Дивний стан....щоразу як пишу в мене щось схоже....дивно тільки і в такі моменти хочеться писати.....навіть незнаю чому....напевно хочеться чи підтримки чи розуміння ...чи просто хочеться вилити це все...кудись....з цим покищо не відомо....
отож, хотілося написати про розуміння...і наскільки воно є важливим в нашому житті.....про те без цього самого розуміння нічого не вийде....і в коханні і в дружбі і в житті....
але зараз не про це...інша думка.....стосовно мрій
які це огідні створінячка.....оті наші мрії....в них дещо таке, що змушує до різких вчинків
от ти плекаєш якусь мрію....хочеться тобі кохання ....щирого, чесного....справжнього....хочеться стосунків....хочеться того, що зветься щастям.....ти живеш цим, малюєш собі в думках його образ.....а потім розумієш шо це все така фігня.....що ти просто бачиш світ в рожевих тонах......те все про що ти мрієш просто елементарна ілюція, яку ти саама собі створила.....просто мрія......от тоді і дійсно погано.....коли мрії руйнуються вщент.....
простіше жити і нічого не відчувати.......бо буває дуже боляче....занадто