціально само виходить.

P.S.: На суперклеї не хоче триматися(

Ха-ха! Це в моєму стилі! Майже домовився про поїздку. Так, рішення було спонтанним. Але до поїздки був один день на підготовку. Та врешті-решт не поїхав. Знайшлися причини. Хоча можна було проїхатись на «шару». Ну і нехай... Значить, буду сидіти вдома.

І саме цікаве, нема грошей навіть щоб поїхати на співбесіди (роботодавцям одразу каджу: «Розповідайте, в чому суть роботи, бо заради співбесіди спеціально не приїду»).

Хоча, з іншого боку, можна спокійно колупати прищі (не треба ж виходити на вулицю!). А по-друге, можна не домовлятися за роботу, якщо фірма розташована не в моєму місті. Дивіться, скільки переваг!

Хочете історії — а будь-ласка. Хоча я б написав про нову вітчизняну музику.

Один чувак написав в приватні повідомлення на одному блозі. Цікавився закинутими місцями. Запитав де знаходиться запитуваний об'єкт. Відповів (хоча сталкери зазвичай не «зливають» координати заброшок). Назвав населений пункт, в якому розташований об'єкт. Карти в руки — і шукай. Ні, треба все розжувати, показати на карті де воно знаходиться. Здається, це називається «топографічний кретинизм».

А як же деякі дізнаються координати заброшок не знаючи ні назви населеного пункту, ні точного місцерозташування? Щось народ у нас зовсім розлінувався. Все подавай на блюдечку.